Рішення від 30.10.2020 по справі 320/5929/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2020 року № 320/5929/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Текссол-С» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Текссол-С» звернулось до суду з позовом до Одеської митниці Держмитслужби, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Одеської митниці Держмитслужби, яка полягала у непідготовці у строк, передбачений чинним законодавством України, висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Текссол-С» з державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, в розмірі 102106,63 грн. відповідно до заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Текссол-С» за вих. №2012/19-02 від 20.12.2019 (вх. №791/11 від 27.12.2019 відповідно до даних загального відділу Одеської митниці Держмитслужби);

- зобов'язати Одеську митницю Держмитслужби підготувати висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Текссол-С» з державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, в розмірі 102106,63 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.07.2020 відкрито спрощене провадження без проведення судового засідання в даній адміністративній справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем неправомірно проігноровано свій обов'язок щодо підготовки висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів відповідно до заяви товариства, поданої ним у зв'язку зі скасуванням рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA500010/2017/000007/2 від 03.10.2017 у судовому порядку, що призвело до порушення прав позивача.

Відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження в адміністративній справі №320/5929/20, про що свідчать відомості з даних сервісу відстеження поштових відправлень на офіційному сайті національного оператора поштового зв'язку «Укрпошта» (https://track.ukrposhta.ua), поштове відправлення за трек-номером №0113332690484 вручене адресату (65078, м. Одеса, Україна) 06.08.2020.

Проте, відповідач не надав до суду відзиву на позовну заяву чи інших документів.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з'ясувавши обставини справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ТОВ «Текссол-С» (місцезнаходження: 08138, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, хутір Фермерський, вул. Вишнева, буд. 12А, ідентифікаційний код юридичної особи 35892372) згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є юридичною особою з 09.04.2008.

Судом встановлено, що Одеською митницею ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500010/2017/000007/2 від 03.10.2017, відповідно до якого митна вартість товару була скоригована в сторону її збільшення.

На підставі зазначеного рішення позивачем до бюджету додаткового було сплачено митних платежів у сумі 102 106,63 грн.

У подальшому постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2018 в адміністративній справі №815/135/18, зокрема визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA500010/2017/000007/2 від 03.10.2017.

На підставі вищевказаного рішення суду, яке набрало законної сили, 20.12.2019 позивач звернувся до відповідача з заявою за вих. №2012/19-02 (вх. №791/11 від 27.12.2019 відповідно до даних загального відділу Одеської митниці Держмитслужби), в якій висловив прохання підготувати висновок про повернення йому надмірно сплачених ним при митному оформленні товару сум митних платежів у розмірі 102 106,63 грн.

Одеська митниця Держмитслужби своїм листом №7.10-15-01/1-11/217 від 08.01.2020, який був отриманий позивачем 13.01.2020, повідомила позивачу, що питання щодо повернення надмірно сплачених до бюджету позивачем митних платежів буде розглянуто відповідачем за результатами вжиття декларантом заходів щодо внесення змін до митної декларації у зв'язку зі скасуванням рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA500010/2017/000007/2 від 03.10.2017 у судовому порядку та подання позивачем заяви про повернення надмірно сплачених митних платежів з дотриманням вимог Податкового кодексу України (далі - ПК України) та Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №643 від 18.07.2017 (далі - Порядок 643).

Не погоджуючись із такою позицією відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відносини, що пов'язані із справлянням та поверненням митних платежів, регулюються Митним кодексом України від 13.03.2012 № 4495-VІ (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - МК України), Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 301 МК України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів митний орган не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб митного органу, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

У той же час, відповідно до п. 43.1 ст. 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Нормами пп. пп. 14.1.39, 14.1.115, 14.1.156 та 14.1.1561 п. 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошовим зобов'язанням платника податків є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або МК України.

Податкове зобов'язання (для цілей розділу V цього Кодексу) - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом

Надміру сплачені грошові зобов'язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Відповідно до ч. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.

Приписами п. п. 43.3-43.6 ст. 43 ПК України передбачено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

У разі повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 2001.5 статті 2001 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Повернення у випадках, визначених законодавством, сум податку на додану вартість, контроль за справлянням яких покладено на контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, при ввезенні товарів на митну територію України здійснюється в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 цього Кодексу на момент оформлення митної декларації/аркуша коригування, на підставі яких здійснюватиметься таке повернення.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У разі якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

На виконання вищезазначених приписів податкового та митного законодавства України був затверджений Порядок 643.

Так, відповідно до п. 7 Розділу ІІІ Порядку 643 сформовані електронні висновки з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками митниці Держмитслужби у строк не пізніше 17:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви до митниці Держмитслужби в автоматичному режимі надсилають до Казначейства для виконання.

Електронні висновки про повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами (крім акцизного податку з ввезеного на митну територію України пального), надсилають до Казначейства для виконання за умови їх погодження з відповідними місцевими фінансовими органами.

Отже, якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту.

Такий висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постанові від 22.01.2019 у справі №826/17796/14.

Суд зазначає, що сплачена позивачем у зв'язку з прийняттям Одеською митницею ДФС рішення про коригування митної вартості товарів №UA500010/2017/000007/2 від 03.10.2017 фінансова гарантія в розмірі 102 106,63 грн. після скасування такого рішення в судовому порядку набула статусу надмірно сплачених митних платежів.

Відтак, відповідач, отримавши заяву позивача за вих. №2012/19-02 від 20.12.2019 (вх. №791/11 від 27.12.2019 відповідно до даних загального відділу Одеської митниці Держмитслужби), був зобов'язаний у силу вищезазначених імперативних приписів законодавства України підготувати відповідний висновок про повернення позивачу надмірно сплачених до бюджету митних платежів та передати його на виконання відповідному органу Державної казначейської служби України, проте відповідач цього не зробив.

Суд не погоджується з позицією відповідача, висловленою ним у листі №7.10-15-01/1-11/217 від 08.01.2020, відповідно до якої питання щодо повернення надмірно сплачених до бюджету позивачем митних платежів повинно розглядатися відповідачем за результатами вжиття декларантом заходів щодо внесення змін до митної декларації у зв'язку зі скасуванням рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA500010/2017/000007/2 від 03.10.2017 у судовому порядку та подання позивачем заяви про повернення надмірно сплачених митних платежів з дотриманням вимог ПК України та Порядку 643 з огляду на наступне.

Суд звертає увагу, що відповідно до п. 37 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №450 від 21.05.2012 (далі - Положення 450) після завершення митного оформлення зміни до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа можуть вноситися шляхом, зокрема заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування за формою згідно з додатком 4.

Внесення змін до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа шляхом оформлення аркуша коригування здійснюється в порядку, що встановлюється Мінфіном. Після оформлення аркуша коригування його електронний примірник засвідчується електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, вноситься до локальних баз даних митного органу і Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України посадовою особою митного органу, що його оформила, та передається спеціалізованим митним органом до відповідного органу державної податкової служби згідно з пунктом 32 цього Положення.

Оформлений митним органом аркуш коригування є невід'ємною частиною відповідної митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа.

Аркуш коригування заповнюється та оформлюється митним органом у разі: необхідності виправлення відомостей, пов'язаних з доплатою або поверненням митних платежів, у тому числі у зв'язку із скасуванням рішення митного органу; необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи відомостей, пов'язаних з коригуванням ціни товару, що вивозиться за межі митної території України, для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням, якщо таке коригування не призведе до зменшення суми податків, що підлягає сплаті до бюджету; необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи помилково зазначених в оформленій митній декларації на бланку єдиного адміністративного документа відомостей про товари, не пов'язаних з перерахуванням сум митних платежів за такою митною декларацією; необхідності відображення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи відомостей про товари, що стали відомі після закінчення митного оформлення товарів, не пов'язаних з перерахуванням сум митних платежів за митною декларацією на бланку єдиного адміністративного документа.

Суд зазначає, що саме на відповідача, а не на позивача, покладено обов'язок щодо заповнення та оформлення аркушу коригування до відповідної митної декларації у зв'язку зі скасування рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA500010/2017/000007/2 від 03.10.2017 у судовому порядку, без додаткового звернення позивача для внесення таких змін до митної декларації.

Як наслідок, суд доходить висновку, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, яка полягала в непідготовці в строк, передбачений чинним законодавством України, висновку про повернення позивачу з державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, в розмірі 102106,63 грн. відповідно до заяви ТОВ «Текссол-С» за вих. №2012/19-02 від 20.12.2019 (вх. №791/11 від 27.12.2019 відповідно до даних загального відділу Одеської митниці Держмитслужби).

Суд зазначає, що митниця не виконала процедурних обов'язків щодо алгоритму дій, покладених на неї вищезазначеними нормами законодавства, зокрема Порядком 643, безпідставно проігнорувавши обов'язок у поверненні позивачу надмірно сплачених коштів та підготовці відповідного висновку.

Разом із тим рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що за даних обставин справи належний спосіб відновлення порушеного права позивача, який є ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність відповідача, є саме зобов'язання підготувати висновок про повернення ТОВ «Текссол-С» з державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів в розмірі 102106,63 грн. відповідно до заяви ТОВ «Текссол-С» за вих. №2012/19-02 від 20.12.2019 (вх. №791/11 від 27.12.2019 відповідно до даних загального відділу Одеської митниці Держмитслужби).

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 2102,00 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням №4203 від 09.07.2020.

Отже, понесені позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Одеської митниці Держмитслужби, яка полягала у непідготовці у строк, передбачений чинним законодавством України, висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Текссол-С» з державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, в розмірі 102106,63 грн. відповідно до заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Текссол-С» за вих. №2012/19-02 від 20.12.2019 (вх. №791/11 від 27.12.2019 відповідно до даних загального відділу Одеської митниці Держмитслужби).

3. Зобов'язати Одеську митницю Держмитслужби підготувати висновок про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Текссол-С» з державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, в розмірі 102106,63 грн. відповідно до заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Текссол-С» за вих. №2012/19-02 від 20.12.2019 (вх. №791/11 від 27.12.2019 відповідно до даних загального відділу Одеської митниці Держмитслужби).

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Текссол-С» (код ЄДРПОУ 35892372) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459) судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Щавінський В.Р.

Попередній документ
92535823
Наступний документ
92535825
Інформація про рішення:
№ рішення: 92535824
№ справи: 320/5929/20
Дата рішення: 30.10.2020
Дата публікації: 02.11.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (14.01.2021)
Дата надходження: 14.01.2021
Предмет позову: про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії