Справа № 320/5155/19 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.
30 жовтня 2020 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М, при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техкомплект» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Техкомплект» (надалі - ТОВ «Техкомплект») звернулось до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товару від 24.05.2019 №UA500060/2019/000064/2.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підтвердження митної вартості товарів ТОВ «Техкомплект» надано до Одеської митниці ДФС усі необхідні документи, що підтверджують митну вартість товару, проте під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, останнім безпідставно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року адміністративний позов задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Зокрема, відповідач стверджує, що в поданих позивачем документах містяться розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме відсутнє підтвердження витрат на транспортування, до митного оформлення надано лише довідку, в якій відсутні умови поставки. Крім того, опрацюванням додатково наданих документів відповідачем встановлено, що у наданому прайс-листі відсутня інформація щодо умов поставки згідно з якими товар запропоновано для продажу, а також відсутній кінцевий термін дії вказаного прайс-листа.
Перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що між компанією LeOfficineRuinite - Udine S.P.A. (Італійська Республіка, Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техкомплект» (Покупець) було укладено зовнішньоекономічний контракт №5/2018 від 12.06.2018 року щодо поставки бетонозмішувача з комплектуючими.
20.05.2019 року з метою здійснення митного оформлення товару, ввезеного на підставі вказаного контракту, позивачем подано до відповідача митну декларацію №UА5006660/2019/014549.
Митна вартість товару заявлена декларантом за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Відповідачем скориговано митну вартість товару за митними деклараціями, про що прийнято рішення про коригування митної вартості задекларованих позивачем товарів №UA500060/2029/000064/2 від 24.05.2019 року.
У розгляді цієї справи суд попередньої інстанції дійшов висновку про протиправність спірного рішення про коригування митної вартості товарів.
Колегія суддів підтримує правову позицію окружного адміністративного суду виходячи з наступного.
У статті 4 Митного кодексу України (надалі за текстом - «МК України») надано визначення термінів, що вживаються у ньому, розкрито і зміст терміну «митний контроль» - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
За приписами частини 1 статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Частиною 2 статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
За змістом статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Пунктом 2 частини 5 названої статті МК України органу доходів і зборів, з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, надано право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Згідно частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно частини 4 статті 53 МК України у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).
Згідно пункту 2 частини 6 статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
За приписами статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
За приписами наведених правових норм у випадку виникнення обґрунтованих сумнівів митний орган має право витребувати, а позивач - зобов'язаний надати докази, які можуть підтвердити або спростувати такі сумніви.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, підстав для коригування митної вартості товару у Київської міської митниці ДФС не було.
Декларантом були надані усі документи, передбачені статті 53 Митного кодексу України на підтвердження митної вартості ввезеного на митну територію товару.
При цьому, аналіз наданих документів, а саме: контракту № 5/2018 від 12.06.2018, специфікацій (додатків) № 6 від 29.03.2019, № 7 від 04.04.2019, № 9 від 16.05.2019 та додаткової угоди від 05.04.2019 до вказаного контракту, рахунків-фактур (інвойсів) №1960361 та №1960363 від 16.05.2019, пакувального листа від 16.05.2019 б/н, декларацій про походження товару № 1960361 та № 1960363 від 16.05.2019, автотранспортної накладної №447797 від 16.05.2019, книжки МДП (TIR carnet) № XZ.83227728 від 16.05.2019, банківських платіжних документів, що стосуються товару №СОВ040419/4789К від 04.04.2019, №СОВ150519/8770К, №СОВ150519/8968К від 15.05.2019 та №СОВ160419/9117К від 16.04.2019, документа, що підтверджує вартість перевезення товару № 195/20 від 20.05.2019, митної декларації країни відправлення №19061000ЕХ001540 від 16.05.2019, договору про надання послуг митного брокера № 02-05/19 від 02.05.2019, рахунок-фактура на оплату транспортних витрат №222 від 20.05.2019, акт надання послуг №225 від 20.05.2019, платіжне доручення про оплату транспортно-експедиційних послуг №906 від 21.05.2019, прайс-лист та звіти про оцінку товару, свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження митної вартості товарів.
В свою чергу відповідачем не доведено та не надано відповідних підтверджуючих доказів того, що використані позивачем, як декларантом, або уповноваженою ним особою відомості щодо митної вартості імпортованих товарів не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Щодо посилань митного органу на спрацювання профілів ризику системи управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості та на положення міжнародних документів та нормативних актів щодо порядку оцінки ризиків за допомогою спеціальних автоматизованих інформаційних систем, колегія суддів зазначає, що спрацювання певних профілів ризиків таких систем саме собою не може свідчити про неправильне визначення митної вартості товару декларантом.
Наявність в інформаційних базах даних митниці інформації про те, що у попередні періоди аналогічні чи подібні товари були оформлені у митному відношенні із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення декларантом, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Правова позиція з цього питання викладена у постанові Верховного Суду від 31.03.2020 року у справі № 826/12344/15.
Відомості з інформаційних баз даних мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об'єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу та не можуть мати більш важливе значення, ніж надані декларантом документи.
Натомість, позивач в якості підтвердження митної вартості товарів надав необхідні та достатні документи при митному оформлені товару.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки законодавством про державну митну справу не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, то у відповідності до висновків Верховного Суду у постанові від 31.05.2019 року у справі №804/16553/14, надана перевізником відповідна довідка є допустимим доказом розміру таких витрат.
Зазначена у наданій позивачем довідці інформація щодо маршруту перевезення, транспортного засобу, яким здійснювалось перевезення, та вартості перевезення відповідає інформації, що міститься в договорі-заявці, рахунку на оплату експедиційних послуг, акті надання послуг, платіжному дорученні, міжнародній транспортній накладній (CMR), книжці МДП (TIR carnet). Наведене дозволяє співвіднести інформацію, зазначену в довідці про транспортні витрати, з інформацією, наявною в інших документах, поданих під час митного оформлення та, як наслідок, віднести вказану довідку до даної поставки як документ, що підтверджує вартість транспортних витрат.
Доводи апелянта щодо відсутності в наданому позивачем прайс-листі умов поставки товару також не ґрунтується на вимогах законодавства.
Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців.
Положеннями пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа.
Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, умов поставки, не може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, якщо з інших поданих декларантом документів можливо встановити такі умови поставки.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 18.01.2018 року у справі № 816/747/15-а.
Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу відповідачем не спростована.
Отже, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові.
Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та в силу частини 5 статті 328 КАС України оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
суддя В.П.Мельничук
суддя О.М.Оксененко