30 жовтня 2020 року Справа № 160/10395/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферст Груп» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
31.08.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферст Груп» (далі - позивач) до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (далі ДПС, відповідач), в якій позивач просить, а саме:
- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області щодо складання, реєстрації та внесення до інформаційних баз даних ДПС узагальненої податкової інформації від 24.04.2020 № 21106/04-36-51-30/41701663 щодо ТОВ «Ферст Груп», код ЄДРПОУ 41701663, за звітний період декларування ПДВ лютий 2020 року;
-зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області скасувати реєстрацію та виключити з інформаційних баз даних ДПС узагальнену податкову інформацію від 24.04.2020 № 21106/04-36-51-30/41701663 щодо ТОВ «Ферст Груп», код ЄДРПОУ 41701663, за звітний період декларування ПДВ лютий 2020 року.
Позов мотивовано тим, що законом не заборонено звертатися до суду з вимогами про визнання протиправними дій, які полягають у складанні, реєстрації та внесенні податкової інформації до інформаційних баз даних ДПС. За наслідками своїх дій відповідач не виносив податкового повідомлення-рішення, яке платник податків (позивач) може оскаржити, тому позивач не має іншого способу захисту порушених прав та інтересів, окрім оскарження дій податкового органу. За умови невинесення податкового повідомлення-рішення, об'єктом судового контролю повинні бути дії податкового органу. Відповідно до ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику; зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань. Ця система повинна відображати фактично задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, її коригування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань та податкового кредиту, а контролюючі органи використовують вказану систему у своїй роботі, у тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, розбіжності в яких призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності. Отже, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок здійснення заходів податкового контролю, є лише службовою діяльністю працівників контролюючого органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження даних податкового обліку платників податків, які не створюють для платника податків самостійного юридичного наслідку. Інформація, отримана податковим органом за результатами податкового контролю, використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу. Відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними у встановленому порядку. Враховуючи висновки, викладені у податковій інформації та оцінку з боку податкового органу господарської діяльності позивача як протиправної, позивач зазначає, що це призводить до невизнання прав платника податків, які випливають з правовідносин з його контрагентами та податковими органами, а отже, породжує спірність, правову невизначеність як у відносинах між сторонами договорів, так і у податкових правовідносинах. Таким чином, йдеться про реальні дії, що відбулися і безпосередньо порушують права та інтереси позивача, та це не є припущенням про порушення цих прав та інтересів у майбутньому. Натомість, складена відповідачем Узагальнена податкова інформація від 24.04.2020 №и 21106/04-36-51-30/41701663 містить аналіз ведення позивачем господарської діяльності та оцінку реальності відповідних господарських операцій. При цьому, її складено не за результатами перевірки платника податків та дослідження документів, визначених п. 44.1 ст. 44 ПКУ, а «у результаті опрацювання податкової інформації». Внесення узагальненої податкової інформації впливає на репутацію позивача як контрагента, та має наслідком у подальшому при проведенні контрольних заходів органами ДПС по відношенню до контрагентів позивача. Ця обставина може вплинути на виникнення розбіжностей у визначенні податкових зобов'язань одного контрагента та податкового кредиту іншого контрагента, що має наслідком визначення податковим органом відповідних податкових зобов'язань.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі №16010395/20 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Ухвалу про відкриття провадження у цій справі отримано представником відповідача 08.09.2020 року, однак станом на 30.10.2020 року відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Справа розглядається судом в порядку спрощеного провадження за приписами статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Ферст Груп», код ЄДРПОУ 41701663, зареєстроване 02.11.2017 року , номер запису в Єдиному державному реєстрі про включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичну особу - у разі, коли державна реєстрація юридичної особи була проведена після набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» 1 224 102 0000 083174.
24.04.2020 за № 21106/04-36-51-30/41701663 зареєстровано узагальнену податкову інформацію щодо ТОВ «Ферст Груп» 41701663 за звітний період декларування ПДВ лютий 2020 року щодо фінансово-господарських операцій у лютому 2020 року з придбання та фінансово-господарських операцій з постачання й правомірності складання і реєстрації в ЄРПН податкових накладних, виписаних за лютий 2020 року при визначенні сум податкових зобов'язань.
За висновками узагальненої податкової інформації (п. 6.1) за звітний період декларування ПДВ встановлено не правомірне складання податкових накладних з порушенням норм п.п. «а»/»б» п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, абзаців перших пп. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 Кодексу, перелік яких наведено у п.п. 5.1.2 п. 5.1 цієї узагальненої податкової інформації та визначення платником податків сум податкових зобов'язань при продажу товарів/послуг на загальну суму 1666666, 67 грн. Таким чином, платником податків порушено норми п.п.»а»/»б» п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 Кодексу. Визначення платником податків сум податкового кредиту при придбанні товарів/послуг на загальну суму 1689583,64 грн. Таким чином, платником податків порушено норми п.п. «а» п. 198.1 ст. 198, абзаців першого-третього п. 198.2, абзаців першого і другого п. 198.3 та абзацу третього п. 198.6 ст. 198, абзаців другого і третього п. 201.10 ст. 201 Кодексу.
Позивач, вважаючи дії контролюючого органу щодо складання, реєстрації та внесення до інформаційних баз даних ДПС узагальненої податкової інформації від 24.04.2020 № 21106/04-36-51-30/41701663 протиправними, звернувся до суду з відповідним позовом.
Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, суд дійшов висновку про таке.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.(п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України)
За приписами п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю, згідно п.п. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України, є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.
Відповідно до ст. 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Відповідно до п. 74.1 ст. 74 Податкового кодексу України Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики. (п. 74.2 ст. 74 Податкового кодексу України)
Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку.
Отже, дії контролюючого органу щодо складення, реєстрації та внесення до інформаційних баз даних ДПС узагальненої (узагальнюючої) інформації (незалежно від джерела її отримання), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків, в порядку передбаченому ПК України. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 08.10.2019 року по справі № 816/3469/13-а, від 10.09.2019 року по справі № 826/6984/15.
Тобто, висновки, викладені в спірній узагальненій податковій інформації, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, така інформація не порушує прав останнього.
Крім того, суд зазначає, що обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.
Дії контролюючого органу щодо складення, реєстрації та внесення до інформаційних баз даних ДПС узагальненої (узагальнюючої) інформації не породжують правових наслідків для платників податків та відповідно не порушують їхні права і законні інтереси, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов'язків.
Зазначений висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 480/4006/18.
Тобто, висновки, викладені в спірній узагальненій податковій інформації, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, така інформація не порушує прав останнього.
Крім того, в ході розгляду справи не встановлено наявності в інформаційних базах даних ДПС узагальненої податкової інформації від 24.04.2020, яка б стала наслідком для коригування податкових зобов'язань та платежів до бюджету в картці обліку ТОВ «Ферст Груп», тому доводи позивача про наявність у даному спорі матеріально-правового інтересу не відповідає дійсності.
Суд також враховує, що складена податкова інформація відповідає вимогам п.2.3.8.Рекомендованого порядку взаємодії підрозділів ДПС при комплексному відпрацюванні податкових ризиків з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної фіскальної служби України від 28.07.2015 № 543.
Крім того, відповідно до п.73.3 ст.73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованими та правомірними дії ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо внесення 24.04.2020 узагальненої податкової інформації щодо ТОВ «Ферст Груп», що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідачем не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення позовної заяви.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з відмовою позивачу в задоволенні позову, понесені ним судові витрати, пов'язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 242-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Ферст Груп» до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна