печерський районний суд міста києва
Справа № 201/5856/20-ц
11 вересня 2020 року суддя Печерського районного суду м. Києва Підпалий В.В., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів та відшкодування моральної шкоди, -
до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», в якій вона просила:
- розглянути та задовольнити заяву про забезпечення позову до вирішення справи, шляхом розблокування її карткового рахунку;
- звільнити її від сплати судового збору за розгляд справи згідно п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», де від сплати судового збору звільняються споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав;
- визнати дії відповідача стосовно порушення її прав як свідоме порушення Закону України «Про захист персональних данихґ» та як наслідок порушення Закону України «Про захист прав споживачів»;
- стягнути з відповідача відшкодування/компенсацію моральної (немайнової) шкоди на її користь у розмірі 37 267, 2 грн.;
- окремо зазначити у тексті судового рішення про наявність у діях відповідача ознак кримінального правопорушення за ст.ст. 356, 364, 189, 190, 182, 135 Кримінального кодексу України.
Суддя, перевіривши матеріали позовної заяви з додатками, прийшов до наступного висновку.
Як вбачається, позивач зокрема просить розглянути та задовольнити заяву про забезпечення позову до вирішення справи, шляхом розблокування її карткового рахунку.
Проте, всупереч вимогам ст. 151 ЦПК України, заява не містить таких реквізитів як обгрунтування необхідності застосування саме обраного позивачем заходу забезпечення позову; а також немає документів, які б підтверджували сплату судового збору за подачу даної заяви.
Крім того, позивач просить звільнити його від сплати судового збору на підставі п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», де, за його словами, від сплати судового збору звільняються споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав.
Так, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються зокрема, громадяни, які у випадках, передбачених законодавством звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
Однак, як вбачається, дана норма (стаття) не передбачає звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням прав.
За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у звільненні від сплати судового збору та розяснює позивачу обовязок сплатити судовий збір за подачу позовної заяви у належному розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір» та направити на адресу суду оригінал квитанції.
Судовий збір слід сплатити за наступними реквізитами:
отримувач коштів УК у Печерському районі/Печерс.р-н/22030101
код отримувача (код за ЄДРПОУ) 380 04 897
рахунок отримувача 312 102 060 26007
банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві
код банку отримувача 899998
код класифікації бюджету 220 30 101
призначення платежу 22030101;050; "Судовий збір", Печерський р/с, за (вид звернення, пункт з таблиці ставок судового збору)
ПІБ (назва) платника.
Наступною позовною вимогою позивача є вимога щодо визнання дій відповідача стосовно порушення її прав як свідоме порушення Закону України «Про захист персональних данихґ» та як наслідок порушення Закону України «Про захист прав споживачів».
Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється здійснюється в порядку іншого судочинства.
Так, відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Крім того, відповідно до ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обовязку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Таким чином, спосіб захисту, який обрав позивач в частині вимоги щодо визнання дій відповідача стосовно порушення її прав як свідоме порушення Закону України «Про захист персональних даних» та як наслідок порушення Закону України «Про захист прав споживачів», не передбачений цивільним законодавством.
За таких обставин, позивачу необхідно конкретизувати зміст позовної вимоги в цій частині.
Поряд з цим, позивач просив стягнути з відповідача відшкодування/компенсацію моральної (немайнової) шкоди на її користь у розмірі 37 267, 2 грн.
Відповідно п.п. 2, 8, 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява має містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Крім того, відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Разом з тим, порушуючи питання про відшкодування моральної шкоди, позивачем не повно викладено обставини справи з зазначенням посилань на відповідні докази щодо спричинення їй моральної шкоди та відповідного розрахунку, згідно якого позивач оцінив свої моральні страждання.
Останньою вимогою позивача було: окремо зазначити у тексті судового рішення про наявність у діях відповідача ознак кримінального правопорушення за ст.ст. 356, 364, 189, 190, 182, 135 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення , зобовязаний внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За таких обставин, суддя роз'яснює право позивача звернутися в порядку ст. 214 КПК України до органів досудового розслідування із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
В такому випадку, позивачу необхідно конкретизувати та уточнити позовну заяву та позовні вимоги з вищенаведених підстав, а також надати суду (та для відповідача) примірники позовної заяви з додатками в читабельному вигляді.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України, провадження у справі не може бути відкрито, а тому відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України її слід залишити без руху з вказаних вище підстав та надати позивачеві строк для усунення недоліків, протягом десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
В разі невиконання вимог ухвали суду, позовна заява, відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175-177, 185, 258-259, 260-261, 353 ЦПК України
суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про захист прав споживачів та відшкодування моральної шкоди, - залишити без руху.
Роз'яснити позивачу, можливість усунути виявлені недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Підпалий