ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.10.2020Справа № 910/13806/20
Господарський суд міста Києва, в складі судді Баранова Д.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" про забезпечення позову
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (04655, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 21; ідентифікаційний код 35326253)
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Крос" (03134, м. Київ, вул. Сім'ї Сосніних, буд. 11, 1-й поверх будівлі, літера А; ідентифікаційний код 39724812)
2) Акціонерного товариства "Фондова біржа ПФТС" (01004, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 42- 44; ідентифікаційний код 21672206)
3) приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Білоконь Миколи Вадимовича (03035, м. Київ, вул. Сурикова, 3 корп. 8-Б, прим. 644)
за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство "Айбокс Банк" (03150, м. Київ, вул. Ділова, буд. 9 А; ідентифікаційний код 21570492)
за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
про визнання недійсним аукціону, визнання недійсним протоколу аукціону та біржового контракту
Представники сторін: не викликалися
До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Крос", Акціонерного товариства "Фондова біржа ПФТС", приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Білоконь Миколи Вадимовича, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" та ОСОБА_1 , в якому позивач просить суд:
- визнати недійсним аукціон проведений 17.03.2020 Акціонерним товариством "Фондова біржа ПФТС" з продажу цінних паперів, а саме: простих іменних бездокументарних акцій, емітент: Приватне акціонерне товариство "Айбокс Банк", код ЄДРПОУ 21570492, ISIN UA4000066153, у кількості 10 376 500 акцій, номінальною вартістю 1, 18 грн кожна, загальною номінальною вартістю 12 244 270, 00 грн, що складає 6, 122 % статутного капіталу Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк", покупцем яких стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа Крос";
- визнати недійсним протокол аукціону та біржовий контракт, що були укладені за результатами аукціону проведеного 17.03.2020 року Акціонерним товариством "Фондова біржа ПФТС" з продажу цінних паперів, а саме: простих іменних бездокументарних акцій, емітент: Приватне акціонерне товариство "Айбокс Банк", код ЄДРПОУ 21570492, ISIN UA4000066153, у кількості 10 376 500 акцій, номінальною вартістю 1, 18 грн кожна, загальною номінальною вартістю 12 244 270, 00 грн, що складає 6, 122 % статутного капіталу Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк", покупцем яких стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа Крос" (код ЄДРПОУ 39724812).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" п'ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду: інформації щодо офіційної адреси місцезнаходження приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Білоконь Миколи Вадимовича та доказів направлення копії позовної заяви на його адресу (у випадку необхідності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви; доказів наявності у адвоката О.П. Атаманенка права представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи", в тому числі підписувати позовні заяви від його імені; доказів доплати судового збору (оригінал платіжного доручення) в розмірі 2 007, 00 грн.
28.09.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 11.11.2020.
22.10.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" про забезпечення позову, в якій останнє просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на прості іменні акції у кількості 10 376 500 (десять мільйонів триста сімдесят шість тисяч п'ятсот) штук, що становить 6,1220 % статутного капіталу Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" (ідентифікаційний код: 21570492, місцезнаходження: м. Київ, вулиця Ділова, будинок 9-А), які належать ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ).
- зобов'язання депозитарну установу - Приватне акціонерне товариство "Айбокс Банк" (ідентифікаційний код: 21570492, місцезнаходження: м. Київ, вулиця Ділова, будинок 9-А), в якій відкрито рахунок в цінних паперах депонента ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ), на якому обліковуються прості іменні акції у кількості 10 376 500 (десять мільйонів триста сімдесят шість тисяч п'ятсот) штук, що становить 6,1220 % статутного капіталу Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" (ідентифікаційний код: 21570492, місцезнаходження: м. Київ, вулиця Ділова, будинок 9-А), внести зміни до системи депозитарного обліку щодо накладення арешту на цінні папери Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" (ідентифікаційний код: 21570492, місцезнаходження: м. Київ, вулиця Ділова, будинок 9-А), які належать на праві власності ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) та обліковуються на такому рахунку, а також заборонити здійснювати будь-які облікові операції на такому рахунку, які призводять до зміни кількості цінних паперів та/або зміни прав на цінні папери, в тому числі, але не обмежуючись, операції списання, переказу, тощо, а також заборонити здійснювати операції переведення права на цінні папери з метою їх зарахування у цінних паперах цього самого депонента в іншій депозитарній установі.
Обґрунтовуючи необхідність звернення до суду із даною заявою заявник вказує, що відповідачами здійснені дії спрямовані на реалізацію цінних паперів (при накладеному судом та приватним виконавцем арешті), а також, з метою переоформлення права власності на цінні папери вчинені неодноразові спроби скасувати арешт, накладений ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва № 752/24858/18 від 08.02.2019 та постановою приватного виконавця Шмідт К.В. від 16.03.2020 ВП № 61561577. У зв'язку, на думку заявника існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову в даній справі може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся до суду.
Адже у разі, якщо до закінчення розгляду даної справи відповідачами буде переоформлено право власності на цінні папери, відчуження яких є предметом оскарження у даній справі, то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (оскарження інших правочинів по відчуженню цінних паперів, витребування майна з чужого незаконного володіння, тощо), що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи".
23.10.2020 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Білоконь Миколи Вадимовича на заяву про вжиття заходів забезпечення позову.
26.10.2020 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Крос" на заяву про вжиття заходів забезпечення позову.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд вказує наступне.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно зі ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Крос", Акціонерного товариства "Фондова біржа ПФТС", приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Білоконь Миколи Вадимовича, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" та ОСОБА_1 , в якому позивач просить суд:
- визнати недійсним аукціон проведений 17.03.2020 Акціонерним товариством "Фондова біржа ПФТС" з продажу цінних паперів, а саме: простих іменних бездокументарних акцій, емітент: Приватне акціонерне товариство "Айбокс Банк", код ЄДРПОУ 21570492, ISIN UA4000066153, у кількості 10 376 500 акцій, номінальною вартістю 1, 18 грн кожна, загальною номінальною вартістю 12 244 270, 00 грн, що складає 6, 122 % статутного капіталу Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк", покупцем яких стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа Крос";
- визнати недійсним протокол аукціону та біржовий контракт, що були укладені за результатами аукціону проведеного 17.03.2020 року Акціонерним товариством "Фондова біржа ПФТС" з продажу цінних паперів, а саме: простих іменних бездокументарних акцій, емітент: Приватне акціонерне товариство "Айбокс Банк", код ЄДРПОУ 21570492, ISIN UA4000066153, у кількості 10 376 500 акцій, номінальною вартістю 1, 18 грн кожна, загальною номінальною вартістю 12 244 270, 00 грн, що складає 6, 122 % статутного капіталу Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк", покупцем яких стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа Крос" (код ЄДРПОУ 39724812).
Підстави, з якими обумовлюється можливість задоволення позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" вказує, що аукціон, а також протокол аукціону та біржовий контракт, що були укладені за його результатами були вчинені без додержання вимог, встановлених ст. 203 ЦК України, що відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України є підставою їх недійсності, оскільки на момент проведення такого аукціону та оформлення його результатів існувала встановлена судом заборона на відчуження акцій, що були реалізовані на даному аукціоні.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що з огляду на предмет позову, у випадку задоволення позовних вимог рішення у даній справі не потребує виконання рішення в порядку Закону України "Про виконавче провадження", тому в даному випадку застосовуватися та досліджуватися повинна така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У таких немайнових спорах має досліджуватися питання, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Так, в якості підстав, з якими обумовлюється можливість забезпечення позову є те, що відповідачами здійснені дії спрямовані на реалізацію цінних паперів (при накладеному судом та приватним виконавцем арешті), а також, з метою переоформлення права власності на цінні папери вчинені неодноразові спроби скасувати арешт, накладений ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва № 752/24858/18 від 08.02.2019 та постановою приватного виконавця Шмідт К.В. від 16.03.2020 ВП № 61561577.
Так, суд наголошує на тому, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Таким чином, суд вказує, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення його прав і охоронюваних законом інтересів, без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів з посиланням на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас, суд вказує, що будь яких доказів того, що відповідачами вчиняються дії спрямовані на реалізацію цінних паперів саме в рамках правовідносин, що виникли у справі № 910/13806/20 заявником до поданої заяви не додано. Як і не надано доказів того, що відповідачами взагалі вчиняються якісь дії спрямовані на реалізацію цінних паперів Заявником й безпосередньо у поданій заяві не наведено, які саме дії вчиняються відповідачами, що свідчили б про реалізацію цінних паперів.
Крім того, суд вказує, що заявником також не надано доказів того, які дії вчиняються заявниками задля переоформлення права власності на цінні папери, як і не обґрунтовано у поданій заяві обставин, щоб свідчили про вчинення відповідачами дій з переоформлення права власності на цінні папери.
Таким чином, з огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що такі твердження заявника є лише припущеннями не підтвердженими вірогідними засобами доказування.
У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Разом з тим, суд акцентує увагу на тому, що заявником не підтверджено належними засобами доказування наявність фактичних обставин, з якими Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" пов'язує можливість застосування обраного виду забезпечення позову, зокрема, не надано доказів, які б свідчили про вчинення відповідачами дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після подання позову до суду.
У поданій заяві заявник також посилається, на спроби скасувати арешт, накладений ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва № 752/24858/18 від 08.02.2019 та постановою приватного виконавця Шмідт К.В. від 16.03.2020 ВП № 61561577.
Втім, суд звертає увагу на те, що заявником не надаються докази, того, що спроби скасування арешту, накладеного ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва № 752/24858/18 від 08.02.2019 та постановою приватного виконавця Шмідт К.В. від 16.03.2020 ВП № 61561577 вчинялися відповідачами.
При тому, суд вказує, що заявником не обґрунтовано яким чином, обраний заявником вид забезпечення позову, шляхом: накладення арешту на прості іменні акції у кількості 10 376 500 (десять мільйонів триста сімдесят шість тисяч п'ятсот) штук, що становить 6,1220 % статутного капіталу Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк", які належать ОСОБА_1 та зобов'язання депозитарну установу - Приватне акціонерне товариство "Айбокс Банк", в якій відкрито рахунок в цінних паперах депонента ОСОБА_1 , на якому обліковуються прості іменні акції у кількості 10 376 500 (десять мільйонів триста сімдесят шість тисяч п'ятсот) штук, що становить 6,1220 % статутного капіталу Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк", внести зміни до системи депозитарного обліку щодо накладення арешту на цінні папери Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк", які належать на праві власності ОСОБА_1 та обліковуються на такому рахунку, а також заборонити здійснювати будь-які облікові операції на такому рахунку, які призводять до зміни кількості цінних паперів та/або зміни прав на цінні папери, в тому числі, але не обмежуючись, операції списання, переказу, тощо, а також заборонити здійснювати операції переведення права на цінні папери з метою їх зарахування у цінних паперах цього самого депонента в іншій депозитарній установі, можливий за наявності (як про це вказує сам заявник) арешту, накладеного ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва № 752/24858/18 від 08.02.2019 та постановою приватного виконавця Шмідт К.В. від 16.03.2020 ВП № 61561577.
Відтак, з огляду на викладене вище, враховуючи обраний заявником вид забезпечення позову та заявленими позовними вимогами, суд дійшов висновку, що у поданій заяві, міститься лише посилання на потенційне порушення прав заявника.
Разом з тим, суд вказує, що заявником не доведено необхідності термінового забезпечення позову. Також, необґрунтовано можливості уникнення порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливості реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову, що є основною метою для забезпечення позову.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.
Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Отже, Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.
Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Таким чином, в контексті викладеного вище, суд дійшов висновку, що заявником при зверненні до суду з даною заявою не було надано жодних доказів на підтвердження того, що незабезпечення позову порушить його права та в подальшому у разі задоволення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду.
Згідно ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
За таких обставин, суд визнає подану заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" про забезпечення позову необґрунтованою, а відтак, такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 136, 137, 138-140 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 29.10.2020.
Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Д.О. Баранов