Житомирський апеляційний суд
Справа №296/8870/20 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія в порядку КПКУкраїни Доповідач ОСОБА_2
28 жовтня 2020 року Житомирський апеляційний суд
в складі: головуючого ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 21 жовтня 2020 року, якою задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 та застосовано до підозрюваного
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Коростень, Житомирської область, громадянина України, працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,-
запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 11 години 00 хвилин 18 грудня 2020 року, без визначення розміру застави, -
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному ОСОБА_8 більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем проживання. Вважає ухвалу незаконною та необґрунтованою, постановленою без повного та всебічного з'ясування обставин справи, а висновки суду викладені в ній такими, що не відповідають фактичним обставинам кримінального правопорушення. Вказує, що слідчий в клопотанні та прокурор в судовому засіданні не довели наявності жодного з ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також неможливість застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
В ухвалі слідчого судді зазначено, що 20.10.2020 року слідчий СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення розміру застави, в обґрунтування якого зазначив, що у провадженні СУ ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали досудового розслідування відомості щодо яких 09.09.2020 року були внесенні до ЄРДР за №12020060000000367 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в липні 2020 року, у невстановлений слідством час та місці, у ОСОБА_8 , на ґрунті ревнощів по відношенню до своєї співмешканки ОСОБА_10 , з корисливих мотивів та надуманих підстав щодо отримання внаслідок ревнощів моральних страждань, виник злочинний умисел, направлений на вчинення вимагання від ОСОБА_11 грошових коштів у сумі 3000 доларів США з погрозою вбивства останнього. З метою реалізації злочинного умислу 22.07.2020 р. у ранковий час ОСОБА_8 , знаходячись у м. Коростень, зустрів потерпілого ОСОБА_11 в районі розташування ПРАТ «Коростенський завод МДФ», що за адресою: м. Коростень, вул. Жовтнева, 11-Б, де використовуючи предмет зовні схожий на бейсбольну биту наніс близько трьох ударів по кистях рук потерпілого, який у цей момент руками закривав від ударів свою голову та шию.
У подальшому, цього ж дня, ОСОБА_8 на автомобілі, який перебуває у його користуванні марки «Citroen С4», д.н.з. НОМЕР_1 перевіз потерпілого ОСОБА_11 до центру м. Коростень, де на території одного з приватних домоволодінь, місцезнаходження якого досудовим розслідуванням не встановлено, використовуючи предмет зовні схожий на бейсбольну биту наніс один удар по кистях рук потерпілому, який у цей момент руками закривав від удару голову. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_8 погрожуючи застосуванням предмета ззовні схожого на пістолет, що потерпілий ОСОБА_11 сприймав як реальні погрози вбивством, наніс стволом даного предмета один удар в область лівої щоки потерпілого, чим спричинив останньому легке тілесне ушкодження у вигляді рубця на обличчі зліва, після чого ОСОБА_8 керуючись корисливим мотивом, висловив ОСОБА_11 вимогу у передачі йому грошових коштів у сумі 3000 доларів США у якості компенсації за спричинені йому моральні страждання ревнощами по відношенню до ОСОБА_10 ..
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_8 , керуючись корисливим мотивом, вчиняючи вимагання по відношенню до ОСОБА_11 , 02.09.2020 року та 16.09.2020 року під час зустрічей з потерпілим в районі розташування Коростенської міської ради, що за адресою: м. Коростень, вул. Грушевського, 22, в усній формі продовжив висловлювати останньому свою вимогу у передачі йому грошових коштів у сумі 3000 доларів США, погрожуючи вбивством у разі відмови в передачі коштів, при цьому вказуючи різні способи фізичної розправи, що потерпілий сприймав, як реальні підстави побоюватися за своє життя.
Окрім цього, у період з 22.07.2020 року по 19.10.2020 року ОСОБА_8 вчиняючи злочинні дії, направлені на вимагання грошових коштів у ОСОБА_11 , систематично, а саме: в один із днів середини серпня 2020 року, 07.09.2020 року, 08.09.2020 року, 09.09.2020 року, 15.09.2020 року, 16.09.2020 року та 19.10.2020 року, використовуючи власний мобільний термінал з абонентським номером НОМЕР_2 , здійснював телефонні дзвінки ОСОБА_11 на абонентський номер НОМЕР_3 та у розмовах висловлював останньому свою вимогу у передачі йому вказаної суми грошових коштів, погрожуючи вбивством у разі відмови в передачі коштів, шляхом повідомлення про фізичну розправу, що потерпілий сприймав, як реальні підстави побоюватися за своє життя.
У свою чергу, ОСОБА_11 побоюючись за власне життя, 19.10.2020 року о 10 год. 28 хв. за допомогою банківського терміналу ПАТ КБ «Приватбанк», що розташований за адресою: м. Коростень, вул. Грушевського, 34, здійснив перерахунок частини обумовленої ОСОБА_8 суми грошових коштів в розмірі 4 975 грн. на номер банківської картки НОМЕР_4 , яку вказав останній.
У подальшому, 19.10.2020 року ОСОБА_8 , продовжуючи свої злочинні дії, направлені на вимагання грошових коштів у ОСОБА_11 , зустрівся з останнім поряд із житловим будинком, що за адресою: АДРЕСА_2 , де в усній формі продовжив вимагати у ОСОБА_11 передати йому раніше обумовлену суму грошових коштів в повному обсязі, до моменту припинення даної злочинної діяльності шляхом затримання ОСОБА_8 працівниками поліції.
19.10.2020 року о 11 годині 00 хвилин ОСОБА_8 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та цього ж дня повідомлено йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий послався на те, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке є тяжким та за вчинення якого, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3-х до 7-ми років, а також на те, що під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, а саме: можливість підозрюваним переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення покарання за вчинений злочин, незаконно впливати на потерпілого у кримінальному провадженні чи вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи обґрунтованість підозри, тяжкість злочину, обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слідчій суддя дійшов висновку про задоволення клопотання слідчого.
Заслухавши доповідача, доводи захисника ОСОБА_7 та підозрюваного ОСОБА_8 в підтримання апеляційної скарги, думку прокурора в заперечення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали клопотання слідчого, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Приймаючи рішення про задоволення клопотання органу досудового розслідування про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_8 , слідчим суддею в повній мірі враховані вимоги ст.ст. 177, 178, 183, 194, 197 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як вбачається з матеріалів клопотання, у провадженні СУ ГУНП в Житомирській області знаходиться кримінальне провадження за №12020060000000367 від 09.09.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України.
19.10.2020 року о 11 годині 00 хвилин ОСОБА_8 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та цього ж дня повідомлено йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.189 КК України.
Слідчим суддею було встановлено, що існує обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним ОСОБА_8 тяжкого злочину, за який передбачено покарання від 3 до 7 років позбавлення волі.
У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 189 КК України, підтверджується зібраними доказами, копії яких містяться в матеріалах клопотання слідчого.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінуємого злочину в апеляційній скарзі не оспорюється.
Також, судом враховано особу підозрюваного ОСОБА_8 , тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення та зухвалість, з якою був вчинений інкримінований йому злочин.
Наявність ризику щодо можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду обґрунтована тяжкістю можливого покарання.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення зумовлений тим, що підозрюваний не має постійного джерела доходів та раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення різного роду злочинів, в тому числі з корисливих мотивів.
Ризик можливого незаконного впливу підозрюваним на інших учасників кримінального провадження підтверджується тим, що підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого з метою схиляння до зміни раніше наданих показань чи відмови від них, оскільки йому відомо місце проживання останнього.
В засіданні апеляційного суду прокурор підтвердив наявність вказаних ризиків. Крім того, вказав, що за результатами НРСД підтверджується факт вимагання підозрюваним з погрозою вбивством потерпілого.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що з огляду на тяжкість покарання, передбаченого за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_8 , даних про особу останнього та обставин вчинення злочину, прокурором та слідчим в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, можливість вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, а також незаконного впливу на інших учасників кримінального провадження.
Тому, є необґрунтованими посилання в апеляційній скарзі на те, що слідчим суддею не було проведено аналіз наявності всіх ризиків, передбачених кримінальним процесуальним законом.
Враховуючи вищенаведене та доведеність прокурором неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку щодо обрання відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Доводи апелянта про те, що до ОСОБА_8 може бути застосований більш м'який запобіжний захід, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено достатніх стримуючих факторів від порушень з боку підозрюваного своїх зобов'язань в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу. Не наведено достатніх доводів, які б вказували на належну процесуальну поведінку підозрюваного в разі обрання йому більш м'якого запобіжного заходу, і в апеляційній скарзі.
Вказання апелянтом на те, що слідчим суддею не враховано всі обставини вчинення злочину, зокрема і поведінку потерпілого, не свідчить про відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України. Крім того, фактичні обставини кримінального правопорушення не являються предметом судового розгляду на даній стадії кримінального провадження.
Вказання апелянта на те, що підозрюваний ОСОБА_8 має на утриманні неповнолітню дитину, постійне місце проживання, є особою з інвалідністю ІІІ групи загального захворювання, також, не спростовує висновків слідчого судді. Крім того, вказані дані були враховані слідчим суддею при постановленні оскаржуваної ухвали.
Зазначення апелянтом про те, що слідчий суддя не розглянув можливості застосування відносно підозрюваного інших (альтернативних) запобіжних заходів є безпідставними, оскільки в ухвалі слідчого судді зазначено, що інкримінований підозрюваному злочин вчинено з особливою зухвалістю та загально-небезпечним способом, будь-яких інших обставин або доказів, які б свідчили про те, що дії підозрюваного спровокував сам потерпілий, наразі не встановлено та сторонами не доведено, у зв'язку з чим суд вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам, аніж тримання під вартою.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують правильність висновків слідчого судді.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Крім того, слід зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не можуть бути визнані колегією суддів достатніми для скасування оскаржуваного судового рішення, яке є законним та обґрунтованим.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 21 жовтня 2020 року, якою задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 11 години 00 хвилин 18 грудня 2020 року, без визначення розміру застави - без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: