Ухвала від 27.10.2020 по справі 671/1319/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 671/1319/20Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/817/360/20 Доповідач - ОСОБА_2

Категорія - на ухвалу

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2020 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду

в складі: головуючого судді - ОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі - ОСОБА_5 ,

з участю: прокурора - ОСОБА_6 ,

підозрюваного - ОСОБА_7 ,

захисника - ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 вересня 2020 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора та продовжено термін тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на період судового провадження, але не більше ніж два місяці з дня проголошення ухвали, тобто по 08 листопада 2020 року включно. Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 та заяву митрофорного протоієрея ОСОБА_12 про зміну запобіжного заходу ОСОБА_7 з тримання під вартою на передачу на особисту поруку, залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою обрати щодо його підзахисного запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою (особисте зобов'язання, передачу на особисту поруку, нічний домашній арешт). Свої вимоги мотивує тим, що оскаржуване рішення не мотивоване, твердження суду про існування ризиків не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_7 не має на меті уникати кримінальної відповідальності, так як вину свою у вчиненні злочину не визнає та даного злочину не вчиняв. Наголошує, що його підзахисний стверджує, що не намагатиметься переховуватись, а сприятиме суду у з'ясуванні обставин даного провадження, так як особисто зацікавлений в тому, щоб дана справа швидше закінчилась та він міг продовжувати спокійно жити далі. Вважає, що суд розглядаючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу не в повній мірі дослідив матеріали які були надані сторонами, не взяв до уваги те, що прокурором не було наведено жодного ризику, який би був реальним, а формально перераховані ризики є лише припущенням сторони обвинувачення. Вважає, що більш м'який запобіжний захід буде достатнім, так як ОСОБА_7 ніяким чином не намагався і не намагатиметься уникати будь-якої відповідальності, ніякого тиску ні на кого не чинив і не чинитиме, характеризується позитивно, має роботу, сім'ю, на утриманні має двох малолітніх дітей.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення обвинуваченого та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу з наведених у ній підстав та просили застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді особистої поруки, яку підтримав протоіреєй ОСОБА_13 , думку прокурора, який просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи сторін, колегія суддів з'ясувала наступне.

З матеріалів провадження вбачається, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 було застосовано ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду від 29 травня 2020 року, його дію продовжено ухвалою слідчого судді 17 липня 2020 року, а 10 вересня 2020 року за результатами підготовчого судового засідання запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 було продовжено судом.

Задовольняючи клопотання прокурора та продовжуючи обвинуваченому строк тримання під вартою суд врахував, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 189 КК України.

Згідно ст.12 КК України вказаний злочин є особливо тяжким, оскільки за його вчинення передбачено покарання до дванадцяти років позбавлення волі, з конфіскацією майна.

Також, суд першої інстанції, враховуючи відомості про особу обвинуваченого, прийшов до висновку про необхідність продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки наявність ризиків, на підставі яких застосовано цей запобіжний захід, не відпала.

На переконання колегії суддів обставини, які наведені у клопотанні прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , правильно оцінені судом першої інстанції як такі, що підтверджують існування ризиків того, що у разі не продовження судом строків дії попередньо застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або ж зміни на більш м'який із запобіжних заходів, неможливо запобігти ризикам, що передбачені ст.177 КПК України, які продовжують існувати.

Так, з матеріалів провадження і клопотання прокурора вбачається, що в разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою, обвинувачений ОСОБА_7 , усвідомлюючи можливу міру і строк покарання за скоєне, матиме реальну можливість переховуватись від суду, також може незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні, задля зміни їх показань про обставини провадження, оскільки усіх цих осіб ще не допитано у ході судового розгляду провадження по суті обвинувачення. Також, він може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи продовжити займатись злочинною діяльністю та вчинити інші кримінальні правопорушення.

Наявність вказаних ризиків зумовлена даними про особу обвинуваченого та конкретними обставинами інкримінованого йому злочину. Зокрема, в ході досудового розслідування встановлено, що незважаючи на те, що ОСОБА_7 маючи непогашену судимість за вчинення умисного корисливого злочину (вирок 30.10.2019 року Волочиського районного суду Хмельницької області за ч.2 ст.355, ч.1 ст.70 КК України), на шлях виправлення не став, оскільки обвинувачується у вчиненні багатоепізодного особливо тяжкого злочину кримінальних правопорушень в складі організованої групи. Також, як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_7 інкримінується роль організатора і керівника вказаної групи.

З доданої до клопотання прокурора письмової інформації ДУ “Хмельницький слідчий ізолятор” від 03 вересня 2020 року вбачається, що за час перебування в слідчому ізоляторі ОСОБА_7 заохочень не має і вже двічі до нього застосовувалося стягнення у виді догани за порушення умов утримання.

Таким чином, продовження судом строку дії запобіжного заходу в цьому випадку відповідає конкретним обставинам інкримінованих злочинів, а застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 менш суворих запобіжних заходів, в тому числі передачі на особисту поруку, про які зазначено в апеляційній скарзі, не можна вважати достатніми для запобігання ризикам, що передбачені ст.177 КПК України.

Наведені в апеляційній скарзі доводи захисника наявність вказаних ризиків не спростовують.

Таким чином, перевіркою матеріалів провадження встановлено, що ухвала слідчого судді про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_7 відповідає вимогам ст.ст. 177, 183, 199 КПК України, є обґрунтованою і законною, а тому підстав для її скасування, про що ставить питання захисник, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 7,9,177, 183, 199, 404-419, 424 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 вересня 2020 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді