28 жовтня 2020 року м. ЧернівціСправа № 926/1604/20
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гурина М.О., за участю секретаря судового засідання Чупрун М.М., розглянувши матеріали справи за позовом
Державний заклад "Спеціалізований (спеціальний) санаторій "Гірське повітря" МОЗ України" (78595, вул. Данила Галицького, 5, смт. Ворохта, Яремчанської міськради, Івано-Франківської області, код 01981626)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" (58002, м. Чернівці, вул. Л. Українки, 5, код 42102122)
про розірвання договору № 40 про постачання електричної енергії споживачу від 25.02.2020 року.
Представники сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - Кульба Г.Б. - представник, довіреність № 7 від 28.11.2019 р.
Державний заклад "Спеціалізований (спеціальний) санаторій "Гірське повітря" МОЗ України" звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія", в якому просить розірвати договір № 40 про постачання електричної енергії споживачу від 25.02.2020 року.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 25.02.2020 року між Державним закладом "Спеціалізований (спеціалізований) санаторій "Гірське повітря" МОЗ України" до товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" укладено договір № 40 про постачання електричної енергії споживачу згідно з умовами якого ціна за 1кВт/год становила 1,39 грн без ПДВ (з ПДВ 1,67 грн), 15.04.2020 року підписано додаткову угоду № 1 згідно якої ціну за 1 кВт збільшено до 1,51 грн (з ПДВ 1,81 грн), проте в подальшому відповідач в односторонньому порядку збільшив ціну за одиницю товару з посиланням на значні коливання ціни на різних сегментах ринку електричної енергії, що підтверджується актами приймання-передачі від 30.04.2020 року та 31.05.2020 року, не погоджуючись з діями та рішеннями відповідача позивач просить розірвати договір № 40 про постачання електричної енергії споживачу від 25.02.2020 року.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області 13.07.2020 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 30.07.2020 року.
28.07.2020 року на електронну адресу суду надійшла заява позивача про відкладення розгляду справи (вх № 1712) без ЕЦП.
29.07.2020 від відповідача (вх №1722) через відділ документального забезпечення та аналітичної роботи суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 30.07.2020 року відкладено підготовче судове засідання на 17.09.2020 року.
06.08.2020 року до суду надійшов відзив на позов в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
16.09.2020 року на електронну поштову адресу суду надійшла заява про відкладення розгляду справи (вх № 2108) без ЕЦП.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 17.09.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 05.10.2020 року.
05.10.2020 від позивача (вх №2290) через відділ документального забезпечення та аналітичної роботи суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 05.10.2020 року відкладено розгляд справи на 16.10.2020 року.
16.10.2020 року на електронну поштову адресу суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання у зв'язку з можливим примиренням сторін, проте без ЕЦП.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 16.10.2020 року відкладено розгляд справи на 21.10.2020 року.
21.10.2020 року до суду через відділ документального забезпечення та аналітичної роботи суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю часу для врегулювання спору мирним шляхом між сторонами.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 21.10.2020 року розгляд справи по суті відкладено на 28.10.2020 року.
На день розгляду справи представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав зазначених у відзиві на позов.
Позивач у судове засідання не з'явилися, явку уповноваженого представника не забезпечив, хоча сторони належним чином повідомлялися про час, дату та місце розгляду справи.
Судом здійснено всі дії щодо належного повідомлення сторін про час, місце та дату розгляду справи, тому наявні підстави стверджувати, що позивач є належним чином повідомлений про розгляд даної справи.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті шостої даної Конвенції (§ 66, § 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Крім того, судом враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з частинами. 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частиною 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що позивач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд зазначає, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Згідно із частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника позивача за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Чернівецької області,
25.02.2020 року між Державним закладом "Спеціалізований (спеціальний) санаторій "Гірське повітря" (далі - позивач по справі, Споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" (далі - відповідач по справі, Постачальник) укладено договір №40 про постачання електричної енергії споживачу (далі - договір) за умовами якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача протягом 2020 року, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору, обов'язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії. Побутовий споживач використовує електричну енергію виключно на власні побутові потреби, у тому числі для освітлення, живлення електроприладів тощо, що не включає професійну або господарську діяльність. Малі непобутові споживачі можуть використовувати електричну енергію для професійної та підприємницької діяльності (пункти 2.1., 2.2. Договору).
Пунктами 2.3., 2.4. Договору сторони визначили, найменування товару: код ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія, кількість товару: 245000 кВт.год. Обсяги закупівлі товарів можуть бути зменшені залежно від реальною фінансування видатків Споживача.
Відповідно до пункту 3.1. Договору початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього Договору.
У заяві-приєднання, яка підписана сторонами, визначено початок постачання електричної енергії з 01.03.2020 року.
Згідно пунктів 5.1., 5.2. Договору ціна за 1 кВт. год електричної енергії за цим договором становить 1,39 грн. без ПДВ, ПДВ 0,28 грн., разом з ПДВ 1,67 грн. Загальна вартість цього Договору становить 410000 грн.
У відповідності до 5.3., 5.3.2. Договору умови цього договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів (у тому числі ціни за одиницю) переможця процедури закупівлі. Зміна ціни за одиницю електричної енергії може відбуватися відповідно до умов ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" за умови, що зазначені зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі. Істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків в тому числі: не раніше, ніж через три місяці від дати початку постачання електричної енергії за цим Договором, зміни ціни в бік збільшення за одиницю електричної енергії не більше ніж на 10 % у разі коливання ціни на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Зменшення ціни за одиницю електричної енергії може бути здійснено без обмежень строків і розмірів.
Договір набуває чинності з дати його підписання, поширює свою дію на відносини, шо склалися між сторонами відповідно до ч. 3 ст.631 Цивільного кодексу України і діє до 31.12.2020 р., але в будь-якому разі до моменту повного виконання Сторонами своїх обов'язків за цим Договором. Постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов Договору Споживача не пізніше, ніж за 20днів до їх застосування з урахуванням інформації про право Споживача розірвати Договір. Постачальник зобов'язаний повідомити Споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації Постачальнику, якщо Споживач не приймає нові умови (пункти 12.1., 12.2. Договору).
Пунктами 12.11., 12.12. Договору визначено, що у випадку коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення, Постачальник має право письмово звернутись до Споживача з відповідною пропозицією, при цьому, така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається об'єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинна бути обґрунтована і документально підтверджена. Постачальник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надає документ, що підтверджує збільшення середньоринкової ціни за одиницю товару в тих межах, на які Постачальник пропонує змінити ціну товару. Документ, що підтверджує збільшення ціни товару, повинен містити дані щодо середньоринкової ціни за одиницю товару на день укладення цього Договору за одиницю товару в межах 10 днів щодо дати укладення цього Договору та середньоринкової ціни за одиницю товару на момент письмового звернення Постачальника щодо збільшення ціни і повинен бути наданий у формі належним чином оформленої довідки, виданої торгово-промисловою палатою України, або регіональною торгово-промисловою палатою, або органами державної статистики. В будь-якому випадку підвищення ціни за одиницю товару здійснюється з урахуванням вимог п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі". Споживач має право відмовитись від зміни ціни за одиницю товару у випадках, якщо Постачальником не надано належне документальне підтвердження підвищення ціни, передбачене цим пунктом.
За приписами пункту 2 частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції Закону станом на момент укладення договору) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків в тому числі зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
02.04.2020 року відповідач звернувся з листом №2099 до позивача щодо збільшення ціни за одиницю товару та оформлення відповідної додаткової угоди №1.
03.04.2020 року відповідач направив ще один лист №2123 до позивача щодо збільшення ціни за одиницю товару та оформлення відповідної додаткової угоди №2.
Того ж числа відповідач звернувся з листом №2128 до позивача щодо збільшення ціни за одиницю товару та оформлення відповідної додаткової угоди №3.
15.04.2020 року між сторонами підписано додаткову угоду №1 до договору за умовами якої, керуючись п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" та пунктом 12.11 Договору Сторони домовились збільшити ціну за одиницю товару - Код СРУ за ДК 021:2015 « 09310000-5 «Електрична енергія», не більше ніж на 10 відсотків у зв'язку із коливанням ціни такого товару на ринку, та без збільшення загальної вартості Договору. У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.
У зв'язку із застосуванням п. 1 цієї Додаткової угоди Сторони домовились викласти п. 2.3. Договору у наступній редакції: « 2.3. Найменування товару: код ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія. Кількість товару: 226519 кВт.год.».
У зв'язку із застосуванням п. 1 цієї Додаткової угоди Сторони домовились викласти п. 5.1. Договору у наступній редакції: « 5.1. Ціна за 1 кВт.год електричної енергії за цим договором становить 1,51 грн. без ПДВ, разом з ПДВ 1,81 грн.
Тобто, сторони ще до закінчення тримісячного терміну від дати початку постачання електричної енергії за Договором змінили ціну в бік збільшення за одиницю електричної енергії в порушення пункту 5.3.2 договору. Крім того, сторони не збільшили загальну суму договору, визначену в пункті 5.2. договору, однак, зменшили загальну кількість товару яка значиться в пункті 2.3. договору.
Інші додаткові угоди, які пропонувались відповідачем, позивач відмовився підписувати, посилаючись при цьому на відсутність підстав для збільшення ціни за договором про що зазначив у листі від 28.04.2020 року №01-21/186.
30.04.2020 року відповідачем позивачу виставлений акт приймання-передачі товарної продукції - електричної енергії за ціною 1,75 грн. без ПДВ за один кВт. Год.
Однак, позивач відмовився його підписувати посилаючись на його невідповідність умовам договору про що зазначив у листі від 13.05.2020 року №01-21/220.
У всіх наступних листуваннях між сторонами, останні не дійшли згоди в частині визначення ціни товару та щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились.
23.07.2020 року позивачем від ПАТ "Прикарпатобленерго" отримано повідомлення про припинення розподілу електричної енергії за зверненням Енергопостачальника, у зв'язку із заборгованістю за спожиту електричну енергію, відповідно до умов договору з Енергопостачальником.
Із змісту статті 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають, зокрема з договору та інших правочинів.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (статті 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вказують норми частини 1 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
В силу частини 2 статті 652 Цивільного кодексу України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду при наявності одночасно таких умов: - в момент укладання договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; - зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; - виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладанні договору; - із суті договору або звичаїв ділового обороту не впливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Представником відповідача у судовому засіданні підтверджується, що станом на день прийняття рішення відповідачем додаткова угода про розірвання договору, яка надсилалась йому позивачем, не підписана, договір в добровільному порядку між сторонами не розірваний.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Матеріалами справи документально підтверджено дотримання сторонами порядку зміни та розірвання господарського договору, позивачем доведено істотну зміну обставин та одночасне існування умов, які в силу частини 2 статті 652 Цивільного кодексу України є підставними для розірвання договору, а недосягнення сторонами згоди в цьому спірному випадку вбачається з письмових відповідей сторін які містяться в матеріалах справи.
Незгода позивача на збільшення договірної ціни у зв'язку із відсутністю додаткових бюджетних асигнувань, які б покривали різницю вартості електроенергії та значне підвищились ціни на ринку електричної енергії, яке не залежить від волі відповідача, унеможливлює подальше виконання договору №40 про постачання електричної енергії споживачу на умовах які в ньому викладені з урахуванням додаткової угоди №1, є економічно невигідним для позивача та збитковим для відповідача, порушує співвідношення майнових інтересів сторін та позбавляє позивача того, на що він розраховував при укладенні спірного договору - отримання товару у визначеній кількості за встановленою у договорі ціною, а тому враховуючи, що підстави розірвання договору доведені, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29).
Стосовно інших доводів та висновків, суд вважає, що на такі не слід давати детальної відповіді, з урахуванням мотивів, за яких суд прийшов до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.
Судові витрати з урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.
Керуючись статтями 2, 4, 5, 123, 129, 220, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Розірвати договір № 40 про постачання електричної енергії споживачу від 25.02.2020 року укладений між Державним закладом "Спеціалізований (спеціальний) санаторій "Гірське повітря" МОЗ України" та товариством з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія".
3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Чернівецька обласна енергопостачальна компанія" (58000, вул. Л. Українки, 5, м. Чернівці, Чернівецька область, код 42102122) на користь Державного закладу "Спеціалізований (спеціальний) санаторій "Гірське повітря" МОЗ України" (78595, вул. Данила Галицького, 5, смт. Ворохта Яремчанської міськради, Івано-Франківська область, код 01981626) 2102,00 грн. судового збору.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 02.11.2020.
Суддя М.О. Гурин
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.