Справа № 761/24600/20
Провадження № 1-кс/761/15408/2020
06 жовтня 2020 року
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1
за участю прокурора - ОСОБА_2
слідчого - ОСОБА_3
заявника - ОСОБА_4
представник власника майна - ОСОБА_5
секретаря - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Шевченківського районного суду м.Києва клопотання ОСОБА_4 , про скасування арешту на майно( земельна ділянка) , накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 16 вересня 2020 року
У провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло вищезазначене клопотання.
В обґрунтування клопотання заявником зазначено, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 вересня 2020 року в межах кримінального провадження № 12019110000000568 від 01.08.2019 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, було частково задоволено клопотання органу досудового розслідування та накладено арешт на земельну ділянку, загальною площею 3,6512 га з кадастровим № 3223186200:05:006:0008, яка розташована на території Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області та перебуває у користуванні ТОВ «Роза-Л» на підставі договору оренди. Дана ділянка знаходилась у власності ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а заявник - ОСОБА_4 є спадкоємницею померлої ОСОБА_7 .. Заявник вважає, що на сьогодні відпали підстави для обмеження права власності, оскільки вона позбавлена можливості оформити спадщину та дана земельна ділянка не була знаряддям вчинення злочину, не зберегла на собі його слідів та містить інших відомостей, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час даного кримінального провадження, вважає, що будь-якої потреби в подальшому накладенні арешту на майно не встановлено, тому просила скасувати накладений арешт на земельну ділянку.
Представник володільця майна - ОСОБА_5 та заявник ОСОБА_4 у судовому засіданні доводи клопотання підтримали та просили про його задоволення.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання ОСОБА_4 , оскільки дана земельна ділянка є об'єктом вчинення кримінального правопорушення, визнана речовим доказом у даному кримінальному провадженні по якому на сьогоднішній день триває досудове розслідування та потреба в арешті на дану земельну ділянку не відпала.
Слідчий суддя, вивчивши доводи клопотання про скасування арешту майна та долучені до нього документи, заслухавши представника володільця арештованого майна, заявника, прокурора та слідчого, приходить до наступного висновку.
Так, відповідно до положень ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчим суддею встановлено, що на сьогодні здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР за № 12019110000000568 від 01.08.2019 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України.
При цьому, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 вересня 2019 в межах вказаного кримінального провадження було частково задоволено клопотання органу досудового розслідування та накладено арешт, зокрема на земельну ділянку, загальною площею 3,6512 га з кадастровим № 3223186200:05:006:0008, яка розташована на території Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області, належну ОСОБА_7 ..
Надалі, ухвалою Київського апеляційного суду від 11.11.2019 року ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 вересня 2019 року було залишено без змін, а апеляційну скаргу представників інших власників майна - без задоволення.
При цьому, як встановлено вказаним вище рішенням суду апеляційної інстанції, ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, оскільки матеріали кримінального провадження доводять наявність правових підстав для накладення арешту на майно, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою забезпечення кримінального провадження.
Доводи заявника, що на сьогодні відпали підстави щодо подальшого арешту зазначеного нерухомого майна у виді земельної ділянки, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки повноваження на перевірку щодо законності набуття та реєстрації права власності у даному кримінальному провадженні на арештоване майно, яке визнано речовим доказом, у слідчого судді відсутні.
Приймаючи до уваги вищевикладене, виходячи із завдань кримінального провадження, беручи до уваги ознаки складу кримінального правопорушення, яке розслідується в межах даного кримінал ьного провадження, а також факт не доведення необґрунтованості застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, як і не надання доказів того, що на сьогодні відпали підстави для накладення зазначеного арешту, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання є таким, що задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні клопотання ОСОБА_4 , про скасування арешту на майно (земельну ділянку), накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 16 вересня 2020 року - відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає, разом з тим проти неї можуть бути подані заперечення під час підготовчого провадження у суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1