ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
27 жовтня 2020 року м. Київ № 640/22861/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
ОСОБА_1
до Фонду державного майна України
про визнання неправомірним та скасування рішення,-
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Фонду державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9), в якому просить суд:
1) визнати рішення, конкурсної комісії з відбору радника для надання послуг з підготовки до приватизації та продажу пакета акцій АТ «Перший Київський Машинобудівний завод» розміром 100% статутного капіталу товариства від 03.09.2020, про визначення переможця конкурсу - неправомірним;
2) скасувати рішення конкурсної комісії з відбору радника для надання послуг з підготовки до приватизації та продажу пакета акцій АТ «Перший Київський Машинобудівний завод» розміром 100% статутного капіталу товариства від 03.09.2020, про визначення переможця конкурсу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі рішення конкурсної комісії з відбору радників у процесі приватизації об'єктів державної власності (протокол засідання конкурсної комісії від 07.07.2020) оголошено конкурс з відбору радника для надання послуг з підготовки до приватизації та продажу на аукціоні пакета акцій AT «ПЕРШИЙ КИЇВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД». Відповідно до інформаційного повідомлення, конкурс з відбору радника проводився у два етапи.
Перший етап конкурсу з відбору радника було проведено 18 серпня 2020 року об 11:00 у приміщенні Фонду державного майна України за адресою: вул. Генерала Алмазова, 18/9, місто Київ, 01133, кімната 303.
Другий етап конкурсу з відбору радника мав бути проведений 25 серпня 2020 року об 11:00 у приміщенні Фонду державного майна України за адресою: вул. Генерала Алмазова, 18/9, місто Київ, 01133, кімната 303.
За результатами першого етапу до участі у другому етапі були допущені три кандидати, ТОВ «КПМГ-Україна», ТОВ «АУДИТОРСЬКА ФІРМА «КРОУ-Україна» та фізична особа ОСОБА_1 .
Додає, що засідання конкурсної комісії по другому етапу конкурсу переносилося декілька разів, та було проведено 03.09.2020. Другий етап конкурсу проводився в присутності представників двох учасників, а оцінювання відповідності учасника здійснювалося шляхом анкетно-протокольного дослідження поданої конкурсної пропозиції та підтвердних документів.
За словами позивача, за результатами другого етапу конкурсу з відбору радника для надання послуг з підготовки до приватизації та продажу пакета акцій AT «Перший київський машинобудівний завод» розміром 100 % статутного капіталу товариства, конкурсна комісія оголосила результати конкурсу та визначила переможця на радника для надання послуг з підготовки до приватизації та продажу пакета акцій AT ««Перший київський машинобудівний завод»» розміром 100 % статутного капіталу товариства. Переможцем оголошено ТОВ «КПМГ-Україна», оскільки, на думку конкурсної комісії ТОВ «КПМГ-Україна», є кандидатом який набрав найбільшу кількість балів і на думку комісії максимально відповідає критеріям необхідним для надання послуг радника з питань приватизації.
Між тим, за висновком позивача, проведення другого етапу конкурсу та прийняття комісією рішення про перемогу ТОВ «КПМГ-Україна» є неправомірним та таким, що прийнято в супереч діючому законодавству, з огляду на наступне.
Так, посилаючись на Порядок залучення радників у процесі приватизації об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, від 30.11.2016 № 878 позивач зазначив, що за результатами розгляду конкурсної документації, конкурсна комісія оголошує переможцем учасника який набрав найбільшу кількість балів та відповідає критеріям передбаченими пунктом 5 та 16 Порядку.
Згідно п. 24 Порядку переможцем конкурсу не може бути визначений учасник конкурсу, який за будь-яким із критеріїв, визначених пунктом 5 цього Порядку, не набрав жодного балу, а також якщо його конкурсна пропозиція не містить інформацію, зазначену в пункті 16 цього Порядку.
Відповідно до п. 5 Порядку обов'язковою умовою при обранні переможця є відповідність його критеріями, за якими здійснюється конкурсний відбір радників, а саме: 1) наявність досвіду у претендента у виконанні аналогічних завдань; 2) наявність у претендента представництва та можливості залучення інших консультантів; 3) рівень компетентності (кваліфікація, досвід, знання та навички); 4) ефективність запропонованої претендентом методики підготовки до продажу, стратегії продажу, рівень матеріально-технічного забезпечення та організації проекту; 5) запропоновані претендентом строки підготовки до продажу та продажу об'єкта приватизації.
Пунктом 16 Порядку визначено, що конкурсна пропозиція претендента на радника обов'язково повинна містити очікувані результати діяльності радників, основні етапи та строки виконання робіт, форму звітності перед Фондом, пропозиції щодо оплати послуг радника та джерел фінансування таких послуг, які беруться до уваги конкурсною комісією під час визначення переможця конкурсу.
За словами позивача, за результатами проведеного другого етапу конкурсу Комісією прийняте рішення про перемогу кандидата ТОВ «КПМГ-Україна», як такого, що набрав найбільшу кількість балів, є таким, що відповідає усім критеріям і якого конкурсна пропозиція була найбільш вигідною. Друге місце посів учасник ТОВ «АУДИТОРСЬКА ФІРМА «КРОУ- Україна», а ОСОБА_1 (позивач) посів третє місце.
Разом з тим, як наголошує позивач вказане рішення є неправомірним, оскільки, переможець та особи які посіли друге та третє місце мають не лише набрати максимальну кількість балів, а і відповідати критеріям визначеним Порядком. Крім того, учасник який набрав максимальну кількість балів не може бути оголошений переможцем, якщо по якомусь з критеріїв не отримав жодного балу.
Як стверджує позивач у позовній заяві, конкурсна пропозиція переможця ТОВ «КПМГ-Україна» по суті не відповідала п. 16 Порядку, викладена на одній сторінці і містить лише фіксовану суму винагороди у разі перемоги у конкурсі.
При цьому, позивач акцентує увагу суду на тому, що інформацію про очікувані результати діяльності радників, основні етапи та строки виконання робіт, форму звітності перед Фондом, пропозиції щодо оплати послуг радника та джерел фінансування таких послуг, дана пропозиція не містила. Частина такої інформації містилася в підтвердних документах, а частина взагалі відсутня.
Крім того, позивач, посилаючись на п. 5 Порядку зауважив, що претендент для обрання радником повинен мати досвід у виконанні аналогічних завдань.
Тобто, позивач наголошує на тому, що переможець конкурсу ТОВ «КПМГ-Україна» повинно було надати підтвердні документи або інформацію про наявність досвіду радника (консультанта) з надання послуг з підготовки до приватизації та продажу пакета акцій державного чи комунального підприємства.
Однак, як зазначено у позовній заяві (абзац 6 сторінка 3 позовної заяви) як було встановлено під час вивчення конкурсної пропозиції та підтвердних документів, ТОВ «КПМГ-Україна» не має досвіду радника (консультанта) з надання послуг з підготовки до приватизації та продажу пакета акцій державного чи комунального підприємства.
Позивач у позовній заяві зазначає (абзац 7 сторінка 3 позовної заяви), що в процесі дослідження конкурсної пропозиції та підтвердних документів переможця конкурсу ТОВ «КПМГ-Україна» встановлено, що претендент має ряд невідповідностей обов'язковим вимогам визначених Порядком по деяким вимогам не набрав жодного балу, хоча в результаті набрав найбільшу кількість балів та оголошений переможцем.
Відтак, позивач у позовній заяві робить висновок про те, що при проведенні другого етапу конкурсу для обрання радника для надання послуг з підготовки до приватизації та продажу пакета акцій AT «Перший київський машинобудівний завод» розміром 100% статутного капіталу товариства, комісією проігноровано Порядок, а саме пункт 24, надано перевагу учаснику який не в повній мірі відповідає критеріям відбору, а тому прийнято неправомірне рішення.
Позивач додає, що для отримання роз'яснення про результат проведеного другого етапу конкурсу до Фонду державного майна України направлено відповідний запит про надання інформації. Листом № 10-64-18/10 від 10.09.2020 повідомлено, що конкурсна пропозиція ОСОБА_1 визнана такою, що не відповідає п. 16 Порядку.
Однак, як зазначає позивач вказаним листом не було роз'яснено в чому саме полягає невідповідність конкурсної пропозиції ОСОБА_1 п. 16 порядку, оскільки, за висновком позивача конкурсна пропозиція містила необхідну інформацію зазначену у Порядку.
Відтак, позивач звернувся до суду з позовними вимогами щодо скасування рішення конкурсної комісії з відбору радника для надання послуг з підготовки до приватизації та продажу пакета акцій АТ «Перший Київський Машинобудівний завод» розміром 100% статутного капіталу товариства від 03.09.2020, про визначення переможця конкурсу.
При цьому, згідно переліку додаткові до позовної заяви позивачем було надано суду:
1. Докази сплати судового збору.
2. Копію паспорту.
3. Копію інформаційного повідомлення про проведення конкурсу з відбору радника для надання послуг з підготовки до приватизації та продажу пакета акцій AT «Перший київський машинобудівний завод» розміром 100 % статутного капіталу.
4. Лист відповідь Фонду державного майна України.
5. Клопотання про витребування доказів.
6. Докази про направлення копії позовної заяви відповідачу.
Ухвалою суду від 01.10.2020 позовну заяву ОСОБА_1 , через невідповідність її вимогам ст.ст. 160 та 161 КАС України, залишено без руху.
Залишаючи позовну заяву позивача без руху, суддею була звернута увага на те, що в порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України позивачем у позовній заяві не зазначено ідентифікаційного коду Фонду державного майна України в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також не зазначено реєстраційного номеру облікової картки платника податків - ОСОБА_1 .
Також, в ухвалі без руху суддею була звернута увага позивача на те, що на виконання вимог ч. 3 ст. 161 КАС України позивачем надано суду квитанцію про сплату судового збору у розмірі 840,80 грн., однак на момент вирішення питання про відкриття провадження у справі були відсутні відомості з казначейської служби про зарахування сплачених позивачем коштів за вказаною квитанцією на рахунки для сплати судового збору при зверненні до ОАС м. Києва, з огляду на що позивачу було запропоновано надати докази сплати судового збору за належними реквізитами.
Крім того, в ухвалі без руху, суддею звернута увага позивача на те, що, в порушення вимог ч. 1 ст. 161 КАС України, позивачем не надано суду копії позовної заяви, а також копії доданих до такої заяви документів відповідно до кількості учасників справи та роз'яснено позивачу, що надані позивачем докази направлення позовної заяви з додатками на адресу відповідача, не змінюють порядок, встановлений ч. 1 ст. 161 КАС України, який покладає на позивачів, крім суб'єктів владних повноважень, обов'язок надавати суду разом з позовною заявою для суду копії такої позовної заяви, а також копії доданих до такої заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
Крім іншого, також суддею було увагу позивача на те, що відповідно до ч. 2 ст. 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, в ухвалі суду від 01.10.2020 зазначено про те, що у позовній заяві позивач посилається на вивчення ним конкурсної пропозиції ТОВ «КПМГ-Україна» (переможця конкурсу) та підтвердних документів та наголошує на тому, що за результатами ознайомлення з такими документи ним встановлено, що ТОВ «КПМГ-Україна», не має досвіду радника (консультанта) з надання послуг з підготовки до приватизації та продажу пакета акцій державного чи комунального підприємства.
Тобто, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невідповідність конкурсної пропозиції ТОВ «КПМГ-Україна» вимогам Порядку залучення радників у процесі приватизації об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, від 30.11.2016 № 878.
Однак, за результатами ознайомлення суддею з матеріалами, доданими позивачем до позовної заяви встановлено, що на підтвердження викладених позивачем у позовній заяві обставинам, останнім не надано суду доказів на підтвердження своїх доводів, на які він посилається у позовній заяві.
Хоча, як вбачається із змісту позову, позивач володіє інформацією щодо наданих іншим учасником матеріалів, їх змісту, ознайомлений з їх змістом та обсягом і ці матеріали у документарному вигляді є базовими, ключовими доказами в обґрунтування позовної заяви.
Крім того, в ухвалі без руху суддею акцентовано увагу на те, що у позовній заяві позивач також наголошує, що претендент - ТОВ «КПМГ-Україна» має ряд невідповідностей вимогам Порядку залучення радників у процесі приватизації об'єктів державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 878, однак судом звернута увага на те, що позивач у позовній заяві не конкретизує, які саме невідповідності вимогам Порядку № 878, має ТОВ «КПМГ-Україна».
При цьому, суддя зауважив, що позивач, в порушення вимог ч. 2 ст. 79 та ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач не надав суду жодних доказів на підтвердження вказаних обставин щодо ряду невідповідносте конкурсної пропозиції ТОВ «КПМГ-Україна» вимогам Порядку № 878, у зв'язку з чим, судом запропоновано позивачу, на виконання вимог ч. 2 ст. 79 та ч. 4 ст. 161 КАС України, надати належним чином засвідчені копії всіх документів, на які позивач посилається у позовній заяві, у тому числі свою ( ОСОБА_1 ) конкурсну пропозицію та конкурсну пропозицію ТОВ «КПМГ-Україна».
Також, ухвалою без руху суддею було зазначено, що в порушення вимог ч. 2 ст. 79 та ч. 4 ст. 161 КАС України позивачем не надано суду рішення конкурсної комісії з відбору радника для надання послуг з підготовки до приватизації та продажу пакета акцій АТ «Перший Київський Машинобудівний завод» розміром 100% статутного капіталу товариства від 03.09.2020, про визначення переможця конкурсу (не надано оскаржуваного рішення), а також не надано запиту, з яким позивач звертався до відповідача щодо роз'яснення результатів проведення другого етапу конкурсу.
Більш того, в ухвалі без руху суддею вказане на те, що позивачем до позовної заяви надано клопотання про витребування у відповідача документів, а саме: належним чином засвідчені копії матеріалів конкурсу з відбору радника для надання послуг з підготовки до приватизації та продажу пакета акцій АТ «Перший Київський Машинобудівний завод» розміром 100% статутного капіталу товариства від 03.09.2020, у тому числі конкурсні пропозиції учасників та документи на підставі яких приймалося рішення від 03.09.2020 про визначення переможця за конкурсом.
Разом з тим, судом була звернута увага позивача на ч. 4 ст. 79 КАС України, яка передбачає, що учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу. Однак, беручи до уваги те, що позивачем не надано жодних доказів того, що позивач намагався отримати належним чином засвідчені копії матеріалів конкурсу з відбору радника для надання послуг з підготовки до приватизації та продажу пакета акцій АТ «Перший Київський Машинобудівний завод» розміром 100% статутного капіталу товариства від 03.09.2020, у тому числі конкурсні пропозиції учасників та документи на підставі яких приймалося рішення від 03.09.2020 про визначення переможця за конкурсом, суддею, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 79 КАС України, запропоновано позивачу надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідних документів, які позивач просить суд витребувати у відповідача.
Тобто, ухвалою суду від 01.10.2020, у строк протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, позивачу запропоновано усунути недоліки позовної заяви шляхом надано суду:
1) заяви із зазначенням ідентифікаційного коду Фонду державного майна України в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України та реєстраційного номеру облікової картки платника податків - ОСОБА_1 ;
2) оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду у розмірі 840.80 грн., який має бути сплачений за реквізитами Окружного адміністративного суду м. Києва;
3) копії позовної заяви, а також копії доданих до такої заяви документів відповідно до кількості учасників справи;
4) доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та на які позивач посилається у позовній заяві, зокрема, конкурсну пропозицію позивача;
5) доказів, які підтверджують, що позивач здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідних документів, які позивач просить суд витребувати у відповідача.
Дана ухвала суду від 01.10.2020 надіслана 08.10.2020 на адресу позивача, зазначену у позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 , однак, як видно з відстеження поштового пересилання поштових відправлень АТ «Укрпошта» за штриховим ідентифікатором № 0105105736998.
Разом з тим, така ухвала не була вручена позивачу під час доставки 12.10.2020, а відтак повернута за зворотною адресою з незалежних від суду, з огляду на що та, виходячи з положень ч. 6 ст. 251, а також аналогічних правил щодо повідомлення учасника справи, визначених ч. 4 ст. 124, ч. 1 ст. 127 КАС України, копія ухвали суду в силу закону вважається врученою.
16.10.2020 від позивача до суду надійшла заява на усуненні недоліків позовної заяви.
Так, на виконання вимог ухвали суду зазначає, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, розміщених на сайті Фонд державного майна України зареєстроване за адресою 01133, Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9 та має код 00032945.
Позивач, ОСОБА_1 , відповідно до довідки про присвоєння ідентифікаційного номера має ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
Щодо надання доказів сплати судового збору, по позивач зазначив, що відповідно до квитанції № 0.0.1843961681.1 від 21.09.2020, оригінал якої був доданий до позовної заяви, Позивач ОСОБА_1 здійснив оплату зі свого карткового рахунку НОМЕР_2 за реквізитами, які відповідають реквізитам, зазначеними судом в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, а відтак позивач зазначає, що він сплатив судовий збір у відповідному розмірі, а саме: 840,00грн. на дійсні реквізити, з огляду на що відсутні підстави для повторної сплати судового збору та подання нової квитанції.
Також, позивач зазначає, що на виконання вимог ухвали суду від 01.10.2020 про залишення позовної заяви без руху, у відповідності до ч. 1 ст. 161 КАС України, надає суду копію позовної заяви для направлення її відповідачу.
Надалі по тексту заяви про усунення недоліків позовної заяви позивач зазначає, що судом зобов'язано позивача надати докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та на які позивач посилається у позовній заяві. Зокрема, позивача зобов'язано подати власну конкурсну пропозицію та доданих до неї документів, яка додає до заяви на усунення недоліків позовної заяви.
Також позивач додає, що в ухвалі про залишення позову без руху судом зазначено, що позивач у позовній заяві посилається на вивчення ним конкурсної пропозиції ТОВ «КПМГ-Україна» (переможця конкурсу), а також підтвердних документів.
У заяві від 16.10.2020 на усунення недоліків позовної заяви позивач зазначає, що зі змісту позовної заяви суд приходить до висновку, що позивач особисто здійснював вивчення конкурсної пропозиції ТОВ «КПМГ-Україна» (переможця конкурсу), а також підтвердних документів. В ухвалі без руху судом зазначено, що позивач не надав суду доказів на підтвердження своїх доводів, а саме: в чому саме полягає невідповідність конкурсної пропозиції ТОВ «КПМГ-Україна». Тобто позивач мав додати конкурсну позицію ТОВ «КПМГ-Україна» (переможця конкурсу), а також підтвердних документів.
Однак, у заяві від 16.10.2020 позивач зазначає, що вказаний висновок суду є помилковим з огляду на те, що в самій позовній заяві позивачем зазначено, що конкурсна пропозиція ТОВ «КПМГ-Україна» (переможця конкурсу), а також підтвердні документи були оприлюднені на засіданні конкурсної комісії, а так само і вивчалися і зачитувалися членами комісії в присутності усіх претендентів.
Пояснює, що позивач особисто конкурсну пропозицію та підтвердні документи ТОВ «КПМГ-Україна» (переможця конкурсу) не вивчав та не досліджував. Висновок про невідповідність її, був зроблений позивачем за результатом її вивчення членами комісії (в голос), тобто на прилюдному зачитуванні та вивченні.
Додає, що конкурсна пропозиція та підтвердні документи ТОВ «КПМГ-Україна» (переможця конкурсу) не надавалися для огляду іншим учасникам конкурсу, а лише зачитувалися на засіданні.
У заяві від 16.10.2020 позивач пояснює, що за результатами проведеного конкурсу, конкурсна комісія разом зі своїм рішенням (оформлене протоколом), передало конкурсну пропозицію та підтвердні документи ТОВ «КПМГ-Україна» (переможця конкурсу) до Фонду державного майна України.
Після отримання рішення конкурсної комісії і документів переможця конкурсу, Фонд державного майна України передає результати конкурсу до Кабінету Міністрів України для прийняття рішення про визначення переможця та заключения з ним відповідного договору.
Тобто, позивач наголошує, що станом на сьогоднішній день, єдиним документом який підтверджує неправомірне оголошення ТОВ «КПМГ-Україна» другого етапу конкурсу по відбору радника для надання послуг з підготовки до приватизації та продажу на аукціоні пакета акцій вищезгаданого AT, є рішення конкурсної комісії яке оформлене протоколом.
З офіційних джерел, а саме: сайти Фонду державного майна України та Кабінету Міністрів України, станом на звернення до суду та на 13.10.2020, не відображають інформацію про прийняття відповідного нормативно-правового акту про визначення переможця конкурсу по відбору радника для надання послуг з підготовки до приватизації та продажу на аукціоні пакета акцій AT.
Тобто, документ який оскаржується, є рішення комісії по відбору радника для надання послуг з підготовки до приватизації та продажу на аукціоні пакета акцій, яке оформлене протоколом.
Позивач також зазначає, що ухвалою про залишення позову без руху від 01.10.2020, судом зобов'язано позивача довести, що відповідач ухиляється від надання інформації та документів, а саме: документів про процес проведення другого етапу конкурсу та копії усіх документів, на підставі яких відповідачем приймалося рішення. Судом зазначено, що позивач не надав суду належні докази про вжиття останнім необхідних заходів з метою отримання документів на підставі яких позивач обґрунтовує свою позовну вимогу.
В той же час, позивач звертає увагу суду на те, що при зверненні до суду позивачем зазначено в позовній заяві та клопотанні про витребування доказів, що позивач звернувся до відповідача з листом про повідомлення про результати конкурсу та надання відповідних документів, якими визначено переможця.
У зв'язку з посиленими заходами протидії розповсюдженню COVID-19, в приміщенні Фонду державного майна України, заборонено вільний прохід крім працівників. Подання запитів, листів здійснюється вкиданням у скриньку або надсиланням поштою. Позивачем був направлений лист на електронну адресу з запитом про отримання відомостей та результати конкурсу у скриньку в приміщенні Фонду державного майна України.
Листом № 10-64-1810 від 10.09.2020 повідомлено, що конкурсна пропозиція ОСОБА_1 визнана такою, що не відповідає п. 16 «Порядку залучення радників у процесі приватизації об'єктів державної власності» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України, від 30 листопада 2016 р. N 878» та додає, що будь-яких копій документів чи самого рішення конкурсної комісії відповідачем не надано.
При цьому, позивач акцентує увагу суду на ст. 77 КАС України, зокрема, у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, за висновком позивача саме відповідач повинен довести, а точніше заперечити проти фактів зазначених у позовній заяві та доводити правомірність дій чи бездіяльність в тому числі і у зв'язку з прийняттям рішення, суть якого впливає на інтереси заявника.
Відтак, зазначає, враховуючи той факт, що позивач звернувся з запитом про надання інформації, а відповідач надав лише формальну відповідь, зі змісту якої не можливо оцінити реальні умови проведення конкурсу, за висновком позивача, є очевидним факт ухиляння відповідача від надання інформації в добровільному порядку без витребування її судом.
Суд, перевіряючи заяву позивача від 16.10.2020 щодо усунення недоліків позовної заяви, викладеної судом в ухвалі від 01.10.2020 про залишення позовної заяви без руху, виходить з наступного.
1. На виконання вимог ухвали суду від 01.10.2020, позивачем у заяві на усунення недоліків позовної заяви зазначено ідентифікаційного коду Фонду державного майна України в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України та реєстраційний номер облікової картки платника податків - ОСОБА_1 .
Тобто, вимог ухвали суду та п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, позивачем в цій частині позивачем виконано.
2. Також, на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху позивачем надано копію позовної заяви, а також копії доданих до такої заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
3. Відносно надання позивачем суду оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду у розмірі 840.80 грн., який мав бути сплачений за реквізитами Окружного адміністративного суду м. Києва, то суд зазначає, що повторною перевіркою в комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду» встановлено підтвердження сплати позивачем судового збору за звернення до суду з даним позовом за квитанцією № 0.0.1843961681.1 від 21.09.2020, оскільки судом від органів казначейської служби отримано відомості про зарахування сплачених позивачем за даною квитанцією коштів на рахунки, які належать Окружному адміністративному суду м. Києва, з огляду на що, суд погоджується з доводами позивача про відсутність підстав для повторної сплати позивачем судового збору за звернення до суду з вказаним позовом.
4. Що ж стосується надання позивачем доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та на які позивач посилається у позовній заяві, зокрема, конкурсну пропозицію позивача та конкурсну позицію відповідача, то суд зазначає, що вказані вимоги ухвали суду виконані позивачем лише в частині надання конкурсної позиції позивача, тобто виконані не в повному обсязі.
Суддя акцентує увагу на те, що позивачем не надано доказів, на які позивач посилається у позовній заяві, зокрема, не надано суду конкурсної пропозиції переможця конкурсу - ТОВ «КПМГ-Україна».
В заяві на усунення недоліків позовної заяви позивач робить висновок про помилковість тверджень суду про ознайомлення саме позивача з конкурсною пропозицією ТОВ «КПМГ-Україна», оскільки в самій позовній заяві позивачем зазначено, що конкурсна пропозиція ТОВ «КПМГ-Україна» (переможця конкурсу), а також підтвердні документи були оприлюднені на засіданні конкурсної комісії, а так само і вивчалися і зачитувалися членами комісії в присутності усіх претендентів. У заяві на усунення недоліків позовної заяви позивач зазначає, що він особисто конкурсну пропозицію та підтвердні документи ТОВ «КПМГ-Україна» (переможця конкурсу) не вивчав та не досліджував. Висновок про невідповідність її, був зроблений позивачем за результатом її вивчення членами комісії (в голос), тобто на прилюдному зачитуванні та вивченні.
В той же час, суд наголошує, що доводи позивача, викладені у заяві на усунення недоліків позовної заяви суперечать доводам позивача, викладеним у позовній заяві, оскільки, по-перше, у позовній заяві позивач жодного разу не зазначає та взагалі не згадує про те, що конкурсна пропозиція ТОВ «КПМГ-Україна» вивчалися і зачитувалися членами комісії в присутності усіх претендентів, по-друге, у позовній заяві (абзац 6 сторінка 3 позовної заяви) позивач зазначає: далі за текстом позовної заяви: «Як було встановлено під час вивчення конкурсної пропозиції та підтвердних документів, ТОВ «КПМГ-Україна» не має досвіду радника (консультанта) з надання послуг з підготовки до приватизації та продажу пакета акцій державного чи комунального підприємства».
Надалі у абзаці 7 сторінка 3 позовної заяви позивач зазначає, що: «В процесі дослідження конкурсної пропозиції та підтвердних документів переможця конкурсу ТОВ «КПМГ-Україна» встановлено, що претендент має ряд невідповідностей обов'язковим вимогам визначених Порядком по деяким вимогам не набрав жодного балу, хоча в результаті набрав найбільшу кількість балів та оголошений переможцем».
Тобто, ознайомлюючись з позовною заявою та викладеними обставинами, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, можна дійти висновку про те, що позивач особисто досліджував та вивчав конкурсну пропозицію ТОВ «КПМГ-Україна», позивач володіє інформацією щодо наданих іншим учасником матеріалів, їх змісту, ознайомлений з їх змістом та обсягом і ці матеріали, як вже зазначалося, у документарному вигляді є базовими, ключовими доказами в обґрунтування позовної заяви.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з ч. 2 ст. 79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Відтак, при зверненні до суду з позовною заявою позивач зобов'язаний разом з такою позовною заявою надати суду докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача.
Зі місту позовної заяви видно, що обґрунтування позовних вимог позивача зводиться до невідповідності конкурсної пропозиції та підтвердних документів ТОВ «КПМГ-Україна» вимогам Порядку залучення радників у процесі приватизації об'єктів державної власності» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України, від 30 листопада 2016 р. № 878.
При цьому, у позовній заяві позивач наголошує на тому, що претендент (ТОВ «КПМГ-Україна») має ряд невідповідностей обов'язковим вимогам визначених Порядком.
Відтак, звертаючись до суду позивач зобов'язаний був надати суду конкурсну пропозицію ТОВ «КПМГ-Україна» та документи, на які він позивач посилається у позовній заяві як на такі що ним досліджувалась.
Суд зазначає, що вказані документами є основними (ключовими), оскільки, по-перше, як вже було зазначено судом позивач обґрунтовує протиправність спірного рішення конкурсної комісії посиланням на невідповідність конкурсної пропозиції ТОВ «КПМГ-Україна» вимогам, визначеним Порядком № 878, по-друге, суд, при ухваленні рішення у справі зобов'язаний надати оцінку доводам позивача та дослідити конкурсну пропозиції ТОВ «КПМГ-Україна» на відповідність конкурсній документації та вимогам Порядку залучення радників у процесі приватизації об'єктів державної власності» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України, від 30 листопада 2016 р. № 878.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
При цьому, щодо заявленого позивачем, при зверненні до суду з позовною заявою, клопотання про витребування доказів, в якому просив суд витребувати конкурсі пропозиції учасників та документи, на підставі яких приймалося рішення від 03.09.2020 про визначення переможця конкурсу, суддя звертає увагу, що в силу вимог ч. 4 ст. 79 КАС України учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
В той же час, при зверненні до суду з позовною заявою позивачем не було надано жодних доказів того, що позивач здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідних доказів, які позивач просить суд витребувати.
При цьому, зі змісту листа Фонду державного майна України від 10.09.2020 № 10-6418110, який було надано позивачем разом з позовною заявою, не вбачається, що позивачем взагалі було запитано у Фонду державного майна України документи, які позивач просить суд витребвати, та не вбачається, що вказаним листом відповідачем було відмовлено позивачу у наданні таких документів.
Зміст листа Фонду державного майна України від 10.09.2020 № 10-6418110 зводиться виключно до того, що Фонд повідомляє позивача про проведення 03.09.2020 другого етапу конкурсу з відбору радників у процесі приватизації пакета акцій АТ «Перший київський машинобудівний завод» розміром 100% статутного капіталу товариства та про те, що конкурсна пропозиція позивача визнана такою не відповідає вимогам, установленим п. 16 Порядку № 878, у зв'язку з чим Фонд в особі Голови виловив позивачу свою повагу та подякував за участь у конкурсі.
Тобто, такий лист не містить відмови відповідача позивачу у отриманні документів.
При цьому, надані позивачем на усуненні недоліків позовної заяви докази, також не свідчить про те, що позивач звертався до відповідача з вимогою про надання йому документів, які позивач просить суд витребувати у відповідача. Зміст наданих доказів листування зводиться виключно до обміном інформацією між позивачем та представником відповідача відносно дати проведення другого етапу конкурсу та повідомлення про результат такого конкурсу.
По суті вказане клопотання про витребування доказів можна кваліфікувати як перекладання на суд процесуальних обов'язків, покладених КАС України на позивача.
Варто також наголосити на помилковості доводів позивача, викладених у заяві на усунення недоліків позовної заяви відносно того, що суд зобов'язує позивача довести, що відповідач ухиляється від надання інформації та документів, оскільки, по-перше, саме вимоги ч. 2 ст. 79 та ч. 4 ст. 161 КАС України покладають на учасників справи надавати докази на які особи посилаються в обґрунтування своїх, зокрема, позовних вимог, по-друге, у разі не можливості надання особою таких доказів, ч. 4 ст. 79 КАС України покладає на таку особу (учасника справи) надати докази того, що така особа (учасник справи) здійснила усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання таких доказів.
Більш того, стаття 77 КАС України визначає обов'язок доказування, тоді як ч. 1 вказаної статті передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Тобто, ч. 1 ст. 77 КАС України покладає на позивача обов'язок довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги, шляхом надання суду доказів, які стосуються предмету доказування.
В той же час, відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відтак, проаналізувавши у сукупності вказані вище обставини, суддя дійшов висновку, що позивачем не усунуто недоліків позовної заяви у повному обсязі, оскільки позивачем, в порушення вимог ч. 4 ст. 161, ч. 2 ст. 79 та ч. 4 ст. 79 КАС України, не надано доказів на які позивач посилається у позовній заяві, а також не надано доказів того, що позивач, на виконання вимог ч. 4 ст. 79 КАС України, здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
При цьому, суд враховує, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо захисту його прав та обов'язків. У такій формі в цьому пункті втілено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за адміністративним позовом, однак це право не є абсолютним та може бути реалізовано лише у тому випадку, коли особою, яка звертається до суду, дотримано певні норма національного законодавства в частині вимог, передбачених для подання позовної заяви, у разі недотримання яких та не усунення недоліків такої позовної заяви, суд вправі повернути таку позовну заяву заявнику.
Допущення заявником суттєвих помилок в оформленні позовної заяви, а також їх не усунення після залишення позовної заяви без руху, є створенням для адміністративного суду перепон, які унеможливлюють відкриття провадження в адміністративній справі та відправлення належного правосуддя.
Варто повторно зазначити, що обґрунтування позовних вимог позивача зводиться виключно до невідповідності конкурсної пропозиції та підтвердних документів переможця конкурсу - ТОВ «КПМГ-Україна» вимогам Порядку залучення радників у процесі приватизації об'єктів державної власності», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України, від 30 листопада 2016 р. № 878, а відтак у відповідності до ч. 4 ст. 161 та ч. 2 ст. 79 КАС України позивач зобов'язаний надати суду такі докази, на які позивач посилається у позовній заяві. При цьому, надання суду таких доказів є обов'язком позивача та не є надмірним формалізмом, оскільки 4 ст. 161 та ч. 2 ст. 79 КАС України покладає на позивача обов'язок надання документів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.
Тобто, при формуванні позовної заяви та доданих до неї матеріалів до суду, на позивача не покладено жодних додаткових обов'язків та тягаря відносно надання суду доказів, обов'язок надання яких вимагається КАС України.
Відтак, зважаючи на викладене, суддя дійшов висновку, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, оскільки не виконано вимоги ухвали суду.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно ч. 5 ст. 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду із позовом в порядку, встановленому законом, тобто після виконання вимог щодо позовної заяви, визначених ст. 160 КАС України.
Керуючись ст. 160, 169, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
1. Позовну заяву повернути позивачу.
2. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву.
3. Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
4. Примірник позовної заяви з доданими до неї документами залишити суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання.
Відповідно до ч. 7 ст. 169 КАС України ухвала може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII).
Суддя О.А. Кармазін