Справа №760/16520/20 Головуючий у І інстанції Калініченко О.Б.
Провадження №33/824/3814/2020 Доповідач у ІІ інстанції Рудніченко О.М.
21 жовтня 2020 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М.,
при секретарі: Ганжа В.В.,
за участю:
представника Держмитслужби Тищенка Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Київської митниці Держмитслужби Захарова А.О. на постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 07 серпня 2020 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого приватним будівельником, за ознаками порушення митних правил, передбачених ст. 471 Митного кодексу України,-
визнано винним у порушенні митних правил, передбачених ст.471 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень, вилучену іноземну валюту в розмірі 2292 доларів США повернуто ОСОБА_1 ,-
Як встановлено судом першої інстанції, 23.06.2020 року о 11 годині 40 хвилин під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» громадянин України ОСОБА_1 , який прилетів до України з США, м. Нью Йорк, рейсом № PS 1122 літаком а/к «МАУ», своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України, тобто своїми діями засвідчив факти, що мають юридичне значення.
На підставі п. 4 ст. 336 та ст. 342 МК України громадянину було задано запитання щодо наявності готівкових коштів, пасажир відповів, що має приблизно 13000 доларів США. Після цього пасажиру було запропоновано пред'явити всю готівку. В службовому приміщенні митниці (зоні митного контролю) пасажиром було видано готівку в розмірі 13500 доларів США, що знаходилися у чотирьох відкритих паперових конвертах, що лежали у окремих відділеннях двох валіз. Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів громадянина України ОСОБА_1 , вищевказана валюта належить йому особисто.
Фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквівалентні 10000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.
З виявленої суми ОСОБА_1 було пропущено 11208 доларів США, що за курсом НБУ станом на 23.06.2020 становить 9999 євро. За протоколом про порушення митних правил вилучено 2292 доларів США.
На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надав, до моменту перетину ним «зеленої лінії» для отримання довідкової інформації в інформаційній зоні та роз'яснення митних правил та порядку використання двоканальної системи до інспектора митниці не звертався.
Таким чином, митний орган вважає, що зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянином України ОСОБА_1 , який формою проходження митного контролю обрав проходження через «зелений коридор», готівки в обсязі, що підлягає обов'язковому письмовому декларуванню у повному обсязі для фізичних осіб відповідно до Постанови Правління НБУ № 3 від 02.01.2019 року «Про затвердження Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей», та мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України, а саме порушено встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (кордонах) спрощеного митного контролю.
Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 07 серпня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. Вилучену відповідно до протоколу про порушення митних правил №1119/10000/20 від 23 червня 2020 року іноземну валюту в сумі 2292 доларів США повернуто ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції представник Київської митниці Держмитслужби Захаров А.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 07.08.2020 в повному обсязі. Ухвалити нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні порушення митних правил за ознаками ст.471 МК України, застосувати до останнього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень та конфіскації товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил - грошових коштів у сумі 2292 доларів США.
В обґрунтування апеляційної скарги представник Київської митниці Держмитслужби зазначає, що оскаржувана постанова є передчасною, незаконною, винесеною без врахування дійсних обставин справи, норм чинного законодавства та такою, що підлягає скасуванню.
В свою чергу, особа, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 подав пояснення в яких зазначає, що постанова Солом'янського районного суду міста Києва від 07 серпня 2020 року є законною та обґрунтованою, оскільки ухвалена з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, відповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, додержанням норм процесуального права і правильним застосуванням норм матеріального права та висновків, викладених у Рішеннях Європейського суду з прав людини. Відтак, ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу представника Київської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 07 серпня 2002 року без змін.
Окрім того, ОСОБА_1 подав клопотання про розгляд справи без його участі.
Заслухавши доповідь судді,
пояснення представника Київської митниці Держмитслужби Тищенка Ю.В., який підтримав апеляційну скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити,
дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до положень ст.2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Згідно ст.487 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до положень ч.1 ст.486 МК України, завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне, та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Положеннями ст.489 МК України визначено, що при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як убачається з матеріалів провадження, вказані вимоги закону при розгляді протоколу про адміністративне правопорушення щодо громадянина України ОСОБА_1 були дотримані в повному обсязі.
Так, висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості громадянина України ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 Митного кодексу України відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим. Крім того представником Київської митниці Держмитслужби в апеляційній скарзі не наведено будь-яких доводів на спростування висновків суду.
Щодо накладення адміністративного стягнення на громадянина України ОСОБА_1 , то слід зазначити, що згідно ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Згідно зі ст.471 МК України за дане правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення в виді штрафу і конфіскації не задекларованої валюти.
Разом з тим, при вирішенні питання про конфіскацію певного предмета правопорушення мають значення, зокрема: характеристика безпосереднього предмету правопорушення чи загалом можливе його законне переміщення через митний кордон України, у тому числі чи підлягають сплаті митні платежі, інші податки, у зв'язку з переміщенням предмета правопорушення через митний кордон; джерело походження безпосереднього предмета правопорушення; причини, які призвели до порушення порядку проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю; мета переміщення порушником предмета через митний кордон України; наявність завданої державі шкоди; вартість безпосереднього предмета правопорушення; майновий стан порушника.
Крім того, санкцією ст.471 МК України передбачено основне адміністративне стягнення - штраф та додаткове стягнення - конфіскація товарів заборонених або обмежених законодавством України. Законодавством України не заборонено та не обмежено переміщення грошових коштів у будь-якому розмірі.
З пояснень громадянина України ОСОБА_1 вбачається, що на запитання інспектора митниці щодо наявності готівкових коштів останній повідомив, що має приблизно 13 000 доларів США, які він не приховував. Готівкові кошти належать йому особисто та мають законне походження, а саме є заробітною платою ОСОБА_1 , який починаючи з 2016 року проживає та працює в США, на даний момент офіційно працевлаштований в трьох будівельних компаніях. Також ОСОБА_1 повідомив, що привіз кошти для святкування весілля та для матеріальної допомоги рідної сестри, яка має трьох дітей та не має власного житла. Також ОСОБА_1 зазначив, що не досконало знає митні правила та порушив їх ненавмисно.
Так, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що жодних негативних наслідків для держави у виді майнової шкоди чи збитків у вигляді несплати митних платежів тощо не настало. Обтяжуючих відповідальність особи обставин судом апеляційної інстанції не встановлено.
Окрім того ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях наголошує, що держава при конфіскації майна зобов'язана додержуватися, зокрема третього критерію - правомірності позбавлення майна (балансу інтересів), визначеного ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 09.06.2005 року у справі «Бакланов проти Російської Федерації»; від 24.03.2005 у справі «Фрізен проти Російської Федерації»; від 15.05.2008 року у справі «Надточій проти України»; від 06.11.2008 року у справі «Ізмайлов проти Російської Федерації»; від 23.09.1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції»). Зазначений критерій передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між поставленою метою та засобами, які використовуються для її досягнення. ЄСПЛ вважає, що будь-яке втручання у право власності обов'язково повинне відповідати принципу пропорційності. «Справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар». Цей критерій більшою мірою оціночний і стосується обставин кожної конкретної справи, а тому повинен бути встановлений щодо кожного конкретного суб'єкта у кожній справі на підставі безпосередньо з'ясованих обставин і фактів.
Відтак, висновок суду першої інстанції про те, що конфіскація не задекларованої суми валютних коштів призведе до накладення на ОСОБА_1 індивідуального надмірного тягаря та буде непропорційною до вчиненого правопорушення, є законним та обґрунтованим.
Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи характер скоєного, виходячи із ч.3 ст.462 МК України, матеріалів справи, встановлені судом обставини, зазначені норми закону, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що на правопорушника має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. Підстав для застосування конфіскації вилученої валюти у суду немає.
Застосоване до ОСОБА_1 стягнення лише у виді штрафу є достатнім для виправлення та належної поведінки правопорушника, відповідає принципу справедливої рівноваги між інтересами суспільства і необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини, закріпленого у ст.1 Першого Протоколу до Конвенції.
На підставі наведеного, постанова Солом'янського районного суду міста Києва від 07 серпня 2020 року щодо громадянина України ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу представника Київської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу представника Київської митниці Держмитслужби Захарова А.О. - залишити без задоволення.
Постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 07 серпня 2020 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Рудніченко