Справа 369/81/20
2/729/318/20 р.
"29" жовтня 2020 р.Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі :
Судді Демченко Л.М.,
за участю секретаря Шлапака Р.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бобровиця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору підряду та стягнення грошових коштів,
Позивачка звернулася до суду із позовом до відповідача про розірвання договору підряду та стягнення грошових коштів. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона є власником житлового будинку в АДРЕСА_1 . 30.08.2019 вони з відповідачем досягли домовленості щодо виготовлення та монтажу останнім металевих конструкцій (поручнів та перил) на подвір'ї її будинку. Під час зустрічі вони досягли згоди з усіх істотних умов договору підряду. На виконання умов договору, вона передала ОСОБА_2 10 000 грн., а останній зобов'язався виконати роботи із встановлення металоконструкцій у двотижневий термін, що підтверджується наданою розпискою. Всупереч досягнутій домовленості, відповідач жодних дій на виконання робіт не здійснив та не має наміру виконувати взяті на себе зобов'язання та компенсувати понесені витрати. У зв'язку з цим позивачка просить розірвати укладений договір підряду та стягнути з ОСОБА_2 сплачені нею кошти, а також понесені судові витрати.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, надала заяву, в якій просить справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, не заперечує проти винесення заочного рішення (а.с. 46).
Відповідач в судове засідання також не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином (а.с.48). Отже, відповідач не з'явилася до суду без поважних причин та не повідомив суд про причини неявки, не надав відзиву.
За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу без участі ОСОБА_2 та провести заочний розгляд справи з урахуванням вимог ст. 280 ЦПК України
Враховуючи те, що сторони до суду не з'явились, суд вважає за необхідне розгляд справи провести відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України без проведення фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власницею житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №173384144 (а.с.6).
Згідно матеріалів справи, 30.08.2019 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в усній формі було укладено договір на виготовлення та монтаж металевих конструкцій (поручнів та перил) на подвір'ї будинку, за умовами якого останній зобов'язався виготовити та встановити металоконструкції для ОСОБА_1 , а позивачка зобов'язалася оплатити вартість виконаних робіт.
Згідно копії розписки, 30.08.2019 ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 10 000 грн. на матеріали для виготовлення металоконструкцій (а.с.7).
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно із частиною першою статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Положеннями частин першої та третьої статті 857 ЦК України підтверджено обов'язок підрядника виконати роботу відповідно до умов договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру
Отже, судом встановлено та відповідачем не спростовано те, що між сторонами фактично було укладено договір підряду, умови якого позивачка виконала в повному обсязі, надавши відповідачу 10000 грн. Однак відповідач взяті на себе зобов'язання перед позивачкою не виконав, у визначений за погодженням строк до виконання робіт не приступив.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Положеннями частини першої-другої статті 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно із частинами першою та третьою статті 858 ЦК України, якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; пропорційного зменшення ціни роботи; відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором. Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.
Враховуючи викладені вище правові норми, а також те, що позивачкою надані всі наявні докази, якими підтверджується факт укладення договору підряду, відповідач взятих на себе зобов'язань не виконав, в судові засідання для дачі особистих пояснень не з'явився, суд приходить до висновку,що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, слід розірвати укладений між сторонами договір підряду, стягнути з відповідача сплачені йому грошові кошти, а також суму судового збору, який позивачка сплатила при зверненні до суду.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76- 81, 82, 89, 95, 133, 137, 258, 259, 263-265, 280-283, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 509, 525, 526, 610, 611, 614, 857, 858, ЦК України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Розірвати договір підряду, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 30.08.2019.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 10 000 (десять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 840 (вісімсот сорок) гривень 40 коп. в повернення судового збору.
Найменування сторін: позивачка - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ); відповідач - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Бобровицький районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя Л.М.Демченко