21 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 340/1463/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Олефіренко Н.А., Шальєвої В.А., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргоюПриватного виконавця Київського виконавчого округу Дорошкевич Віри Леонідівнина рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 року в адміністративній справі №340/1463/20 (суддя у 1 інстанції Петренко О.С.)за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця Київського виконавчого округу Дорошкевич Віри Леонідівни про скасування постанови,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного виконавця Київського виконавчого округу Дорошкевич Віри Леонідівни, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Київського виконавчого округу Дорошкевич Віри Леонідівни про відкриття виконавчого провадження ВП№61837604 від 15.04.2020 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що оскаржувана постанова є протиправною оскільки позивач зареєстрований та фактично проживає в м. Світловодську, тому у приватного виконавця виконавчого округу м. Київ відсутні були правові підстави для прийняття оскаржуваної постанови.
РішеннямКіровоградського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця Київського виконавчого округу Дорошкевич Віри Леонідівни про відкриття виконавчого провадження ВП№61837604 від 15.04.2020 року.Стягнуто з приватного виконавця Київського виконавчого округу Дорошкевич Віри Леонідівни на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору в сумі 840,80 гривень.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та відмовити у задоволені позову.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що до відповідача надійшов виконавчий документ виконавчий напис №6791 від 04.04.2020 року, який виданий приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В., у якому зазначено, що боржник (позивач) проживає у межах виконавчого округу м. Києва, у зв'язку з чим у відповідача не було підстав для повернення виконавчого документа стягувану через пред'явлення останнього не за місцем виконання.
Справа судом розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що15.04.2020 року відкрито виконавче провадження ВП №61837604 з виконання виконавчого напису, виданого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області, про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь стягувача ТОВ "Алекскредит".
Надаючи оцінку спірній постанові, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016р. №1404(далі - Закон №1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною 1статті 5 Закону №1404, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Частиною 1статті 18 Закону №1404 визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За змістом приписів пункту 1 частини 2статті 18 Закону №1404 виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Пунктом 4 частини 2статті 23 Закону України від 02.06.2016р. №1403 "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (далі - Закон №1403) передбачено, що в Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.
Відповідно до статті 25 Закону №1403, виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.
Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ. Інформація про приватних виконавців виконавчого округу та реквізити їхніх офісів розміщуються у всіх судах та в органах державної виконавчої служби, розташованих у межах відповідного виконавчого округу. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Згідно з частиною 2статті 24 Закону №1403, приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що Закон України "Про виконавче провадження" і Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначають вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження. При цьому, згідно з частиною 3статті 25 Закону№1403, право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.
При цьому, зі змісту частини 2статті 24 Закону №1403 слідує, що у разі якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджуються відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання.
Згідно з частиною 4статті 24 Закону №1404, виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.
Частиною 5статті 24 Закону №1404 визначено, що у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби. Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України. Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.
Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини 1статті 26 Закону №1404).
У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати (частина 3статті 26 Закону №1404).
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина 5статті 26 Закону №1404).
Згідно з витягом з Єдиного реєстру приватних виконавців, приватний виконавець Дорошкевич Віра Леонідівна здійснює примусове виконання рішень у виконавчому окрузі міста Києва.
З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач має право здійснювати дії, пов'язані з відкриттям виконавчого провадження, у територіальних межах м.Києва. При цьому, це можливо у випадку, якщо місце проживання або місцезнаходження боржника зареєстроване у м. Києві або ж майно боржника знаходиться у м. Києві.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, що позивач, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 (а.с.13-14).
При цьому, позивач заперечує факт отримання ним кредитних коштів у ТОВ "Алекскредит" (а.с.29-35).
Крім того, будь-яке майно (рухоме та/або нерухоме), що належить позивачу у м.Києві стягувачем не зазначено та відповідних доказів відповідачем до суду не надано.
Відповідно дост.29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Доводи відповідача щодо місця проживання позивача, вказаного у виконавчому документі судом ї хибними, з урахуванням положень п.10 ч.4ст.4 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до яких виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
Вказана норма свідчить, що при відкритті виконавчого провадження на виконавця покладено обов'язок перевірити чи такий виконавчий документ пред'явлено до виконання за належним місцем виконання.
Натомість, відповідачем такі обставини не були перевірені та враховані під час винесення оскаржуваної постанови, що свідчить про прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження з порушенням норм чинного законодавства.
Відповідно до ч. 5ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", у разі необхідності проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець доручає проведення перевірки або здійснення опису та арешту майна відповідному органу державної виконавчої служби. Порядок надання доручень, підстави та порядок вчинення виконавчих дій на території, на яку поширюється компетенція іншого органу державної виконавчої служби, передачі виконавчих проваджень від одного органу державної виконавчої служби до іншого, від одного державного виконавця до іншого визначаються Міністерством юстиції України. Для проведення перевірки інформації про наявність боржника чи його майна або про місце роботи в іншому виконавчому окрузі приватний виконавець має право вчиняти такі дії самостійно або залучати іншого приватного виконавця на підставі договору про уповноваження на вчинення окремих виконавчих дій, типова форма якого затверджується Міністерством юстиції України.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідач, всупереч значеній нормі, при відкритті виконавчого провадження не пересвідчився з достовірних джерел про наявність майна боржника у відповідному виконавчому окрузі та місце проживання позивача.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про скасування спірної постанови.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставин, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права та норми процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції судового рішення.
Відповідно до ч.4 ст.243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного виконавця Київського виконавчого округу Дорошкевич Віри Леонідівнина рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 року в адміністративній справі №340/1463/20- залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.06.2020 року в адміністративній справі №340/1463/20- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий - суддя С.В. Білак
суддя Н.А. Олефіренко
суддя В.А. Шальєва