Провадження № 33/4820/615/20
Справа № 686/5054/20 Головуючий в 1-й інстанції Піндрак О. О.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Матущак М.С.
30 жовтня 2020 року м.Хмельницький
Суддя Хмельницького апеляційного суду Матущак М.С., за участю секретарів судового засідання: Бондаря О.В., Бачук К.О., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника Гандзьошина М.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 лютого 2020 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працює,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з нього на користь держави 420 грн 40 коп судового збору.
За постановою судді, ОСОБА_1 11 лютого 2020 року о 20 годині 52 хвилин на 252 км автодороги «Стрий-Знам'янка» керував автомобілем "Opel", номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння (виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість, зіниці очей не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці) та в порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння в присутності двох свідків.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Хмельницького міськрайонного суду від 26 лютого 2020 року, вказану постанову скасувати та провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу інкримінованого правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Уважав, що постанова місцевого суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Посилався на те, що, враховуючи карантинні заходи та обмеження пересування з березня по червень, він був позбавлений можливості скористатись правовою допомогою.
Також не був повідомлений судом першої інстанції про розгляд справи про адміністративне правопорушення. Це свою чергу стало наслідком порушення судом гарантованих ст.268 КУпАП прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Крім того, посилався на те, що судом першої інстанції не з'ясовано фактів щодо порядку проведення огляду на стан сп'яніння та не з'ясовано, чи запропоновано працівниками поліції проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння на місці та до якого саме закладу охорони здоров'я направлялась дана особа.
Посилався на те, що огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог ст.266 КУпАП, вважається недійсним.
Крім того, у вказаний в протоколі день і час працівники поліції висловили припущення, що він щось вживав і одразу запропонували проїхати в заклад охорони здоров'я для проведення його огляду на стан сп'яніння. Пройти такий огляд на місці зупинки транспортного засобу йому ніхто не пропонував.
Апелянт зазначав, що в стані алкогольного сп'яніння чи іншого сп'яніння він не перебував, жодних препаратів не вживав.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника Гандзьошина М.В. на підтримання апеляційної скарги з викладених у ній мотивів, приходжу до висновку про таке.
Оскільки участі в розгляді справи у суді першої інстанції ОСОБА_1 не брав, уважаю, що строк на її оскарження був пропущений з поважних причин за зазначених у апеляційній скарзі обставин та підлягає поновленню.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Відповідно до вимог ст.ст.251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.
Цих вимог закону суд першої інстанції при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення дотримався.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджену Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015року № 1452/735 та зареєстровану в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, - визначений порядок проведення огляду на стан сп'яніння.
Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягне за собою адміністративну відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Так, вина ОСОБА_1 у відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння та порушення ним п.2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується зібраними у справі та дослідженими доказами, а саме: даними з протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №197955 від 11 лютого 2020 року; складеного у присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 11 лютого 2020 року, які підтвердили факт відмови ОСОБА_1 проходити огляд на стан сп'яніння; відеозаписами, на яких зафіксовано обставини вчинення останнім правопорушення.
Дії ОСОБА_1 обґрунтовано кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Необґрунтованими є твердження ОСОБА_1 про те, що він не відмовлявся пройти огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Такі доводи спростовуються відеозаписом події, з якого вбачається факт відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння в присутності двох свідків.
Також відповідним відеозаписом зафіксовано те, що ОСОБА_1 отримав копію протоколу про адміністративне правопорушення та йому було повідомлено про місце та час розгляду справи у Хмельницькому міськрайонному суді.
Згідно ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Як випливає з матеріалів справи, ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про розгляд справи, про що свідчить його підпис в протоколі про адміністративне правопорушення. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
Таким чином, місцевим судом дотримано права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст.268 КУпАП.
Отже, вважаю, що зазначені обставини, на які також звертав увагу ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, в цілому не впливають на доведення його вини та кваліфікацію дій за ч.1 ст.130 КУпАП.
З огляду на викладене, проаналізувавши вказані докази в їх сукупності, приходжу до висновку про обґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Переконливих доводів у апеляційній скарзі чи в судовому засіданні апеляційного суду, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови, не встановлено.
Інших доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та були б підставою для закриття провадження, не надано.
Тому порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, немає.
Адміністративне стягнення накладено відповідно до вимог ст.33 КУпАП.
Водночас приходжу до висновку, що письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 11 лютого 2020 року не можуть братись до уваги, оскільки вказані свідки не були допитані у судовому засіданні суду першої інстанції.
Ураховуючи викладене, підстав для задоволення апеляційної скарги щодо скасування постанови місцевого суду та закриття провадження у справі відсутні.
Керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 лютого 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП змінити.
З її мотивувальної частини виключити посилання на письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як на доведеність вини ОСОБА_1 .
У решті постанову судді залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Матущак М.С.