про повернення позовної заяви
30 жовтня 2020 року м. Київ № 374/192/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Василенко Г.Ю., розглянувши позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними дії державного виконавця та скасування постанови про накладення штрафу,
Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області звернулось до Ржищівського міського суду Київської області з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними дії державного виконавця та скасування постанови про накладення штрафу.
Ухвалою Ржищівського міського суду Київської області від 31.07.2020 адміністративну справу №374/192/20 передано на розгляд Київського окружного адміністративного суду на підставі положень статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України. На момент передачі адміністративної справи до Київського окружного адміністративного суду провадження у ній відкрито не було.
До Київського окружного адміністративного суду справа надійшла 01.10.2020.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 позовну заяву залишено без руху, як таку що подано без додержання вимог встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали,- шляхом надання до суду: доказів сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн. за подання даного адміністративного позову (оригінал платіжного документу); клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, з доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду або надання суду доказів, які підтверджують звернення до суду з даним позовом в межах строку, встановленого ч. 2 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
29.10.2020 через засоби поштового зв'язку на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків до якої пенсійним органом було додано платіжне доручення №3412 від 19.10.2020 про сплату судового збору в розмірі 2102,00 грн., та клопотання про поновлення строку на звернення до суду з цим позовом.
Вирішуючи питання щодо приведення позивачем позовної заяви у відповідність до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з наступного.
Залишаючи дану позовну заяву без руху, суд в ухвалі від 06.10.2020 вказав, що позов подано після закінчення строків, встановлених законом.
Так, зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом позову є вимога про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу від 15.06.2020 ВП №57774461.
Крім того, як зазначає сам позивач у позові, оскаржувану постанову він отримав 01.07.2020.
Водночас з даною позовною заявою позивач звернувся до суду лише 27.07.2020 (відмітка підприємства поштового зв'язку на конверті від 27.07.2020), тобто з порушенням визначеного статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України десятиденного строку звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження рішень державного виконавця.
За наведених обставин суд наголосив на тому, що недоліки позовної заяви повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду заяви про поновлення такого строку та доказів поважності причин його пропуску.
При цьому, суд наголосив, що не бере до уваги посилання позивача на приписи пункту 3 Розділу II «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом) поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином, оскільки положення зазначеної норми не свідчать про наявність підстав для безумовного (автоматичного) продовження заявникові строку на звернення до суду.
Зі змісту поданої представником позивача заяви на усунення недоліків вбачається, що у зв'язку із заходами протидії поширенню коронавірусної хвороби пенсійний орган був позбавлений можливості для захисту своїх прав у строк встановлений чинним законодавством.
При вирішенні питання щодо визнання причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду поважними, суд враховує наступне.
Відповідно до частини першої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд зазначає, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
При цьому слід враховувати, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини від 21.02.1986 справа «Стаббігс та інші проти Великобританії»).
Будь-яких належних та допустимих доказів неможливості звернутись до суду за захистом порушеного права у строк, визначений чинним законодавством України, представником позивача не надано.
Крім того, представник позивача також не навів в заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, застереження що його позбавило можливості направити дану позовну заяву до суду засобами електронного зв'язку (підписаною електронним цифровим підписом) під час дії обмежень, впроваджених у зв'язку з карантином.
Суд наголошує, що інститут строків в адміністративному процесі покликаний дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин та сприяти досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулювати учасників адміністративного процесу добросовісно користуватися своїми правами та виконувати обов'язки.
Отже твердження позивача про наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом суд вважає необґрунтованими.
Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною другою цієї ж статті передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Беручи до уваги ту обставину, що позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали йому звернутись з даним позовом до суду у межах строків, встановлених законом, а судом з позовної заяви та доданих до неї матеріалів не встановлено підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає поверненню.
Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до приписів частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 123, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправними дії державного виконавця та скасування постанови про накладення штрафу, - повернути позивачу.
2. Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Василенко Г.Ю.