Справа № 308/6539/17
29 жовтня 2020 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючої судді Фазикош О.В. за участю секретаря Лупак В.І., розглядаючи у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Моторно-транспортного страхового бюро України, про компенсацію моральної шкоди завданої ушкодженням здоров'я важкого ступеню тяжкості, унаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, дорожньо-транспортної пригоди, вимушених матеріальних витрат, понесених на лікування,-
Позивач звернувся із зазначеним позовом до відповідачів, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь позивача компенсацію за спричинену моральну шкоду, у розмірі 500000,00 гривень, з яких у розмірі регламентного ліміту 100000,00 гривень, стягнути на користь позивача з МТСУБУ. Визначити до стягнення із заподіювача шкоди ОСОБА_2 , на користь позивача заподіяну матеріальну шкоду, у розмірі 9125,00 гривень, з яких із розміру регламентного ліміту 50000,00 гривень, стягнути з МТСБУ на користь позивача 9125,00 гривень. Позивач звернувся із зазначеним позовом до відповідачів, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь позивача компенсацію за спричинену моральну шкоду, у розмірі 500000,00 гривень, з яких у розмірі регламентного ліміту 100000,00 гривень, стягнути на користь позивача з МТСУБУ. Визначити до стягнення із заподіювача шкоди ОСОБА_2 , на користь позивача заподіяну матеріальну шкоду, у розмірі 9125,00 гривень, з яких із розміру регламентного ліміту 50000,00 гривень, стягнути з МТСБУ на користь позивача 9125,00 гривень.
10.10.2017 року суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі було відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В подальшому, відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області № 1337 від 20.11.2018 року щодо призначення повторного автоматичного розподілу справи, матеріали вказаної справи підлягають повторному автоматизованому перерозподілу у зв'язку з закінченням п'ятирічного строку повноважень судді Дергачової Н.В.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2018 року, головуючим суддею визначено Тхір О.А. та передано дані матеріали для розгляду.
Ухвалою суду від 05.12.2018 позовну заяву прийнято до розгляд та призначено підготовче засідання.
Згідно розпорядження Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області №775 05.11.2019 р. матеріали справи № 308/6539/17 підлягають повторному автоматизованому перерозподілу у зв"язку із тим, що суддя Тхір О.А. відрахована зі штату Ужгородського міськрайонного суду (закінчення строку тимчасового переведення ) згідно Наказу Ужгородського міськрайонного суду №300/02-06 від 20.09.2019 року.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Фазикош О.В.
Розгляд справи відкладався не одноразово 31.03.2020, 18.05.2020, 26.06.2020, 23.09.2020 у зв'язку із неявкою в судове засідання сторін по справі.
Суд констатує, що сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися в тому числі і шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://ug.zk.court.gov.ua/sud0712/.
Позивач та його представник в судове засідання, призначене на 29.10.2020 р. повторно не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Позивач із заявами про відкладення розгляду справи чи розгляду справи за їх відсутності після зміни складу суду не звертався.
Відповідач в судове засідання не з'явився про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, до суду клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про причини неявки не повідомляв.
Представник відповідача Моторно-транспортного страхового бюро України в судове засідання не з'явився про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, до суду клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про причини неявки не повідомляв. Згідно поданого заперечення на адресу суду від 30.11.2017 року представник відповідача просив врахувати, що на стадії досудового розслідування перебуває кримінальне провадження за ознаками правопорушення передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, в рамках якого пред'явлено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та МТСБУ про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши їх у сукупності, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Судом при розгляді справи надсилались судові повістки про виклик до суду усім учасникам справи, в тому числі і позивачу та представнику позивача на адресу зазначену в позовній заяві.
Позивач та представник позивача в судове засідання повторно не з'явилися будь-яких клопотань чи заяв до суду від позивача, зокрема і заяви про розгляд справи за його відсутності після зміни складу суду не надходило.
Суд констатує, що поштова кореспонденція направлена позивачу та представнику позивача повертається на адресу суду із поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання» . Разом із тим, позивач та представник позивача не повідомляв суд про зміну адреси проживання або кореспонденції.
Відомості про розгляд справ (залишення позову без руху, повернення позовної заяви, дані про відкриття провадження та дати призначення справи до розгляду) публікуються на офіційному веб-сайті Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області відповідності до Рішення ради суддів загальних судів № 12 від 28 лютого 2013 року «Про організацію роботи з інформаційного наповнення і функціонування офіційних веб-сайтів загальних судів на офіційному веб-порталі судової влади України».
Додатково сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://ug.zk.court.gov.ua/sud0712/.
При цьому суд враховує, що після повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2018 року, головуючим суддею визначено Тхір О.А. та передано дані матеріали для розгляду.
Так, згідно протоколу судового засідання від 28.05.2019 року в судовому засіданні представник позивача клопотав відкласти підготовче судове засідання для надання можливості уточнити предмет позову.
Ухвалою суду від 16.08.2019 позовну заяву було залишено без руху із зазначенням недоліків, які слід усунути. Зокрема в ухвалі про залишення позовної заяви без руху було вказано на те, що позивачем не зазначено адреси місця перебування чи місця проживання відповідача (останнього відомого місця проживання відповідача), однак норми ч. 3 ст. 175 ЦПК України (ст. 119 ЦПК України, яка діяла на момент пред'явлення позовної заяви :п. 2 ч. 2 "ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі;") містять прямий обов'язок щодо такого позивача, а не його право. Зокрема, представник позивача в підготовчому судовому засіданні, в якому він брав участь, стверджував, що відповідач ОСОБА_2 громадянин Австрійської Республіки та проживає в Австрії, проте останнє відоме позивачу місце роботи і перебування, відповідно до матеріалів позовної заяви, відповідача знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, будь-яких доказів про таке суду не надав, як і не надав відомостей про його відому адресу проживання в Україні або за межами України.
Окрім того, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху вказано і на те, що до позовної заяви позивачем не додано засвідченого належним чином офіційного перекладу позовної заяви та додатків до неї - мовою держави, в якій проживає відповідач, та не вказано останньої відомої адреси місця перебування відповідача. Зазначене позбавляє суд можливості звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави з метою вручення документів та проведення окремих процесуальних дії на території Австрії.
Так, позивачу було надано строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем копії даної ухвали. Вказану ухвалу надіслано на зазначену в позовній заяві адресу ОСОБА_1 .
Супровідним листом від 27.07.2019 року, ухвалу суду від 16 серпня 2019 року про залишення позовної заяви без руху направлено позивачу ОСОБА_1 на адресу, що вказана ним у позовній заяві.
Супровідними листами від 06.11.2019 року та 26.06.2020 року ухвалу суду від 16 серпня 2019 року про залишення позовної заяви без руху повторно направлялась позивачу ОСОБА_1 на адресу, що вказана ним у позовній заяві.
Супровідним листом від 25.09.2020 року, ухвалу суду від 16 серпня 2019 року про залишення позовної заяви без руху повторно направлено позивачу ОСОБА_1 та представнику позивача на адреси, що вказані у позовній заяві.
Згідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Стаття 43 ЦПК України чітко визначає права та обов'язки сторін по справі, а у ст. 44 ЦПК України вказано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
За весь час перебування справи в суді позивач ОСОБА_1 долею своєї позовної заяви не цікавився.
Судом вичерпані всі передбачені діючим ЦПК України можливі варіанти зв'язатися з позивачем та представником позивача та вручити копію ухвали суду від 16 серпня 2019 року.
Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі "Пономарьов проти України", сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Аналогічна позиція висловлена також в пункті 27 рішення Європейського Суду з прав людини від 26 квітня 2007 року по справі "Шевченко проти України" (Заява N 8371/02). Де Європейський Суд зазначив, що заявник не зміг довести, що він вчиняв будь-які кроки між вереснем 2002 року та груднем 2003 року та після 2 червня 2004 року, щоб довідатись про стан провадження у його справі.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії" сформував позицію про те, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 04 жовтня 2001 року у справі "Тойшлер проти Германії" наголосив на тому, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях. Відтак в кожному випадку заявник при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до пунктів 6, 7 частини 2 ст. 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строк та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Частиною 1 ст. 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Принцип юридичної визначеності, як складова частина конституційного принципу верховенства права, зобов'язує позивача самостійно цікавитися перебігом розгляду його позову в суді. Тривала відсутність такого інтересу з боку позивача свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права.
Зважаючи на те, що справа в суді знаходиться тривалий час, протягом якого позивач не цікавиться рухом своєї позовної заяви, не отримує направлені йому судом поштові відправлення (в тому числі ухвалу про залишення позову без руху), тобто позивач добросовісно не здійснює свої процесуальні права і не виконує процесуальні обов'язки.
Таким чином, недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі судді від 16 серпня 2019 року, в установлений законом строк позивачем усунуті не були.
Станом на 29.10.2020 року недоліки на які було вказано, у вище зазначені в ухвалі, позивачем не усунуто.
Згідно ч. 11 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відповідно до ч. 13 вказаної норми якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Отже, у зв'язку з тим, що позивачем недоліки, на які було вказано судом в ухвалі суду від 16 серпня 2019 року про залишення позовної заяви без руху, не усунуто, то в силу наведеної ч. 13 ст. 187 ЦПК України позовна заява залишається без розгляду.
Суд роз'яснює позивачу, що відповідно ч.2 ст. 257 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На підставі викладеного та керуючись ч.13 ст.187, ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Моторно-транспортного страхового бюро України, про компенсацію моральної шкоди завданої ушкодженням здоров'я важкого ступеню тяжкості, унаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, дорожньо-транспортної пригоди, вимушених матеріальних витрат, понесених на лікування - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє такого позивача повторно звернутися до суду з тотожним позовом, якщо він дійде висновку про необхідність судового захисту своїх порушених, оспорюваних чи невизнаних прав.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені в день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Фазикош