Справа № 607/15784/20Головуючий у 1-й інстанції Холява О.І.
Провадження № 33/817/432/20 Доповідач - Ваврів І.З.
Категорія - ч.1 ст. 185-3 КУпАП
30 жовтня 2020 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Ваврів І.З.
з участю: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1
розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 жовтня 2020 року,
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 жовтня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-3 КУпАП і обрано йому адміністративне стягнення за даною статтею у виді штрафу на користь держави в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 ( вісімсот п'ятдесят) гривень.
Як визнав суд, 01 жовтня 2020 року близько 10.30 год. ОСОБА_1 , перебуваючи в залі судового засідання №9 Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області за адресою: вул. Котляревського, 34, м. Тернопіль, при розгляді матеріалів справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП здійснив прояв неповаги до суду, а саме: сміявся, що проявлялося в припадках істеричного сміху, розмахував руками та підстрибував на лавці, не реагуючи на зауваження головуючого судді, чим порушив правила процесуальної поведінки під час проведення судових засідань та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1ст.185-3 КУпАП.
В апеляційній скарзі особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просить постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 жовтня 2020 року скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185-3 КУпАП.
На думку апелянта, оскаржувана постанова винесена з порушенням вимог закону.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги зазначає, що під час судового засідання не порушував порядок, не вчиняв будь-яких дій, які можна було б кваліфікувати як неповагу до суду.
Заслухавши апелянта ОСОБА_1 , який просить задовольнити апеляційну скаргу, скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження по справі; дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги приходжу до наступних висновків.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, виходячи з положень ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення та оскаржуваної постанови, судом першої інстанції під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 дані вимоги закону не дотримані, а тому висновок судді про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-3 КУпАП не відповідає фактичним обставинам справи.
Згідно постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 жовтня 2020 року, в обґрунтування доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, суд першої інстанції зазначив лише пояснення ОСОБА_1 , який визнав свою вину у вчиненні правопорушення.
Проте, судом першої інстанції залишено поза увагою приписи статті 280 КУпАП, яка закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні та приписи ст.252 КУпАП.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками
Отже , притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно ст.258 КУпАП протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушення, передбаченого частиною першою статті 185-3 цього Кодексу.
З огляду на викладене, приймаючи рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.185-3 КУпАП, суд повинен навести у рішенні докази, з урахуванням приписів ст.251 КУпАП, які б беззаперечно свідчили про вчинення дій, які складають об'єктивну сторону вищевказаного правопорушення.
Разом з тим, визнаючи ОСОБА_1 винним у прояві неповаги о суду, суддя, як доказ таких дій, навів лише пояснення особи щодо визнання вини, які, з урахуванням заперечень, викладених в апеляційній скарзі та зазначених під час апеляційного розгляду, не можуть вважатися беззаперечним доказом вчинення адміністративного правопорушення.
При цьому, будь-які інші докази на підтвердження інкримінованих ОСОБА_1 дій, зокрема - пояснення свідків, секретаря судового засідання, звуко чи відеозапис, в рішенні суду не наведено, в матеріалах провадження відсутні і судом апеляційної інстанції не встановлені.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведена подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
З урахуванням наведеного, вважаю, що висновки суду першої інстанції, в силу неповноти проведеного судового розгляду, не відповідають фактичним обставинам справи і містять істотні суперечності щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-3 КУпАП, за якою його Тернопільським міськрайонним судом притягнуто до адміністративної відповідальності.
За змістом ст.62 Конституції України обвинувачення особі не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Враховуючи, що у матеріалах справи відсутні достатні докази, які б беззаперечно свідчили про вчинення ОСОБА_1 дій, відповідальність за які передбачена ч.1 ст.185-3 КУпАП, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність в його діях складу даного адміністративного правопорушення, а відтак провадження по справі відносно нього слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 жовтня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-3 КУпАП - скасувати та закрити провадження в справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.