Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/13201/16-к
06.10.2020 року м. Київ
колегія суддів Подільського районного суду міста Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретарів судового засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
прокурорів: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
захисників: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
обвинуваченого ОСОБА_14 ,
потерпілої ОСОБА_15 ,
представника потерпілої - ОСОБА_16
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Подільського районного суду міста Києва кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016100070004392 щодо:
ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, офіційно не працюючого, одруженого, неповнолітніх дітей на утриманні не маючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , раніше не судимого, згідно ст. 89 КК України,
по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.1 ст.263, ч.3 ст.185 КК України,
ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживав з 2015 року у шлюбі сумісно з дружиною - ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в АДРЕСА_1 , був обізнаний про те, що його дружина надає інтимні послуги за грошову винагороду, та надавав останній допомогу в охороні, а саме слідував за нею до місця надання інтимних послуг. При цьому, ОСОБА_14 з собою носив зброю, а саме обріз рушниці.
В ніч із 06 на 07.07.2016 року, після 03 години ночі ОСОБА_14 перебував на перехресті вулиці Зодчих та Кільцевої дороги в місті Києві, неподалік від дружини - ОСОБА_17 , яка знаходилася на вулиці з метою отримання заробітку за надання інтимних послуг. В цей час ОСОБА_14 помітив, що до його дружини - ОСОБА_17 підійшов раніше не знайомий йому ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який прибув на місце на таксі, який домовився з ОСОБА_17 про надання інтимних послуг. Після чого ОСОБА_17 на таксі поїхала до місця проживання ОСОБА_18 , разом з останнім. По прибуттю на місце, ОСОБА_17 повідомила по мобільному телефону адресу проживання ОСОБА_18 , а саме квартира АДРЕСА_2 , де вона перебувала 07.07.2016 року, приблизно в період з 04:30 год. до 05:10 год., для надання інтимних послуг.
ОСОБА_14 , в свою чергу, достовірно знаючи про місце перебування дружини, взяв із собою обріз гвинтівки конструкції Мосіна, калібру 7,62Х54R, споряджений для пострілу бойовим гвинтівочним патроном калібру 7,62Х54R, які незаконно зберігав та носив із собою з метою здійснення пострілу, та прибув до АДРЕСА_3 . ОСОБА_14 через вікно проник до парадного за місцем розташування на першому поверсі будинку квартири АДРЕСА_4 , де став чекати на дружину - ОСОБА_17 . При цьому ОСОБА_14 приготував заряджений обріз гвинтівки для здійснення пострілу з метою умисного позбавлення життя іншої людини, а саме незнайомого йому раніше ОСОБА_18 , якому ОСОБА_17 надавала інтимні послуги, на ґрунті виниклої неприязні до потерпілого.
Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на позбавлення життя людини, ОСОБА_14 став чекати в парадному будинку АДРЕСА_3 , біля квартири АДРЕСА_4 , коли в період часу з 05:10 год. до 05:20 год., двері квартири відчинилися та з приміщення квартири вийшли ОСОБА_17 та потерпілий ОСОБА_18 .
ОСОБА_14 , реалізуючи свій намір направлений на позбавлення життя людини, на ґрунті виниклої особистої неприязні, перебуваючи на близькій дистанції до потерпілого ОСОБА_18 , умисно вчинив постріл з обрізу гвинтівки конструкції Мосіна, калібру 7,62Х54R бойовим гвинтівочним патроном калібру 7,62Х54R у потерпілого з обрізу рушниці, яку приготував заздалегідь.
ОСОБА_14 впевнився, що він вчинив всі дії, направлені на позбавлення життя іншої людини та спричинив вогнепальне ушкодження потерпілому ОСОБА_18 , після якого останній впав на підлогу та перебував без свідомості. Після чого ОСОБА_14 забрав із собою дружину - ОСОБА_17 та з місця вчинення злочину зник.
Відповідно висновку експерта № 1899 від 12.08.2016 року, у ОСОБА_18 виявлено одне наскрізне вогнепальне кульове поранення живота, з ураженням внутрішній органів, що спричинено одним пострілом з вогнепальної зброї, що має ознаки тяжкого тілесного ушкодження. Смерть ОСОБА_18 настала від вогнепального наскрізного поранення живота з ушкодженням внутрішніх органів.
Крім того, ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував 07.07.2016 року, біля будинку АДРЕСА_3 , після 05 години 20 хвилин, після вчинення умисного вбивства потерпілого ОСОБА_18 , дізнався від дружини - ОСОБА_17 , яка перебувала перед цим в квартирі АДРЕСА_4 за місцем проживання потерпілого, про знаходження в квартирі цінних речей.
ОСОБА_14 стало відомо про відчинений балкон квартири АДРЕСА_4 , яка розташована на першому поверсі будинку, від ОСОБА_17 , яка не знала про злочинний намір свого чоловіка. Після чого у ОСОБА_14 виник намір на проникнення в приміщення квартири АДРЕСА_2 та таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний намір, 07.07.2016 року, приблизно о 05 годині 20 хвилин, ОСОБА_14 обійшов будинок АДРЕСА_3 , проник у чуже житло через відчинений балкон, а саме до квартири АДРЕСА_2 , яка розташована на першому поверсі, звідки таємно викрав чуже майно, що належало потерпілому ОСОБА_18 , а саме ноутбук «ASUS», model: M51SЕ, серійний номер 87N0AS00978927H, ринкова вартість якого, на момент вчинення злочину, відповідно висновку експерта № 587тв від 25.10.2016 року, складала 1 100 грн.
Таємно викравши чуже майно, ОСОБА_14 привласнив його собі та з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим за власним розсудом.
Також, ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживав в АДРЕСА_1 , при прибиранні квартири, за місцем проживання, у невстановлений час в 2015 році, знайшов в коробці патрони, які залишилися в квартирі після смерті його батька.
Достовірно знаючи, що вони є боєприпасами до вогнепальної зброї, не маючи передбаченого законом дозволу, ОСОБА_14 привласнив вказані боєприпаси собі, таким чином незаконно придбав бойові припаси та став незаконно зберігати їх за місцем проживання в квартирі АДРЕСА_5 .
20.07.2016 року, о 13:00 год., працівниками Святошинського Управління поліції Головного управління поліції у місті Києві, при огляді приміщення квартири АДРЕСА_5 , виявили та вилучили 96 патронів.
Відповідно висновку експерта № 762 від 02.09.2016 року, 96 одиниць патронів, що вилучені 20.07.2016 року у ОСОБА_14 за місцем його проживання в АДРЕСА_1 , належать до нарізної вогнепальної зброї, з них:
- 94 патрона типу №1 відносяться до боєприпасів до нарізної вогнепальної зброї, придатні до стрільби, є мисливськими патронами кільцевого запалення калібру 5,6 мм (.22LR), що споряджені безоболонковими свинцовими кулями;
- 1 патрон типу №2 з маркуванням «188 82», відноситься до боєприпасів до нарізної вогнепальної зброї, є бойовим гвинтівковим патроном калібру 7,62*54R, що споряджений кулею «ЛПС» зі сталевим осердям;
- 1 патрон типу №3 з маркуванням «Т 42», відноситься до боєприпасів до нарізної вогнепальної зброї, є бойовим пістолетним патроном калібру 7,62*25, зразку 1930р., що споряджений кулею «П» зі свинцевим осердям.
Крім того, ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживав в АДРЕСА_1 , при прибиранні квартири за місцем проживання, у невстановлений час в 2015 році, знайшов в речах, які залишилися в квартирі після смерті його батька, антитиповий обріз рушниці, а саме обріз гвинтівки конструкції Мосіна, калібру 7,62Х54R, з набоями до неї.
Достовірно знаючи, що обріз гвинтівки є вогнепальною зброєю, та придатний для стрільби, не маючи передбаченого законом дозволу, ОСОБА_14 привласнив обріз гвинтівки собі, таким чином незаконно придбав вогнепальну зброю та став незаконно зберігати її за місцем проживання в квартирі АДРЕСА_5 .
Також ОСОБА_14 , незаконно носив із собою вогнепальну нарізну зброю, а саме обріз гвинтівки конструкції Мосіна, калібру 7,62Х54R, споряджений для пострілу бойовим гвинтівочним патроном калібру 7,62Х54R, для вчинення пострілу, та використав вказаний обріз гвинтівки, при вчиненні вбивства ОСОБА_18 , що мав місце 07.07.2016 року, по проспекту Свободи,6 в місті Києві.
20.07.2016 року, о 13:00 год., працівниками Святошинського Управління поліції Головного управління поліції у місті Києві, при огляді приміщення квартири АДРЕСА_5 , виявили та вилучили обріз гвинтівки.
Відповідно висновку експерта № 744, від 13.10.2016 року, обріз вилучений 20.07.2016 року у ОСОБА_14 є обрізом - антитиповою нарізною вогнепальною зброєю, частини якого виготовлені промисловим способом та внесені зміни саморобним способом - видалення прикладу, що є частинами гвинтівки конструкції Мосіна, калібру 7,62Х54R, із видаленими номерами.
Також, ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживав в АДРЕСА_1 , у невстановлений час у невстановленому місці, протягом 2015-2016 року, незаконно придбав боєприпаси, а саме 20 патронів до нарізної вогнепальної зброї. Достовірно знаючи, що вони є боєприпасами до вогнепальної зброї, не маючи передбаченого законом дозволу, ОСОБА_14 став незаконно зберігати їх за місцем проживання в квартирі АДРЕСА_5 , з метою в подальшому використовувати для здійснення пострілу з обрізу гвинтівки конструкції Мосіна, калібру 7,62Х54R, яку також незаконно зберігав за місцем проживання. А також незаконно носив із собою бойові припаси разом з обрізом гвинтівки, при переміщенні по місту Києву.
04.08.2016 року, в ході проведення обшуку о 13:10 год., працівниками Подільського Управління поліції Головного управління поліції у місті Києві, при огляді приміщення квартири АДРЕСА_5 , виявили та вилучили 20 патронів калібру 7,62*54R із маркуванням «60 89».
Відповідно висновку експерта № 803 від 25.08.2016 року, 20 одиниць патронів калібру 7,62*54R із маркуванням «60 89», що вилучені 04.08.2016 року у ОСОБА_14 за місцем його проживання в АДРЕСА_1 , відносяться до боєприпасів до нарізної вогнепальної зброї, є бойовим гвинтівковим патроном калібру 7,62*54R, що споряджений кулею «ЛПС» зі сталевим осердям, придатні для стрільби.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_14 свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень визнав частково та дав наступні показання. 06 липня 2016 року він разом із дружиною - ОСОБА_17 перебував у районі ринку «Шлях», біля кільцевої дороги. Він відійшов до кіоску взяти цигарок та кави, в цей час жінка кудись поділась, куди вона поділась він не побачив. Телефонував їй годину, проте вона не відповідала. Після того вона зателефонувала йому та просила про допомогу. Він почав нервуватись, пішов додому та взяв обріз. Вказаний обріз знайшов раніше, коли шукав батьківський заповіт. Крім того, коли шукав заповіт також знайшов і патрони.
Його дружина ОСОБА_17 вислала йому в смс. повідомленні адресу свого місцезнаходження та він приїхав за вказаною нею адресою, а саме до АДРЕСА_6 та зателефонував їй. Дружина вийшла з квартири потерпілого не сама, а з потерпілим ОСОБА_18 , якого він не знав. Він ( ОСОБА_14 ) їй сказав, щоб вона йшла додому, але ОСОБА_18 взяв її за плече та почав проштовхувати до своєї квартири. З метою, щоб ОСОБА_18 не завів його дружину до своєї квартири він прийняв рішення вистрілити йому по ногам, з метою спричинення тяжких тілесних ушкоджень. Реалізуючи задумане він здійснив постріл із обрізу потерпілому по ногам. Після пострілу він злякався, куди потрапила куля він не бачив.
Після цього він з дружиною хотів покинути місце вчинення злочину, однак його дружина ОСОБА_17 сказала йому, що там потрібно забрати одну річ. Зокрема, вона сказала, що під час сварки потерпілий ОСОБА_18 викинув свій ноутбук з балкону. Надалі він обійшов будинок та під балконом забрав ноутбук.
Коли вони із дружиною прибули додому він заховав обріз. 4 серпня 2016 року його було затримано. Обріз з якого він зробив постріл в нього вилучили.
Не дивлячись на часткове визнання обвинуваченим ОСОБА_14 вини в пред'явленому йому обвинуваченні, суд дійшов до висновку про доведеність його вини у вчиненні інкримінованих злочинів, що підтверджується наступними дослідженими в суді доказами, обсяг яких був визначений за погодженням з учасниками судового провадження.
Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_15 повідомила, що з обвинуваченим не була не знайома. Загиблий ОСОБА_18 був її чоловіком та вони мають двох спільних дітей. Зазначила, що останній раз бачила чоловіка 04.07.2016, коли він провів її з дітьми до автомобіля, на якому вони поїхали на дачу до друзів.
7 липня 2016 року їй зателефонувала сестра та сказала, що біля їх квартири знайшли труп чоловіка, який схожий на її чоловіка. Коли вона приїхала в свою квартиру було багато людей, двері квартири були зачинені, але не на ключ. Речі були на своїх місцях. Потім вона звернула увагу, що в квартирі відсутній ноутбук, який належав її чоловіку ОСОБА_18 . Потерпіла у своїх показаннях наголошувала, що її чоловік не міг викинути ноутбук, оскільки в ньому були його напрацювання щодо роботи. Навіть якби він його викинув, то він би просто розлетівся (розламався), оскільки у нього була надламана кришка, а тому вони його ніколи не закривали. Потерпіла вказувала, що її чоловік не був агресивним, навіть коли перебував в стані алкогольного сп'яніння. Загиблий був зовсім неконфліктним. Ніколи тілесних ушкоджень чоловік їй не спричиняв.
Потерпіла вказала, що їх квартира розташована на першому поверсі та через вікно не важко проникнути до квартири.
Допитана в якості свідка ОСОБА_17 повідомила, що вона є дружиною ОСОБА_14 . Вона займається наданням сексуальних послуг за грошову винагороду. Обвинувачений не схвалює її зайняття наданням сексуальних послуг, проте йому відомо, чим вона займається. Рідко він забирав її з адрес клієнтів. В ніч з 06.07.2016 по 07.07.2016 вона була на кільцевій дорозі із своєю подругою ОСОБА_19 та надавали послуги повій. До них під'їхав таксист із пасажиром, яким виявився ОСОБА_18 , якого вона до цього не знала. Вона домовилась із потерпілим про ціну її послуг і про те, що поїде до нього додому на ОСОБА_20 . У подальшому потерпілий передав їй гроші за майбутні сексуальні послуги, які вона одразу передала ОСОБА_19 (свідок ОСОБА_21 ) та поїхала до потерпілого до дому. Квартира останнього розташовувалась на 1 поверсі. В квартирі була сигналізація, яку потерпілий вимкнув. Як тільки вона приїхала до потерпілого, вона за допомогою смс. повідомила адресу свого місцезнаходження свого чоловіка - ОСОБА_14 . Вдома вони з потерпілим вживали спиртне та вона надала йому сексуальні послуги. Вона звернула увагу на ноутбук, який був увімкнений і вона попросила його вимкнути і потерпілий викинув його з балкону за вікно.
Потерпілий поводив себе агресивно, то виганяв її, то просив залишитись. Скориставшись тим, що потерпілий не бачить вона зателефонувала ОСОБА_14 та попросила його приїхати за нею. Через деякий час ОСОБА_14 повідомив їй, що приїхав та просив виходити з квартири. Вона сказала потерпілому, щоб той вийшов із квартири і поговорив з людиною. Коли вони з ОСОБА_18 вийшли з квартири, то ОСОБА_14 був уже в під'їзді та стояв біля сходової клітини.
ОСОБА_18 йшов спереду, вона була за ним. ОСОБА_14 сказав їй, щоб вона йшла додому, проте потерпілий почав заштовхувати її назад у квартиру та зробив крок назустріч ОСОБА_14 .
Потім вона почула постріл та побачила, що ОСОБА_18 сповзав по стіні. Він залишився полусидячі. ОСОБА_14 сказав їй забирай речі. Це все відбувалось в тамбурі між квартирами. Інших осіб окрім ОСОБА_14 і потерпілого там не було.
Потім вони з ОСОБА_14 обійшли будинок і забрали ноутбук, який лежав біля балкону, який напередодні потерпілий викинув за вікно. Медичну допомогу потерпілому вони не надавали, поліцію та швидку допомогу не викликали.
Про те, що у ОСОБА_14 була зброя їй було відомо, вона знала, що вказана зброя залишилась ОСОБА_14 від батька та той зберігав її у шафі. Про наявність патронів їй відомо не було. Вказаний обріз вона бачила вдома, як до так і після подій з потерпілим.
До цих подій ОСОБА_14 вимагав, щоб вона більше так гроші не заробляла. У той день вона ОСОБА_14 сказала, що клієнт її ображає. Уже були випадки, коли ОСОБА_14 хотів її захистити. Він уже застосовував силу до інших клієнтів, оскільки таке бувало, що їй загрожувала небезпека від клієнтів.
Потерпілий був фізично більший за вагою і зростом ніж ОСОБА_14 . Постріл відбувся під час того, як потерпілий рухався на її чоловіка.
Допитана в якості свідка ОСОБА_21 повідомила суд, що у липні 2016 року вона мешкала в квартирі родини ОСОБА_22 , винаймала у них кімнату за 2 000 грн. Вона, як і ОСОБА_17 (дружина обвинуваченого ОСОБА_14 ) працювала повією.
06.07.2016 року вона була разом із ОСОБА_23 на кільцевій дорозі та надавали послуги повій. В цей час до ОСОБА_24 під'їхав автомобіль таксі і вона підійшла і домовилась із клієнтом. Потім ОСОБА_25 повернулась передала їй 100 доларів США, які надав їй клієнт за інтимні послуги та сіла до останнього в авто. Після цього вона зв'язувалась по телефону з ОСОБА_17 та остання казала, що все добре, точну адресу куди вона їхала не називала, казала лише що їде у район «Виноградар». Гроші, які їй передала ОСОБА_17 вона невдовзі передала обвинуваченому ОСОБА_14 , який був вдома. Після цього той ( ОСОБА_14 ) зібрався та пішов з дому. Як саме він був вдягнений вона не пам'ятає, лише пам'ятає, що він був з рюкзаком.
ОСОБА_14 та ОСОБА_17 повернулись вже під ранок. Через деякий час (декілька днів) їх затримали. Про наявність у ОСОБА_14 зброї їй не було відомо.
Свідок наголошувала на тому, що ОСОБА_14 знав про те, що ОСОБА_25 працює повією і йому це не подобалось.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_26 повідомив суду, що ОСОБА_18 був його другом дитинства. 06.07.2016 з 14.30 до 21.30 вони були в кафе «Генацвалі» в районі житлового масиву «Оболонь» та вживали алкогольні напої. Після того як закінчили, він запропонував ОСОБА_18 поїхати до їх спільного товариша подивитись футбол. Загиблий відмовився і сказав, що поїде до дому. О 22.45 він йому телефонував і той повідомив, що вже вдома. На момент, коли він йшов від них у загиблого не було з собою грошей, оскільки він дав йому гроші на маршрутку.
Загиблий був неконфліктним спокійним чоловіком. Сперечатись він міг, доводив свою точку зору. Проте ніколи не йшов першим на конфлікт, він дуже виважений. Жодного разу він не чув про те, що він міг би ударити жінку.
На наступний день, 07.07.2016 року він від сусідів дізнався, що загиблий не поїхав додому, а гуляв по Оболоні до 23.00-24.00 із їх спільною знайомою. В квартирі потерпілого є сигналізація (на всіх вікнах та на дверях). На скільки йому відомо, він після 24.00 повернувся додому та у подальшому викликав таксі та їздив з цим таксистом обмінювати долари та до магазину.
Свідок зазначив, що йому було відомо про те, що у потерпілого був ноутбук, яким він користувався. Ноутбук працював, проте він завжди був у відкритому стані, оскільки не закривалась кришка ноутбука. Намірів викинути ноутбук ОСОБА_18 ніколи не висловлював.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_27 повідомив суду, що приблизно у липні 2016 року він працював таксистом. В той час, коли він надавав послуги таксі ОСОБА_18 його зупинив десь біля 2-3 ночі. Це було приблизно на проспекті Свободи, 6. Останній йому повідомив, що хоче поїхати шукати дівчат легкої поведінки. Потерпілий був напідпитку. Вони домовились про ціну та поїхали на кільцеву дорогу. Там, було дві дівчини, та потерпілий обрав серед них - ОСОБА_17 . Потерпілий заплатив останній 100 доларів США, які вона передала своїй подрузі.
З кільцевої дороги вони поїхали на проспект Свободи, 6 у м.Києві. По дорозі заїжджали в магазин «Сільпо», що на проспекті Правди. ОСОБА_17 під час поїздки комусь телефонувала. Потерпілий нормально спілкувався з ОСОБА_17 , не ображав її. Свідок вказав, що привіз потерпілого та ОСОБА_17 до під'їзду будинку за адресою: АДРЕСА_3 .
Допитана в якості свідка ОСОБА_28 показала, що ОСОБА_18 - це її сусід. О 5 ранку вона прокинулась від сильного хлопка в коридорі, потім почула крики. Це була гучна розмова між 2-ма людьми. Ця гучна розмова було після хлопка. Про що саме розмовляли особи за дверима, вона не чула. Через 2 хвилини вона подивилась у двірне вічко та побачила, що вхідні двері в квартиру ОСОБА_29 були напіввідчинені, також були відчинені двері до тамбуру. У подальшому десь о 8 годині ранку її попросили впізнати труп і вона впізнала - ОСОБА_18 та зателефонувала рідним останнього з приводу скоєного.
Потерпілого охарактеризувала як спокійну людину. Звертала увагу, що випадків, щоб він викидав речі з квартирі їй не відомі.
Аналізуючи показання свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 суд вважає їх щирими, узгодженими між собою і виходить з того, що хоча останні не були очевидцями вчинення кримінальних правопорушень, однак їх показання відтворюють обставини, що передували загибелі потерпілого чи відбувались безпосередньо після неї. Показання зазначених свідків дають можливість достовірно встановити, що перед загибеллю ОСОБА_18 , останній проводив свій час із ОСОБА_17 та наміру викидати ноутбук не мав.
Окрім показань обвинуваченого, потерпілої та свідків винуватість ОСОБА_14 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень також підтверджується іншими дослідженими судом доказами, зокрема.
Протоколом огляду місця події від 07.07.2016 р., відповідно до інформації, що міститься у вказаному протоколі, проведено огляд квартири АДРЕСА_2 та приміщення, яке веде до вказаної квартири та виявлено у вказаному приміщенні неподалік від дверей до вказаної квартири труп ОСОБА_18 з вогнепальним пораненням. Під тілом ОСОБА_18 на рівні попереку з боку спини на підлозі з цементу знайдена та вилучена металева куля калібру 7, 62 мм.
Копією лікарського свідоцтва про смерть №1899 від 08.07.2016 р., згідно якого встановлено, що причиною смерті ОСОБА_18 є дія вогнепальної зброї.
Копією ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_14 від 28.07.2016 р. та протокол обшуку від 04.08.2016 року, згідно яких було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_1 в ході якого виявлено та вилучено паперову упаковку, яка містила 20 набоїв. Крім цього, на підвіконні у кімнаті виявлено та вилучено гільзу.
Протокол огляду місця події від 20.07.2016 року, відповідно до якого працівниками поліції проведено огляд місця проживання ОСОБА_14 , за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого ОСОБА_14 серед іншого добровільно видав 96 патронів калібру 5,6 мм., обріз, з якого він вчинив умисне вбивство ОСОБА_18 та ноутбук «ASUS», який був ним викрадений з квартири ОСОБА_18 .
Висновком експерта №587 від 25.10.2016, згідно якого за результатами проведеної судово-товарознавчої експертизи, встановлено, що ринкова вартість ноутбука «ASUS», model: M51SЕ, серійний номер 87N0AS00978927H, який викрав ОСОБА_14 на момент вчинення злочину (станом на 07.07.2016) складала 1100 грн.
Висновком судово-медичної експертизи №1899 від 12.08.2016 року, згідно якого встановлено, що у ОСОБА_18 виявлено одне зажиттєве ушкодження у вигляді наскрізного вогнепального кульового поранення живота, з ураженням внутрішній органів, що спричинено одним пострілом з вогнепальної зброї, що має ознаки тяжкого тілесного ушкодження. Смерть ОСОБА_18 настала від вогнепального наскрізного поранення живота з ушкодженням внутрішніх органів.
Висновком експерта №762 від 02.09.2016 року, відповідно до якого, 96 одиниць патронів, що видані 20.07.2016 року ОСОБА_14 за місцем його проживання в АДРЕСА_1 , належать до нарізної вогнепальної зброї, з них:
- 94 патрона типу №1 відносяться до боєприпасів до нарізної вогнепальної зброї, придатні до стрільби, є мисливськими патронами кільцевого запалення калібру 5,6 мм (.22LR), що споряджені безоболонковими свинцовими кулями;
- 1 патрон типу №2 з маркуванням «188 82», відноситься до боєприпасів до нарізної вогнепальної зброї, є бойовим гвинтівковим патроном калібру 7,62*54R, що споряджений кулею «ЛПС» зі сталевим осердям;
- 1 патрон типу №3 з маркуванням «Т 42», відноситься до боєприпасів до нарізної вогнепальної зброї, є бойовим пістолетним патроном калібру 7,62*25, зразку 1930р., що споряджений кулею «П» зі свинцевим осердям.
Висновком експерта № 744, від 13.09.2016 року, відповідно до якого, обріз добровільно виданий 20.07.2016 року ОСОБА_14 є обрізом - антитиповою нарізною вогнепальною зброєю, частини якого виготовлені промисловим способом та внесені зміни саморобним способом - видалення прикладу, що є частинами гвинтівки конструкції Мосіна, калібру 7,62Х54R, із видаленими номерами.
Висновком експерта №686 від 18.07.2016 р., згідно якого один предмет схожий на кулю, що була вилучена 07.07.2016 біля тіла ОСОБА_18 по АДРЕСА_3 є частиною (стріляною кулею з стальним осердям) гвинтівочого патрону калібру 7.62x54R. Надана на дослідження куля калібру 7,62x54R стріляна з нарізної вогнепальної зброї, яка має канал ствола з чотирма нарізами правого нахилу сильного ступеню зносу - ймовірно з гвинтівки зразка 1891/30 року системи «Мосіна» 7,62x54R.
Висновком експерта №802 від 22.08.2016 р., згідно якого надана на дослідження гільза, що вилучена 04.08.2016 року в приміщенні квартири АДРЕСА_5 , не належить до боєприпасів вогнепальної зброї, є частиною 7,62 мм гвинтівкового патрона (патрона калібру 7,62x5411).
Надана на дослідження гільза, що вилучена 04.08.2016 року в приміщенні квартири АДРЕСА_5 , вірогідно, стріляна із несамозарядної вогнепальної зброї калібру 7,62x5411.
Дати відповідь на питання «Чи є частиною одного патрону куля, що вилучена 07.07.2016 року біля тіла ОСОБА_18 , 1977 р.н., по АДРЕСА_3 , та гільза, що вилучена 04.08.2016 року в приміщенні квартири АДРЕСА_5 , чи стріляні вони з однієї зброї?» не виявилося можливим.
Куля, що вилучена 07.07.2016 біля тіла ОСОБА_18 1977 р.н. по проспекту Свободи, 6 в м. Києві, стріляна із обрізу, що вилучений 20.07.2016 за адресою АДРЕСА_1 .
Висновком експертизи №222 МК від 22.08.2016 р., згідно якого при судово-медичній огляду одягу ОСОБА_18 на трусах, в ділянці резинки пояса зліва мається одне вхідне кульове пошкодження, а в ділянці верха правої половинки мається вихідне кульове вогнепальне пошкодження. Постріл спричинений з неблизької дистанції.
Протоколами слідчих експериментів від 08.08.2016 р., проведеного з ОСОБА_14 та від 04.08.2016 року, проведеного зі свідком ОСОБА_17 , під час, яких останні продемонстрували на місцевості обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_14 злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України та дисками, які переглянуті у суді.
Протоколом про результати аудіо-відеоконтролю особи від 24.10.2016 р.
Висновком експерта № 803 від 25.08.2016 року, відповідно до якого 20 одиниць патронів калібру 7,62*54R із маркуванням «60 89», що вилучені 04.08.2016 року у ОСОБА_14 за місцем його проживання в АДРЕСА_1 , відносяться до боєприпасів до нарізної вогнепальної зброї, є бойовим гвинтівковим патроном калібру 7,62*54R, що споряджений кулею «ЛПС» зі сталевим осердям, придатні для стрільби.
Висновком судово-психіатричного експерта №674 від 15.09.2016 р., згідно якого ОСОБА_14 у період учинення інкримінованих кримінальних правопорушень, не страждав на будь-який психічний розлад, за своїм психічним станом у той період часу міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_14 на час проведення експертного дослідження теж не страждав на будь-який психічний розлад, за своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_14 не потребує застосування примусових заходів медичного характеру та не виявляє ознак хронічного алкоголізму та наркоманії.
Згідно вимог ч.1 ст.94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Суд, дослідивши запропоновані учасниками процесу докази, прийшов до висновку, що вони є відповідно до вимог ст.85 КПК України належними, вони прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність, чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Розглядаючи докази з точки зору їх допустимості, суд звертає увагу, що показання обвинуваченого, потерпілого, свідків, а також інші докази отримано з дотриманням вимог КПК України, а тому вони є допустимими.
Оцінюючи сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд прийшов до висновку, про достатність доказів для визнання обвинуваченого ОСОБА_14 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст.115, ч.1 ст.263, ч.3 ст.185 КК України.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_14 про відсутність у нього умислу на позбавлення життя іншої людини судом визнаються безпідставними з огляду на таке.
Для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, суд, враховуючи п.23 роз'яснень, які містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» №2 від 07.02.2003 року ретельно дослідив докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного.
Питання про умисел вирішено виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховано, знаряддя злочину, яке обвинувачений ОСОБА_14 заздалегідь підготував, коли приніс його с собою та націлив на потерпілого ще до виникнення конфліктної ситуації. Судом враховано, що обвинувачений був обізнаний про особливу небезпечність та потужність обрізу гвинтівки конструкції Мосіна.
Судом враховано поведінку потерпілого, який не вступив у бійку з обвинуваченим, не був озброєним та добровільно вийшов із своєї квартири разом із дружиною обвинуваченого. Судом враховано той факт, що конфлікт закінчився дуже швидко, ніякої загрози життю чи здоров'ю ОСОБА_14 чи його дружині - ОСОБА_17 з боку потерпілого ОСОБА_18 , під час конфлікту не виникало.
Визначальним при цьому стало суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: зокрема після спричинення вогнепального поранення обвинувачений не мав наміру надати будь-яку медичну допомогу потерпілому, перевірити його стан, впевнитись у тому, що останній зможе самостійно рухатись, а вирішив забрати ноутбук потерпілого та покинути місце вчинення злочину.
Зазначені обставини у своїй сукупності дають можливість прийти до висновку про те, що ОСОБА_14 усвідомлював суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачав його суспільно небезпечні наслідки і достовірно припускав чи бажав їх настання, а тому його дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст.115 КК України.
Спростовані були доказами сторони обвинувачення, серед іншого твердження обвинуваченого ОСОБА_14 щодо того, що ноутбук, який йому інкримінований слідством, як викрадений, фактично він таємно не викрадав, а знайшов на вулиці.
Зокрема, потерпіла ОСОБА_15 наголошувала у суді на тому, що коли вона з дітьми напередодні поїхала з місця проживання, то ноутбук, який у них було викрадено був вдома і її загиблий чоловік не міг викинути його на вулицю з балкону, оскільки в цьому ноутбуці зберігалася важлива інформація чоловіка.
Аналізуючи показання свідка ОСОБА_17 та обвинуваченого ОСОБА_14 суд вважає їх такими, що частково відтворюють обставини вчинених кримінальних правопорушень, проте в окремих моментах є такими, що не узгоджуються між собою. Зокрема, показання вказаних осіб в частині, що стосувалась обставин зникнення ноутбука з квартири ОСОБА_18 є суперечливими та неточними.
Так, ОСОБА_17 зазначала, що вказаний ноутбук потерпілий викинув через те, що він був поламаний, після того як вона попросила його включити музику. Натомість обвинувачений ОСОБА_14 повідомляв, що йому стало відомо, що ноутбук лежить біля балкону від своєї дружини ОСОБА_17 , яка сказала, що потерпілий викинув його у ході сварки.
В частині обставин зникнення з квартири ноутбука показання свідка ОСОБА_17 та обвинуваченого ОСОБА_14 суперечать показанням потерпілої та свідків ОСОБА_26 , ОСОБА_28 . Потерпіла та зазначені свідки заперечували можливість того, щоб ОСОБА_18 самостійно викинув з балкона належну йому річ, яка ним використовувалась.
Показання обвинуваченого ОСОБА_14 в частині обставин викрадення ноутбука суд вважає нещирими, та такими, що спрямовані на ухилення від кримінальної відповідальності. В цій частині вони спростовуються інформацією, що міститься в протоколі про результату аудіо та відеоконстролю особи із додатками, який розсекречено 27.10.2016 року. Зокрема, в результаті прослуховування диску встановлено, що перебуваючи в Ізоляторі тимчасового тримання ОСОБА_14 розповідає про те, що він через балкон проник до квартири ОСОБА_18 та заволодів ноутбуком.
Також, з огляду на близькі родинні зв'язку суд критично відноситься й до показань свідка ОСОБА_17 у тій частині, що загиблий викинув ноутбук з балкону і потім ОСОБА_14 підняв його. На думку колегії суддів ОСОБА_17 у такий спосіб намагається сприяти ОСОБА_14 уникнути кримінальної відповідальності за ч.3 ст.185 КК України.
Оцінивши всі докази у сукупності, які на думку колегії судді є належними та допустимими колегія суддів встановила, що ОСОБА_14 своїми умисними діями скоїв умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. а саме вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України.
Також колегія суддів вважає, що ОСОБА_14 , скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, а саме вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України.
Крім цього, колегія суддів вважає, що ОСОБА_14 скоїв носіння, зберігання та придбання вогнепальної зброї та бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, а саме вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_14 , у відповідності зі ст. 65 КК України, колегія суддів ураховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, які відповідно до ст.12 КК України відноситься: ч.1 ст.263 та ч.3 ст.185 КК України до тяжких злочинів та ч.1 ст.115 КК України - до особливо тяжких злочинів, особу винного, який раніше не судимий, згідно ст.89 КК України, на час учинення інкримінованих кримінальнихо правопорушень не працював, за місцем проживання характеризується негативно, на обліках у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, хворіє на тяжкі хвороби.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання ОСОБА_14 , згідно ст.ст.66, 67 КК України судом не встановлено.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_14 покарання у виді позбавлення волі, оскільки саме такий вид покарання передбачений санкціями інкримінованих злочинів, на думку суду, зможе виправити обвинуваченого та попередити вчинення ним нових злочинів. З огляду на особу обвинуваченого, який хворіє та наслідки від вчинених злочинів, зокрема, смерть людини, суд вважає, що виправлення ОСОБА_14 можливе виключно при реальному відбутті тривалого строку покарання.
Підстав, для застосування щодо ОСОБА_14 ст.ст. 69, 75 КК України судом не встановлено.
Крім того, судом встановлено, що потерпілою ОСОБА_15 до обвинуваченого ОСОБА_14 у вказаному кримінальному провадженні заявлено цивільний позов від 01.11.2016 року про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Так, в позовній заяві потерпіла ОСОБА_15 вказує на те, що на утриманні її померлого чоловіка - ОСОБА_18 , умисне вбивство, якого вчинив ОСОБА_14 , перебували діти, а саме ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які мають право на відшкодування шкоди, завданої смертю їхнього батька. В заявлених позовних вимогах, позивачка просить стягнути з ОСОБА_14 в рахунок відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого (годувальника) на її користь, як особи, що діє в інтересах дітей, одноразово грошову суму за період з дня вчинення злочину, тобто з 07 липня 2016 року, по дату винесення вироку, а також грошову суму у розмірі 483 гривні 33 копійки щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття, а в разі навчання до його закінчення.
Обґрунтовуючи визначений нею розмір щомісячної виплати на одну дитину, позивачка посилалась на положення ч. 2 ст. 1195 ЦК України, відповідно до яких розмір відшкодування здійснюється виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на час вчинення злочину, оскільки на час смерті потерпілий ОСОБА_18 не був працевлаштованим, та не мав підтвердженого доходу.
Окрім цього, ОСОБА_15 просить стягнути з обвинуваченого здійснені нею витрати на поховання, загальна сума яких становить 11 966 гривень 63 копійки, що підтверджується розрахунковими документами, виданими суб'єктами господарської діяльності, які надавали послуги, виконували роботи та продавали товари, необхідні для поховання ОСОБА_18 .
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги про відшкодування спричиненої злочином моральної шкоди в розмірі 300 000 гривень, позивачка зазначила, що смерть потерпілого ОСОБА_18 стала сильним стресом як для неї самої, так і для дітей, внаслідок чого значно погіршився їхній психічний стан, погіршилось здоров'я.
Відповідно до ст. 128 КПК України, особа, яка зазнала шкоди від злочину має право пред'явити позов до особи, яка вчинила злочин.
Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Як вбачається з вимог ст. 1200 ЦК України, у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні. Шкода відшкодовується дитині до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш, як до досягнення ним двадцяти трьох років). Шкода відшкодовується таким особам у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди.
Згідно з ст. 1201 ЦК України, особа, яка зазнала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.
Відповідно до вимог статті 1202 ЦК України, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами. За наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального положення фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більш як за три роки на перед.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що на час смерті ОСОБА_18 не був працевлаштованим, та не мав відповідного доходу, який міг бути підставою для проведення розрахунку розміру відшкодування шкоди, завданої смертю фізичної особи, тому при визначенні розміру шкоди підлягають застосуванню положення ч.2 ст.1195 ЦК України, згідно з яким у разі каліцтва або іншого ушкодження здоров'я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.
Так, визначаючи розмір частки кожного з осіб, на користь яких підлягає відшкодуванню шкода, суд виходить з показників мінімальної заробітної плати з липня 2016 року по жовтень 2020 року, враховуючи, що відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2016 рік», розмір мінімальної заробітної плати по 30 листопада 2016 року складав 1 450 гривень, з 01 грудня 2016 року по 31 грудня 2016 року - 1 600 гривень; відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2017 рік», розмір мінімальної заробітної плати складав 3 200 гривень; відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік», розмір мінімальної заробітної плати складав 3723 гривень; відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2019 рік», розмір мінімальної заробітної плати складав 4 173 гривень, а відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2020 рік», розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2020 року по 31 серпня 2020 року складав 4 723 гривень, а з 01 вересня 2020 року складає 5 000 гривень.
На думку суду, врахування розміру мінімальної заробітної плати саме в тих межах, які були встановлені вищезазначеними законами, починаючи з моменту вчинення злочину до моменту ухвалення вироку, буде справедливим, та сприятиме відновленню порушених прав та інтересів потерпілої, яка діє в інтересах дітей.
Визначаючи розмір відшкодування шкоди, суд враховує, що сім'я потерпілого ОСОБА_18 на час його смерті складалася з чотирьох осіб, з яких дружина ОСОБА_15 право на відшкодування шкоди, відповідно до вимог ст. 1200 ЦК України, не мала, оскільки була працевлаштована та не перебувала на його утриманні. Відтак, суд виходить з того, що частка, яка припадає на утримання кожного з неповнолітніх дітей загиблого потерпілого, що не досягли вісімнадцятирічного віку, складає 1/3 розміру мінімальної заробітної плати, тобто з 07 по 31 липня 2016 року ? 389 гривень 78 копійок, з серпня по листопад 2016 року - 2 840 гривень 84 копійки, з грудня 2016 року - 533 гривні 33 копійки, за 12 місяців 2017 року - 12 799 гривень 92 копійки, за 12 місяців 2018 року - 14 892 гривень, за 12 місяців 2019 року - 16 692 гривень, з січня по серпень 2020 року - 12 594 гривень 64 копійок, а з вересня по 6 жовтня 2020 року - 1879 гривень 03 копійки, а всього 62 621 гривню 54 копійки.
Крім того, щомісячно підлягає стягненню з обвинуваченого, починаючи з дня ухвалення вироку до досягнення кожного з дітей повноліття, грошова суму в розмірі 1 666 гривень 66 копійок.
Зважаючи на те, що в судовому засіданні доведено, що в результаті протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_14 була спричинена смерть потерпілому ОСОБА_18 , після чого його дружина ОСОБА_15 понесла матеріальні витрати на поховання, що підтверджується наданими і дослідженими в судовому засіданні фіскальними чеками та квитанціями, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_14 грошової суми в розмірі 11 966 гривень 63 копійки в рахунок відшкодування вказаних витрат.
Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Ця шкода полягає, зокрема: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Вирішуючи заявлені ОСОБА_15 позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, суд приходить до висновку про те, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_14 дружині вбитого потерпілого та його дітям заподіяно моральну шкоду внаслідок втрати чоловіка, батька відповідно, що призвело до їхніх душевних страждань, істотних змін в житті та негативно позначилось на моральному та психічному стані.
Зважаючи на конкретні обставини справи, наслідки, що настали від вчинення протиправних дій, характер і глибину душевних, емоційних, моральних страждань, які перенесли позивачка та діти, їх тривалість, непоправність втрати, неможливість поновлення попереднього становища, істотність вимушених змін у життєвих стосунках, суд вважає, що спричинена моральна шкода буде компенсовані шляхом стягнення з обвинуваченого грошових коштів на загальну суму 300 000 гривень.
Саме такий розмір відшкодування, на думку суду, відповідатиме характеру та обсягу понесених душевних страждань, а також вимогам розумності та справедливості.
Одночасно приймаючи рішення по цивільному позову потерпілої суд враховує думку обвинуваченого ОСОБА_14 , який вищевказаний цивільний позов визнав у повному обсязі.
Суд також вважає за необхідне керуючись ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_14 на користь держави процесуальні витрати за залучення експертів.
Питання долі речових доказів вирішити, згідно ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, колегія суддів,-
ОСОБА_14 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.115, ч.1 ст.263, ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання за:
- ч.1 ст.115 КК України у виді 10 років позбавлення волі;
- ч.1 ст.263 КК України у виді 4 років позбавлення волі;
- ч.3 ст.185 КК України у виді 3 років позбавлення волі;
На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_14 покарання у виді 10 років позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_14 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - тримання під вартою.
Строк відбування покарання ОСОБА_14 рахувати з 05.08.2016 року із розрахунку, що одному дню тримання під вартою відповідає два дні позбавлення волі і такий розрахунок (співвідношення) здійснюється до дня набрання вироком законної сили.
Згідно ст.124 КПК України стягнути з ОСОБА_14 в доход держави грошові кошти в сумі 27 512 грн. 71 коп. за проведення експертиз.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ідентифікаційний номер НОМЕР_2 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_14 на користь ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_32 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та малолітнього ОСОБА_33 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої смертю потерпілого ОСОБА_18 , одноразово грошову суму в розмірі 62 621 (шістдесят двох тисяч шістсот двадцяти однієї) гривні 54 копійок на кожну дитину.
Стягнути з ОСОБА_14 на користь ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_32 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та малолітнього ОСОБА_33 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої смертю потерпілого ОСОБА_18 , грошову суму в розмірі 1 666 (однієї тисячі шістсот шістдесяти шести) гривень 66 копійок щомісячно на кожну дитину по досягненню ними повноліття, починаючи з 07.10.2020 року.
Стягнути з ОСОБА_14 на користь ОСОБА_15 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди понесені витрати на поховання в розмірі 11 966 (одинадцять тисяч дев'ятсот шістдесят шість) гривень 63 копійки.
Стягнути з ОСОБА_14 на користь ОСОБА_15 в рахунок відшкодування спричиненої злочином моральної шкоди грошову суму в розмірі 300 000 (триста тисяч) гривень.
Речові докази по справі: а саме 3 недопалки цигарок; 1 блокнот; 1 носову хустинку; 2 змиви речовини бурого кольору, чек з магазину «Сільпо»; зіскоб зі стіни;; 2 стакани; 2 чарки; 2 циліндрових механізмів замків; 19 слідів пальців рук; 1 кулю, фрагмент декоративної прикраси та 2 фотознімки сліду взяття, одяг потерпілого ОСОБА_18 , одяг, патрони, гільза, пістолет, обріз гвинтівки, патрони, які знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Подільського УП- знищити; диски, які зберігаються у матеріалах провадження залишити там же зберігати.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Судді: ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3