ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 жовтня 2020 року м. Київ № 640/19891/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄГАЗ»
до Офісу великих платників податків ДПС України
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄГАЗ» з позовом до Офісу великих платників податків ДПС України в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 15.07.2019р. № 0002734203.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки акту перевірки щодо порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є помилковими, а відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене на підставі таких висновків, підлягає скасуванню.
Відповідачем подано відзив на адміністративний позов в якому зазначає, що під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяв у межах повноважень, у порядку та в спосіб встановлений Конституцією та законами України, а відтак відсутні підстави для скасування такого рішення та задоволення позовних вимог.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби України проведено камеральну перевірку позивача за результатом якої складено акт від 20.06.2019р. № 1843/28-10-42-09/38863790 «Про результати камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування ТОВ «РГК ТРЕЙДІНГ» в ЄРПН за період з 09.10.2018р. по 14.05.2019р.» у висновках якого зазначено, що перевіркою встановлено порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних: від 1 до 15 календарних днів на загальну суму ПДВ 16 619 170, 01 грн. та від 31 до 60 календарних днів на загальну суму ПДВ 198 205, 97 грн.
На підставі висновків вищезазначеного акта відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 15.07.2019р., яким згідно з п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54, на підставі акта перевірки від 20.06.2019р. № 1843/28-10-42-09/38863790 та/або за даними Єдиного реєстру податкових накладних за період з 09.10.2018р. по 14.05.2019р. встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених п. 201 та згідно з ст. 120-1 ПК України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів, до позивача застосовано штраф у розмірі 10 %, на суму 1 661 916, 98 грн. та за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів, до позивача застосовано штраф у розмірі 30 %, на суму 59461, 79 грн.
Позивач вважаючи вищезазначене податкове повідомлення-рішення протиправним звернувся до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.
Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та норми чинного законодавства, ознайомившись із доводами представників сторін, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України встановлений обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію зведених податкових накладних.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з п. п. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України, Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність.
Згідно з п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.
У разі реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної до початку проведення перевірки, предметом якої є дотримання вимог цього Кодексу щодо своєчасності реєстрації таких документів в Єдиному реєстрі податкових накладних, штрафні санкції, передбачені пунктом 120-1.2 цієї статті, не застосовуються.
Відповідно до п. 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних регламентовано Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. № 1246 (далі - Порядок № 1246) (в редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку № 1246, операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.
Згідно з п. 3, 8 Порядку № 1246, операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.
Відповідно з п. 10, 11 Порядку № 1246, після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку:
електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера);
електронний цифровий підпис, який за правовим статусом прирівнюється до печатки (у разі наявності).
Постачальник (продавець), що є фізичною особою - підприємцем, накладає електронний цифровий підпис у такому порядку:
електронний цифровий підпис фізичної особи - підприємця;
електронний цифровий підпис, який за правовим статусом прирівнюється до печатки (у разі наявності).
Після складення отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента податкової накладної у випадках, визначених Кодексом, накладення електронного цифрового підпису здійснюється у порядку, передбаченому для постачальника (продавця).
Після складення розрахунку коригування, що підлягає реєстрації отримувачем (покупцем), та накладення на нього постачальником (продавцем) електронного цифрового підпису відповідно до абзаців першого - шостого цього пункту такий розрахунок коригування надсилається для реєстрації отримувачу (покупцю), який накладає на нього власний електронний цифровий підпис у порядку, передбаченому для постачальника (продавця).
Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі платник податку отримує засоби електронного цифрового підпису в акредитованих центрах сертифікації ключів для такої особи та подає органу ДФС за основним місцем обліку (або за неосновним місцем обліку - для платників податку, які змінили місцезнаходження та для яких сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду) посилені сертифікати електронного цифрового підпису зазначеної особи. У такому разі електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку накладаються у такому порядку:
електронний цифровий підпис посадової особи, якій делеговано право підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування;
електронний цифровий підпис, який за правовим статусом прирівнюється до печатки платника податку (у разі наявності).
Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
Згідно з п. 12-15 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;
наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;
наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;
дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
В Порядку не міститься визначення поняття «реєстрація податкової накладної». Натомість, за визначенням підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК ЄРПН - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Наведені нормативні положення дають підстави для висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.
Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 03.04.2020р. у справі №160/5380/19, адміністративне провадження №К/9901/34753/19.
У цьому контексті встановлена нормою пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу для реєстрації податкової накладної та /або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, у вигляді накладення штрафу може застосовуватися в разі якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) ДФС у строк, встановлений цією статтею.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 10 червня 2019 року у справі №802/1825/16-а та від 12 липня 2019 року у справі №0940/1600/18.
Так, щодо податкових накладних від 27.12.2018р. № 1136, від 28.12.2018р. № 1187, від 21.12.2018р. № 1055, від 28.12.2018р. № 1085, від 26.12.2018р. № 1095, від 27.12.2018р. № 1132, від 27.12.2018р. № 1126, від 26.12.2018р. № 1096, від 20.12.2018р. № 1030, від 28.12.2018р. № 1157, від 28.12.2018р. № 1158, від 19.12.2018р. № 1007, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що позивачем складено податкові накладні від 27.12.2018р. № 1136, від 28.12.2018р. № 1187, від 21.12.2018р. № 1055, від 28.12.2018р. № 1085, від 26.12.2018р. № 1095, від 27.12.2018р. № 1132, від 27.12.2018р. № 1126, від 26.12.2018р. № 1096, від 20.12.2018р. № 1030, від 28.12.2018р. № 1157, від 28.12.2018р. № 1158, від 19.12.2018р. № 1007 та подано їх на реєстрацію 15.01.2019р. у період з 10 год. 48 хв. до 10 год. 50 хв.
Як вбачається з протоколів руху документів/звітів та пов'язаних з ним повідомлень/квитанцій по вище вказаним податковим накладним, позивач не отримавши протягом тривалого часу квитанції про прийняття/неприйняття податкових накладних, 16.01.2019р. у період з 09 год. 15 хв. до 09 год. 17 хв. позивач повторно направив до ЄРПН податкові накладні від 27.12.2018р. № 1136, від 28.12.2018р. № 1187, від 21.12.2018р. № 1055, від 28.12.2018р. № 1085, від 26.12.2018р. № 1095, від 27.12.2018р. № 1132, від 27.12.2018р. № 1126, від 26.12.2018р. № 1096, від 20.12.2018р. № 1030, від 28.12.2018р. № 1157, від 28.12.2018р. № 1158, від 19.12.2018р. № 1007, які було зареєстровано контролюючим органом 16.01.2019р., що підтверджується квитанціями про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН.
Так, з вищевикладеного судом встановлено, що протягом операційного дня позивач не отримав квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації вищезазначених податкових накладних, направлених на реєстрацію 15.01.2019р.
Таким чином, контролюючим органом не надано доказів надіслання позивачу протягом операційного дня 15.01.2019р. квитанції в електронному вигляді у текстовому форматі про прийняття зазначених податкових накладних або про їх неприйняття із зазначенням відповідних причин.
Отже, у зв'язку з неотриманням позивачем 15.01.2019р. протягом операційного дня квитанції про прийняття або неприйняття податкових накладних, такі на підставі п. 201.10 ст.201 ПК України вважаються своєчасно зареєстрованими, а тому відсутні підстави для застосування штрафних санкцій у розмірі згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням по податковим накладним від 27.12.2018р. № 1136, від 28.12.2018р. № 1187, від 21.12.2018р. № 1055, від 28.12.2018р. № 1085, від 26.12.2018р. № 1095, від 27.12.2018р. № 1132, від 27.12.2018р. № 1126, від 26.12.2018р. № 1096, від 20.12.2018р. № 1030, від 28.12.2018р. № 1157, від 28.12.2018р. № 1158, від 19.12.2018р. № 1007.
Аналогічна правова позиція вказана у постановах Верховного Суду від 23.01.2018р. у справі №806/832/17, від 22.11.2018р. у справі №813/815/18.
Суд також враховує інформацію з офіційного сайту ДФС (http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/364075.html), де зазначено текст наступного змісту: «До уваги шановні платники! 15.01.2019 року Прес-служба Державної фіскальної служби України повідомляє, що у зв'язку із перенавантаженням серверу ДФС та необхідністю своєчасного прийому податкових накладних/розрахунків коригування, запити щодо отримання відомостей з ЄРПН обробляються із затримкою в часі. Просимо вибачення за тимчасові незручності».
З вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що податкові накладні від 27.12.2018р. № 1136, від 28.12.2018р. № 1187, від 21.12.2018р. № 1055, від 28.12.2018р. № 1085, від 26.12.2018р. № 1095, від 27.12.2018р. № 1132, від 27.12.2018р. № 1126, від 26.12.2018р. № 1096, від 20.12.2018р. № 1030, від 28.12.2018р. № 1157, від 28.12.2018р. № 1158, від 19.12.2018р. № 1007 позивачем направлено на реєстрацію в межах строку встановленого п. 201.10 статті 201 ПК України та в межах операційного дня визначеного Порядком № 1246, однак з незалежних від нього причин позивачем протягом операційного дня не отримано квитанції про реєстрацію або відмову в такій реєстрації.
Так, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 червня 2018 року. у справі № 813/448/17 зазначено, що аналіз наведених норм дає підстави вважати, що законодавець передбачив можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 Податкового кодексу України лише за наявності його вини.
Суд зазначає, що позивачем було своєчасно виконано покладений на нього обов'язок та направлено до ЄРПН на реєстрацію вищевказані спірні розрахунки коригування за процедурою, регламентованою чинним законодавством, однак її реєстрація була здійснена з порушенням граничного терміну з незалежних від позивача причин.
Крім того, суд звертає увагу, що податковим органом у відзиві не наведено жодного доказу на спростування наявних у матеріалах справи доказів щодо своєчасного направлення податкових накладних від 27.12.2018р. № 1136, від 28.12.2018р. № 1187, від 21.12.2018р. № 1055, від 28.12.2018р. № 1085, від 26.12.2018р. № 1095, від 27.12.2018р. № 1132, від 27.12.2018р. № 1126, від 26.12.2018р. № 1096, від 20.12.2018р. № 1030, від 28.12.2018р. № 1157, від 28.12.2018р. № 1158, від 19.12.2018р. № 1007. Тобто, контролюючим органом не доведено, що з боку позивача має місце порушення процедури направлення податкових накладних.
З огляду на вищевикладене, податкове повідомлення рішення від 15.07.2019р. № 0002734203 в частині накладення на позивача штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних від 27.12.2018р. № 1136, від 28.12.2018р. № 1187, від 21.12.2018р. № 1055, від 28.12.2018р. № 1085, від 26.12.2018р. № 1095, від 27.12.2018р. № 1132, від 27.12.2018р. № 1126, від 26.12.2018р. № 1096, від 20.12.2018р. № 1030, від 28.12.2018р. № 1157, від 28.12.2018р. № 1158, від 19.12.2018р. № 1007 підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині задоволенню.
Так, щодо податкових накладних від 26.03.2019р. № 1372, від 28.03.2019р. № 1320, від 31.03.2019р. № 1274, від 31.03.2019р. № 1280, від 22.03.2019р. № 1354, суд зазначає таке.
Так, суд повторно наголошує, що згідно з п. 3, 8 Порядку № 1246, операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Доказів на підтвердження факту направлення вказаних податкових накладних 15.04.2019р. в межах операційного дня, а саме у період з 08 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв. до суду не надано.
Водночас, з наявних в матеріалах справи квитанцій вбачається, що вказані податкові накладні, а саме від 26.03.2019р. № 1372, від 28.03.2019р. № 1320, від 31.03.2019р. № 1274, від 31.03.2019р. № 1280, від 22.03.2019р. № 1354 підписані директором та підписані печаткою 15.04.2019р. у період з 21:12 до 21:17 тобто поза межами операційного дня останнього дня строку.
З огляду на вказане, оскаржуване податкове рішення в частині порушення строку реєстрації податкових накладних від 26.03.2019р. № 1372, від 28.03.2019р. № 1320, від 31.03.2019р. № 1274, від 31.03.2019р. № 1280, від 22.03.2019р. № 1354, задоволенню не підлягає.
Щодо податкових накладних від 09.10.2018р. № 1039, від 31.10.2018р. № 1042, від 16.10.2018р. № 1040, від 25.10.2018р. № 1041, від 30.11.2018р. № 2013, від 31.10.2018р. № 2099, від 15.04.2019р. № 1081, від 11.04.2019р. № 503, від 09.04.2019р. № 502, від 31.03.2019р. № 1436, від 08.01.2019р. № 971, від 15.01.2019р. № 972, суд зазначає таке.
Згідно з п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема, 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не заперечує факту порушення строку реєстрації вказаних податкових накладних, а відтак враховуючи вказане, податкове повідомлення рішення у вказаній частині є законним та обґрунтованим.
Доводи позивача про те, що формальна затримка в реєстрації податкової накладної, яка по своїй суті не забезпечує сплату податків призвела до застосування штрафу, непропорційного вчиненому правопорушенню є підставою для його незастосування, суд вважає помилковими та не приймає такі до уваги, оскільки підставою для застосування штрафу в даному випадку є саме факт вчинення правопорушення, який підтверджений в ході розгляду справи.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.07.2019р. № 0002734203 в частині застосування штрафу до позивача на суму 1 009 539, 71 грн. (штраф по податковим накладним від 27.12.2018р. № 1136, від 28.12.2018р. № 1187, від 21.12.2018р. № 1055, від 28.12.2018р. № 1085, від 26.12.2018р. № 1095, від 27.12.2018р. № 1132, від 27.12.2018р. № 1126, від 26.12.2018р. № 1096, від 20.12.2018р. № 1030, від 28.12.2018р. № 1157, від 28.12.2018р. № 1158, від 19.12.2018р. № 1007 та подано їх на реєстрацію 15.01.2019р.)
Одночасно, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Так, з матеріалів справи вбачається, що при пред'явленні позову позивачем сплачено судовий збір на суму 19 210, 00 грн.
Водночас, як встановлено судом загальна сума штрафу по оскаржуваному податковому повідомленню рішенню складає 1 721 378, 77 грн.
Однак, враховуючи той факт, що позовні вимоги задоволено частково, а в саме скасовано податкове повідомлення-рішення від 15.07.2019р. № 0002734203 в частині застосування штрафу до позивача на суму 1 009 539, 71 грн., що складає 59 % від загальної суми штрафу, то стягненню на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 11 333, 90 грн. (59 % від 19 210, 00 грн.)
Керуючись ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄГАЗ» - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 15.07.2019р. № 0002734203 в частині застосування штрафу до позивача на суму 1 009 539, 71 грн.
3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄГАЗ» судові витрати за сплату судового збору в розмірі 11 333, 90 грн. (одинадцять тисяч триста тридцять три гривні 90 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС України.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.
Суддя Я.І. Добрянська