Провадження №2-а/760/849/20
Справа №760/9853/20
СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА
05 жовтня 2020 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі головуючого судді - Жовноватюк В.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції у м. Біла Церква Ярмоли Євгена Ігоровича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,
Позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом, в якому просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №2376049 від 12.04.2020 і закрити провадження у справі, мотивуючи свої вимоги наступним.
12.04.2020 постановою інспектора патрульної поліції у м. Біла Церква Ярмоли Євгена Ігоровича позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Так, в оскаржуваній постанові зазначено, що 12.04.2020 о 09:05 годин, позивач, керуючи автомобілем Nissan Panthfinder НОМЕР_1 у населеному пункті рухався зі швидкістю 91 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 122 КУпАП.
Позивач зазначає, що з вищевказаною постановою він не згодний, вважає, що вона є незаконною та підлягає скасуванню. Стверджує, що вимірювання швидкості руху автомобіля під його керуванням було проведено за допомогою несертифікованого технічного засобу, а тому накладення на нього адміністративного стягнення позивач вважає неправомірним.
З цих підстав просить позов задовольнити.
31.07.2020 у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до вимог ст.262 КАС України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
31.08.2020 від представника відповідачів у справі Кашко В.А. надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві зазначив, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується рішенням суб'єкта владних повноважень про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а також відеозаписом з приладу TruCam LTI 20/20, який долучено представником до матеріалів справи. Крім того, зазначив, що всі прилади, які використовуються працівниками Департаменту патрульної поліції пройшли повірку та сертифікацію, долучив до матеріалів справи Сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки № UA-MI/I-2903-2012. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи та докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити з огляду на наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративне правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема, знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, створювати безпечні умови для дорожнього руху. Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху (далі ПДР).
Відповідно до п.1.1 ПДР України ці правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні грунтуватися на цих ПДР України.
П.11 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірність експлуатації транспортних засобів.
П. 12.4 ПДР визначено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Частиною 1 статті 122 КУпАП встановлена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, зокрема, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
Згідно ст. 280 КУпАП , орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статтею 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. (ч.4 ст. 258 КУпАП)
Згідно ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення , органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів . Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до ст.252 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п.10 "Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі", затвердженої наказом МВС №1395 від 07.11.2015, поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так, згідно оскаржуваної постанови, 12.04.2020 о 09:05 годин, позивач, керуючи автомобілем Nissan Panthfinder НОМЕР_1 у населеному пункті рухався зі швидкістю 91 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 122 КУпАП.
Позивач з вищезазначеною постановою не згодний, вважає, що правила дорожнього руху він не порушував, а притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконним.
Згідно із ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Судом досліджено відеозапис та фото з приладу TruCam LTI 20/20 , які долучено представником відповідачів до матеріалів справи, та встановлено наступне. Так, з наданого відеозапису з приладу TruCam LTI 20/20 від 12.04.2020 вбачається, що автомобіль позивача Nissan Panthfinder AA8004AT рухався 12.04.2020 о 08:57 зі швидкістю 91 км/год у населеному пункті. З наведеного випливає, що інспектор правильно кваліфікував дії позивача притягнувши його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП (перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину).
Відповідач свій обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення виконав, надіслав суду відзив, в якому довів належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень щодо позовних вимог.
Доказів, які б спростовували факт наявності складу адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність у межах розгляду даної справи позивачем надано не було.
Зважаючи на викладене вище, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та не знайшли своє підтвердження у матеріалах справи.
П.3 ч.3 ст.286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Керуючись ст.ст. 5-7, 9, 77, 90, 241-247, 286 КАС України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до інспектора патрульної поліції у м. Біла Церква Ярмоли Євгена Ігоровича, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.С.Жовноватюк