про залишення позовної заяви без руху
26 жовтня 2020 року м. Київ №320/4002/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву адвоката Фещенка Миколи Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги,
адвокат Фещенко М.Л. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з вимогами до ГУ ДПС у Київській області та ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) від 11.02.2019 №Ф-145590-52-У від 11.02.2019 та від 12.08.2019 № Ф-145590-52-У від 12.08.2019.
Ухвалою суду від 18.06.2020 подана позовна заява була повернута заявникові разом з усіма матеріалами у зв'язку з невиконанням вимог суду про усунення недоліків.
07.10.2020 постановою Шостого апеляційного адміністративного суду, ухвала суду від 18.06.2020 скасована, справа направлена для продовження розгляду до Київського окружного адміністративного суду.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд виходив з того, що вимоги до форми і змісту позовної заяви перелічені у ст.ст.160,161, 171 КАСУ. Дії судді після одержання позовної заяви унормовані ч.1 ст.171 КАСУ. Так, перевірці при її поданні підлягає: адміністративна процесуальна дієздатність заявника; наявність у представника належних повноважень на ведення справи; відповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу; належність позову до юрисдикції адміністративного суду та дотримання правил підсудності; встановлення дотримання строку звернення до суду; виявлення відсутності інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
Дослідивши позовну заяву та приєднані до неї документи суд констатує факт її невідповідності вимогам положень ст.ст.160,161 КАСУ у зв'язку з чим позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням заявниці десятиденного строку для усунення її недоліків шляхом подання позовної заяви у новій редакції із викладенням обставин, якими обґрунтовані заявлені вимоги з посиланням на докази, що підтверджують кожну обставину заявлених вимог, зокрема, але не виключно, обставин реєстрації позивачки у якості суб'єкта підприємницької діяльності та надання документів, якими підтверджено цей факт, а також взяття на облік у податковому органі як ФОП та в органах ПФУ; зазначення обставин та порядку зняття з обліку як фізичної особи-підприємця у порядку, встановленому п. 65.10, ст. 67 ПКУ, розд. ХІ Порядку №1588; подання суду документів про проведення заявницею остаточних розрахунків з податків від провадження підприємницької діяльності, закриття усіх рахунків відкриті у фінансових установах (крім рахунків, відкритих для зарахування коштів на вимогу фізичних осіб) та представлення суду доказів подання таких документів відповідному контролюючому органу; представлення суду копії повідомлення за формою №20-ОПП та декларації про майновий стан та доходи за останній базовий період здійснення підприємницької діяльності; надання суду акту звірки даних позивачки зі сплати заборгованості з даними облікової картки платника податків, наявної у відповідача; подання доказів сплати ЄСВ до 2000 р. (звітних декларацій та платіжних доручень про перерахування коштів у визначених законом розмірі та на належний рахунок); визначення порядку здійснення підприємницької діяльності; обставини подання та/або неподання звітів по ЄСВ; надання обґрунтування порушення оспорюваними рішеннями прав, свобод та інтересів заявника із розкриттям змісту порушених прав; надання заяви про поновлення строку звернення до суду з посиланнями на докази на підтвердження поважності пропуску цього строку.
Суд звертає увагу, що у поданій заяві представник позивачки просить визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11.02.2019 та від 12.08.2019, в той час як до суду позовна заява надійшла 12.05.2020, тобто після спливу 6 місяців з моменту виникнення права на її оскарження.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 122 КАСУ позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як убачається з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суддя зауважує, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права. Порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен був дізнатись", що містяться у ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення її прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. При цьому, поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють особі вчасно реалізувати право на судовий захист.
Таким чином, суд приходить до висновку, що адвокат Фещенко М.Л., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду з порушенням визначеного законом строку позовної давності та не обґрунтовує у позовній заяві причини його пропуску та підстав для поновлення за відсутності бодай яких-небудь доказів на підтвердження наведених обставин. Згідно із ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, представнику позивачки слід надати пояснення та докази на їх підтвердження, що свідчать про те, що вона не знала і не могла знати про порушення її прав станом на серпень 2019 та лютий 2020 відповідно до дат прийнятих спірних вимог або ж зазначити обставини, що об'єктивно перешкоджали позивачці своєчасно реалізувати право на звернення до суду за захистом своїх прав у строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.
З огляду на те, що матеріали позовної заяви оформлені не належним чином, чого вимагає Кодекс адміністративного судочинства України, суддя визнав за необхідне залишити позовну заяву без руху.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -
позовну заяву адвоката Фещенка Миколи Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Брагіна О.Є.