28 жовтня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1889/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу,
встановив:
Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (далі - позивач) звернулося з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій з урахуванням уточнень до позовних вимог просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , податковий борг на загальну суму 306 071,78 грн., у тому числі по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 281 928,99 грн.; по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування податковий борг становить 23 451,60 грн.; по єдиному податку з фізичних осіб становить 691,19 грн.
Позовна заява мотивована тим, що за відповідачем рахується заборгованість в загальній сумі 306 071,78 грн. Податковий борг по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 281 928,99 грн., що нараховані згідно податкового повідомлення рішення від 30.05.2018 № 0008691306, винесеного на підставі акту перевірки від 14.05.2018 № 398/21-22-13-06/ НОМЕР_1 на суму 255 719,85 грн. та податкового повідомлення-рішення від 30.05.2018 № 0008711306, винесеного на підставі акту перевірки від 14.05.2018 №398/21-22-13-06/ НОМЕР_1 на суму 510,00 грн. Податковий борг по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування становить 23 451,60 грн, який виник починаючи з 13.08.2018 за рахунок несплати узгоджених грошових зобов'язань, що нараховані згідно податкового повідомлення рішення від 30.05.2018 № 0008701306, винесеного на підставі акту перевірки від 14.05.2018 № 398/21-22-13-06/ НОМЕР_1 на суму 21 310,00 грн., згідно ст. 129 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI нарахована пеня в сумі 2 141,60 грн.. Податковий борг по податку з фізичних осіб становить 691,19 грн., який виник починаючи з 11.12.2017 за рахунок несплати узгоджених грошових зобов'язань, що нараховані згідно податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця від 11.12.2017 № 927123378 на суму 569,00 грн. та згідно ст. 129 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI нарахована пеня в сумі 122,19 грн. Оскільки узгоджені грошові зобов'язання добровільно не сплачені фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , позивач просить стягнути їх суму в судовому порядку.
Ухвалою суду від 22.07.2020 року вказана заява була залишена без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків.
24.07.2020 року недоліки позовної заяви були усунуті позивачем у зв'язку із чим ухвалою суду від 31 липня 2020 року провадження у справі відкрито, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалу про відкриття спрощеного провадження у справі направлено відповідачу на адресу, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1 , рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 10 серпня 2020 року, яке повернулося до суду не врученим.
Положеннями ч.11 ст.126 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Суд, враховуючи, що поштову кореспонденцію направлено на адресу, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, приходить до висновку, що Житлово-будівельний кооператив "Каховський - 5" належним чином повідомлено про розгляд справи.
Згідно зі ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Щодо строків розгляду справи, суд повідомляє, що Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" установлено з 12 березня 2020р. до 22 травня 2020р. на усій території України карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 року "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" продовжено до 31 липня 2020 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" дію карантину знову продовжено до 31 серпня 2020 року.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 року розділ VI "Прикінцеві положення"Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3.
Згідно якого, окрім іншого, передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину.17.07.2020 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким внесено зміни, зокрема, до Кодексу адміністративного судочинства України.
Після змін п.3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України викладено в наступній редакції: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Також наведений пункт кодексу доповнено приміткою, за якою процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" в редакції Закону України від 30.03.2020 р. N 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності Законом України від 18.06.2020 р. N 731-IX. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених Законом України від 18.06.2020 р. N 731-IX.
Отже, строки, раніше продовжені п.3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України до кінця дії карантину в новій редакції кодексу обмежені 20 денним строком, який починає перебіг після набрання чинності Законом України від 18.06.2020 р. N 731-IX.
Через перебування судді в зазначений період у відпустці прийняти рішення раніше не вбачалось за можливе.
Отже, строки, раніше продовжені п.3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України до кінця дії карантину в новій редакції кодексу обмежені 20 денним строком, який починає перебіг після набрання чинності Законом України від 18.06.2020 р. N 731-IX.
Отже, строк розгляду даної справи продовжений на строк з початку дії карантину до 06.08.2020 року.
Зазначене, у сукупністю з перебуванням судді у відпустці має наслідком прийняття рішення 28.10.2020 року.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, дійшов наступного.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність на підставі державної реєстрації Генічеської районної державної адміністрації Херсонської області від 19.03.2001 року № 24870170000003927, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Генічеська ДПІ від 22.03.2001.
За результатами здійснення фінансово - господарської діяльності за відповідачем, станом на 30.04.2020 року обліковується податковий борг на загальну суму 306 071,78 грн (сума боргу, заявлена до стягнення в рамках даного позову).
Податковий борг складається з податкового боргу по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, по єдиному податку з фізичних осіб та пені за відповідними податками.
Податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування становить 281 928,99 грн. Виник починаючи з 13.08.2018 за рахунок несплати узгоджених грошових зобов'язань, які нараховані згідно:
- податкового повідомлення-рішення від 30.05.2018 № 0008691306 на суму 255 719,85 грн., згідно акту перевірки від 14.05.2018 № 398/21-22-13-06/ НОМЕР_1
- податкового повідомлення-рішення від 30.05.2018 № 0008711306 на суму 510,00 грн., згідно акту перевірки від 14.05.2018 № 398/21-22-13-06/ НОМЕР_1 .
Згідно ст.. 129 Податкового кодексу України нарахована пеня в сумі 25 699,14 грн.
Податковий борг з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування - становить 23 451,60 грн. Виник починаючи з 13.08.2018 за рахунок несплати узгоджених грошових зобов'язань, які нараховані згідно:
- податкового повідомлення-рішення від 30.05.2018 № 0008701306 на суму 21 310,00 грн., згідно акту перевірки від 14.05.2018 № 398/21-22-13-06/ НОМЕР_1 .
Згідно ст.. 129 Податкового кодексу України нарахована пеня в сумі 2141,60 грн.
Податковий борг по податку з фізичних осіб становить 691,19 грн. Виник починаючи з 11.12.2017 за рахунок несплати узгоджених грошових зобов'язань, які нараховані згідно:
- податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця від 11.12.2017 № 9271234378на суму 569,00 грн.
Згідно ст. 129 Податкового кодексу України нарахована пеня в сумі 122,19 грн.
Перевіряючи правомірність вимог позивача на предмет їх узгодженості з фактичними обставинами, вимогами Податкового Кодексу України ( далі - ПК України), суд встановив наступне.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтею 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини ( п.п. 20.1.34. п. 20.1. ст. 20 ).
Згідно пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 36.1 ст. 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Згідно з п. 38.1 ст. 38 цього Кодексу, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Як встановлено судом у даній справі, а також підтверджується матеріалами справи, на підставі підпункту 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України, наказу Головного управлінням ДФС у Херсонській області від 23.03.2018 №327 та плану-графіка проведення документальних планових перевірок сую'єктів господарювання на 2018 рік старшим державним ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Херсонській області, Скрипкою І.О., проведена планова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2017 валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 21.12.2017, відповідно до затвердженого плану перевірки.
Результати перевірки оформлені актом від 14.05.2018 № 398/21-22-13-06/ НОМЕР_1 .
Перевіркою встановлено заниження чистого оподаткованого доходу, внаслідок чого занижено податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 204 575,88 грн., в т.ч. за 2016 рік у сумі 78 575,88 грн., за 2017 рік у сумі 126 000,00 грн.; занижено суму єдиного внеску з чистого оподаткованого доходу за період, який перевірявся, на суму 176 621,67 грн в т.ч. за 2012 - 6110,67 грн., за 2016 - 69234,00 грн, за 2017 - на 101 277,00 грн, занижено суму військового збору на загальну суму 17 048,00 грн., в т.ч. за 2016 рік - 6 548,00 грн., за 2017 рік - 10 500,00 грн.; та порушення щодо ненадання платником оригіналів документів за 2015 - 2017 роки.
На підставі висновків вказаного акту перевірки позивачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 30.05.2018 № 0008701306, яким визначено штрафну санкцію в розмірі 21 310,00 грн.; від 30.05.2018 № 0008691306, яким визначено штрафну санкцію в розмірі 255 719,85 грн.; від 30.05.2018 № 0008711306, яким визначено штрафну санкцію в розмірі 510,00 грн..
Доказів скасування зазначених податкових повідомлень-рішень суду сторонами не надано.
Відповідно до ч.2 ст.73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкової заборгованості, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов'язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку, встановлення факту узгодженості грошового зобов'язання, наявності податкового боргу, його сплати у добровільному порядку тощо.
В силу вимог пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Згідно зі ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.
Як вже зазначалось вище, відповідач доказів оскарження наведених податкових повідомлень-рішень в судовому або адміністративному порядку не надано.
Відповідно до п.56.18 ст.56 ПК України рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п.56.11 ст.56 ПК України.
Таким чином, грошові зобов'язання, визначені податковими повідомленнями-рішеннями від 30.05.2018 № 0008701306, від 30.05.2018 № 0008691306, від 30.05.2018 № 0008711306 набули статусу узгоджених.
Податкові повідомлення-рішення були направлені на адресу відповідача дані якого занесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Паризької комуни, 88 А, м. Генічеськ, Херсонська область, 75500 та згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 7302802717131 вручено 11.06.2018 « ОСОБА_2 ».
Враховуючи зазначені обставини суд приходить до висновку про те, що податкові повідомлення-рішення з визначеними в них сумами податкового боргу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 вручені платнику податків, що підтверджуються копією рекомендованого повідомлення, наявного в матеріалах справи.
Оскільки ці зобов'язання не були сплачені платником у встановлений Законом строк, вони перетворилися на податковий борг платника у розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.
Щодо вимог позивача про стягнення нарахованої суми пені у розмірі 25 699,14 грн. - по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування та пені у розмірі 2 141,60 грн. по військовому збору що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування та пені у розмірі 122,19 грн.- по єдиному податку з фізичних осіб, суд зазначає наступне.
Згідно до п.п. 129.1, 129.4 ст. 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.
Пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Як вбачається зі зворотного боку інтегрованих карток платника податків за відповідачем постійно обліковується податковий борг з нарахуванням пені на нього.
При цьому суд також відмічає, що відповідач не скористався наданим йому правом надати суду докази на спростовування вказаних обставин.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
У зв'язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань, позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме, згідно п.59.1 ст.59 ПК України, де визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Статтею 59 ПК України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України, позивачем на адресу відповідача було надіслано податкову вимогу форми «Ф» від 16.02.2016 № 322-25, в якій зазначено, що загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями станом на 15.02.2019 року становить 17 610,36 грн. Податкова вимога була направлена на адресу відповідача, яка внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1 , рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 7550002929444, вручено 11.06.2016 « ОСОБА_2 ».
Враховуючи зазначені обставини суд приходить до висновку про те, що податкова вимога з визначеною в ній сумою податкового боргу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 у сумі 17610,36 грн. вважається такою, що вручена платнику податків, що підтверджуються копією рекомендованого повідомлення, наявного в матеріалах справи.
Відповідно до п. 59.5. ст. 59 ПК України у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Із часу направлення податкової вимоги до часу звернення із позовом до суду відповідач був постійним боржником, що підтверджується копією зворотного боку облікової картки платника. Зазначена обставина звільняє податковий орган від необхідності повторного направлення податкової вимоги.
За приписами пп.62.1.1-62.1.2 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
Як передбачено п.1 Розділу І "Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", затвердженого 07.04.2016 р. наказом Міністерства фінансів України № 422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за №751/28881 (надалі - Порядок № 422), цей Порядок визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
Згідно з п.2 Розділу І цього Порядку терміни в ньому вживаються в таких значеннях: інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.
Відповідно до п.1 Глави 1 Розділу ІІ Порядку № 422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.
Внаслідок дослідження судом зворотного боку інтегрованої картки платника податків станом на дату звернення позивача з даним позовом сума податкового боргу, яка є предметом стягнення в даній справі залишається не погашеною.
Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися податковим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, до яких належить стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).
Згідно вимог пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Частиною 1 ст. 77 КАС України, в редакції Закону України № 2147 - VІІІ, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На підставі викладеного, та враховуючи, що дії позивача відповідають вимогам чинного законодавства України, а також приймаючи до уваги факт не надання відповідачем до суду доказів погашення податкової заборгованості, чи будь-яких доказів, які б спростовували наведені доводи позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути кошти з рахунків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) у банках, що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу:
- по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 281 928 (двісті вісімдесят одна тисяча дев'ятсот двадцять вісім) грн 99 коп., (отримувач: УК у Генічеському р-ні/м. Генічеськ/11010500, код отримувача - 37934859, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО банку - 899998, номер рахунку - UA218999980333119341000021113, код бюджету - 11010500 (зведений бюджет);
- по військовому збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 23 451 (двадцять три тисячі чотириста п'ятдесят одна) грн 60 коп., (отримувач: УК у Генічеському р-ні/м. Генічеськ/11011001, код отримувача - 37934859, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО банку - 899998, номер рахунку - UA308999980313030137000021112, код бюджету - 11011001(державний бюджет);
- по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 691 (шістсот дев'яносто одна) грн 19 коп., (отримувач: УК у Генічеському р-ні/м. Генічеськ/18050400, код отримувача - 37934859, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО банку - 899998, номер рахунку - UA308999980314000699000021113, код бюджету - 18050400 (місцевий бюджет).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.В. Ковбій
кат. 111020300