про відмову у визнанні бездіяльності протиправною
та встановленні судового контролю
30 жовтня 2020 року № 320/6304/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною діяльності та встановлення судового контролю в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ ПФУ в Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03.01.2020 позов задоволено:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не проведення індексації пенсії;
- зобов'язано починаючи з 01.03.2019 та щорічно перераховувати та виплачувати індексацію пенсії відповідно до статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", враховуючи коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного руду від 18.02.2020 апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.01.2020 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ у Київській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - повернуто апелянту.
28.04.2020 представник ГУ ПФУ у Київській області звернувся до суду з заявою про роз'яснення рішення від 03.01.2020 в адміністративній справі №320/6304/19.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.05.2020 відмовлено в роз'ясненні судового рішення.
На адресу суду 28.07.2020 від позивача надійшла заява про визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ у Київській області щодо виконання рішення суду у справі №320/6304/19.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.07.2020 вказану заяву повернуто заявникові.
23.10.2020 до суду надійшла заява від ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ у Київській області щодо виконання рішення суду та встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 03.01.2020 у справі №320/6904/19.
Вказану заяву обґрунтовано тим, що рішення від 03.01.2020 по справі №320/6904/19 не виконано. У зв'язку з цим просить встановити суд судовий контроль за виконанням рішення суду у вигляді зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Розглянувши подану заяву, доводи наведені заявником в її обґрунтування, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Щодо вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо виконання рішення суду, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Статтею 71 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що бюджет Пенсійного фонду - план утворення і використання цільового страхового фонду, що формується за рахунок страхових внесків до солідарної системи та надходжень з інших джерел, визначених цим Законом.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду використовуються на виплату пенсій, передбачених цим Законом.
Так, судом встановлено, що виплати пенсій можуть бути здійснені відповідачем виключно за рахунок коштів Пенсійного Фонду України та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.
Крім того, відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Аналогічна позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 24 січня 2018 р. у справі № 405/3663/13-а.
Крім того, Верховний Суд України у своїх постановах (справи № 21-1044а15, № 21- 2630а15, № 21-5118а 15, № 804/5081/13-а) неодноразово вказував, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
У матеріалах заяви є лист відповідача від 09.10.2020 №1000-0235-8/82629, яким повідомлено, що пенсійним органом проведено нарахування пенсії за період 01.03.2019 по 31.12.2019 в сумі 2625,82 грн. та подальше погашення заборгованості буде здійснено в межах відповідних бюджетних призначень.
Таким чином, як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Суд враховує, що відповідачем на виконання рішення суду здійснено нарахування суми пенсії позивачу, виконавче провадження триває.
Отже, твердження позивача про бездіяльність відповідача при виконанні рішення суду не відповідає дійсності.
Тому суд зазначає, що перевіркою аргументів, наведених у заяві, та наданих заявником доказів не встановлено обставин протиправності дій відповідача та порушення ним прав та інтересів позивача.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення.
Щодо вимоги заявника встановити судовий контроль за виконанням рішення суду від 03.01.2020 суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зазначеній нормі відповідають також і положення п. 1 ч. 6. ст. 246 КАС України, згідно з яким у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення та положення підпункту "ґ" п. 4 ч. 1 ст. 322 КАС України, відповідно до якого постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням встановленого судом строку для подання суб'єктом владних повноважень відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.
Крім того, суд зазначає, що згідно з вимогами ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Відповідно до вимог ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Із наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.
При вирішенні поданої заяви суд звертає увагу на те, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання постанови, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов'язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття постанови у справі.
Суд також наголошує, що наведене є правом, а не обов'язком суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Таким чином, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої інстанції може під час прийняття рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту із накладенням штрафу.
Отже, у разі звернення позивача із заявою про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення після прийняття рішення у справі суд ухвалою відмовляє у задоволенні такої заяви.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 10 грудня 2018 р. у справі №807/2358/15 (адміністративне провадження №К/9901/45276/18).
Відповідно до вимог ч. 5 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За таких обставин, оскільки рішенням від 03.01.2019 у справі №320/6904/19 не встановлено судового контролю за виконання судового рішення шляхом зобов'язання відповідачів надати звіт про виконання судового рішення, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням зазначеного рішення суду.
Керуючись статтями 243, 248, 382 КАС України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною та встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 03.01.2019 в адміністративній справі №320/6904/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Щавінський В.Р.