м. Миколаїв.
02 листопада 2020 р.справа № 400/1314/20
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні з повідомленням учасників справи, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020
провизнання дій протиправними, скасування рішення від 06.03.20 р. № 153/03.18-р; зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (надалі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо прийнятті рішення від 6 березня 2020 р. № 153/03.18-р про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно з заявою від 26 лютого 2020 р. та скасувати зазначене рішення;
- зобов'язати Інгульське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області здійснити перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці починаючи з 1 січня 2020 р., на підставі довідки Миколаївського апеляційного суду від 26 лютого 2020 р. № 8-15/25/2020, з урахуванням здійснених виплат.
Позовна заява залишалась без руху, у зв'язку з її невідповідністю вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) (а. с. 14-15).
На усунення недоліків, позивач подав нову позовну заяву, в якій позовні вимоги залишились незмінними, але змінено склад відповідачів - відповідачем зазначено лише Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (надалі - відповідач або ГУ ПФУ в Миколаївській області) (а. с. 21-27).
Після усунення недоліків, судом відкрито провадження в даній адміністративній справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи (а. с. 37-38).
Позовні вимоги обґрунтовані наступним. ОСОБА_1 є суддею у відставці і з вересня 2016 р. отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. 26 лютого 2020 р. він отримав довідку Миколаївського апеляційного суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яку подав до відповідача разом з заявою про здійснення перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідно до нового розміру суддівської винагороди. Рішенням відповідача від 6 березня 2020 р. позивачу відмовлено в проведенні такого перерахунку на тій підставі, що рішення Конституційного Суду України (надалі - КСУ) від 18 лютого 2020 р. не містить вказівки про необхідність перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям, які перебувають у відставці. Позивач вважає, що такі доводи відповідача помилкові, так як перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці повинен проводитись не в силу рішення КСУ, а в силу приписів ст. 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Відповідач подав відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позову. На думку відповідача, після ухвалення КСУ рішення від 18 лютого 2020 р., п. 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" втратив чинність, але цим судовим рішенням порядок здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці не було врегульовано, а тому відсутні підстави для здійснення такого перерахунку позивачу. Також відповідач зазначає, що оскільки рішення КСУ прийнято 18 лютого 2020 р., перерахунок може проводитись тільки починаючи з цієї дати, а не з 1 січня 2020 р., як того вимагає позивач (а. с. 43-46).
Інших заяв по суті справи сторони суду не подавали.
За клопотанням відповідача, провадження у справі було зупинене до набрання законної сили рішенням Верховного Суд в зразковій справі № 620/1116/20 (а. с. 59-60).
Після набрання чинності рішенням суду у вказаній справі, провадження в даній адміністративній справі було поновлено (а. с. 64).
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Як слідує з записів в трудовій книжці, 23 вересня 2016 р. ОСОБА_1 вийшов у відставку з посади судді апеляційного суду Миколаївської області (а. с. 31).
Після виходу у відставку, позивач отримує від ГУ ПФУ в Миколаївській області щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
Кваліфікаційне оцінювання в порядку, передбаченому Законом України "Про судоустрій і статус суддів", ОСОБА_1 не проходив.
В 2016 р. між Позивачем та органами пенсійного фонду виник спір щодо визначення розміру грошового забезпечення судді у відставці.
Постановою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 16 грудня 2016 р. у справі № 488/4361/16-а встановлено, що позивач має право на довічне грошове утримання в розмірі 90% від грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді (рішення суду доступне за посиланням в Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/Review/63602715) (а. с. 33-36).
26 лютого 2020 р. Миколаївський апеляційний суд видав ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 1 січня 2020 р., відповідно до якої розмір суддівської винагороди, яка враховується при призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, складає 184 976,0 грн. (а. с. 11).
Дана довідка подана позивачем до ГУ ПФУ у Миколаївській області для здійснення на її підставі перерахунку.
6 березня 2020 р. відповідач прийняв рішення № 153/03.18-р (надалі - Рішення від 6 березня 2020 р.), яким позивачу відмовлено в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (а. с. 7-8).
Рішення відповідача обґрунтовано тим, що КСУ, скасовуючи п. 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів", яким передбачалось, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в розмірі встановленому цим Законом, мають судді, які після проходження кваліфікаційного оцінювання, відпрацювали на посаді судді три роки, не встановив порядку перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.
Як визначено ст. 142 ч. 1, 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання.
Відповідно до ст. 142 ч. 4 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Раніше, в Законі Україні "Про судоустрій і статус суддів" діяла норма п. 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень, відповідно до якої право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
Рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 р. у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень пунктів 4, 7, 8, 9, 11, 13, 14, 17, 20, 22, 23, 25 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, п. 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону Україні "Про судоустрій і статус суддів" визнаний неконституційним.
Згідно з ст. 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, з 18 лютого 2020 р. відсутні норми, які окремо регулюють питання суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, для суддів, які не пройшли кваліфікаційного оцінювання відповідно до вимог Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
За таких обставин, ОСОБА_1 має право на нарахування щомісячного грошового утримання судді у відставці, у відповідності до вимог ст. 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Згідно з розділом ІІІ п. 3 Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління ПФУ № 3-1 від 25 січня 2008 р., до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду (довідка про винагороду судді КСУ) працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди.
Позивач таку довідку відповідачу подав.
Що стосується заперечень відповідача про відсутність будь-якого роз'яснення або нормативного акта, які б регулювали питання здійснення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, то вони помилкові, так як в даному випадку слід керуватись приписами ст. 142 ч. 4 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", яка передбачає, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
При розгляді даної адміністративної справи суд приймає до уваги правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 16 червня 2020 р. в зразковій справі № 620/1116/20 про те, що право на здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці виникло з наступного дня після проголошення рішення КСУ, тобто з 19 лютого 2020 р.
Таким чином, Рішення від 6 березня 2020 р. про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, є протиправним та підлягає скасуванню, з покладанням на відповідача обов'язку здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача, виходячи з даних довідки Миколаївського апеляційного суду від 26 лютого 2020 р.
В той же час, такий перерахунок слід провести з 19 лютого 2020 р., а не з 1 січня 2020 р., так як рішення КСУ від 18 лютого 2020 р. неможливо застосувати до правовідносин, які виникли до його прийняття.
Також, суд звертає увагу на наступне.
Позивач просить окрім визнання протиправним та скасування Рішення від 6 лютого 2020 р., визнати дії відповідача щодо його прийняття протиправними. Однак, дії суб'єкта владних повноважень можуть бути самостійним предметом оскарження тільки в тому разі, коли вони самі по собі порушують права особи. У випадку, коли суб'єкт владних повноважень приймає розпорядчий акт, належним способом захисту, є оскарження такого акту, а не дій, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 139 ч. 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач сплатив судовий збір в розмірі 840,80 грн. (а. с. 1), доказів понесення інших судових витрат сторони суду не подали. На підставі ст. 139 ч. 1 КАС України, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159) задовольнити.
2. Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159) від 6 березня 2020 р. № 153/03.18-р, визнати протиправним та скасувати.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159) здійснити з 19 лютого 2020 р. перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), відповідно до довідки Миколаївського апеляційного суду від 26 лютого 2020 р. № 8-15/25/2020, з урахуванням виплаченого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати у виді судового збору в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням вимог розділу VI п. 3 "Прикінцеві положення" КАС України.
Суддя А. О. Мороз