30 жовтня 2020 р. Справа № 400/1486/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод», вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286
до відповідача:Чорноморської митниці Держмитслужби, вул. Гоголя, 13, м. Херсон, 73003
про:визнання протиправним та скасування рішення, оформленого листом від 06.04.2020 р. № 7.16/08-1/18/13/2964,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» (далі - позивач, ТОВ «МГЗ») звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення Чорноморської митниці Держмитслужби (далі - відповідач, Митниця), оформленого листом від 06.04.2020 року № 7.16/08-1/18/13/2964, про відкликання дозволу на поміщення товарів у митний режим переробки на митній території, наданого 03.12.2019 року на підставі заяви ТОВ «МГЗ» від 03.12.2019 року № НГЗ-Исх-01-19-1086.
Ухвалою від 16.04.2020 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відкликання дозволу на переробку товарів на митній території України призведе до дострокового розірвання контракту, укладеного з фірмою-нерезидентом «RS International GmbH». У разі розірвання вищевказаного контракту, буде неможливим відшукати нового постачальника товарів для переробки (бокситів), оскільки світовий ринок бокситів металургійних характеризується обмеженістю та закритістю.
Оскаржуване рішення є повторним (прийнятим втретє) та аналогічним за змістом з вже оскаржуваними до суду рішеннями, що є порушенням митного законодавства та прав позивача.
До того ж, у оскаржуваному рішенні вказується, що воно прийнято за наслідками проведення перевірки дотримання позивачем митного режиму переробки на митній території України за період 2019 - 2020 року, але у рішенні не зазначено, за наслідками здійснення якої конкретно з зазначених саме у ст. 336 Митного кодексу України (далі - МК України) форм митного контролю було прийнято це рішення. Крім того, Митниця фактично здійсню вала перевірку поданих позивачем документів для отримання дозволу на поміщення товарів у митний режим переробки на митній території України, за результатами обробки яких вже було винесено позитивне рішення. А отже, оскаржуване рішення є нерозсудливим.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні вимог позивача просив відмовити. Заперечуючи проти позову, Митниця зазначила, що за результатами проведеної перевірки дотримання ТОВ «МГЗ митного режиму переробки на митній території України за 2019 - 2020 роки встановлено, що позивач не дотримується положень МК України, зокрема ст. 157 вказаного кодексу, та інших актів законодавства України з питань митної справи.
Крім того, відповідач вказав, що з метою підтвердження або спростування інформації, отриманої під час проведення перевірки, Митниця направила ТОВ «МГЗ» запит з вимогою в термін до 20.02.2020 року надати інформацію та її документальне підтвердження з певних питань, пов'язаних із дотриманням позивачем митного режиму переробки на митній території України, проте станом на зазначену дату жодних відповідей від товариства не надходило.
У відповіді на відзив позивач свої вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
ТОВ «МГЗ» зареєстровано як юридична особа, основним видом економічної діяльності якої є виробництво алюмінію (код за КВЕД 25.42).
20.02.2013 року між ТОВ «МГЗ» та фірмою-нерезидентом «RS International GmbH», м. Цуг, Швейцарія, укладено контракт № 1-NAP-RSI-COR/2013 (далі - Контракт), відповідно до умов якого замовник (нерезидент) зобов'язується поставити товари (боксити) та оплатити вар тість їх переробки в продукти переробки (глинозем, пісок тригідрату), а виконавець (ТОВ «МГЗ») - прийняти, переробити поставлені замовником товари в продукти переробки та поставити продукти переробки замовнику.
З метою реалізації права на продовження здійснення операцій з переробки товарів за Контрактом (у зв'язку з наближенням до завершення строку видачі поперед нього дозволу на переробку) позивач 03.12.2019 року звернувся до Миколаївської митниці ДФС (митний пост "Дніпро-Бузький") із заявою від 03.12.2019 року № НГЗ-Исх-01-19-1086 про на дання дозволу на розміщення у митний ре жим переробки на митній території України строком на 365 календарних днів наступних това рів - бокситів (руда алюмінієва), що поставляється згідно вищевказаного контракту, з наступ них родовищ: Кіндія (Гвінея), Тромбетас (Бразилія), Джуруті (Бразилія), Вейпа (Австралія), Ку- рубука (Гайана), Сьєрра Мінерал Холдинг (Сьєрра-Леоне), Діан-Діан (Гвінея), Боке (Гвінея), Авасо (Гана), Гоув (Австралія).
До заяви були додані: копія Ко нтракту; копія Технологічної схеми переробки бокситів ТОВ «МГЗ». Спосіб Байера; копія Технічних умов «Глинозем металургійний. Технічні умови. ГОСТ 30558-98»; копія Технічних умов «Пісок тригідрату оксиду алюмінію вологого. Технічні умови. ТУ У 27.4-05409679-009- 2004»; копія Технічних умов «Галій технічний. ТУ У 24.4-33133003-011:2018»; копія «Ме тодики розрахунку балансу по вхідній сировині та матеріалам, відходам виробництва, готової продукції ТОВ «МГЗ» від 04.12.2018 року; копія договору № 49-У/08 від 11.02.2013 року про надан ня послуг з охорони ТОВ «МГЗ»; копія Технічного паспорту відходу «Шлами червоні (глино земного виробництва), що утворюються у термічних процесах металургії алюмінію»; копія Витягу з Пояснювальної записки Робочого проекту Цеху з виробництва Галію ТОВ «МГЗ», копія Патенту на винахід від 17.01.2005 року № 72055, копія Протоколу Технічного комітету з питання підвищення продуктивності цеху галію від 03.11.2005 року; копія титульного листа Паспорту місця видалення відходів(МВВ); генеральний план «ТОВ «МГЗ».
03.12.019 року Миколаївською митницею ДФС надано позивачу дозвіл на поміщення товарів у митний режим переробки на митній території строком на 365 днів.
Листом від 06.04.2020 року № 7.16/08-1/18/13/2964 відповідач повідомив ТОВ МГЗ» про те, що Митницею на підставі ч. 9 ст. 149 МК України та п. 10 розділу V Порядку № 657 прийнято рішення про відкликання з 06.04.2020 року дозволу на поміщення товарів в митний режим переробки на митній території, який був наданий 03.12.2019 року.
Ухвалою від 08.04.2020 року суд забезпечив позов шляхом зупинення дії рішення Чорноморської митниці Держмитслужби, оформленого листом від 06.04.2020 року № 7.16/08-1/18/13/2964, про відкликання дозволу на поміщення товарів у митний режим переробки на митній території, наданого 03.12.2019 року на підставі заяви ТОВ «МГЗ» від 03.12.2019 року № НГЗ-Исх-01-19-1086.
Всього за період з 24.03.2020 року по 29.04.2020 року відповідач прийняв 9 рішень (які відрізняються датами, номерами та датою, з якої відкликається дозвіл на поміщення товарів у митний режим переробки на митній території). Всі рішення були оскарженні ТОВ «МГЗ» в судовому порядку та зупинено Миколаївським окружним адміністративним судом в порядку забезпечення позовів.
Підставою для прийняття Митницею другого (за хронологією) та всіх наступних рішень було те, що дію першого (а в подальшому - й інших) рішень було зупинено ухвалами суду.
Суд зауважив, що кожне наступне рішення (крім другого, що було прийнято через 4 дні, з урахуванням вихідних, після ухвали про зупинення дії рішення від 24.03.2020 року) відповідач приймав або в день винесення судом ухвали про забезпечення позову, або наступного (наступного робочого) дня.
Прийняття ідентичних рішень (до того часу, поки їх дію не зупиняв суд) надало Митниці можливість використати факт відкликання Дозволу в якості підстави для відмови у митному оформленні ввезення давальницької сировини для переробки на митній території України.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:
Відповідно до ч. 9 ст. 149 МК України дозвіл на переробку товарів на митній території України може бути змінено або відкликано митним органом, якщо його видано на підставі недостовірних даних, що мали істотне значення для прийняття рішення про його видачу, або якщо підприємство, якому видано такий дозвіл, не дотримується положень цього Кодексу та інших актів законодавства України з питань митної справи.
Згідно до п. 10 розділу V Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 року № 657 (далі та раніше за текстом - Порядок № 657), рішення про відкликання дозволу оформлюється листом митного органу, в якому зазначаються дата й причини відкликання цього дозволу та повідомляються права й обов'язки заявника режиму переробки та переробника (якщо окремі операції (або повний цикл) з переробки товарів здійснюються переробником). Лист реєструється в установленому порядку в митному органі та видається або надсилається поштою (з повідомленням про вручення) особі, відповідальній за дотримання митного режиму.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ані МК України, ані Порядком № 657 не встановлена можливість прийняття Митницею декількох рішень з одного і того ж питання та з однакових підстав, тим більше, що правомірність першого рішення є предметом судового розгляду і дію цього рішення було зупинено судом.
Як вказано вище, ч. 2 ст. 149 МК України містить дві підстави для прийняття митним органом рішення про відкликання дозволу на переробку товарів на митній території України: 1) встановлення факту видачі дозволу на підставі недостовірних даних, що мали істотне значення для прийняття рішення про його видачу, та 2) встановлення факту недотримання підприємством, якому було видано такий дозвіл, положень цього Кодексу та інших актів законодавства України з питань митної справи.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, Митницею на підставі ст. 152 та 153 МК України та положень розділу V Порядку № 657 проведено перевірку дотримання ТОВ «МГЗ» митного режиму переробки на митній території України, а також за операціями із поводження із відходами переробки.
Згідно п. 24 ч. 1 ст. 4 МК України митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
У відповідності до положень ст. 152 МК України товари, поміщені в митний режим переробки на митній території, а також продукти їх переробки протягом всього строку перебування в цьому режимі знаходяться під митним контролем.
Митні органи можуть проводити перевірку товарів, ввезених для переробки на митній території України, а також продуктів їх переробки у будь-якої особи, яка здійснює операції з переробки таких товарів.
Згідно ст. 153 МК України, митні органи здійснюють контроль за обов'язковим обсягом виходу продуктів переробки, що утворюються в результаті переробки товарів на митній території України. Дані про обов'язковий обсяг виходу продуктів переробки зазначаються в зовнішньоекономічному договорі (контракті) на переробку товарів або в окремому документі, що подається митному органу підприємством для отримання дозволу на переробку товарів на митній території України.
Для підтвердження даних про обсяг виходу продуктів переробки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, може звертатися до інших центральним органів виконавчої влади або експертних установи. Такі звернення не є підставою для відмови у видачі дозволу на переробку товарів на митній території України або для зупинення дії раніше виданих дозволів протягом всього періоду їх розгляду.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, може встановлювати обов'язкові норми виходу продуктів переробки у випадках, коли операції з переробки на митній території України здійснюються за типовими (однаковими) технічними умовами а товари та продукти їх переробки мають постійні характеристики.
Відповідно до п. 20 розділу V Порядку № 657, наявність, стан товарів, що перебувають у митному режимі переробки, а також їх цільове використання контролюються митними органами із застосуванням форм митного контролю, визначених статтею 336 цього Кодексу. Вибірковість та періодичність здійснення митного контролю визначається з урахуванням положень статті 320 Кодексу, характеристики товарів, мети, строку та інших умов перебування товарів у митному режимі переробки.
Згідно ч. 1 ст. 336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом:
1) перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються митним органам під час поміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України;
2) митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян);
3) обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України;
4) усного опитування громадян та посадових осіб підприємств;
5) огляду території та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено на митні органи;
6) перевірки обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України та/або перебувають під митним контролем;
7) проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;
8) направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу;
9) пост-митний контроль.
З урахуванням того, що відповідач, за його твердженням, перевіряв дотримання позивачем саме митного режиму переробки на митній території, з перелічених у ч. 1 ст. 336 МК України форм митного контролю він міг провести, зокрема:
а) митний огляд/переогляд (п. 2 ч. 1 ст. 336 МК України), результати якого, згідно зі статтею 338 Митного кодексу України, оформлюються актом огляду (переогляду); та/або
б) огляд територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться товари, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено на митні органи (п. 5 ч. 1 ст. 336 МК України), результати якого, згідно зі ст. 343 МК України, оформлюються актом; та/або
в) перевірку обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України та/або перебувають під митним контролем (п. 6 ч. 1 ст. 336 МК України), результати якої, згідно зі статтею 344 Митного кодексу України, оформлюються актом; та/або
г) документальну перевірку дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів (пункт 7 частини першої статті 336 Митного кодексу України), результати якої, згідно зі статтею 345 Митного кодексу України, оформлюються актом (довідкою).
У оскаржуваному рішенні, викладеному у листі від 06.04.2020 року № 7.16/08-1/18/13/2964, відсутня інформація про наявність актів, складених відповідно до ст.ст. 338, 343, 344 МК України.
Відповідач не надав суду жодного доказу на підтвердження факту проведення документальної перевірки ТОВ «МГЗ»; у тексті рішення відсутня інформація про документи, що були складені за результатами перевірки.
Недоведеність факту проведення перевірки відповідачем дотримання позивачем митного режиму переробки свідчить про відсутність підстав для прийняття рішення.
До того ж, на думку суду, ч. 9 ст. 149 МК України необхідно тлумачити таким чином, що відкликання дозволу на переробку товарів на митній території України є наслідком недотримання підприємством, якому виданий такий дозвіл, положень цього Кодексу та інших актів законодавства України з питань митної справи саме в період дії дозволу. Оскільки дозвіл був виданий позивачу 03.12.2019 року, доводи Митниці про допущення позивачем порушень до цієї дати, є недоречними.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач належних доказів в підтвердження обґрунтованості оскаржуваного рішення не надав, правомірності винесення рішення не підтвердив. Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 134, 139, 241 - 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» (вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286) до Чорноморської митниці Держмитслужби (вул. Гоголя, 13, м. Херсон, 73000, код ЄДРПОУ 43335608) - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Чорноморської митниці Держмитслужби, оформлене листом від 06.04.2020 року № 7.16/08-1/18/13/2964, про відкликання дозволу на поміщення товарів у митний режим переробки на митній території, наданого 03.12.2019 року на підставі заяви ТОВ «МГЗ» від 03.12.2019 року № НГЗ-Исх-01-19-1086.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чорноморської митниці Держмитслужби (вул. Гоголя, 13, м. Херсон, 73000, код ЄДРПОУ 43335608) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» (вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286) судові витрати у сумі 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 30.10.2020 року.
Суддя О.В. Малих