16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 21-202
Справа №730/818/20
"02" листопада 2020 р. м. Борзна
Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді - Луговця О.А.
з участю секретаря судового засідання - Чорнухи Н.О.
позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни в порядку спрощеного позовного провадження (з повідомленням сторін) справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини щомісячно в твердій грошовій сумі 2500 грн, посилаючись на те, що від укладеного 01.08.2015р. шлюбу, який 25.04.2018р. розірвано, в них мається спільна малолітня дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з нею і перебуває на її утриманні; відповідач з 2017 року відбуває покарання в місцях позбавлення волі, за законом зобов'язаний надавати матеріальну допомогу дитині, але цього не робить й на її відповідні прохання не реагує.
Позивачка в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала й просила їх задовольнити з вищевказаних підстав. Пояснила, що на даний час не працює в зв'язку з відсутністю роботи за фахом, власних джерел доходів не має, її та дитину утримує цивільний чоловік. Наполягає на стягненні аліментів у твердій грошовій сумі 2500 грн на місяць.
Відповідач відзиву на позов не подав, в судовому засіданні з вимогами позивачки погодився частково, так як не вспромозі сплачувати запропонований позивачкою на утримання дочки ОСОБА_3 розмір аліментів у 2500 грн, оскільки відбуває покарання в місцях позбавлення волі, де всіх засуджених не можуть забезпечити роботою, власних джерел доходу не має. Не заперечує проти стягнення з нього аліментів у їх мінімальному розмірі, а після відбуття покарання у листопаді 2020 року буде намагатися стати на облік до центру зайнятості чи відшукати роботу та сплачувати дочці більшу суму матеріального забезпечення.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
За змістом положень ст.141, 180 СК України обов'язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття, належний рівень матеріального забезпечення дитини покладається на обох батьків.
В ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» гарантовано, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку; батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно з «Конвенцією про права дитини», «Декларацією прав дитини» батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини, інтереси дитини необхідно забезпечувати найкращим чином, дитина повинна бути серед тих, хто першим одержує захист і допомогу.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно зі ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Приписами ч.1 ст.184 СК України встановлено, що за заявою одержувача суд визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
При визначенні розміру аліментів суд врахову є обставини, передбачені ч.1 ст.182 СК України. Крім того, згідно з ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини; мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку ; мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка та відповідач від укладеного 01 серпня 2015 року шлюбу, який розірвано за рішенням Борзнянського районного суду Чернігівської області від 25 квітня 2018 року, являються батьками малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка згідно довідки Борзнянської міської ради №2313 від 05.10.2020р. проживає з матір'ю.
Позивачка є особою працездатного віку, але тривалий час не працює, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, власних джерел доходів не має, як зазначила матеріальним забезпеченням дочки ОСОБА_3 переймається її співмешканець.
Відповідач є особою працездатного віку, з 23.01.2018р. відбуває покарання у виді 3 років позбавлення волі в ДУ «Кагарлицька виправна колонія (№115)», за період з квітня по вересень 2020 року засуджений не працював, в зв'язку з чим заробітна плата йому не нараховувалась, власних джерел доходів не має, в листопаді 2020 року має звільнитись по закінченню строку покарання.
Водночас всупереч положенням ст.12, 81 ЦПК України позивачка не навела суду обґрунтованих розрахунків, підтверджених належними доказами, на підставу своїх вимог про стягнення з відповідача аліментів в сумі 2500 грн на дитину, а не в більшому чи меншому розмірах, в тому числі й достатності доходу відповідача для присудження з нього аліментів в розмірі понад прожитковий мінімум для дитини відповідного віку.
Також суд зважує на ту обставину, що позивачка, не будучи обмеженою у вільному пересуванні, мала достатньо часу та можливостей для відшукання роботи й доходу для особистого матеріального утримання дитини, а не за рахунок цивільного чоловіка, тоді як відповідач, перебуваючи в місцях позбавлення волі, в таких можливостях суттєво обмежений.
Тому, з огляду на вищевказані вимоги законодавства, виходячи з положень ст.181-184 СК України, розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (з 01 липня 2020 року становить 1859 грн, 50% якого складає 929,50 грн) та наполяганні позивачки на стягненні аліментів у твердій грошовій сумі, часткового визнання відповідачем позову та виходу в листопаді 2020 року з місць ізоляції від суспільства, суд вважає за можливе вимоги позивачки задовольнити частково й стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання їх дочки ОСОБА_3 в розмірі 1200 грн на місяць, що буде відповідати інтересам дитини.
Натомість, зменшуючи розмір запропонованих позивачкою до стягнення з відповідача аліментів, суд вважає, що вона у подальшому не позбавлена можливості ініціювати питання про збільшення розміру присуджених аліментів у разі зміни матеріального становища відповідача, як то передбачено приписами ст.192 СК України.
Відповідно до ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.180-184, 191 СК України, ст.2-4, 12, 19, 23, 76-89, 141, 258-268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_2 , проживаючої в АДРЕСА_2 , на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти щомісячно в твердій грошовій сумі 1200 грн, починаючи з 05 жовтня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
В задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 840,80 грн.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - через Борзнянський районний суд) шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.
Суддя Борзнянського районного суду О.А.Луговець