про відмову в забезпеченні позову
02 листопада 2020 р. № 400/4825/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Фульги А.П., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовом:Кандидата у депутати від Миколаївської обласної організації політичної партії "НАШ КРАЙ" ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Миколаївської міської територіальної виборчої комісії Миколаївського району Миколаївської області, вул. Адміральська, 20, м.Миколаїв,54001
треті особи:Центральна районна у місті Миколаєві територіальна виборча комісія Миколаївського району Миколаївської області, вул. Інженерна, 1-а, м.Миколаїв,54001
про:заява про забезпечення позову,
В провадженні Миколаївського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом кандидата у депутати від Миколаївської обласної організації політичної партії "НАШ КРАЙ" ОСОБА_1 до Миколаївської міської територіальної виборчої комісії Миколаївського району Миколаївської області, третя особа - Центральна районна у місті Миколаєві територіальна виборча комісія Миколаївського району Миколаївської області про визнання протиправною та скасування постанови № 141 від 30.10.2020р.
02 листопада 2020 року року позивачем до суду подано заяву щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони - Центральній районній у місті Миколаєві територіальній виборчій комісії Миколаївського району Миколаївської області прийняття уточненого протоколу про підсумки голосування з виборів депутатів Миколаївської міської ради у межах усього територіального виборчого округу № 6 та уточненого протоколу про підсумки голосування з виборів депутатів Миколаївської міської ради у межах усього територіального виборчого округу №7 без проведення перерахунку відповідно до постанови 35 "Про повторний підрахунок голосів виборців дільничих виборчих комісій з виборів депутатів Миколаївської міської ради та Миколаївського міського голови Миколаївського району Миколаївської області".
У судовому засіданні позивачка заяву підтримала та просила суд її вимоги задовольнити повністю з викладених у ній підстав.
Представник відповідача заперечував проти її задоволення та просив в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.
Треті особи, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, у судове засідання не прибули.
Проаналізувавши доводи заяви про забезпечення позову, заслухавши пояснення сторін суд дійшов наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для однозначного висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, позивач зазначає, що в зв'язку із швидкоплинністю виборчого процесу, виникає загроза невиконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.10.2020 за № 400/4824/20 та неправомірне оголошення результатів виборів, шо проводились 25 жовтня 2020 року без урахування проведення повторного підрахунку голосів виборців з виборів депутатів Миколаївської міської ради та Миколаївського міського голови дільничних виборчих комісій №№ 480922, 480887,480917, 480905, 480909.
Відповідач заперечував посилаючись на існуючу загрозу порушення безперервності процессу проведення виборів.
Надаючи оцінку відповідним доводам сторін, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності рішення є оціночними, а тому містять небезпеку застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до негативних правових наслідків для позивача та/чи відповідача, а також інших осіб, що не є сторонами провадження.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
У зв'язку з цим суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є захід забезпечення позову, про який просить позивач, співмірним з позовними вимогами та чи відповідає від меті і завданням правового інституту забезпечення позову.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він
дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2018 року у справі № 804/8343/17.
Окремо суд вважає за необхідне звернути увагу, що позивачем не наведено переконливих аргументів, у чому саме полягає очевидна небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам Позивача до ухвалення рішення у справі.
У свою чергу, частиною 4 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що заходи забезпечення позову, які застосовує суд, не можуть зупиняти, унеможливлювати або в інший спосіб порушувати безперервність процесу призначення, підготовки і проведення виборів.
Отже, як вірно підкреслив в судовому засіданні представник відповідача заборона Центральній районній у місті Миколаєві територіальній виборчій комісії Миколаївського району Миколаївської області прийняття уточненого протоколу про підсумки голосування з виборів депутатів Миколаївської міської ради у межах усього територіального виборчого округу № 6 та уточненого протоколу про підсумки голосування з виборів депутатів Миколаївської міської ради у межах усього територіального виборчого округу № 7 без проведення перерахунку відповідно до постанови № 35 «Про повторний підрахунок голосів виборців дільничних виборчих комісій з виборів депутатів Миколаївської міської ради та Миколаївського міського голови Миколаївського району Миколаївської області може мати своїм наслідком зупинення можливості встановлення результатів виборів 25.10.2020 року у строк визначений законодавством, зокрема ст.256 Виборчого Кодексу України в межах певного територіального виборчого округу, що прямо суперечить положенням ч. 4 ст. 151 КАС України.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що у справі "Беєлер проти Італії" Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.
Крім того, у рішенні від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав" проти України" Суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати "справедливий баланс" між інтересами особи і суспільства.
Тобто, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову перш за все необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Як було зазначено вище, відповідно до ч. 2 ст. 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, передумовою вжиття заходів забезпечення позову є необхідність встановлення судом їх співмірності із заявленими позовними вимогами, а також врахування наслідків вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 01.11.2013 року №15 «Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом», забезпечення позову у виборчій справі може здійснюватися, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі або захист цих справ, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Суд вважає не співмірним необхідність вжиття заходів забезпечення позову, вказаних в заяві, із заявленими позовними вимогами по даній справі. Також, на думку суду не вбачається очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по справі.
В зв'язку із вищевикладеним суд не вбачає законних підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись положеннями ст.154, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Відмовити в задоволенні заяви Кандидата у депутати від Миколаївської обласної організації політичної партії "НАШ КРАЙ" ОСОБА_1 ,. щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Центральній районній у місті Миколаєві територіальній виборчій комісії Миколаївського району Миколаївської області прийняття уточненого протоколу про підсумки голосування з виборів депутатів Миколаївської міської ради у межах усього територіального виборчого округу № 6 та протоколу про підсумки голосування з виборів депутатів Миколаївської міської ради у межах усього територіального виборчого округу № 7 без проведення перерахунку відповідно до постанови № 35 «Про повторний підрахунок голосів виборців дільничних виборчих комісій з виборів депутатів Миколаївської міської ради та Миколаївського міського голови Миколаївського району Миколаївської області»
2. Примірник ухвали про забезпечення позову направити сторонам
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом двух днів з дня її проголошення (складання). Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статтей 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А. П. Фульга