вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
30.10.2020м. ДніпроСправа № 904/4849/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., розглянувши справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
до Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у сумі 194 041,80 грн.
Без виклику (повідомлення) учасників.
Приватне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у сумі 194 041,80 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору перевезення вантажу, в частині своєчасної доставки вантажу.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2020, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
21.09.2020 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що він не погоджується з позовними вимогами, але зі змісту відзиву не вбачається суті його заперечень з приводу позовних вимог.
Відповідач у відзиві на позов просить зменшити розмір штрафу до 50 %, посилаючись на те, що підприємство перевозить вантажі та пасажирів для задоволення потреб держави, юридичних і фізичних осіб в безпечних та якісних залізничних перевезеннях у визначеному регіоні транспортної мережі України.
Заборгованість Залізниці по залученим коштам на кінець 2019 року становить 4 413,5 млн. грн., з яких 1 214,8 млн. грн. за довгостроковими кредитами,896,4 млн. грн. за єврооблігаціям, 2 302,3 млн. грн. - заборгованість за договорами фінансового лізингу. Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги на початок 2019 року становить 311,5 млн. грн. Протягом року її зменшено на 33.9 млн., заборгованість залишається значною - 277,6 млн. грн., з яких 90,3 млн. грн. це заборгованість по капвкладеннях, 112,6 млн. грн. - за ТМЦ, 35,8 млн.грн. за ремонти рухомого складу та інших основних засобів.
Залізниця несе основний тягар у такому важливому соціальному питанні, як надання безплатних послуг з перевезення пільгових категорій громадян, але не отримує компенсацію у потрібному обсязі. Місцевими органами влади не прийнято до оплати та не компенсовано 54,6 млн. грн. у 2018 році, 72,5 млн. грн. у 2019 році. Незважаючи на скрутне фінансове становище, залізниця продовжує своєчасно виконувати розрахунки по заробітній платі, з податків та зборів.
Крім того, Придніпровська залізниця внесена до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави. Зазначений перелік затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83.
Також відповідач вказує на те, що істотною у даному випадку є та обставина, що Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 (зі змінами) "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 установлено з 13.03.2020 до 31.10.2020 на всій території України карантин. За період карантину залізниця зазначала значних матеріальних втрат.
Відповідач звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів того, що позивач поніс збитки внаслідок затримки доставки вантажу.
19.10.2020 позивач надав до суду відповідь на відзив, в які зазначив, що відповідач є професійним перевізником, у зв'язку з чим, має можливість здійснити загальне планування руху по залізничним шляхам за напрямком до конкретної станції призначення, на предмет технічної і технологічної можливості здійснення перевезення. Крім того, відповідач, як перевізник у разі затримки вантажу в процесі перевезення має право зробити відмітку у перевізних документах про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки. Однак відповідач своїм правом не скористався.
Також позивач вказує на те, що посилання відповідача на те, що АТ "Українська залізниця" постраждала від спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19 не є підставою для зменшення розміру штрафу оскільки від спалаху даної хвороби постраждав не лише відповідач, а й позивач, економіка України в цілому та світова економіка.
Крім того, позивач зазначає, що посилання відповідача на те, що Придніпровську залізницю включено до переліку підприємств, які мають істотне стратегічне значення для економіки та безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83, не є тією достатньою обставиною, що надає право суду на зменшення розміру неустойки, без дослідження всіх доказів для зменшення штрафу у сукупності. При цьому, організаційна форма підприємства відповідача, в даному випадку засновником якого є держава в особі Кабінету Міністрів України, не впливає на те, що відповідач є таким самим учасником господарських відносин та суб'єктом господарювання, як і позивач та на нього, відповідно, розповсюджуються ті самі норми та права, що регулюють спірні відносини, в даному випадку щодо відповідальності за неналежне виконання зобов'язань, що мало місце у цій справі.
Позивач звертає увагу на те, що відповідач у відзиві на позов просить про зменшення штрафу, проте не зазначає жодних обставин, які мають істотне значення та які суд повинен врахувати при зменшенні розміру штрафу.
27.10.2020 позивач надав до суду клопотання про долучення доказів понесення ним витрат на правничу допомогу та просить стягнути 4 462,82 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без виклику учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд встановив.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ:
Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин, пов'язаних із встановленням факту порушенням відповідачам терміну доставки вантажу, визначеного статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, та встановлення факту нарахування позивачем штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у сумі 194 041,80 грн.
У квітні 2020 року Акціонерним товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Відповідач) здійснено перевезення вантаж до станції призначення Рядова та Терни Придніпровської залізниці, одержувач - ПАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - Позивач).
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що під час здійснення вказаних перевезень відповідачем допущено прострочення термінів доставки, що підтверджується календарними штемпелями на залізничних накладних: №№ 46597753, 47152376, 47152384, 47152392, 47152517, 47152525, 47152558, 47152566, 47152582, 47152590, 47152608, 47152616, 47152624, 47154547, 47154612, 48339642, 48348080, 48349898, 48355481, 48364921, 48369912, 48372163, 48376073, 48376081, 43694033, 43694090, 47117643, 47117650, 47122486, 47134622, 47138466, 47139670, 47139688, 47183587, 47192455, 47172002, 47172010, 48370944, 48381149, 48383293, 48384861, 48387682, 48396022, 48396535, 48396576, 48397905, 48398556, 48399646, 47159199, 47234059, 47259874, 47259882, 47262316, 47262324, 47268719, 47274709, 47299318, 47299342, 48417042, 48420152, 47349733, 47349766, 47349790, 47384698, 48435549, 48435622, 48435689, 48435713, 48470173, 48470181, 34312587, 47408026, 48481667, 48481683, 48481691, 48481709, 48481717, 48481733, 48481741, 48481758, 48481790, 48481808, 48481824, 48481857, 48481907, 48481915, 48481964, 48481972, 41298308, 41303512, 41305418, 41306226, 41311002, 41448143, 41448150, 41448168, 41448176, 41448184, 41448192, 41448200, 41448218, 41448226, 41448234, 41448242, 41448259, 41448267, 41448283, 41452319, 41452756, 41452764, 47157433, 47315692, 47322391, 47322425, 47322474, 47322516, 47322565, 47312631, 47322763, 47322797, 47323373, 47360565, 47383088, 47400924, 47436639, 47467774, 47499876, 47499884, 47499892, 48497952, 34251264, 41350786, 41350794, 41350802, 41351164, 41351172, 41351180, 41353657, 41438789, 41438797, 41438805, 41438821, 41438839, 41438847, 41438862, 41438870, 41438888, 41438896, 41438904, 41438912, 41438920, 41438938, 41438946, 41438953, 41438961, 41438979, 41438987, 41438995, 41439001, 41439019, 41439027, 41439035, 41439043, 41439050, 41439068, 41439076, 41439084, 41439092, 41439100, 41439118, 41439126, 41439134, 41439142, 41439159, 41439167, 41439175, 41439183, 41439191, 41439209, 41439217, 41439225, 44439233, 41439258, 41439266, 41439274, 41439282, 41439290, 41439308, 41439316, 43677814, 43677822, 34199232, 34199356, 34199372, 34199489, 34210765, 34210989, 34211011, 34211060, 34211623, 34227140, 34227181, 34227439, 34250563, 34250589, 34260018, 34295535, 34295543, 34295550, 34295568, 40913063, 40913071, 40913683, 40913691, 40913709, 40913717, 47568548, 47568589, 38703617, 38703633, 38703682, 38703658, 47659024, 41117292, 41117300, 41138777, 41525064, 41525072, 41525544, 41525551, 41525569, 41525577, 41525585, 41525593, 41525601, 41594060, 41594078, 41594086, 41594102, 41594110, 41594128, 41778473, 41778481, 41778499, 41778507, 41778515, 41778523, 41778549, 41778564, 41778572, 41778580, 41778598, 41778606, 41778614, 41778622, 41778630, 41778648, 41778655, 41778663, 41778671, 41778689, 41778697, 41778705, 41778713, 41778721, 46907374, 46907424, 46934600, а саме: вагони доставлено одержувачу з порушенням терміну доставки, визначеного статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, у зв'язку з чим Позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф у загальному розмірі 194 041,80 грн., що і є причиною спору.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовну на підставі наступного.
Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статтею 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
У відповідності до частини 2 статті 908 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (частина 3 статті 909 Цивільного кодексу України).
За перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата (ч. 1 ст. 916 Цивільного кодексу України).
Відповідно до підпункту 8 пункту 6 розділу 1 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
При цьому, Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (стаття 5 Статуту).
Правилами перевезень вантажів, а саме пунктом 1.1. "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503, а також статтею 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
Накладна згідно з вказаними Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.
Згідно статті 22 Статуту залізниць України, за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.
Відповідно до статті 41 Статуту, залізниці зобов'язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами обчислення термінів доставки вантажів, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.
Згідно статті 130 Статуту залізниць України належним доказом прострочення доставки вантажу залізницею є накладна.
У відповідності до пункту 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажу (далі - Правила), термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.
Пунктом 1.1. Правил визначено терміни, в які залізниці зобов'язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, відповідно до підпункту 1.1.1. наведеного пункту, у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками у великотоннажних контейнерах термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 200 км.
Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах (пункт 2.1. Правил).
Разом з тим, згідно з пунктом 2.4. Правил, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов'язані з відправленням і прибуттям вантажу.
Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (пункт 2.9. Правил).
Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки (п. 2.10. Правил).
Оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної і дорожньої відомості. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці, або дата подачі вагона під вивантаження, якщо вона здійснюється одержувачем на місцях загального або не загального користування (п. 8 Правил).
Згідно статті 131 Статуту залізниць України претензії вантажоодержувачів щодо сплати штрафів заявляються залізниці призначення.
Відповідно до статті 116 Статуту за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:
10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;
20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;
30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.
Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.
Залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.
В Інформаційному листі Вищого господарського суду України №01-06/420/2012 від 04.04.2012 "Про обчислення термінів доставки залізницею вантажів та визначення розміру штрафу за порушення цих термінів" зазначено, що встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш як на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченого статтею 116 Статуту штрафу відсутні.
Позивачем надано розрахунок суми штрафу за несвоєчасну доставку вантажу за квітень 2020 року по кожній залізничній накладній окремо з урахуванням відстані перевезення, залізничного тарифу, дат приймання вантажу до відправлення та дат прибуття вантажу на станцію призначення, встановленого терміну доставки та фактичного терміну доставки вантажу, загальна сума штрафу склала 194 041,80грн.
Матеріалами справи підтверджено, що за залізничними накладними №№ 46597753, 47152376, 47152384, 47152392, 47152517, 47152525, 47152558, 47152566, 47152582, 47152590, 47152608, 47152616, 47152624, 47154547, 47154612, 48339642, 48348080, 48349898, 48355481, 48364921, 48369912, 48372163, 48376073, 48376081, 43694033, 43694090, 47117643, 47117650, 47122486, 47134622, 47138466, 47139670, 47139688, 47183587, 47192455, 47172002, 47172010, 48370944, 48381149, 48383293, 48384861, 48387682, 48396022, 48396535, 48396576, 48397905, 48398556, 48399646, 47159199, 47234059, 47259874, 47259882, 47262316, 47262324, 47268719, 47274709, 47299318, 47299342, 48417042, 48420152, 47349733, 47349766, 47349790, 47384698, 48435549, 48435622, 48435689, 48435713, 48470173, 48470181, 34312587, 47408026, 48481667, 48481683, 48481691, 48481709, 48481717, 48481733, 48481741, 48481758, 48481790, 48481808, 48481824, 48481857, 48481907, 48481915, 48481964, 48481972, 41298308, 41303512, 41305418, 41306226, 41311002, 41448143, 41448150, 41448168, 41448176, 41448184, 41448192, 41448200, 41448218, 41448226, 41448234, 41448242, 41448259, 41448267, 41448283, 41452319, 41452756, 41452764, 47157433, 47315692, 47322391, 47322425, 47322474, 47322516, 47322565, 47312631, 47322763, 47322797, 47323373, 47360565, 47383088, 47400924, 47436639, 47467774, 47499876, 47499884, 47499892, 48497952, 34251264, 41350786, 41350794, 41350802, 41351164, 41351172, 41351180, 41353657, 41438789, 41438797, 41438805, 41438821, 41438839, 41438847, 41438862, 41438870, 41438888, 41438896, 41438904, 41438912, 41438920, 41438938, 41438946, 41438953, 41438961, 41438979, 41438987, 41438995, 41439001, 41439019, 41439027, 41439035, 41439043, 41439050, 41439068, 41439076, 41439084, 41439092, 41439100, 41439118, 41439126, 41439134, 41439142, 41439159, 41439167, 41439175, 41439183, 41439191, 41439209, 41439217, 41439225, 44439233, 41439258, 41439266, 41439274, 41439282, 41439290, 41439308, 41439316, 43677814, 43677822, 34199232, 34199356, 34199372, 34199489, 34210765, 34210989, 34211011, 34211060, 34211623, 34227140, 34227181, 34227439, 34250563, 34250589, 34260018, 34295535, 34295543, 34295550, 34295568, 40913063, 40913071, 40913683, 40913691, 40913709, 40913717, 47568548, 47568589, 38703617, 38703633, 38703682, 38703658, 47659024, 41117292, 41117300, 41138777, 41525064, 41525072, 41525544, 41525551, 41525569, 41525577, 41525585, 41525593, 41525601, 41594060, 41594078, 41594086, 41594102, 41594110, 41594128, 41778473, 41778481, 41778499, 41778507, 41778515, 41778523, 41778549, 41778564, 41778572, 41778580, 41778598, 41778606, 41778614, 41778622, 41778630, 41778648, 41778655, 41778663, 41778671, 41778689, 41778697, 41778705, 41778713, 41778721, 46907374, 46907424, 46934600, вантаж відповідачем доставлено позивачу із порушенням встановленого терміну доставки, визначеного ст. 41 Статут залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, що підтверджується календарними штемпелями на накладних на загальну суму 194 041,80 грн.
Відповідач у відзиві на позов заявив про скрутне фінансове становище та заявив клопотання про зменшення штрафу на 50 %.
Клопотання відповідача обґрунтовано тим, що підприємство перевозить вантажі та пасажирів для задоволення потреб держави, юридичних і фізичних осіб в безпечних та якісних залізничних перевезеннях у визначеному регіоні транспортної мережі України.
Заборгованість Залізниці по залученим коштам на кінець 2019 року становить 4 413,5 млн. грн., з яких 1 214,8 млн. грн. за довгостроковими кредитами,896,4 млн. грн. за єврооблігаціям, 2 302,3 млн. грн. - заборгованість за договорами фінансового лізингу. Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги на початок 2019 року становить 311,5 млн. грн. Протягом року її зменшено на 33.9 млн., заборгованість залишається значною - 277,6 млн. грн., з яких 90,3 млн. грн. це заборгованість по капвкладеннях, 112,6 млн. грн. - за ТМЦ, 35,8 млн.грн. за ремонти рухомого складу та інших основних засобів.
Залізниця несе основний тягар у такому важливому соціальному питанні, як надання безплатних послуг з перевезення пільгових категорій громадян, але не отримує компенсацію у потрібному обсязі. Місцевими органами влади не прийнято до оплати та не компенсовано 54,6 млн. грн. у 2018 році, 72,5 млн. грн. у 2019 році. Незважаючи на скрутне фінансове становище, залізниця продовжує своєчасно виконувати розрахунки по заробітній платі, з податків та зборів.
Крім того, Придніпровська залізниця внесена до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави. Зазначений перелік затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83.
Також відповідач вказує на те, що істотною у даному випадку є та обставина, що Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 (зі змінами) "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 установлено з 13.03.2020 до 31.10.2020 на всій території України карантин. За період карантину залізниця зазначала значних матеріальних втрат.
Відповідач звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів того, що позивач поніс збитки внаслідок затримки доставки вантажу.
Враховуючи приписи частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України господарський суд, приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
При цьому, ні у зазначеній нормі, ні у чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
Суд зазначає, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Суд також зазначає, що сторони в судовому процесі мають право подавати пояснення, заяви, клопотання та довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень.
Господарський суд звертає увагу, що право зменшувати розмір неустойки виникає за наявності виняткових обставини.
Відповідач не повідомив суд про існування виняткових обставин та не надав належних доказів на обґрунтування заявленого клопотання, у зв'язку з чим господарський суд вважає за необхідне відмовити у його задоволенні.
Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
На підставі викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, зі стягненням з відповідача на користь позивача 194 041,80 грн. штрафу за несвоєчасну доставку вантажу.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 910,64 грн. покладаються на відповідача.
Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фінансовий розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумний та враховувати витрачений адвокатом час.
З матеріалів справи вбачається, що 16.03.2018 між Приватним акціонерним товариством “Північний гірничо-збагачувальний комбінат” (позивач - клієнт) та Адвокатським об'єднанням “Всеукраїнська адвокатська допомога” (адвокатське об'єднання) укладено договір про надання юридичних послуг (правової допомоги) №434 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору клієнт доручає, а адвокатське об'єднання бере на себе зобов'язання надавати клієнту правову допомогу (юридичні послуги) з питань, що виникають у процесі господарської діяльності клієнта в порядку та на умовах , визначених цим договором.
Зміст, умови та строки виконання покладених клієнтом на адвокатське об'єднання завдань узгоджується сторонами шляхом укладення додаткових угод до цього договору (п. 1.2. договору).
Для виконання покладених клієнтом на адвокатське об'єднання завдань клієнт надає адвокатському об'єднанню повноваження , що є дійсними та реалізуються адвокатським об'єднанням виключно на підставі окремих довіреностей, виданих клієнтом для представництва його інтересів окремими адвокатами, що є учасниками адвокатського об'єднання.
Адвокатам, що є учасниками адвокатського об'єднання надаються наступні повноваження:
- діяти від імені та в інтересах клієнта, з усіма правами, наданими чинним законодавством позивачу, відповідачу, третій особі, іншій особі, яка бере у судовому процесі, кредитору чи боржнику у справах про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та процедурам відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, стороні виконавчого провадження, у т.ч.:
Засвідчувати копії документів своїм підписом, вести листування, запитувати та отримувати, підписувати та направляти/надавати документи (інформацію), у т.ч., але не обмежуючись:
- листи, заяви, звернення, скарги, вимоги, претензії та інші необхідні документи, а також відповіді на них;
- позовні заяви, зустрічні позови, заяви про перегляд рішень, ухвал, постанов за ново виявленими обставинами, а також відзиви на них;
- заяви про зміну підстав або предметів позову;
- апеляційні, касаційні скарги, відзиви на апеляційні скарги, будь-які інші документи, пов'язані з оскарженням рішень, ухвал, постанов та інших процесуальних документів;
- заяви про залучення до участі у справі інших відповідачів чи заміну неналежних відповідачів, про вжиття запобіжних заходів до подання позовів, про відведення суддів, арбітрів, судових експертів, про забезпечення позовів, про фіксування судових процесів за допомогою звукозаписувальних технічних засобів, про видачу копії технічних засобів учаснику процесу та про їх відтворення поза судовими засіданнями, про прийняття додаткових рішень, ухвал, постанов, про роз'яснення рішень, ухвал, постанов, про виправлення в рішеннях, ухвалах, постановах описок чи арифметичних помилок; про відстрочку, розстрочку, зупинення, зміну способу та порядку виконання, поворот виконання рішень, ухвал, постанов;
- заяви до органів Міністерства юстиції України щодо виконання судових рішень, у т.ч. про надання виконаних документів (наказів суду, виконавчих листів та ін.) для їх виконання; скарги на дії чи бездіяльність органів Міністерства юстиції України щодо виконання судових рішень.
- брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доків, давати усні та письмові пояснення суду, надавати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають, у ході судових процесів, заперечувати проти усних та письмових пояснень, оводів, міркувань інших учасників судових процесів, заявляти усні та письмові клопотання, заперечувати проти усних та письмових клопотань, інших учасників судових процесів.
- знайомитися з матеріалами справ, робити з них виписки, знімати копії, знайомитися з технічними записами та журналами судових засідань і надавати письмові зауваження та заперечення до них; отримувати рішення, ухвали, послуги та накази суду, виконавчі документи (накази суду, виконавчі листи і т. ін.) (пп. 2.1.1.1.-2.1.1.3. п. 2.1.1. п. 2.1. договору).
Пунктом 3.1. договору встановлено, що адвокатське об'єднання зобов'язується:
А) надати правову допомогу шляхом:
- усного та письмового консультування по судових справах за участі клієнта та питанням, що виникають у процесі господарської діяльності клієнта;
- представляти інтереси клієнта перед будь-якими фізичними та юридичними особами (у тому числі, нерезидентами), (незалежно від їх форми власності та підпорядкування, підприємствами, установами, організаціями, органами державної влади та місцевого самоврядування, в усіх правоохоронних, контролюючих та наглядових органах, органах нотаріату та органах Міністерства юстиції України, у будь-яких судах всіх ланок, у тому числі судах загальної юрисдикції, господарських, адміністративних та третейських судах, іноземних (закордонних) судах, міжнародних арбітражних судах (міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України та інші);
- виконувати інші дії за погодженням з клієнтом.
Б) при виконанні своїх обов'язків керуватися чинним законодавством України і цим договором.
Відповідно до п. 5.1. договору загальна вартість послуг по цьому договору не перевищує 200 000,00 грн. Вартість послуг за виконання покладених клієнтом на адвокатське об'єднання завдань складає 5000,00 грн. без ПДВ на місяць. Сторони мають право, шляхом укладення додаткових угод до цього договору, узгодити виконання адвокатським об'єднанням додаткових завдань за додаткову оплату, розмір якої узгоджується сторонами в даній додатковій угоді.
Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2018 року (п. 10.1. договору).
Додатковою угодою №9 від 12.12.2019р. до Договору №434 про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 16.03.2018р. сторони дійшли згоди про продовження дії Договору, у зв'язку з чим погодили наступну (нову) редакцію п.10.1. Договору: “ 10.1. Договір вступає силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2020 року”.
Також сторонами 03.04.2020 підписано додаткову угоду №52 до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 434 від 16.03.2018, в пункті 1 якої сторони погодили, що дана додаткова угода визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) адвокатського об'єднання за надання юридичних послуг (правової допомоги) у спорі про стягнення з Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Придніпровська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця” на користь клієнта штрафу за несвоєчасну доставку вантажів у квітні 2020 року у сумі 194 041,80 грн. за Договором № 02076/ПрЗ-2018/182 від 16.02.2018. Адвокатське об'єднання зобов'язується здійснювати представництво та захист інтересів клієнта у суді будь-якої ланки та території України, в тому числі у Верховному Суді.
У пункті 2 додаткової угоди № 52 встановлено вартість послуг:
Назва послуги Примітка Вартість
Усна консультація клієнта, узгодження правової позиції З розрахунку 15% від прожиткового мінімуму на одну особу, встановленого Законом України “Про державний бюджет України на 2020 рік” 315,30 грн. за годину
Збір доказів (підготовка письмових документів: листи , запити) З розрахунку 15% від прожиткового мінімуму на одну особу, встановленого Законом України “Про державний бюджет України на 2020 рік”315,30 грн. за годину
Складання клопотання про витребування доказів З розрахунку 15% від прожиткового мінімуму на одну особу, встановленого Законом України “Про державний бюджет України на 2020 рік”315,30 грн. за годину
Підготовка та подання позовної заяви З розрахунку 15% від прожиткового мінімуму на одну особу, встановленого Законом України “Про державний бюджет України на 2020 рік”315,30 грн. за годину
Складання процесуальних документів (заяви, клопотання, заперечення)З розрахунку 15% від прожиткового мінімуму на одну особу, встановленого Законом України “Про державний бюджет України на 2020 рік315,30 грн. за годину
Підготовка та подання апеляційної скарги З розрахунку 15% від прожиткового мінімуму на одну особу, встановленого Законом України “Про державний бюджет України на 2020 рік315,30 грн. за годину
Складання процесуальних документів (заяви, клопотання заперечення тощо) З розрахунку 15% від прожиткового мінімуму на одну особу, встановленого Законом України "Про держсвний бюджет України на 2020 рік" 315,30 грн. за годину
Підготовка та подання касаційної скарги З розрахунку 15% від прожиткового мінімуму на одну особу, встановленого Законом України “Про державний бюджет України на 2020 рік315,30 грн. за годину
Складання процесуальних документів (заяви, клопотання, заперечення тощо) З розрахунку 15 % від прожиткового мінімуму на одну особу, встановленого Законом України "Про державний бюджет України на 2020 рік" 315,30 грн. за годину
Участь у судовому засіданні у Господарському суду Дніпропетровської області Судодень 1000 грн.
Участь у судовому засіданні у апеляційній інстанції Судодень2000 грн.
Участь у судовому засіданні у касаційної інстанції Судодень3000 грн.
Гонорар за складність справи 1% від суми позову
19.10.2020 адвокатським об'єднанням складено розрахунок розміру винагороди за договором про надання юридичних послуг (правової допомоги) № 434 від 16.03.2018:
№ДатаНазва послуги (правової допомоги)РозрахунокЗагальна сума
Вартість одного документа, дії або годиниКількість документів, дій або годин
121.08.2020Усна консультація клієнта, узгодження правової позиції.315,30 грн. за годину1 година315,30
225.08.2020Збір доказів (підготовка письмових документів: листи запити).315,30 грн за годину1 година315,30
328.08.2020Перевірка та підготовка документів.315,30 грн. за годину година4 години1 261.20
419.10.2020Підготовка та подання позовної заяви.315,30 грн. за годину2 години630,60
5-Гонорар за складність справи. 1 940,42
Стогонами підписано Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 738 від 19.10.2020, відповідно до якого позивачу надано правову допомогу на 4 462,82 грн.
Адвокатським об'єднанням 19.10.2020 виставлено позивачу рахунок на оплату № 738 на суму 4 462,82 грн.
У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Зі змісту пункту 6 статті 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
Разом з тим, аналіз наведених норм частини 4 статті 126 ГПК України, а також норм статті 129 цього кодексу, дає підстави для висновку що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд оцінює поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" також зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Так, відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Зазначена позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.10.2019 по справі № 905/1795/18, від 07.11.2019 по справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 по справі № 922/2685/19.
Крім того, суд зазначає, що оскільки докази понесених позивачем витрат на правничу допомогу не надсилалось протилежній стороні, що позбавило її можливості доводити неспівмірність цих витрат, суд самостійно визначає їх розмір, що підлягає відшкодуванню, виходячи з критерію їх розумної необхідності.
Зазначена позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4 462,82 грн. є необґрунтованою та завищеною, на підставі наступного.
Як вбачається з розрахунку витрат на професійну допомогу, адвокатським об'єднанням нараховано 315,30 грн. за збір доказів (підготовка письмових доказів: листи , запити) та 1 261,20 грн. за підготовку та подання позовної заяви, що фактично є одним і тим самим.
На підставі викладеного суд вважає, що обґрунтованою та доведеною, є вартість за збір доказів (підготовка письмових доказів: листи, запити) та за підготовку та подання позовної заяви у розмірі 1 261,20 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Приписами статі 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
З викладеного вбачається що до стягнення підлягає 4 147,52 грн. витрат на правничу допомогу.
Витратити на правничу допомогу у сумі 315,30 грн. слід покласти на позивача.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 73, 74, 86, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу в розмірі 130 619,10 грн. - задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108, код ЄДРПОУ 40081237) на користь Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191023) штраф за несвоєчасну доставку порожніх вагонів у розмірі 194 041,80 грн., витрати зі сплати судовий збір - 2 910,64 грн., витрати на правничу допомогу - 4 147,52 грн., про що видати наказ, після набрання рішенням законної сили.
Витратити на правничу допомогу у сумі 315,30 грн. - покласти на позивача.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 30.10.2020
Суддя Н.Г. Назаренко