23 жовтня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/4099/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сич С.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Гринько М.О.,
представника позивача - Міщенка Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
03 серпня 2020 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Держпраці у Полтавській області (надалі також відповідач), про: визнання протиправним та скасування акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ПЛ3974/170/АВ від 05 квітня 2019 року; визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 25 квітня 2019 року №ПЛ3974/170/АВ/П/ТД-ФС.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що підставою для винесення оскаржуваної постанови є акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю №ПЛ3974/170/АВ від 05.04.2019. Позивач вважає помилковими та необґрунтованими висновки акту інспекційного відвідування №ПЛ3974/170/АВ від 05.04.2019 та оскаржуваної постанови про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України щодо допущення працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом або розпорядженням власника або уповноваженого органу, та вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню постанову Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 25 квітня 2019 року №ПЛ3974/170/АВ/П/ТД-ФС в розмірі 125190 грн., посилаючись на те, що в день інспекційного відвідування ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці у зв'язку з проходженням співбесіди по призову на строкову військову службу її сина. За цих обставин, відкривши зранку свій павільйон ОСОБА_1 , була змушена прохати свою племінницю наглянути за приміщенням та товаром. Позивач вказує, що письмові пояснення вона та її племінниця надавали під психологічним тиском інспекторів. Зазначає, що не отримувала акт інспекційного відвідування та запрошення на розгляд справи про накладення штрафу, у зв'язку з чим вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року відмовлено у відкритті провадження у справі №440/4099/20 в частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ПЛ3974/170/АВ від 05 квітня 2019 року. Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Полтавській області в частині вимоги про визнання протиправною та скасування постанови - залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/4099/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 09:00 год. 23 вересня 2020 року.
09 вересня 2020 року до суду надійшов відзив Управління Держпраці у Полтавській області на позовну заяву /а.с. 70-73/, у якому представник відповідача просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що 04.04.2019 о 13:35 год. головними інспекторами Управління здійснено вихід у павільйон «Кава чай» у АДРЕСА_1 , у якому здійснює господарську діяльність позивач, та встановлено, що на робочому місці ФОП ОСОБА_1 виконувала обов'язки продавця (здійснювала продаж товару та отримувала готівкові кошти) громадянка ОСОБА_2 , яка у своєму поясненні зазначила, що 04.04.2019 її просила тітка підмінити на робочому місці продавця, а саме здійснювати продаж товару ФОП ОСОБА_1 у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у АДРЕСА_1 . У свою чергу, ФОП ОСОБА_1 надала пояснення, за змістом яких позивач 04.04.2019 попросила свою племінницю ОСОБА_2 підмінити її на робочому місці, щоб попрацювати замість позивача (торгувати). При цьому документів, які б підтверджували перебування ОСОБА_2 з ФОП ОСОБА_1 у трудових відносинах, а саме трудовий договір, наказ, повідомлення про прийом на роботу працівника не надано, у зв'язку з чим у акті №ПЛ3974/170/АВ від 05.04.2019 було зафіксовано порушення позивачем вимог частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України щодо допущення працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом або розпорядженням власника або уповноваженого органу. Пояснює, що акт інспекційного відвідування позивач отримав 20.04.2019, а запрошення на розгляд справи про накладення штрафу було надіслано Управлінням рекомендованим листом на зареєстровану адресу проживання ОСОБА_1 , яка також зазначена у Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, тому відповідач вважає, що у повністю виконав обов'язок, встановлений Порядком №509, а оскаржувану постанову вважає такою, що винесена у відповідності до вимог законодавства України.
Протокольною ухвалою суду від 23 вересня 2020 року визнано поважними причини неявки представника позивача в судове засідання 23 вересня 2020 року, клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання задоволено та підготовче засідання відкладено до 11:00 06 жовтня 2020 року.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 11:30 23 жовтня 2020 року.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомив.
Відповідно до частини 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Пунктом 2 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.
Зважаючи на вищевикладене, суд вирішив розглядати справу за відсутності представника відповідача.
Суд, заслухавши вступне слово представника позивача, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 19.10.2007, основним видом економічної діяльності позивача є 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, місцезнаходженням ОСОБА_1 є: АДРЕСА_2 , що підтверджується детальною інформацією про фізичну особу-підприємця з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с. 84/.
Наказом Управління Держпраці у Полтавській області від 02.04.2019 № 78П "Про проведення заходів державного контролю" на підставі Порядку здійснення державного контрою за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" наказано провести заходи державного контролю щодо відповідності вимогам законодавства про працю, зокрема, головним державним інспекторам відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Я.Ягодовській, А.Черкаській, Л.Братусь , І.Карпенко у діяльності ФОП ОСОБА_1 . Підстава: аналіз "Паспорту неформальної зайнятості населення Полтавської області" та статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці у промисловості і торгівлі №81 1947 року (пункт 1.11 наказу) /а.с. 75/.
На підставі вказаного наказу першим заступником начальника Управління Держпраці в Полтавській області О. Масленко видано головним державним інспекторам Карпенко І.А., Ягодовській Я.В., Черкаській А.М., Братусь Л.О. направлення від 04.04.2019 №692 на проведення заходу державного контролю на предмет додержання вимог законодавства про працю у діяльності ФОП ОСОБА_1 (питання, що підлягають контролю: додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин), дата початку та дата закінчення заходу з 04.04.2019 по 05.04.2019 /а.с. 77/.
Вказане направлення на проведення заходу державного контролю від 04.04.2019 №692 вручено позивачу 04.04.2019, що підтверджується відміткою про вручення та підписом позивача із зазначенням дати вручення 04.04.2019 на примірнику направлення, копія якого наявна у матеріалах справи /зворот а.с. 77/.
У термін з 04.04.2019 по 05.04.2019 інспекторами праці Управління Держпраці у Полтавській області проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 , за результатами якого складено акт №ПЛ3974/170/АВ від 05.04.2019, у якому зафіксовано порушення ФОП ОСОБА_1 частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України /а.с. 85-87/.
Акт інспекційного відвідування № ПЛ3974/170/АВ від 05.04.2019 направлений рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу ФОП ОСОБА_1 , зареєстровану у встановленому Законом порядку та внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань /а.с. 80-81, 84, 88, зворот а.с. 88/, та отриманий позивачем 20.04.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 89/.
16.04.2019 на адресу ФОП ОСОБА_1 , зареєстровану у встановленому Законом порядку та внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань, рекомендованим листом з повідомленням про вручення направлено запрошення Управління Держпраці у Полтавській області від 16.04.2019 №02-12/2598 на розгляд справи за порушення законодавства про працю відповідно до частини 2 статті 265 КЗпП, що відбудеться 25 квітня 2019 року на 11:40 за адресою: АДРЕСА_3 , а також припис /а.с. 80-81, 84, 90-91, 93-94, зворот а.с. 94/, які повернуті до Управління Держпраці в Полтавській області поштовою організацією з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання» /а.с. 95/.
25.04.2019 заступником начальника Управління Держпраці у Полтавській області Великою Н.М.. прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ3974/170/АВ/П/ТД/ФС, якою накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 125190 грн. за порушення вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України в частині допущення працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу /а.с. 96/.
Позивач не погодився з постановою Управління Держпраці у Полтавській області від 25.04.2019 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ3974/170/АВ/П/ТД-ФС, у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку оскаржуваній постанові Управління Держпраці у Полтавській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ3974/170/АВ/П/ТД-ФС від 25.04.2019, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Згідно з підпунктом 6 пункту 4 цього Положення /у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин/ Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Пунктом 7 Положення про Державну службу України з питань праці передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Згідно з пунктом 1 Положення про територіальні органи Державної служби України з питань праці, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 27.03.2015 № 340, Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області (далі - Управління Держпраці) є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується. Голови обласних державних адміністрацій координують діяльність Управлінь Держпраці і сприяють їм у виконанні покладених на них завдань. Повноваження Управлінь Держпраці поширюються на територію відповідної області.
Відповідно до підпункту 5 пункту 4 Положення про територіальні органи Державної служби України з питань праці, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 27.03.2015 № 340, Управління Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.
Частинами 4, 5 статті 2 Закону України від 05.04.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.
Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.
Відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України /надалі - КЗпП України/ державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування), визначена в Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні" /чинного на час виникнення спірних правовідносин, надалі - Порядок №295/.
Відповідно до пункту 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).
Підстави проведення інспекційного відвідування встановлені в пункті 5 Порядку №295, відповідно до приписів підпункту 3 якого інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.
Статтею 16 Конвенції Міжнародної організації праці у промисловості і торгівлі №81 1947 року передбачено, що інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.
Згідно з пунктом "а" частини 1 статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці у промисловості і торгівлі №81 1947 року інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції.
Управлінням Держпраці у Полтавській області складено Паспорт неформальної зайнятості Полтавської області станом на 01.10.2017, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 76/, з метою аналізу структури неформальної зайнятості, визначення сфер господарювання, що мають високий ризик використання незадекларованої праці, організації роботи з питань здійснення контролю за додержанням законодавства про працю.
При складенні Паспорту неформальної зайнятості Полтавської області станом на 01.10.2017 використовувалася, серед іншого, інформація, отримана від державних органів.
Зі змісту Паспорту неформальної зайнятості Полтавської області станом на 01.10.2017, копія якого наявна у матеріалах справи, вбачається, що високий ризик використання незадекларованої праці має сфера господарювання - оптова та роздрібна торгівля.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 19.10.2007, основним видом економічної діяльності позивача є 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, що підтверджується детальною інформацією про фізичну особу-підприємця з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с. 84/.
Отже, за результатами аналізу інформації джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та яка була використана при складенні Паспорту неформальної зайнятості Полтавської області станом на 01.10.2017, на підставі підпункту 3 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні" /чинного на час виникнення спірних правовідносин/ першим заступником начальника Управління Держпраці у Полтавській області видано наказ від 02.04.2019 № 78П "Про проведення заходів державного контролю", яким наказано провести заходи державного контролю щодо відповідності вимогам законодавства про працю, зокрема, головним державним інспекторам відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Я.Ягодовській, А.Черкаській, Л.Братусь , І.Карпенко у діяльності ФОП ОСОБА_1 . Підстава: аналіз "Паспорту неформальної зайнятості населення Полтавської області" та статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці у промисловості і торгівлі №81 1947 року (пункт 1.11 наказу) /а.с. 75/.
На підставі вказаного наказу першим заступником начальника Управління Держпраці в Полтавській області О. Масленко видано головним державним інспекторам Карпенко І.А., Ягодовській Я.В., Черкаській А.М., Братусь Л.О. направлення від 04.04.2019 №692 на проведення заходу державного контролю на предмет додержання вимог законодавства про працю у діяльності ФОП ОСОБА_1 (питання, що підлягають контролю: додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин), дата початку та дата закінчення заходу з 04.04.2019 по 05.04.2019 /а.с. 77/.
Судом встановлено, що вказане направлення на проведення заходу державного контролю від 04.04.2019 №692 вручено позивачу 04.04.2019, що підтверджується відміткою про вручення та підписом позивача із зазначенням дати вручення 04.04.2019 на примірнику направлення, копія якого наявна у матеріалах справи /зворот а.с. 77/.
Інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця (підпункт 1 пункту 11 Порядку №295).
Пунктами 19, 20, 21 Порядку №295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною.
У термін з 04.04.2019 по 05.04.2019 інспекторами праці Управління Держпраці у Полтавській області проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 , за результатами якого складено акт № ПЛ3974/170/АВ від 05.04.2019, у якому зафіксовано про порушення ФОП ОСОБА_1 частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України /а.с. 85-87/.
Акт інспекційного відвідування № ПЛ3974/170/АВ від 05.04.2019 направлений рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу ФОП ОСОБА_1 , зареєстровану у встановленому Законом порядку та внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань /а.с. 80-81, 84, 88, зворот а.с. 88/, та отриманий позивачем 20.04.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 89/.
Суд зауважує, що згідно з приписами пунктів 105, 106 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), у разі отримання інших реєстрованих поштових відправлень, поштових переказів одержувач заповнює відповідний бланк повідомлення: зазначає найменування, серію та номер пред'явленого документа, дату одержання та ставить свій підпис.
Оператор поштового зв'язку також може визначати інший порядок вручення реєстрованих поштових відправлень.
Поштові відправлення, в тому числі прості, адресовані "До запитання", видаються тільки адресату на підставі пред'явлення документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус.
Під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв'язку на підставі пред'явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище.
Відтак, належним доказом на підтвердження дати одержання рекомендованого поштового відправлення є відповідне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Отже, рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 3641300024382 /а.а. 89/, у якому вказана дата отримання - 20.04.2019, підтверджено, що акт інспекційного відвідування № ПЛ3974/170/АВ від 05.04.2019 одержаний ФОП ОСОБА_1 20.04.2019, а тому суд критично оцінює доводи позивача про не одержання ним акту інспекційного відвідування.
Частиною 1 статті 21 Кодексу законів про працю України /надалі - КЗпП України, у редакцій чинній на час виникнення спірних правовідносин/ визначено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно частини 1 статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.
Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Порядок укладення трудового договору визначено статтею 24 КЗпП України.
Так, частиною 1 статті 24 КЗпП України встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
Відповідно до частини 3 статті 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На виконання частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 17 червня 2015 р. № 413 "Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу", якою установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів:
засобами електронного зв'язку з використанням кваліфікованого електронного підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг;
на паперових носіях разом з копією в електронній формі;
на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.
Таким чином, трудовий договір є укладеним за наявності двох умов: видачі наказу чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про прийняття на роботу працівника та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У розділі ІІІ "Опис виявлених порушень" акту №ПЛ3974/170/АВ від 05.04.2019 зазначено про порушення ФОП ОСОБА_1 частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, а саме: 04.04.2019 о 13:35 год. головними державними інспекторами Управління здійснено вихід у павільйон " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що у АДРЕСА_1 та встановлено наступне. У павільйоні здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ). На робочому місці виконувала обов'язки провадця (здійснювала продаж товару та отримувала готівкові кошти за реалізацію товару) громадянка, яка представилась ОСОБА_2 . У своєму письмовому поясненні зазначила "...04.04.2019 мене попросила моя тітка підмінити на робочому місці продавця, а саме здійснювати продаж товару ФОП ОСОБА_1 " В ході проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 надала письмове пояснення в якому зазначила "... 04.04.2019 попросила свою племінницю ОСОБА_2 , щоб вона підмінила за адресою АДРЕСА_1 тор.пав. "Кава, чай", щоб попрацювала замість мене (торгувала). По необхідності прохаю, щоб підміняла (усна домовленість) оплата за домовленістю". У акті також зафіксовано, що документи які підтверджують перебування гр. ОСОБА_2 з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 у трудових відносинах, а саме трудовий договір, наказ та повідомлення про прийняття працівника не роботу не надано. Враховуючи викладене, інспектори дійшли висновку, що гр. ОСОБА_2 була допущена 04.04.2019 до роботи ФОП ОСОБА_1 без належного оформлення трудових відносин /зворот а.с. 85, а.с. 86/.
Відповідачем надано до суду письмові пояснення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 04.04.2019, у яких вказана особа повідомила, що 04.04.2019 її попросила її тітка підмінити на робочому місці продавця, а саме здійснювати продаж товару ФОП ОСОБА_1 в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », АДРЕСА_4 .
Як вбачається зі змісту вказаних пояснень, ОСОБА_2 була ознайомлення під підпис зі статтею 63 Конституції України (особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом).
У свою чергу, 04.04.2019 ФОП ОСОБА_1 надано письмові пояснення про те, що 04.04.2019 вона попросила свою племінницю ОСОБА_2 , щоб вона підмінила за адресою АДРЕСА_1 тор.пав. "Кава, Чай", щоб попрацювала замість неї ( ОСОБА_1 ) (торгувала). Позивач також пояснила, що по необхідності прохає, щоб підміняла (усна домовленість) оплата за домовленістю. В цілях санітарних норм присутня санітарна книжка серії НОМЕР_2, (02.11.18) /а.с. 79/.
На підтвердження своїх пояснень позивач пред'явила до інспекційного відвідування особисту медичну книжку ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 із датою проведення огляду 02.11.2018, у якій зазначено про відсутність протипоказань для виконання обов'язків продавця у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », копія якої міститься у матеріалах справи /а.с. 83/.
Як вбачається зі змісту вказаних пояснень, ОСОБА_1 була ознайомлення під підпис зі статтею 63 Конституції України (особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом).
Письмові пояснення ОСОБА_2 від 04.04.2019 та ФОП ОСОБА_1 від 04.04.2019 не суперечать одне одному та повністю узгоджуються між собою, будь-яких доказів на підтвердження здійснення на вказаних осіб інспекторами психологічного тиску позивачем до суду не надано, а тому суд відхиляє доводи позивача про надання пояснень під психологічним тиском як такі, що спрямовані на ухилення від відповідальності, встановленої Законом за порушення вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України, та погоджується з доводами відповідача про те, що працівник ОСОБА_2 у порушення частини 3 статті 24 КЗпП України 04.04.2019 була допущена позивачем до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.
При цьому, суд зазначає, що наявність чи відсутність рідства між ФОП ОСОБА_1 та працівником ОСОБА_2 , а також причини, за яких ОСОБА_2 була допущена до роботи позивачем, не звільняють позивача від обов'язку дотримання вимог частини 3 статті 24 КЗпП України.
Згідно з частинами 1, 2 статті 265 КЗпП України (у редакції, чинній на час вчинення позивачем порушення частини 3 статті 24 КЗпП України та на час винесення оскаржуваної постанови) посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абзац другий частини другої статті 265 КЗпП України).
Частиною 3 статті 265 КЗпП України передбачено, що штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.
Таким чином, Управління Держпраці у Полтавській області має повноваження накладення штрафів, зазначених у частині 2 статті 265 КЗпП України, а частиною 2 статті 265 КЗпП України встановлено відповідальність фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Частиною 4 статті 265 КЗпП України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" (далі - штрафи), визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509 /у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, надалі - Порядок №509/.
Відповідно до пунктів 3, 4, 5, 6 Порядку №509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).
Справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.
У разі надходження від суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів.
Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Відповідно до пункту 7 Порядку 509 справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.
Отже, саме на уповноважену посадову особу покладається обов'язок з'ясувати чи поінформовано особу. При цьому, саме лише надсилання повідомлення (без доказів його отримання) не свідчить про її поінформованість. У разі неналежного поінформування особи, яка притягується до відповідальності, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи.
З огляду на це, обов'язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п'ять днів до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Таке тлумачення п. 6 Порядку № 509 відповідає завданням адміністративного судочинства та принципу верховенства права, оскільки має наслідком більш ефективний захист права та інтереси фізичних та юридичних осіб.
З'ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності.
Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №813/3415/18.
Суд враховує, що за приписами статті 1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист; реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Паспортом громадянина України ОСОБА_1 підтверджено, що зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 з 04.04.2007 до 09.12.2019 було: с. Гаївщина, Лохвицького району, Полтавської області /а.с. 5, зворот а.с. 5, а.с. 80-81/.
Таким чином, станом на дату проведення інспекційного відвідування, дату надіслання позивачу запрошення на розгляд справи за порушення законодавства про працю відповідно до частини 2 статті 265 КЗпП, та на час винесення оскаржуваної постанови, зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є с. Гаївщина, Лохвицького району, Полтавської області.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до частиною 1 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань підтверджено, що місцезнаходженням ФОП ОСОБА_1 є: Україна, 37243, Полтавська область, Лохвицький район, с. Гаївщина /а.с. 84/.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 16.04.2019 на адресу ФОП ОСОБА_1 , зареєстровану у встановленому Законом порядку та внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань, рекомендованим листом з повідомленням про вручення направлено запрошення Управління Держпраці у Полтавській області від 16.04.2019 №02-12/2598 на розгляд справи за порушення законодавства про працю відповідно до частини 2 статті 265 КЗпП, що відбудеться 25 квітня 2019 року на 11:40 за адресою: АДРЕСА_3 , а також припис /а.с. 80-81, 84, 90-91, 93-94, зворот а.с. 94/, які повернуті до Управління Держпраці в Полтавській області поштовою організацією з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання» /а.с. 95/.
Суд враховує, що у письмових поясненнях ФОП ОСОБА_1 також самостійно зазначила свою адресу проживання: с. Гаївщина, Лохвицького району, Полтавської області /а.с. 79/, а тому суд критично оцінює доводи позивача про те, що вона повідомляла відповідачу іншу адресу проживання.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач у повній мірі виконав обов'язок, встановлений пунктом 6 Порядку №509, а саме у встановлений законодавством спосіб проінформовував відповідно до пункту 6 цього Порядку позивача про розгляд справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення на вірну адресу місця проживання ОСОБА_1 , зареєстровану у встановленому Законом порядку, та внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань, а також самостійно повідомленою ОСОБА_1 відповідачу у своїх письмових поясненнях, наданих під час проведення інспекційного відвідування.
Водночас, ОСОБА_1 , повідомивши відповідачу свою адресу проживання у письмових поясненнях, ухилилася від одержання за зареєстрованим місцем свого проживання повідомлення про розгляд справи, що свідчать про намагання позивача уникнути участі в засіданні, а тому не отримання позивачем відповідного повідомлення не може бути підставою для скасування постанови.
Крім того, позивачем не зазначено обставин та документів, які відповідачем не були взяті до уваги через відсутність позивача під час розгляду справи, які б спростовували факт вчинення позивачем порушення вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України та могли б вплинути на результат розгляду справи.
Підсумовуючи вищевикладене, зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені вище норми права, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку, що постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ3974/170/АВ/П/ТД-ФС від 25 квітня 2019 року, прийнята відповідачем на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що передбачені законодавством України, та обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для її прийняття.
Отже, позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні у зв'язку з відмовою у задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 205, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_5 ) до Управління Держпраці у Полтавській області (ідентифікаційний код 39777136, вул. Пушкіна, 119, м. Полтава, 36014) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Повне рішення складено 02 листопада 2020 року.
Суддя С.С. Сич