Справа № 420/318/20
02 листопада 2020 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянувши за правилами загального позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Одеській області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування заборонного припису стосовно кривдника,-
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Одеській області, третя особа: ОСОБА_2 , в якому позивач, просить:
визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №068001, виданий 01.08.2019 року старшим лейтенантом поліції Павлюком Богданом Володимировичем дільничним офіцером поліції СП Портофранківського відділення поліції Приморського відділу поліції в м. Одесі ГУНП в Одеській області, яким гр. ОСОБА_1 зобов'язаний залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; гр. ОСОБА_1 встановлена заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи та встановлено заборону в будь-якій спосіб контактувати з постраждалою особою гр. ОСОБА_2 . строком на 10 діб з 19 год. 00 хв. 01.08.2019 року до 19 годин 00 хвилин 11.08.2019 року.
Позов вмотивовано наступним.
01.08.2019 року старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 дільничним офіцером поліції СП Портофранківського відділення поліції Приморського відділу поліції в м. Одесі ГУНП в Одеській області винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 068001, яким гр. ОСОБА_1 зобов'язаний залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи: гр. ОСОБА_1 встановлена заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи та встановлено заборону в будь-якій спосіб контактувати з постраждалою особою гр. ОСОБА_2 , строком на 10 діб з 19 год. 00 хв. 01.08.2019 року до 19 годин 00 хвилин 11.08.2019 року.
На думку позивача, терміновий припис винесений без дотримання вимог законодавства, без належної перевірки всіх обставин заяви.
Обвинувачення ОСОБА_2 стосовно ОСОБА_1 є безпідставними, оскільки зазначені особи не спілкуються тривалий час та мешкають окремо.
При складанні термінового заборонного припису дільничним офіцером поліції не дотримано вимог Закону України «Про запобігання домашньому насильству».
Терміновий заборонний припис винесений лише через чотири тижні після звернення ОСОБА_2 з заявою.
Припис винесено без оцінки ризиків відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України та Міністерства внутрішніх справ України від 13.03.2019 року №369/180.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 23.10.2019 року (справа №522/13840/522) провадження по справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрито без встановлення вини позивача у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строку накладення адміністративного стягнення передбаченого ст. 38 КУпАП.
Постановою Одеського апеляційного суду від 18.11.2019 року (справа №522/9243/19) Постанова Приморського районного суду м.Одеси від 12.07.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - скасована. Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.173-2 КУпАП - закрито у зв'язку не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпаності їх отримання.
Процесуальні дії
Ухвалою суду від 20.01.2020 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін. Судове засідання призначено на 05.02.2020 року
Ухвалою суду від 21.01.2020 року до участі у справі залучено третю особу Головне управління національної поліції в Одеській області
Відповідно ст. 162 КАС України відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвалу від 20.01.2020 року та копію позову з додатками отримано відповідачем Дільничним офіцером поліції старшим лейтенантом поліції Павлюк Б.В. 31.01.2020 року відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення за трек-номером ОДЕСА ЦОКК 6530002239761.
Ухвалу від 21.01.2020 року та копію позову з додатками отримано представником третьої особи ГУНП в Одеській області 28.01.2020 року відповідно до інформації з офіційного сайту Укрпошти, розділ «Трекінг» (відправлення за трек-номером 6530002239796).
В судовому засіданні 05.02.2020 року оголошено перерву до 20.02.2020 року
14.02.2020 року за вх. №6141/20 від ГУНП в Одеській області надійшли письмові пояснення (за підписом представника Г. Симонової), в яких зокрема зазначено.
Підставою для винесення термінового заборонного припису від 01.08.2019 року було недопущення домашнього насильства між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , його продовження чи повторного вчинення.
Відповідно до п. 14 ч.1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" №2229 від 07.12.2017 року, терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний, захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України, як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення, домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров'я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.
На момент винесення припису Дільничний офіцер поліції СП Портофранківського ВП Приморського ВП в м. Одесі Павлюк Б.В. керувався власною ініціативою за результатами оцінки ризиків.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватись (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.
З позовної заяви не можливо встановити, які правові наслідки безпосередньо для позивача породжує оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень, яким чином впливає на його обов'язки або буде впливати. Позивачем не доведено, на чому ґрунтуються його вимоги в розрізі порушених прав.
Відтак, підстави для скасування заборонного припису № АА068001 від 01.08.2019 року відсутні.
14.02.2020 року за №6698/20 від Дільничного офіцеру поліції СП Портофранківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 надійшов відзив на адміністративний позов.
Відзив обґрунтовано наступним.
10.07.2019 до Портофранківського ВП Приморського ВП ГУНП в Одеській області надійшла заява громадянки ОСОБА_2 з проханням прийняти заходи до її чоловіка - ОСОБА_1 , який 03.07.2019 року, перебуваючи біля скверу Мечнікова влаштував скандал. У ході відпрацювання зазначеної заяви - факти, вказані у повідомленні знайшли своє підтвердження частково.
З метою недопущення подальшого розвитку конфлікту, який існує між вказаними громадянами, та мінімізації негативних наслідків для неповнолітньої дитини, яка неодноразово ставала свідком конфліктів між батьками, враховуючи напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства - було прийнято рішення щодо винесення термінового заборонного припису відносно обох членів подружжя - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Твердження позивача про те, що матеріали адміністративної справи № 522/13840/19 містять лише пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо подій 03.07.2019 р. інші докази протиправної поведінки позивача відсутні, є безпідставними. Так, ОСОБА_1 зазначає, що на підставі вказаних пояснень неможливо прийти до висновку про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Проте, слід зауважити, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності та винесення термінового заборонного припису має різну правову природу та може існувати один без одного. Тобто притягнення до адміністративної відповідальності не породжує обов'язку виносити терміновий заборонний припис.
Терміновий заборонний припис було винесено із урахуванням оцінки ризиків.
Ухвалою суду від 20.02.2020 року відмовлено у задоволенні клопотання представника третьої особи ГУНП в Одеській області про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 238 КАС України).
Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання 20.02.2020 року до участі у справі залучено третю особу ОСОБА_2 .
В судовому засіданні 20.02.2020 оголошено перерву до 12.03.2020 року.
Ухвалою суду від 12.03.2020 року розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 09.04.2020 року.
Ухвалою суду від 16.03.2020 року зупинено провадження у справі до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.
Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання 15.06.2020 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 15.06.2020 року закрито підготовче провадження у справі та справу №420/318 призначено до судового розгляду по суті у відкрите судове засідання на 09.07.2020 року.
Ухвалою суду від 10.07.2020 року зупинено провадження у справі до 02.09.2020 року.
29.09.2020 року за вх. №ЕП/15610/20 від представника третьої особи адвоката Баринова Г.М. надійшли письмові пояснення щодо позову, з яких вбачається, що третя особа ОСОБА_2 не погоджується з позовними вимогами, вважає їх необґрунтованими. Оцінка ризиків передбачена спільним наказом Міністерства соціальної політики України та Міністерства внутрішніх справ України від 13.03.2019 року №369/180. В матеріалах справи наявна заповнена форма оцінки ризиків домашнього насильства, що свідчить про те, що складаючи терміновий припис АА №068001, дільничним офіцером прийнято рішення з урахуванням усіх фактичних обставин. Позивач помилково ототожнює притягнення до кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП та винесення термінового заборонного припису.
Окрім того, на час розгляду справи, заборонний припис вичерпав свою дію і не несе будь-яких правових наслідків, які б порушували права чи інтереси позивача.
Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання 08.10.2020 року поновлено провадження у справі та замінено відповідача у справі з Дільничного офіцеру поліції СП Портофранківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції Павлюк Богдана Володимировича, на ГУНП в Одеській області.
Ухвалою суду від 08.10.2020 року провадження у справі зупинено до 26.10.2020 року.
26.10.2020 року за вх. №44673/20 від представника позивача адвоката Хотіна В.Б. надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
26.10.2020 року за вх. №ЕП/18519/20 від представника ГУНП в Одеській області надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника ГУНП, окрім того зазначивши, що вважати відзивом на позовну заву пояснення від 11.02.2020 року за №20/238.
26.10.2020 року представником третьої особи адвокатом Бариновим Г.М. надано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Ухвалою суду занесеною до протоколу судового засідання 26.10.2020 року поновлено провадження у справі.
З урахуванням ч.9 ст. 205 КАС України та поданих сторонами у справі клопотань про розгляд справи в порядку письмового провадження, розгляд справи продовжено в порядку письмового провадження.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
10.07.2019 року надійшла заява від ОСОБА_2 про прийняття заходів відносно її чоловіка ОСОБА_1 , який 03.07.2019 року знаходячись біля скверу Мечникова влаштував скандал.
10.07.2019 року о 18:00 год. складено протокол про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію.
Відібрані пояснення у ОСОБА_2 та ОСОБА_1
01.08.2019 року у відношенні громадянина ОСОБА_1 складено протокол серії АПР18 №337797 про адміністративне правопорушення, яким встановлено, що 03.07.2019 року о 19 годині 30 хвилин знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою відносно дружини ОСОБА_2 , чим вчинив психологічне насилля в сім'ї та скоїв правопорушення, передбачене ч.2 ст. 173-2 КУпАП.
01.08.2019 року Дільничним офіцером поліції СП Портофранківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області старшим лейтенантом поліції Павлюк Богданом Володимировичем винесено заборонний припис відносно кривдника, відповідно до якого у зв'язку із скоєнням домашнього насильства 03.07.2019 року (ображання дружини ОСОБА_2 ) до ОСОБА_1 застосовано наступні заходи заборонного примусу: зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; заборона в будь-якій спосіб контактувати з постраждалою особою.
Терміновий заборонний припис винесений строком на 10 діб з 19 год. 00 хв. 01.08.2019 року до 19 годин 00 хвилин 11.08.2019 року.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 23.10.2019 року по справі № 522/13840/19 провадження по справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, - закрито у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строку накладення адміністративного стягнення.
Рішенням Приморського районного суду від 21.11.2019 року у справі №522/16204/19 розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Відповідно до Повідомлення Портофранківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області від 20.01.2020 року №36/2-вх.64 станом на 20.01.2020 року, в ІТС ІПНП (інформаційно - телекомунікаційна система Інформаційний портал Національної поліції) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в категорії сімейний насильників не значиться.
РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ.
Суд перевіряє дії відповідача на відповідність вимогам ч.2-3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У «Науковому висновку щодо меж дискреційного повноваження суб'єкта владних повноважень та судового контролю за його реалізацією», опублікованому на офіційному сайті Верховного Суду, зазначено, що «критеріями судового контролю за реалізацією дискреційних повноважень є: критерії перевірки діяльності публічної адміністрації, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, зокрема, мета, з якою дискреційне повноваження надано, об'єктивність дослідження доказів у справі, принцип рівності перед законом, безсторонність; публічний інтерес, задля якого дискреційне повноваження реалізується; зміст конституційних прав та свобод особи; якість викладення у дискреційному рішенні доводів, мотивів його прийняття».
Відповідно до ст. 6 Конвенції «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
Конституція України (в редакції станом на 30.09.2016 року) містить статтю 124 «…Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.», яка визначає можливість судового захисту за наявності юридичного спору.
Юридичний спір в даній справі виник у зв'язку із винесенням відносно позивача термінового заборонного припису серії АА №068001 від 01.08.2019 року.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначені Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII (далі - Закон №2229-VIII).
Статтею 24 Закону № 2229-VIII визначено, що до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать: 1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника; 2) обмежувальний припис стосовно кривдника; 3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи; 4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Пунктом 16 ч. 1 ст. 1 Закону № 2229-VIII визначено, що терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров'я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.
Стаття 10 Закону №2229 відносить до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству зокрема 1) виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них; 2) прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, у тому числі розгляд повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з урахуванням результатів оцінки ризиків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спільно з Національною поліцією України; 3) інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися; 4) винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників; 6) здійснення контролю за виконанням кривдниками спеціальних заходів протидії домашньому насильству протягом строку їх дії. Уповноважені підрозділи органів Національної поліції України здійснюють повноваження у сфері запобігання та протидії домашньому насильству з урахуванням міжнародних стандартів реагування правоохоронних органів на випадки домашнього насильства та оцінки ризиків
Згідно частин 1, 2, 5 статті 25 Закону № 2229-VIII терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення. Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.
Терміновий заборонний припис може містити такі заходи:
1) зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;
2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;
3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Терміновий заборонний припис виноситься в порядку, затвердженому Міністерством внутрішніх справ України (ч. 11 ст. 25 Закону № 2229-VIII).
Для реалізації цього положення Міністерством внутрішніх справ України видано наказ №654 «Про затвердження Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника» (далі Порядок №654).
Відповідно до п.2, п.3 розділу ІІ Порядку № 654, припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків.
Під час вирішення питання про винесення припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення.
Згідно з п.5 Поряду № 654 при винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).
В матеріалах справи наявні пояснення як позивача, так і ОСОБА_2 , які відібрані Дільничним офіцером поліції СП Портофранківського ВП Приморського ВП в м. Одесі Павлюк Б.В. 10.07.2019 та 01.08.2019 року.
Процедуру проведення оцінки вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи, з метою визначення ефективних заходів реагування, спрямованих на припинення такого насильства та попередження його повторного вчинення визначає Порядок проведення оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, затверджений спільним наказом Мінсоцполітики України та МВС України від 13.03.2019 № 369/180, згідно пунктів 4, 5 розділу І якого оцінку ризиків проводить поліцейський уповноважений підрозділ органу Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) за фактом вчинення домашнього насильства.
Результати оцінки ризиків враховує поліцейський уповноваженого підрозділу поліції під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення та надання допомоги постраждалим особам у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до п. 2, п.3 розділу ІІ Порядку № 369/180, за результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який ураховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам.
Фактори небезпеки/ризику щодо вчинення домашнього насильства визначаються за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства, і представлені у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства у вигляді питань, на які відповідає поліцейський уповноваженого підрозділу поліції за результатами спілкування з постраждалою особою, та загальної оцінки ситуації вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.
Форма оцінки вчинення домашнього насильства складається із 27 питань, на які поліцейський має відповісти "так", "ні", "без відповіді" / "невідомо" (додаток 1 до Порядку № 369/180).
Згідно з п.6 Порядку № 369/180, дві відповіді "Так" на запитання з N 1 - 6 та на будь-яку кількість запитань з N 7 - 27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, а також якщо поліцейський уповноваженого підрозділу поліції вважає, що постраждала особа перебуває в ситуації, яка може спричинити її смерть або інші тяжкі наслідки, оцінюється як високий рівень небезпеки.
Відповідь "Так" на одне запитання з N 1 - 6 та на щонайменше сім і більше запитань з N 7 - 27 або жодної відповіді на запитання з N 1 - 6, але не менше чотирнадцяти позитивних відповідей на запитання з N 7 - 27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як середній рівень небезпеки.
Відповідь "Так" на одне запитання з N 1 - 6 та на не більше ніж шість запитань з N 7 - 27 або не більше тринадцяти позитивних відповідей на запитання з N 7 - 27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як низький рівень небезпеки.
Якщо на всі запитання отримано відповіді "Без відповіді / Невідомо", поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд може оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки.
Пунктом 7 порядку № 369/180 визначено, що залежно від визначеного рівня небезпеки, яка загрожує постраждалій особі, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції приймає рішення щодо необхідності винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника та застосування заходів, передбачених частиною другою статті 25 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".
Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні, терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції.
У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов'язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника.
Як вбачається з Форми оцінки вчинення домашнього насильства від 01.08.2019 року, яка наявна в матеріалах справи, відповідачем оцінено рівень безпеки як низький, з урахуванням відповідей ОСОБА_2 , яка надала відповіді "Так" на запитання № 1, № 10, № 13, № 16, № 20, №26 (а.с.113-114).
Така оцінка відповідача відповідає приписам абз.3 п.6 розділу ІІ Порядку № 369/180, а тому дії відповідача щодо винесення тимчасового заборонного припису стосовно кривдника ОСОБА_1 вчинені у відповідності до законодавства.
Натомість, твердження позивача, що припис винесено без оцінки ризиків відповідно до Наказу від 13.03.2019 року №369/180 не знайшли свого підтвердження.
Твердження позивача стосовно закриття проваджень про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП та ч.2 ст.173-2 КУпАП не можуть вплинути на оцінку судом законність винесення заборонного припису, оскільки притягнення позивача до адміністративної відповідальності та винесення термінового заборонного припису має різну правову природу.
Також суд зазначає, що в провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа №420/642/20 за позовом ОСОБА_1 до дільничного офіцера поліції СП Портофранківського ВП Приморського ВП в м.Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області старшого лейтенанта поліції Грєкова Івана Івановича, за участю третіх осіб: Головного управління Національної поліції в Одеській області, ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису стосовно кривдника серії АА №068031 від 19.09.2019 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 червня 2020 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2020 року апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 червня 2020 року змінено з підстав відмови в задоволенні позову.
Судові витрати.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до частини 11 статті 139 КАС України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.
Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п'ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).
Частиною сьомою ст. 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев'ята статті 139 КАС України).
Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
На підтвердження наданих послуг представником третьої особи ОСОБА_2 адвокатом Бариновим Г.М. надано до суду:
Договір про надання правничої допомоги №02/01/20 від 23.01.2020 року.
Додаткова угода до Договору №02/01/20 від 23.01.2020 року від 15.09.2020 року.
Розрахунок судових витрат третьої особи пов'язаних з розглядом справи від 26.10.2020 року.
Квитанція до прибуткового касового ордера №02/01/1 від 28.09.2020 року на суму 3200,00 грн. (три тисячі двісті гривень 00 коп.).
Квитанція до прибуткового касового ордера №02/01/1 від 26.10.2020 року на суму 2560,00 грн. (дві тисячі п'ятсот шістдесят гривень 00 коп.).
Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Додаткової угоди до Договору від 15.09.2020 року, предметом угоди є:
Відповідно до пункту 1.2. договору №02/01/20 від 23 січня 2020 р., (надалі іменується "Договір") Сторони дійшли взаємної згоди про те, шо Клієнт доручає, а Адвокат зобов'язується здійснювати представництво інтересів Клієнта та надання Йому правничої допомоги при розгляді адміністративної справи № 420/318/20 в Одеському окружному адміністративному суді.
В обов'язки Адвоката за цією Угодою входить:
ознайомлення з документами, наданими Клієнтом, та аналіз ситуації;
надання Клієнту консультацій з питань, шо стосуються предмету цієї Угоди;
надання правової допомоги з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів Клієнта;
підготовка та складання необхідних заяв, процесуальних документів, витребування необхідних доказів та подання їх до суду;
участь в судових засіданнях суду першої та апеляційної інстанцій.
Представництво інтересів та інші дії в інтересах Клієнта за цією Угодою здійснюються Адвокатом на оплатній основі.
Розмір гонорару Адвоката за цією Угодою визначається наступним чином: оплата за участь Адвоката у кожному судовому засіданні складає 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) гривень за одну годину;
оплата за надання інших видів правової допомоги визначається виходячи з погодинної ставки в розмірі 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) гривень за 1 (одну) годину роботи Адвоката;
у разі надання інших видів правової допомоги, не обумовлених цією Угодою, розмір гонорару узгоджується Сторонами додатково шляхом укладення окремої додаткової угоди до Договору.
Оплата гонорару повинна здійснюватися Клієнтом протягом трьох календарних днів після кожного судового засідання, в якому брав участь Адвокат, чи вчинення інших дій в інтересах Клієнта Адвокатом.
Відповідно до розрахунку витрат на професійну правничу допомогу, до понесених витрат на професійну правничу допомогу відноситься:
23.09.2020 року представництво інтересів ОСОБА_2 в Одеському окружному адміністративному суді - 1 година (1280 грн.);
23.09.2020 року ознайомлення з матеріалами справи - 0,5 години (1280 * 0,5 = 640 грн.);
28.09.2020 року, складання, надіслання до суду та іншим учасникам справи пояснень третьої особи щодо позову - 1 година (1280 грн.);
07.10.2020 року представництво інтересів ОСОБА_2 в Одеському окружному адміністративному суді - 1 година (1280 грн.)
26.10.2020 року представництво інтересів ОСОБА_2 в Одеському окружному адміністративному суді - 1 година (1280 грн.).
Загальний розмір понесених витрат, що підлягають стягненню з позивача становить 5760,00 грн.
При вирішенні зазначеного питання, суд враховує правову позицію Верховного Суду викладену в додатковій постанові від 19.06.2020 року у справі №826/24815/15:
«В контексті наведеного Верховний Суд звертає увагу на те, що наведені вище положення законодавства покладають обов'язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. За відсутності клопотання іншої сторони про зменшення таких витрат, суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
В даному випадку відповідачем як суб'єктом владних повноважень клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката до суду не заявлялось. Та само суду не було надано жодних доказів та не наведено обставин, які б спростували співмірність розміру судових витрат із обсягом виконаних адвокатом робіт. В свою чергу, як було зазначено вище, за відсутності ініціативи з боку іншої сторони суд не має права встановлювати такі обставини самостійно».
Позивачем у справі №420/318/20 клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги не надавалось.
Проте, суд вважає необхідним зазначити наступне.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», представництво (вид адвокатської діяльності) - представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Так, представник третьої особи зазначає, що брав участь у судових засідання в Одеському окружному адміністративному суді 23.09.2020, 07.10.2020, 26.10.2020 року та зазначає, що вартість зазначених послуг становить 1280 грн. за 1 годину (за одне судове засідання).
Судове засідання у справі №420/318/20 призначене на 23.09.2020 року не відбулося та було перенесено на 08.10.2020 року, про що свідчить відповідна Довідка від 23.09.2020 року.
Адвокат Баринов Г.М. зазначає про участь в судовому засіданні 07.10.2020 року, проте, в зазначений день засідання не призначались. Судове засідання у справі призначено на 08.10.2020 року.
Як вбачається з протоколу судового засідання 08.10.2020 року, судове засідання розпочалось о 14.46 год. та закінчилось 15.19 год., тобто загальна тривалість засідання 34 хв.
Тоді, як адвокат заявляє, що тривалість представництва інтересів третьої особи в Одеському окружному адміністративному суді - 1 година (1280 грн.).
Щодо представництва інтересі третьої особи 26.10.2020 року, суд зазначає, що відповідно до протоколу судового засідання, останнє розпочато о 15.43 год. та закрито о 15.48 год., представник позивача, представник відповідача та представник третьої особи до суду не з'явились.
У зв'язку з цим, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, приходить до висновку про зменшення розміру таких витрат до 2560,00 грн., що буде за даних обставин справи справедливим і співмірним відшкодуванням таких витрат саме в зазначеному розмірі.
Судом враховані: ознайомлення з матеріалами справи - 0,5 години (1280 * 0,5 = 640 грн.); складання, надіслання до суду та іншим учасникам справи пояснень третьої особи щодо позову - 1 година (1280 грн.); 08.10.2020 року представництво інтересів ОСОБА_2 в Одеському окружному адміністративному суді - 640 грн., оскільки, зазначена сума є співмірною наданій правничій допомозі у судовому засіданні тривалістю 34 хв.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд з власної ініціативи, з урахуванням критеріїв визначених ч.9 ст. 139 КАС України, може зменшити розмір судових витрат (постанова Верховного Суду у справі №922/445/19 від 03.10.2019).
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 12, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Одеській області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування заборонного припису стосовно кривдника - відмовити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь третьої особи ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2560,00 грн. (дві тисячі п'ятсот шістдесят гривень 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
ОСОБА_1 - адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , телефон: НОМЕР_2
Головне управління Національної поліції в Одеській області - адреса: 65014, м. Одеса, вул. Єврейська,12, телефон: (048) 779 40 61, (048) 779 49 61, E-mail: chchgunp@od.npu.gov.ua, код ЄДРПОУ 40108740
ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 , телефон: НОМЕР_4
Головуючий суддя Потоцька Н.В.
.