02 листопада 2020 р. № 400/1695/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020
про:визнання протиправними та скасування рішень від 28.11.2019 р. №665/03.19-р, від 03.01.2020р. №7/03.20-р., зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними та скасування рішень про відмову в призначенні пенсій від 28.11.2019 р. № 665/03.19-р, від 03.01.2020 р. № 7/03.20-р, зобов'язання зарахувати до страхового стажу періоди роботи та призначити пенсію за віком на пільгових умовах.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення містять різні підстави для відмови в призначенні пенсії та суперечать один одному. Позивач працював на посадах електрозварювальника та електрогазозварювальника, що підтверджується записами у трудовій книжці. Вказаний стаж має бути зараховано до страхового стажу зі шкідливими та важкими умовами праці.
30.06.2020 р. відповідачем подано відзив на позовну заяву (а. с. 40-44), в якому зазначено, що записи у трудовій книжці позивача не підтверджують проведення атестації робочих місць. Позивач не надав довідки, які б підтверджували пільговий стаж роботи. Обов'язковою умовою для включення спірних періодів до страхового стажу є сплата страхових внесків до Пенсійного фонду Російської Федерації. Позивач таких доказів не надав.
28.07.2020 р. відповідач подав додаткові пояснення (а. с. 65-67), згідно з якими позивачем не надано документального підтвердження проведення атестації робочих місць за умовами праці за спірні періоди, а тому відсутні підстави для врахування таких періодів до пільгового стажу, при цьому, пільгові довідки надані. За період з 11.05.2006 р. по 08.01.2008 р. позивачем не надано довідок, які б підтверджували стаж роботи на пільгових умовах та докази проведення атестації робочого місця. Робота позивача в цей період підтверджена лише записами його трудової книжки. Позивачем також не надано документального підтвердження сплати страхових внесків за спірні періоди.
Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Позивач двічі (29.08.2019 р. і 13.12.2019 р.) звертався до відповідача із заявами про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком 2 згідно зі ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058) (а. с. 9, 12).
Вперше рішенням від 28.11.2019 р. № 665/03.19-р відповідач відмовив у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу зі шкідливими та важкими умовами праці за Списком № 2 (а. с. 10-11). У рішення вказано, що страховий стаж позивача склав 28 років 7 місяців 2 дні. До страхового стажу зі шкідливими та важкими умовами праці зараховано період з 18.12.1985 р. по 17.09.1987 р., що складає 1 рік 9 місяців.
Вдруге позивачу відмовлено у призначенні пенсії рішенням від 03.01.2020 р. № 7/03.20-р у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу зі шкідливими та важкими умовами праці за Списком № 2 (а. с. 13-14). У рішенні вказано, що страховий стаж позивача склав 16 років 1 місяць 11 днів. У документах про зайнятість заявника повний робочий день на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці за Списком № 2 за період з 18.12.1985 р. по 17.09.1987 р. зазначені Списки, які були нечинні на період роботи заявника, а за період з 09.01.2008 р. по 29.02.2008 р., з 10.11.2009 р. по 31.10.2017 р., з 01.11.2017 р. по 28.03.2018 р. відсутні документи щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці. До страхового стажу не зараховані періоди роботи на території Російської Федерації з 11.05.2006 р. по 08.01.2008 р., з 09.01.2008 р. по 29.02.2008 р., з 10.11.2009 р. по 31.10.2017 р., з 01.11.2017 р. по 28.03.2018 р. з 13.09.2018 р. по 13.12.2018 р., оскільки відсутні документи, що підтверджують сплату страхових внесків до відповідних фондів Російської Федерації.
Записами у трудовій книжці підтверджено, що позивач з 11.05.2006 р. по 08.01.2008 р., з 09.01.2008 р. по 29.02.2008 р., з 10.11.2009 р. по 31.10.2017 р., з 01.11.2017 р. по 28.03.2018 р. з 13.09.2018 р. по 13.12.2018 р. працював газоелектрозварювальником та елктрозварювальником на автоматичних і напівавтоматичних машинах на різних підприємствах на території Російської Федерації (а. с. 18-20).
Довідкою ООО "Трансмаш" від 01.11.2019 р. № 129 підтверджено, що позивач працював повний робочий день на посаді електрогазозварювальника з 09.01.2008 р. по 29.02.2008 р. і з 10.11.2009 р. по 31.10.2017 р. Вказані періоди роботи зараховуються до стажу, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення та Списком № 2 (а. с. 16).
Довідкою ООО УК "Стекломаш" від 01.11.2019 р. № 47 підтверджено, що позивач працював на посаді елктрозварювальника на автоматичних і напівавтоматичних машинах з 13.09.2018 р. по 13.12.2018 р. Весь період з 01.11.2017 р. по 31.03.2018 р. знаходився у відпустці без збереження заробітної плати. Вказані періоди роботи зараховуються до стажу, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення та Списком № 2 (а. с. 17).
Зі змісту оскаржуваних рішень суд встановив, що підставами для неврахування до пільгового стажу періодів роботи позивача на посадах газоелектрозварювальника та елктрозварювальника на автоматичних і напівавтоматичних машинах стало:
- відсутність уточнюючої довідки за період з 11.05.2006 р. по 08.01.2008 р.;
- відсутність документів щодо проведення атестації робочих місць;
- відсутність документів, що підтверджують сплату страхових внесків до відповідних фондів Російської Федерації.
На підставі ч. 4 ст. 8 Закону № 1058 іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нарівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до ст. 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 р. (далі - Угода) пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Згідно зі ст. 6 Угоди призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди здійснюється за місцем проживання.
Для встановлення права на пенсію, у тому числі пенсій на пільгових умовах та за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набрання чинності даною Угодою.
За ч. 2 ст. 4 Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів від 15.04.1994 р., ратифікованої Законом України від 11.07.1995 р. № 290/95-ВР, трудовий стаж, стаж на пільгових підставах і за спеціальністю взаємно визнається Сторонами.
Частиною 2 ст. 114 Закону № 1058 передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Аналогічна норма закріплена в п "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788).
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону № 1058: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.
Відповідно до ст. 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Крім того, відповідно до п. 20 Порядку № 637, в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).
Таким чином, надання уточнюючої довідки підприємств, установ, організації або їх правонаступників потрібно виключно в разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.07.2018 р. по справі № 235/1112/17.
Згідно з позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 27.10.2020 р. по справі № 507/748/17, законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають прав на пільгове пенсійне забезпечення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.1991 р. № 10, посади "електрогазозварювальник" (код 1010300а-19756) та "електрозварювальник на автоматичних і напівавтоматичних машинах" (код 1010300а-19905) відносяться до роботи зі шкідливими та важкими умовами праці.
Враховуючи наявні докази щодо віднесення професій "електрогазозварювальник" та "електрозварювальник на автоматичних і напівавтоматичних машинах" до роботи зі шкідливими та важкими умовами праці, відповідач протиправно не зарахував до пільгового стажу позивача періоди роботи на вказаних посадах з 11.05.2006 р. по 08.01.2008 р., з 09.01.2008 р. по 29.02.2008 р., з 10.11.2009 р. по 31.10.2017 р., з 01.11.2017 р. по 28.03.2018 р. з 13.09.2018 р. по 13.12.2018 р. В цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
При цьому, наслідки відсутності атестації робочих місць у контексті пенсійних прав громадян було проаналізовано Великою Палатою Верховного Суду у справі № 520/15025/16, за висновками якої, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Про те, що позивач працював у періодах, щодо яких виник спір, на роботах, передбачених Списком № 2, вказують записи в його трудовій книжці. Окрім цього, вказана обставина частково підтверджується і довідками підприємств.
Суд критично оцінює посилання відповідача, як на підставу відмови у призначенні пільгової пенсії на те, що не за всі спірні періоди надано уточнюючі довідки, в яких повинно бути зазначено, на яких умовах працював позивач, оскільки ненадання таких довідок не може нівелювати право позивача на пенсію, яке гарантоване ст. 46 Конституції України.
Відповідач безпідставно не взяв до уваги трудову книжку позивача, в якій зазначені періоди роботи та професії, на яких працював позивач та які віднесені до Списку № 2.
Щодо відсутності даних про сплату страхових внесків суд виходить з того, що відповідно до положень ст. 106 Закону № 1058 відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством - страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а, отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивача періодів його роботи.
Отже, позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування рішень про відмову в призначенні пенсій від 28.11.2019 р. № 665/03.19-р, від 03.01.2020 р. № 7/03.20-р, зобов'язання зарахувати до страхового стажу періоди роботи з 11.05.2006 р. по 08.01.2008 р., з 09.01.2008 р. по 29.02.2008 р., з 10.11.2009 р. по 31.10.2017 р., з 01.11.2017 р. по 28.03.2018 р. з 13.09.2018 р. по 13.12.2018 р. належить задовольнити.
Оскільки відповідач не зарахував стаж роботи позивача з 11.05.2006 р. по 08.01.2008 р., з 09.01.2008 р. по 29.02.2008 р., з 10.11.2009 р. по 31.10.2017 р., з 01.11.2017 р. по 28.03.2018 р. з 13.09.2018 р. по 13.12.2018 р. за Списком № 2, а суд позбавлений повноважень розраховувати необхідний для призначення пільгової пенсії стаж, позовна вимога про зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 задоволенню не підлягає.
Частина 2 ст. 9 КАС України надає суду право вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на викладене, суд вважає, що порушене право позивача буде поновлено шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 29.08.2019 р. про призначення пенсії та зарахувати періоди роботи з 11.05.2006 р. по 08.01.2008 р., з 09.01.2008 р. по 29.02.2008 р., з 10.11.2009 р. по 31.10.2017 р., з 01.11.2017 р. по 28.03.2018 р. з 13.09.2018 р. по 13.12.2018 р. до пільгового стажу за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Позивач надав квитанції про сплату судового збору в сумі 1681,60 грн (а. с. 25, 32), відтак, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача належить 840,80 грн.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) про визнання протиправними та скасування рішень про відмову в призначенні пенсій від 28.11.2019 р. № 665/03.19-р, від 03.01.2020 р. № 7/03.20-р, зобов'язання зарахувати до страхового стажу періоди роботи та призначити пенсію за віком на пільгових умовах - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 28.11.2019 р. № 665/03.19-р та від 03.01.2020 р. № 7/03.20-р про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 з 11.05.2006 р. по 08.01.2008 р., з 09.01.2008 р. по 29.02.2008 р., з 10.11.2009 р. по 31.10.2017 р., з 01.11.2017 р. по 28.03.2018 р. з 13.09.2018 р. по 13.12.2018 р. до пільгового стажу за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.08.2019 р. про призначення пенсії.
5. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) судовий збір у сумі 840,80 грн (вісімсот сорок грн 80 коп.) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 02.11.2020 р.
Суддя Н. В. Лісовська