ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"02" листопада 2020 р. справа № 300/757/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого - судді Гундяка В.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського обласного військового комісаріату про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
06.04.2020 ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі - відповідач) про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.04.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем протиправно відмовлено у проведенні перерахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди. Так позивач зазначив, що є пенсіонером Міністерства оборони України та з 13.12.2014 отримує пенсію за вислугу років. Відповідачем йому виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні. Однак, Івано-Франківським обласним військовим комісаріатом до вищевказаної допомоги протиправно не було включено щомісячну додаткову грошову винагороду. Зважаючи на постанову Коломийського міськрайонного суду від 09.12.2016 по справі №346/5719/16-а, якою зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України провести з грудня 2014 року перерахунок та виплату пенсії із урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та виплату суми перерахунку. Відповідач листом від 21.11.2019 за №11/809 у проведенні такого перерахунку відмовив, з посиланням на нормативні акти Міністерства оборони України.
Відмову відповідача про проведення перерахунку позивач просить визнати протиправною та зобов'язати Івано-Франківський обласний військовий комісаріат здійснити перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 27.04.2020 року. Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві, який долучено до матеріалів справи. Вказав, що відповідно до наказу Міністерства оборони України від 11.06.2008 №260 "Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам", який визначає порядок нарахування одноразової грошової допомоги у пункті 38.6 розділу 38, зазначено, що військовослужбовцям, які звільнялися з підстав, зазначених у пунктах 38.1 та 38.2 цієї Інструкції, до їх місячного грошового забезпечення, з якого нараховувалась одноразова грошова допомога, включалися: звільненим з посад, на які вони були призначені, - оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення). Відповідно до наказу Міністра оборони України від 15.11.2010 №595 "Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України", у пункті 8 якої зазначено, що винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Представник відповідача стверджує, що позовні вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши наявні письмові докази, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних мотивів.
З матеріалів справи вбачається, що полковник ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України. Наказом Військового комісара Івано-Франківського обласного військового комісаріату (по стройовій частині) від 12 грудня 2014 року за №247 позивача звільнено у запас за пунктом "б" (за станом здоров'я) частини 6 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". Цим же наказом позивача з 12.12.2014 виключено зі списків особового складу Івано-Франківського обласного військового комісаріату. Вислуга років у Збройних Силах України становить 31 рік 04 місяці.
Коломийським міськрайонним судом 09.12.2016 прийнято постанову в адміністративній справі №346/5719/16-а за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, якою зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України провести ОСОБА_1 починаючи з грудня 2014 року перерахунок та виплату пенсії із урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди.
Враховуючи такий висновок суду позивач, з метою здійснення перерахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди звернувся 08.11.2019 із відповідною заявою до відповідача.
На заяву ОСОБА_1 , відповідачем 21.11.2019 за №11/809 надано відповідь, якою у перерахунку відмовлено. Вказавши що, п. 38.6 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям ЗСУ та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 за №260 передбачено до місячного грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, включаються оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення). Крім того, відповідно до п.8 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям ЗСУ, затвердженої наказом Міністра оборони України від 15.11.2010 за №595 винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Тобто Івано-Франківським обласним військовим комісаріатом розраховано розмір одноразової грошової допомоги при звільненні без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди.
Не погоджуючись з відмовою відповідача позивач, з метою захисту свої порушених прав, звернувся із даною позовною заявою до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи слід керуватись нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в тих редакціях, які були чинні на момент виникнення спірних відносин.
Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до частини 4 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно зі статтею 40 вказаного Закону гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № № 2011-ХІІ.
Згідно частини 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною другою вказаної статті встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до частини 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Підпунктом 2 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» № 889 від 22.10.2010 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) установлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби): з 1 квітня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.,
Отже, відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щомісячна додаткова грошова винагорода є складовою місячного грошового забезпечення військовослужбовця і повинна включатися до розрахунку грошової допомоги при звільненні.
Статтею 17 Конституції України встановлено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Конституційний Суд України у рішенні від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004 (справа про соціальний захист військовослужбовців та працівників правоохоронних органів) вказав, що визначений законами України відповідно до положень статті 17 Конституції України комплекс організаційно-правових та економічних заходів, спрямованих на забезпечення соціального захисту військовослужбовців та працівників правоохоронних органів, зумовлений не їх непрацездатністю або відсутністю достатніх засобів для існування (стаття 46 Конституції України), а особливістю професійних обов'язків, пов'язаних з ризиком для життя та здоров'я, певним обмеженням конституційних прав і свобод, у тому числі і права заробляти матеріальні блага для забезпечення собі і своїй сім'ї рівня життя, вищого за прожитковий мінімум. Тобто соціальні гарантії військовослужбовців та працівників правоохоронних органів випливають з характеру покладених на них службових обов'язків у зв'язку з виконанням ними державних функцій.
Право на одноразову допомогу при звільненні позивач набув у відповідності до статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", що не заперечується відповідачем.
Однак, додаткову грошову винагороду до складу грошового забезпечення, з якого обчислено одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби відповідачем позивачу не включено.
Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що позивач під час проходження служби отримував щомісячну додаткову грошову винагороду, яка виплачувалась позивачу безперервно, починаючи з квітня 2013 року по грудень 2014 року. Зазначене підтверджується довідкою за №9/6623 від 30.08.2016 про нараховане грошове забезпечення по видах виплат полковнику ОСОБА_1 за період з 01.07.2012 року по 12.12.2014 року.
Питання складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі №522/2738/17. Приймаючи постанову від 6 лютого 2019 року у вказаній справі, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.
Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Тобто, до грошового забезпечення військовослужбовців, як обрахункової величини, не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць. Такий принциповий підхід застосовується незалежно від виду виплат.
Оскільки останні 20 місяців перед звільненням додаткова грошова винагорода, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889, нараховувалася і виплачувалася позивачу щомісяця, підстави вважати таку винагороду одноразовим видом грошового забезпечення відсутні.
Таким чином, відповідач протиправно не включив до складу грошового забезпечення позивача, з якого нараховано одноразову грошову допомогу при звільненні, щомісячну додаткову грошову винагороду, що передбачена Постановою № 889.
Аналогічна правова позиція також викладена у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.10.2018 по справі №820/3211/17.
Щодо тверджень Івано-Франківського обласного військового комісаріату про застосування у спірних правовідносинах вимог Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України (затверджена наказом Міністра оборони України 15.11.2010 № 595), Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (затверджена наказом Міністерство оборони України 07.06.2018 № 260) суд зазначає, що застосовуючи вищезазначені Інструкції №260 та №595 як спеціальні нормативно-правові акти, що визначали структуру та склад грошового забезпечення при нарахуванні та виплаті одноразової допомоги при звільненні, відповідач не врахував пріоритетності законів над підзаконними актами та дискреції держави щодо визначення порядку та розміру гарантій особам, які проходять військову службу.
Суд приймає до уваги те, що частиною 4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" Міністру оборони України надано повноваження лише визначати порядок виплати грошового забезпечення, тоді як право визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та види виплат військовослужбовцям, які включаються до складу місячного грошового забезпечення законом, не віднесено до його компетенції та може бути змінений лише законодавцем.
Отже, на переконання суду при визначенні розміру грошового забезпечення застосуванню підлягає саме Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а не підзаконні акти, які звужують поняття грошового забезпечення та суперечать вимогам зазначеного Закону.
Ознаки щомісячної додаткової грошової винагороди, визначені Постановою КМУ від 22 вересня 2010 року № 889, відповідають ознакам додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, які мають щомісячний та постійний характер.
З урахуванням викладеного, суд вважає що Івано-Франківським обласним військовим комісаріатом протиправно не включено до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 , з якого нараховано одноразову грошову допомогу при звільненні, щомісячну додаткову грошову винагороду, що передбачена Постановою КМУ від 22 вересня 2010 року № 889, а відтак позов підлягає до задоволення.
На підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», керуючись ст.ст. 241-246, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову ІНФОРМАЦІЯ_1 у проведенні ОСОБА_1 перерахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди.
Зобов'язати Івано-Франківський обласний військовий комісаріат здійснити ОСОБА_1 перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Згідно ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;
відповідач: Івано-Франківський обласний військовий комісаріат, код ЄДРПОУ 07742609, вул. Довженка, 21, м. Івано-Франківськ,76026.
Суддя /підпис/ Гундяк В.Д.