Справа № 184/1900/20
Номер провадження 2/184/523/20
02 листопада 2020 рокум. Покров
Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Томаш В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Михайлової Т.В.,
розглянувши в м. Покров заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відповідача Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпропетровські електромережі» «про визнання дій неправомірними», -
Одночасно із поданням позову, заявник звернувся в суд із заявою про забезпечення позову, посилаючись на те, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 151 ЦПК України він заявляє про предмет позову - визнання неправомірними дії Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» щодо відключення від електричної мережі як споживачів послуг з електропостачання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та щодо складання акту про порушення від 11.09.2020 року. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 151 ЦПК України обґрунтовує необхідності забезпечення позову - за приписами п. 6.42 Правил користування електричною енергією, на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил обмеження та відключення електропостачання такого споживача, пов'язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється. Відповідно є необхідним вжити заходів до забезпечення позову щодо заборони відповідачу здійснювати припинення електропостачання позивачу у зв'язку з оскаржуваної в суді оперативно-господарської санкції. Невжиття цих заходів судом призведе до псування продуктів й понесенням Позивачем інших збитків у опалювальний період та в подальшому необхідності сплати Позивачем грошових коштів з метою відновлення електропостачання. Відповідно відсутня буде доцільність подальшого розгляду справи щодо оскарження оперативно-господарської санкції (Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2017р., справа № 904/4188/17). Просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» до набрання законної сили рішення суду, припиняти електропостачання фізичній особі - ОСОБА_1 у зв'язку з не допуском згідно повідомлення про припинення електропостачання №388 від 28.09.2020р., про що винести відповідну ухвалу, в якій в резолютивній частині вказати: повне найменування стягувача, його місце знаходження, ідентифікаційний код (п.3, 4 ч.1 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження"), а саме: стягувач: ОСОБА_1 , повне найменування Боржника, його місце знаходження, ідентифікаційний код (п.3, 4 ч.1 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження"), боржник: Акціонерне товариство «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (49107, м. Дніпро, Запорізьке шосе, буд. 22, код ЄДРПОУ 23359034).
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.
Згідно із ч.1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Разом з тим, позивач не додає до заяви про забезпечення позову будь - які дані, що унеможливлює встановити співмірність останніх із заявленими позивачем вимогами.
Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов'язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.
Відповідно до п.п. 4,5,6 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Також слід зазначити, що статтею 124 Конституції України визначено принцип обов'язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2, 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини третьої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів шляхом заборони відповідачу АТ «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» припиняти електропостачання позивачу ОСОБА_1 , щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Разом з тим, позивач не надає належних та допустимих доказів того, що не вжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Суд звертає увагу на те, що позовні вимоги позивача та вимоги, викладені в заяві про забезпечення позову є ідентичними, що суперечить вимогам ЦПК України.
На підставі викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки заявником не обґрунтовано необхідність застосування вибраного виду забезпечення позову та не зазначено обґрунтування співмірності виду забезпечення позову.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149-154, 259, 260 ЦПК України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відповідача Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпропетровські електромережі» «про визнання дій неправомірними» - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш