м. Вінниця
30 жовтня 2020 р. Справа № 120/4486/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
У Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - відповідач). У позовній заяві позивач просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.12.2018;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.12.2018 з урахуванням базового місяця січень 2008 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є учасником бойових дій з 13.12.2017. 02.10.2019 наказом командира Військової частини НОМЕР_1 № 227 його звільнено з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту.
05.08.2020 позивач звернувся із запитом до відповідача з метою отримання інформації про індексацію його грошового забезпечення.
Відповідач листом № 50/08/33-2229 від 11.08.2020 повідомив позивача, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення здійснювалась відповідно до вимог ст. 51 Бюджетного кодексу України, Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, роз'яснень Міністерства соціальної політики України від 16.07.2015 № 10685/0/14-15/10, від 09.06.2016 № 252/10/136-16, від 08.08.2017 № 13700/3, від 08.08.2017 № 78/0/66-17.
Також повідомлено, що довідку про нараховану індексацію грошового забезпечення надати не має можливості, у зв'язку із передачею фінансових документів до Центрального архіву Національної гвардії України.
Вважаючи дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не проведення індексації протиправними, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Ухвалою від 02.09.2020 відкрито провадження у адміністративний справі та вирішено її розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Крім, того відповідачеві встановлено 15 - денний строк з дня вручення копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Також цією ж ухвалою витребувано за ініціативою суду у Центрального архіву Національної гвардії України інформацію про стан виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 по 01 грудня 2018 року.
18.09.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. Відповідач зазначив, що позивачем передчасно зроблено висновок щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 09.01.2019, оскільки в/ч НОМЕР_1 у відповіді на запит, позивача було повідомлено про відсутність необхідних фінансових документів для надання повної та всебічної відповіді.
02.10.2020 на адресу суду надійшли доповнення до відзиву на позовну заяву, у яких відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Обґрунтовуючи доповнення до відзиву відповідач зазначає, що позивачем не взято до уваги всі вимоги, а саме наявність бюджетних асигнувань згідно вимог ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та п. 6 Порядку № 1078, в якому визначено, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Також відповідач зазначив, що протягом 2016 - 2018 років грошові доходи військовослужбовців збільшувались та перевищували ймовірний розмір виплати індексації.
Крім того відповідач зазначає, що визначення базового місяця для обрахунку індексації покладається на відповідача, а тому підстави для зобов'язання здійснити розрахунок індексації з урахуванням базового місяця січень 2008 відсутні.
12.10.2020 на адресу суду від Центрального архіву Національної гвардії України надійшов лист та витребувана інформація про стан виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 по 31 грудня 2017 року. Також повідомлено, що на зберіганні в Центральному архіві Національної гвардії України перебувають документи військової частини НОМЕР_1 по 2017 рік.
Ухвалою від 13.10.2020 витребувано за ініціативою суду у Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України інформацію про стан виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період служби із 01 січня 2018 по 01 грудня 2018.
27.10.2020 на виконання ухвали від 13.10.2020 відповідачем надано пояснення, у яких зазначено, що у зв'язку із суттєвим підвищенням посадових окладів, індексація ОСОБА_1 нараховувалась згідно коефіцієнтів індексації грошового забезпечення в 2018 році лише в грудні 2018. Сума індексації становить 71,08 грн.
Дослідивши наявні у справі докази та письмові аргументи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_2 від 13.12.2017, виданим Головним управління Національної гвардії України (а.с.4).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 02.10.2019 № 227 (по стройовій частині) позивача на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 01.10.2019 № 45 о/с звільнено з військової служби у запас, за пп. «а» п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», у зв'язку із закінченням строку контракту (а.с.7).
05.08.2020 позивач звернувся із запитом до відповідача з метою отримання інформації про індексацію його грошового забезпечення.
Відповідач листом № 50/08/33-2229 від 11.08.2020 повідомив позивача, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення здійснювалась відповідно до вимог ст. 51 Бюджетного кодексу України, Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, роз'яснень Міністерства соціальної політики України від 16.07.2015 № 10685/0/14-15/10, від 09.06.2016 № 252/10/136-16, від 08.08.2017 № 13700/3, від 08.08.2017 № 78/0/66-17.
Також повідомлено, що довідку про нараховану індексацію грошового забезпечення надати не має можливості, у зв'язку із передачею фінансових документів до Центрального архіву Національної гвардії України (а.с.3).
Вважаючи дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не проведення індексації грошового забезпечення протиправними, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з таких мотивів.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон від 20.12.1991 № 2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Згідно з частинами 1-4 статті 9 Закону від 20.12.1991 № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Згідно з Преамбулою до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон від 03.07.1991 № 1282-XII), цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Відповідно до ст. 1 Закону від 03.07.1991 № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 Закону від 03.07.1991 № 1282-XII передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Таким чином, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.
Положеннями статті 4 Закону від 03.07.1991 № 1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Відповідно до ст. 6 Закону від 03.07.1991 № 1282-XII у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Водночас в силу вимог ст. 18, 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 № 2017-III індексація доходів населення відноситься до державних соціальних гарантій, які є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Відповідно до абзацу 8 пункту 4 Порядку № 1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
У рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 9-рп/2013 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Отже, індексація доходів громадян, зокрема грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних соціальних гарантій, а проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.07.2019 у справі №240/4911/18 та від 07.08.2019 у справі № 825/694/17.
Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 по 01.12.2018, суд зазначає наступне.
Як вбачається із витребуваної у Центрального архівного відділу Національної гвардії України інформації про стан виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 по 31 грудня 2017 року, позивача призначено на посаду із 03.10.2016, індексація у період з жовтня 2016 по грудень 2017 не виплачувалась (а.с.26).
Згідно пояснень в/ч 3008 від 27.10.2020 встановлено, що індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 виплачувалась в грудні 2018 у розмірі 71,08 грн. Також встановлено, що у березні 2018 року відбулося підвищення окладу позивача.
Відповідно до норми абз. 3 п. 5 Порядку № 1078, сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Враховуючи, що розмір підвищення доходів позивача у березні 2018 року перевищив суму індексації, індексація за цей місяць не підлягає нарахуванню.
Беручи до уваги те, що позивачу у грудні 2018 року індексація грошового забезпечення виплачувалась, а в березні 2018 року відбулось підвищення грошового доходу позивача, суд доходить висновку, що індексація грошового забезпечення ОСОБА_1 підлягає нарахуванню та виплаті у період з 03 жовтня 2016 по 28 лютого 2018, з 01 квітня 2018 по 30 листопада 2018.
Щодо позовної вимоги позивача про виплату індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 02.10.2016 суд зазначає, що під час розгляду справи судом не встановлено нарахування та виплату грошового забезпечення позивачу. Крім того відповідно до особової картки № НОМЕР_3 ОСОБА_1 судом встановлено, що позивач зарахований до списку частини лише 03.10.2016.
У зв'язку з цим, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Щодо нарахування та виплати індексації із встановленням для обчислення індексації місяця підвищення грошових доходів для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) січня 2008 року, слід зазначити наступне.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначаються Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078).
Згідно з п. 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Відповідно до п. 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Враховуючи вищенаведене вбачається, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не випливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.
Тобто, за умови підвищення посадового окладу в січні 2008 року останній виступає базовим, а з лютого здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Крім того, на момент виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 № 1294, якою затверджено нові схеми посадових окладів військовослужбовців.
Відповідно до п.13 постанови № 1294 вона набрала чинності з 01 січня 2008 року, тобто датою, з якою позивач пов'язує встановлення базового місяця індексації.
Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабміну України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме 01 березня 2018 року.
Проаналізувавши постанову Кабміну Міністрів України № 1294 в період її дії з 01.01.2008 по 01.03.2018, суд вбачає незмінність розмірів посадових окладів військовослужбовців. При цьому встановлення для позивача та виплата йому премій починаючи із січня 2016 року не впливає на визначення базового місяця, адже базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців вважається місяць у якому відбулося підвищення окладів.
Тобто, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визначення базового місяця для проведення індексації січень 2008 підлягають задоволенню.
Такий висновок узгоджується із практикою Сьомого апеляційного адміністративного суду щодо застосування норм матеріального закону при визначенні базового місяця для проведення індексації у справах № 120/310/20-а, № 120/443/20-а, 240/11964/19-а.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши аргументи відповідача на підтвердження правомірності своєї бездіяльності, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову частково.
При цьому суд зазначає, що причиною порушення прав позивача на нарахування та виплату оспорюваної індексації стала протиправна бездіяльність відповідача (форма пасивної поведінки), а не дії, як помилково вважає позивач. Тому, позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити спірну індексацію грошового забезпечення.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов'язаних з розглядом справи, судом не встановлено, питання про розподіл судових витрат у цій справі суд не вирішує.
Керуючись ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 03 жовтня 2016 по 28 лютого 2018 та з 1 квітня 2018 по 30 листопада 2018 включно.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за періоди з 03 жовтня 2016 по 28 лютого 2018 та з 1 квітня 2018 по 30 листопада 2018 включно, з урахуванням базового місяця січень 2008 року.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 );
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (вул. Некрасова, 72, м. Вінниця, 21001, код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).
Суддя Богоніс Михайло Богданович