Справа № 560/4859/20
іменем України
30 жовтня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Ковальчук А.М.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якій просить суд: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області №0030648-5105-2207 від 23.03.2020 на суму 478,92 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є виробником промислової продукції, а саме: виробництво м'ясних продуктів та у власності знаходяться 1/3 ковбасного цеху, який призначений та використовується для виробництва промислової продукції в АДРЕСА_1 площею 344,3 кв.м.
Податкове повідомлення-рішення №0030648-5105-2207 від 23.03.2020 на суму 478,92 грн прийняте з метою оподаткування 1/3 частини будівлі ковбасного цеху в селі Великий Карабчіїв, Городоцького району Хмельницької області площею 344,3 кв.м.
Вказує, що 13 липня 2020 року звернувся з заявою до начальника Дунаєвецького управління ГУ ДПС у Хмельницькій області в порядку пп.266.7.3 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України щодо застосування пільги передбаченої пп. «є» пп.266.2.2 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України до 1/3 частини будівлі ковбасного цеху в селі Великий Карабчіїв, Городоцького району Хмельницької області площею 344,3 кв.м., так як даний об'єкт нерухомого майна має два критерії які з урахуванням висновків Верховного Суду викладених у постанові від 17.02.2020 у справі №820/3556/17 звільняють його від оподаткуванням податком на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, а саме: будівля промисловості (ковбасний цех), яка належить фізичній особі та використання позивачем даної будівлі за її функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення м'ясної продукції).
Однак, відповідачем надано відповідь на подану заяву від 30.07.2020 №25213/22-01- 51-05-12 згідно якої податкове повідомлення-рішення №0030648-5105-2207 від 23.03.2020 на суму 478,92 грн вважає таким що відповідає чинному законодавству.
Зазначає, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області №0030648-5105-2207 від 23.03.2020 є протиправним, а тому звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 31.08.2020 суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.09.2020 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.09.2020 продовжено розгляд справи.
Від представника відповідача 18.09.2020 надійшов відзив в якому останній зазначає, що податкове повідомлення-рішення №0030648-5105-2207 від 23.03.2020 на суму 478,92 грн, яким нараховано податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2019 рік за 1/3 частини ковбасного цеху, що зареєстрований в селі Великий Карабчіїв Городоцького району площею 344,3 м.кв. є правомірним та таким, що відповідає законодавству. Просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Дослідивши позовну заяву, відзив на позовну заяву, а також оцінивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв'язку та сукупності суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що ОСОБА_1 зареєстрована, як суб'єкт господарювання фізична особа-підприємець, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровані види діяльності: розведення свиней, вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; розведення інших тварин; допоміжна діяльність у рослинництві; допоміжна діяльність у тваринництві; виробництво м'ясних продуктів; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; оптова торгівля живими тваринами; оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами; оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля медичними й ортопедичними товарами в спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля косметичними товарами та туалетними приналежностями в спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; інша діяльність у сфері охорони здоров'я; спеціалізована медична практика; загальна медична практика.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 код РНОКПП НОМЕР_1 є платником єдиного податку 3 групи, що підтверджується наявною копією в матеріалах справи витягу з реєстру платників єдиного податку.
Відповідно до даних Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, позивачу належать:
- комплекс будівель (будівля свинарника з кормокухнею) загальною площею 5090,10 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 ;
- 1/3 комплексу (ковбасний цех), який розташований за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 344,3 кв.м.
З матеріалів справи під час судового розгляду встановлено, що вказані будівлі використовуються позивачем для виробництва сільськогосподарської та промислової продукції.
Головним управлінням Державної податкової служби у Хмельницькій області у зв'язку з отриманням відомостей щодо перебування у власності позивача вищезазначених нежитлових будівель (комплекс будівель (будівля свинарника з кормокухнею) загальною площею 5090,10 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 та 1/3 комплексу (ковбасний цех), який розташований за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 344,3 кв.м.) на підставі пп. 266.7.2 п.266.7 ст. 266 Податкового кодексу України нараховано ОСОБА_1 податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки шляхом винесення податкового повідомлення-рішення №0030648-5105-2207 від 23.03.2020 на суму 478,92 грн.
Позивач не погодившись із винесеним податковим органом податковим повідомленням - рішенням подав заяву про відкликання податкового повідомлення рішення відповідно до вимог Податкового кодексу України. За результатами розгляду заяви листом від 30.07.2020 №25213/22-01-51-05-12 ГУ ДПС у Хмельницькій області повідомило, що податкове повідомлення - рішення 23 березня 2020 року №0030648-5105-2207 на суму 478,92 грн, яким нараховано податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2019 рік за 1/3 частини ковбасного цеху, що зареєстрований в селі Великий Карабчіїв Городоцького району площею 344,3 м.кв. є правомірним та таким, що відповідає законодавству.
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 23.03.2020 №0030648-5105-2207 позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України.
Відповідно до п. 8.1. ст. 8 Податкового кодексу України, в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.
Так, відповідно до п.8.3 ст.8 Податкового кодексу України до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Статтею 10 Податкового кодексу України визначено, що до місцевих податків належать: пп.10.1.1. податок на майно, відмінне від земельної ділянки; пп. 10.1.2. єдиний податок.
1 січня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року № 71-VIII, яким, виклавши у новій редакції ст.266 Податкового кодексу України, законодавець запровадив справляння податку за об'єкти житлової та нежитлової нерухомості.
Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст.266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України встановлено, що об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
За правилами пп. 266.5.1 п. 266.5 ст.266 Податкового кодексу ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Згідно з пп. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період для цього виду податку дорівнює календарному року.
Згідно підпункту 266.3.3 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.
При цьому пп. 266.5.1 п. 266.5 статті 266 Податкового кодексу України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.
Підпунктом 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України закріплено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Згідно пп. 266.7.1 п. 266.6 статті 266 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.
Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.
Тобто, із набранням чинності вказаними положеннями Податкового кодексу України 01 січня 2015 року, власники об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості є платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за виключенням випадків, визначених пп. 266.2.2 п. 266.2 статті 266 Податкового кодексу України.
Відповідно до пп.266.7.4 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов'язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем розташування такого об'єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Підпунктом «є» 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України визначено перелік об'єктів нерухомості, які не є об'єктом оподаткування, до яких віднесено будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств.
В силу вимог підпункту 14.1.1291 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України у нежитловій нерухомості виділяють, зокрема, будівлі офісні (будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей), будівлі промислові та склади.
При цьому, Податковий кодекс України не містить обмежень щодо використання чи невикористання таких об'єктів.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач займається підприємницькою діяльністю з основним видом діяльності - виробництво м'ясних продуктів та є власником нежитлових будівель за адресою: Хмельницька область, Городоцький район, с. Великий Карабчіїв загальною площею 5090,10 кв.м. в тому числі 1/3 комплексу (ковбасний цех) площею 344,3 кв.м.
При цьому, суд звертає увагу на те, що при віднесенні об'єктів нежитлової нерухомості позивача до об'єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, необхідно дотримуватись умов, визначених підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Кодексу, та враховувати рішення органів місцевого самоврядування в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та документи, які підтверджують право власності на таку нерухомість з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об'єкта нерухомості згідно з ДК 018-2000.
Так, Державним комітетом України по стандартизації, метрології та сертифікації наказом від 17.08.2000 № 507 затверджено і введено в дію Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000 (далі - ДК 018-2000), призначений для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб'єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) України. Об'єктами класифікації в ДК 018-2000 є будівлі виробничого та невиробничого призначення та інженерні споруди різного функціонального призначення.
До групи "Будівлі промислові та склади" (код 125), клас "Будівлі промислові" (1251), включає криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо за їх функціональним призначенням, підклас "Будівлі підприємств харчової промисловості" (код 1251.5).
З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що основним видом діяльності позивача є виробництво м'ясних продуктів, а нежитлові будівлі: будівля свинарника з кормокухнею та ковбасний цех (1/3 комплексу), що розташовані за адресою Хмельницька область, Городоцький район, с. Великий Карабчіїв належить позивачу на праві власності, використовуються ним безпосередньо у сільськогосподарській діяльності при виробництві м'ясних продуктів.
При цьому, суд вважає необґрунтованими доводи податкового органу, що норма підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України розповсюджується лише на підприємства та не поширюється на фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність, враховуючи наступне.
Норма підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України в розрізі основоположного принципу єдиного підходу до встановлення податків і зборів, передбаченого підпунктом 4.1.11 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, і принципу нейтральності оподаткування, встановленого у підпункті 4.1.8 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, не містить жодних виключень, обмежень чи застережень щодо включення будівель промисловості, що належать на праві приватної власності фізичним особам, до об'єктів, які не оподатковуються в силу закону за умови використання таких об'єктів за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду).
Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 17.02.2020 у справі №820/3556/17, якою сформовано новий правовий висновок, відповідно до якого визначено, що застосування підпункту «є» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України можливе у разі якщо власниками об'єктів промисловості є фізичні та інші юридичні особи, в тому числі нерезиденти, та за умови (з врахуванням виду їх діяльності) використання таких об'єктів за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, враховуючи приписи підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України та правову позицію Верховного Суду викладену в постанові від 17.02.2020 у справі №820/3556/17, суд дійшов висновку, що контролюючим органом помилково віднесено належні позивачу нежитлові будівлі до категорії об'єктів оподаткування, що не мають пільг із сплати податку, у зв'язку з чим, оскаржуване податкове повідомлення - рішення відповідача є протиправними та підлягають скасуванню.
При цьому, суд враховує те, що контролюючий орган не надав жодних доказів того, що будівлі, які є власністю позивача, використовується ним не за цільовим призначенням.
Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління ".
Будь-яких доказів, що спростовують доводи позивача, відповідач суду не надав, а також не навів жодних контраргументів на підтвердження обґрунтованості прийнятого спірного рішення.
Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наявних в матеріалах справи доказів, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області №0030648-5105-2207 від 23.03.2020 на суму 478,92 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління ДФС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 39492190)
Головуючий суддя А.М. Ковальчук