Справа № 184/1405/20
Номер провадження 2/184/387/20
28 жовтня 2020 рокум. Покров
Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Малашиної Ю.Б,
за участю секретаря судового засідання - Попівніч Н.І.,
представник позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Василюка Т.О.,Добриніна О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Покров клопотання представника відповідача про проведення комплексної судової медично-психологічної експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я, -
У провадженні Орджонікідзевського міського суду перебуває дана цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної працівнику внаслідок ушкодження його здоров'я.
В обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на те, що працюючи у відповідача у період з 18.04.1991 р. по 02.03.2011 р. він отримав професійні захворювання, які підтверджені 03.02.2011р. Українським науково-дослідним інститутом промислової медицини, внаслідок чого останній був звільнений з ПАТ «ПГЗК» за станом здоров'я, яке перешкоджало продовженню роботи відповідно до п.2 ст.40 КЗпП України. За висновками МСЕК від 14.03.2011р. та від 19.03.2019р. позивача визнано інвалідом 3 групи від отриманих професійних захворювань до 01.03.2021 року. У зв'язку із наведеним, позивач вказує на завдання йому відповідачем моральної шкоди, яка полягає у тому, що він переносить страждання, що у зв'язку з вказаним хронічним професійним захворюванням порушено та порушуються нормативні життєві зв'язки позивача, останній позбавлений можливості реалізувати свої звички та побажання, він постійно відчуває стійкий біль та періодичні набряки в кистях, особливо в холодну пору року, підвищену чутливість їх до холоду постійні тупі, викручуючи болі та обмеження рухів в плечових, ліктьових і менше в колінних суглобах, грудному та поперековому відділах хребта з іррадіацією переважно в ліву ногу по задній поверхні, що посилюється при незначному фізичному навантаженні. Турбує також постійний шум в голові та вухах, головний біль, коливання артеріального тиску зі схильністю його до зниження. Крім того, порушення функції слуху позбавляє Позивача можливості вести повноцінний спосіб життя, при спілкуванні з оточуючими людьми, Позивач часто просить повторити співрозмовника висловлені ним слова, що в свою чергу призводить до дискомфорту при вербальному спілкуванні. Даний факт позначається сьогодні на душевному та фізичному станах Позивача, оскільки призводить до втрати соціальних зв'язків.
Представник відповідача в судовому засіданні заявила клопотання про проведення комплексної судової медично-психологічної експертизи, посилаючись на те, що для встановлення усіх обставин у справі, які мають значення для правильного вирішення спору необхідні спеціальні знання. Зокрема, в обґрунтування необхідності проведення судової експертизи, представник відповідача вказує на те, що до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди; протиправність діяння її заподіювача; наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправним діянням заподіювача; вина заподіювача в заподіянні шкоди. При цьому представник вказує, що з Акту проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 22.02.2011 року вбачається, що позивач який відчуваючи погіршення стану здоров'я під час виконання професійних обов'язків, не звертався до керівництва кар'єру з проханням перевести його на роботу без шкідливих виробничих факторів, чим порушив вимоги п. 1.3 “Інструкяцїї з охорони праці 96 для машиніста відвалоутворювача”. Таку поведінку позивача, а саме недбале ставлення до стану його здоров'я та небажання змінювати місце роботи й посаду, можна кваліфікувати як грубу необережність, а відповідно до ч.2 ст.1193 ЦК України, якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого розмір відшкодування зменшується, а оскільки відповідачем заперечується заявлений до стягнення розмір шкоди, то встановлення вказаної обставини має суттєве значення. Крім того, з огляду на звернення до суду із даним позовом лише через 9 років після звільнення. Таким чином, факт спричинення моральної шкоди позивачеві в судовому засіданні не був встановлений та не підтверджується належними доказами.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти проведення експертизи, вказавши, що це лише порушить розумні строки розгляду справи, відповідач не погодиться із проведенням медично-психологічної експертизи, оскільки остання буде розцінюватись як втручання в його особисте життя.
Суд, вислухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст.103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Частиною 1 ст.104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Відповідно до постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Крім того, відповідно до Аналізу судової практики у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої у зв'язку з ушкодженням здоров'я під час виконання трудових обов'язків, проведеним Вищим спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, суд касаційної інстанції звернув увагу суддів на те, що при вирішенні питання про призначення медико-соціальної експертизи стосовно встановлення факту спричинення моральної шкоди та визначення її розміру суди мають виходити з наступного. До юридичних фактів, які має довести позивач у зазначеній категорії справ, зокрема, належить доведення факту завдання моральної шкоди та розміру шкоди. Відтак, якщо позивач надав докази завдання йому шкоди, довів цими доказами певний її розмір і не просив суд про призначення медико-соціальної експертизи, то суд не має підстав для відмови в позові чи в призначенні експертизи з власної ініціативи, оскільки це не передбачено положеннями ЦПК України, які мають суто змагальний характер доказування. У разі, якщо відповідач не погоджується з доводами позивача про наявність моральної шкоди та про її розмір, визначений позивачем, відповідно до вимог ЦПК України відповідач не позбавлений можливості заявити клопотання про призначення такої експертизи.
Згідно з ч.2 ст.102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Відповідно до ст.103 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем заперечується заявлений до стягнення позивачем розмір моральної шкоди, оскільки відповідач вважає його значно завищеним та таким, що не відповідає характеру, глибині та тривалості душевних та фізичних страждань, які отримав ОСОБА_2 у зв'язку із отриманням 3-ї групи інвалідності. Крім того відповідач зазначає, що груба необережність ОСОБА_2 сприяла настанню шкоди, а відтак розмір відшкодування з цих підстав підлягає зменшенню.
Виходячи із наведеного, встановлення характеру та обсягу фізичних душевних страждань, яких зазнав позивач має суттєве значення для вирішення вказаного спору. Крім того, оскільки відповідачем оспорюється розмір грошового відшкодування завданої моральної шкоди, то визначення орієнтовного розміру грошової компенсації за завдані позивачу душевні та фізичні страждання, має значення для правильного вирішення спору.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку щодо задоволення клопотання представників відповідача в частині визначення характеру й обсягу страждань та їх розміру.
Щодо решти питань, які пропонує відповідач поставити на розгляд експертам, суд приходить до висновку про їх відхилення, оскільки встановлення зазначених у них обставин можливе без призначення судової експертизи на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.252 ЦПК України суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.
Згідно п.9 ч.1 ст.253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 5 ч.1 с.і 252 цього Кодексу - на час проведення експертизи.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне призначити комплексну судову медично-психологічну експертизу до закінчення проведення якої зупинити провадження у справі.
Керуючись ст. ст.103, 252, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Клопотання представника відповідача про проведення комплексної судової медично-психологічної експертизи - задовольнити частково.
Призначити по цивільній справі №184/1405/20 комплексну судову медично-психологічну експертизу, проведення якої доручити судовим експертам Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи, що знаходиться за адресою: вул..Докучаєвська, буд.№4, м. Київ, 03057.
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.
Поставити експертній установі наступні питання:
1)Який характер душевних і фізичних страждань та переживань, їх глибина та тривалість, які поніс ОСОБА_2 у зв'язку з отриманням третьої групи інвалідності із втратою 50% працездатності?
2)Який можливий розмір становить грошова компенсація за завдані страждання ОСОБА_2 ?
В іншій частині клопотання - відмовити.
Копію ухвали направити експертам Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи.
Витрати, пов'язані з проведенням експертизи покласти на відповідача АТ «ПГЗК», що розташований по вул. Центральна,11 в м. Покров.
Для дослідження експерту направити матеріали цивільної справи № 184/1405/20 провадження № 2/184/387/20.
Зобов'язати позивача ОСОБА_2 (( АДРЕСА_1 ) з'явитись у визначений експертами день та час для проведення експертного дослідження.
Роз'яснити сторонам положення ст.109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі, зокрема про те, що у разі ухилення учасника справи, від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також, яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
До отримання результатів експертизи провадження по справі зупинити.
Експертний висновок направити до Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області (Дніпропетровська область м. Покров, вул. Торгова, 37) невідкладно після проведення дослідження.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Орджонікідзевський міський суд протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 30.10.2020
Суддя Орджонікідзевського міського суду Ю. Б. Малашина