Справа №359/7071/18
Апеляційне провадження №22-ц/824/7543/2020
15 жовтня 2020 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах - головуючого Сержанюка А.С., суддів - Болотова Є.В., Гуля В.В., із участю секретаря Линок В.О., розглянувши матеріали цивільної справи у місті Києві за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання недійсним рішення конференції трудового колективу та заборону виконувати рішення Ради підприємства,
07 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом, де просила визнати недійсним та скасувати рішення конференції трудового колективу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України щодо обрання членів до Ради підприємства від апарату управління підприємством, прийнятого по третьому питанню порядку денного, оформленого протоколом виборно-звітної конференції трудового колективу Украерорух від 25 квітня 2018 року,
заборонити Державному підприємству обслуговування повітряного руху України виконувати рішення конференції трудового колективу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України щодо обрання членів до Ради підприємства від апарату управління підприємством, прийнятого по третьому питанню порядку денного, оформленого протоколом виборно-звітної конференції трудового колективу Украерорух від 25 квітня 2018 року та відповідні рішення, які можуть бути в подальшому прийняті неправомочним складом Ради підприємства Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.
На обґрунтування позовних вимог зазначила, що склад Ради підприємства було обрано з порушеннями норм чинного законодавства та внутрішніх нормативно-правових актів, всупереч виявленій волі трудового колективу, вважає, що Державне підприємство з обслуговування повітряного руху України не має права виконувати будь які рішення прийняті неправомочним складом Ради підприємства.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 січня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
На обґрунтування ухваленого рішення місцевий суд зазначив про те, що відповідно до протоколу конференції трудового колективу Украероруху від 25 квітня 2018 року, саме голова Мандатної комісії КТК ОСОБА_20 звернув увагу на те, що представлені кандидати до РП від АУП - ОСОБА_7 та
ОСОБА_5 висунуті з порушенням п. 3.4 Положення про Раду підприємства, оскільки є заступниками директора Украероруху і, відповідно до п. 1.16 положення про РП, є представниками адміністрації.
Зазначену помилку було виправлено та обрано до складу РП одного представника адміністрації від АУП - ОСОБА_5 .
На місце, що звільнилося у результаті відхилення кандидатури ОСОБА_7 , був обраний членом РП ОСОБА_6 , який отримав 5 місце за результатами рейтингового голосування за кандидатів до РП від АУП на КТК АУП.
За результатами голосування КТК Украероруху щодо складу РП від АУП ОСОБА_6 отримав більше голосів ніж ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , що мали більший рейтинг за результатами голосування на КТК АУП.
Таким чином, рішення конференції трудового колективу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України щодо обрання членів до Ради підприємства від апарату управління підприємством, ухваленого по третьому питанню порядку денного, оформленого протоколом звітно-виборної конференції трудового колективу Украероруху від 25 квітня 2018 року є повноважним, прийнятим більшістю делегатів КТК, відповідно до положення про Раду Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, ст.ст. 20, 21 ЗУ «Про трудові колективи і підвищення їх ролі в управлінні підприємствами, установами, організаціями» та є обов'язковим для позивача ОСОБА_1 , як для члена трудового колективу.
Як зазначив Конституційний Суд України у Рішенні від 30 січня 2003 року №3-рп/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом ( стаття 8 ). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права ( стаття 2 ) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод ( стаття 13 ) ( абзац десятий пункту 9 мотивувальної частини ).
З пояснень позивача вбачається, що порушення її права полягає в прийнятті конференцією трудового колективу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України рішення про обрання членів до Ради підприємства від апарату управління підприємством, оформленого протоколом виборно-звітної конференції трудового колективу Украероруху від 25 квітня 2018 року.
Разом з тим, позивачем суду не було надано належних та достовірних доказів, на підтвердження тієї обставини, що відповідач своїми діями під час прийняття вищевказаного рішення від 25 квітня 2018 року в будь-який спосіб порушив права чи законні інтереси позивача, а також інших членів трудового колективу від апарату управління Украероруху, враховуючи, що обрані конференцією трудового колективу Украероруху до Ради підприємства працівники - є кандидатами, висунутими і проголосованими на зборах трудових колективів структурних підрозділів апарату управління Украероруху, та які набрали найбільшу кількість голосів під час голосування на конференції апарату управління Украероруху, а також, враховуючи, що обрання до Ради підприємства кандидата ОСОБА_7 порушило б вимоги п. 3.4 Положення про Раду підприємства.
З урахуванням наведеного, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, факт порушення відповідачем прав позивача не підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилається на незаконність та необґрунтованість судового рішення, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при його ухваленні.
Просить скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 лютого 2020 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Суд, закінчивши з'ясування обставин справи і перевірку їх доказами, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі, у межах доводів та вимог апеляційної скарги, вислухавши учасників процесу в судових дебатах, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, керуючись наступним.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вирішуючи справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції погоджується із висновками місцевого суду та вважає за необхідне зазначити наступне.
Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, у Державному підприємстві обслуговування повітряного руху ( Украерорух ) відповідно до положень статуту Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, а також положення про Раду Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, затвердженого конференцією трудового колективу Украероруху від 21 грудня 2017 року, діє орган колективного самоврядування - Рада підприємства ( а.с. 56-61 т. 1 ).
Службовою запискою №2-04-129 від 04 квітня 2018 року «Про проведення зборів трудового колективу», у зв'язку з проведенням 25 квітня 2018 року конференції трудового колективу Украероруху, було ініційовано заступників директора, керівників структурних підрозділів, у термін до 13 квітня 2018 року провести спільні збори працівників трудових колективів підпорядкованих структурних підрозділів ( а.с. 52 т. 1 ).
Разом з тим,у службовій записці надано проект порядку денного звітно-виборчої конференції трудового колективу Украероруху, який необхідно обговорити на зборах, а саме:
1. Відповідно до норми представництва, визначеної протоколом Ради підприємства від 07.11.2017, обрати делегатів на конференцію трудового колективу ( 1 делегат від 50 працівників, якщо при поділі кількості працівників на число 50 залишок становить більше ніж на 25 - обирається додатково один делегат),
2. Стан виконання рішень КТК від 21.12.2017 щодо: оголошення недовіри певній частині адміністрації Украероруху; започаткування у структурі Украероруху Наглядової ради та зміни організаційно-правової форми управління, а також форми власності Украероруху; визначення заходів захисту рішень КТК від 21.12.2017 згідно законодавства щодо вирішення колективних трудових спорів ( конфліктів ).
3. Обговорення пропозиції щодо внесення змін до статуту Украероруху з урахуванням Закону України від 18.01.2018 №2269-УІІІ «Про приватизацію державного і комунального майна»,
4. Питання стосовно скасування пунктів 6.25.2 та 6.25.4 КД.
5. Вибори членів до ради підприємства від апарату управління: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 ( а.с. 52 т. 1 ).
На виконання зазначеної записки, у квітні 2018 року відбулися збори трудових колективів структурних підрозділів Державного підприємства обслуговування повітряного руху України за результатами якихбуло обрано кандидатів на конференцію трудових колективів Украероруху від апарату управління, а також висунуто кандидатів до ради підприємства від апарату управління, зокрема, ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_21 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_2 ( а.с. 62-63, 64-67, 72-74, 75-77, 78-80, 81-83, 84-86, 87-89, 90-91, 94, 95-97 т. 1 ) .
Згідно з протоколом конференції трудового колективу апарату управління ( КТК АУП ) від 24 квітня 2018 року, проведеною делегатами в кількості 25 осіб, серед запропонованих на зборах трудових колективів підрозділів АУП кандидатів до Ради підприємства від АУП було проголосовано та обрано тих, які набрали більшість голосів, зокрема, ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_2 , ОСОБА_16 ( а.с. 95-97 т. 1 ).
В ході проведення25 квітня 2018 звітно-виборної конференції трудового колективу Украероруху затверджено порядок денний, згідно якого третім питанням затверджено, зокрема, вибори нового складу Ради підприємства ( а.с. 27-42 т. 1 ).
Під час розгляду цього питання до Ради підприємства від АУП конференцією було обрано ОСОБА_17 , ОСОБА_4 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 .
Як встановлено місцевим судом, з чим погоджується і апеляційний суд, кандидати до Ради підприємства від АУП обиралися в результаті голосування, що свідчить про вільне волевиявлення делегатів, а також з числа кандидатів, що були висунуті зборами трудових колективів структурних підрозділів Апарату управління підприємства, які набрали більшість голосів делегатів конференції трудового колективу апарату управління Украероруху.
Окрім цього, судом першої інстанції зазначено, що відповідно до протоколу конференції трудового колективу Украероруху від 25 квітня 2018 року, саме голова мандатної комісії КТК ОСОБА_20 звернув увагу на те, що представлені кандидати до РП від АУП: ОСОБА_7 та
ОСОБА_5 , висунуті з порушенням п. 3.4 положення про Раду підприємства, оскільки є заступниками директора Украероруху і відповідно до п. 1.16 положення про РП є представниками адміністрації.
Зазначену помилку було виправлено та обрано до складу РП одного представника адміністрації від АУП - ОСОБА_5 .
На місце, що звільнилося у результаті відхилення кандидатури ОСОБА_7 був обраний членом РП ОСОБА_6 , який отримав 5 місце за результатами рейтингового голосування за кандидатів до РП від АУП на КТК АУП.
Таким чином, рішення конференції трудового колективу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України щодо обрання зазначених членів до Ради підприємства від апарату управління підприємством, ухваленого по третьому питанню порядку денного, оформленого протоколом звітно-виборної конференції трудового колективу Украероруху від 25 квітня 2018 року, як правильно зазначив місцевий суд, є повноважним, прийнятим більшістю делегатів КТК, відповідно до положення про Раду Державного підприємства обслуговування повітряного руху України та ст.ст. 20, 21 Закону України «Про трудові колективи і підвищення їх ролі в управлінні підприємствами, установами, організаціями».
Відповідно, порушень прав позивача при прийнятті конференцією трудового колективу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України рішення про обрання членів до Ради підприємства від апарату управління підприємством, оформленого протоколом виборно-звітної конференції трудового колективу Украероруху від 25 квітня 2018 року, з точки зору суду другої інстанції, не було виявлено.
Окрім цього, як вірно зазначив суд першої інстанції, позивачем не було надано до суду належних та достовірних доказів, на підтвердження тієї обставини, що під час прийняття вищевказаного рішення від 25 квітня 2018 року в будь-який спосіб були порушені права чи законні інтереси позивача, а також інших членів трудового колективу від апарату управління Украероруху, враховуючи те, що обрані конференцією трудового колективу Украероруху до Ради підприємства працівники - є кандидатами, висунутими і проголосованими на зборах трудових колективів структурних підрозділів апарату управління Украероруху, які набрали найбільшу кількість голосів під час голосування на конференції апарату управління Украероруху, а також, враховуючи ту обставину, що обрання до Ради підприємства кандидата ОСОБА_7 порушило б вимоги п. 3.4 положення про Раду підприємства.
З урахуванням наведеного, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач,як на підставу для задоволення позову, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, факт порушення прав позивачки при ухваленні зазначеного рішенняне підтверджується наявними в матеріалах справи належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами відповідно до положень ст.ст. 77-81 ЦПК України, суд другої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги, як і заявлені в апеляції, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Суд другої інстанції, окрім іншого, вважає за необхідне вказати і на те, що не може бути задоволений позов в частині заборони виконувати рішення щодо обрання членів Ради підприємства від АУП та рішення Ради підприємства Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, які можуть бути ухвалені в майбутньому, відповідно до положень ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України, оскільки захисту підлягають лише порушені, невизнані та оспорювані права, свободи чи законні інтереси і в спосіб, передбачений законом, а зазначені вимоги не грунтуютьсчя на цих положеннях.
За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, визначив відповідно до них правовідносини і, з додержанням норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст.ст. 13, 16 ЦК України, ст. 245 КЗпПУ, ст.ст. 20, 21 Закону України «Про трудові колективи і підвищення їх ролі в управлінні підприємствами, установами, організаціями», ст.ст. 5, 10-13, 76-81, 263 ЦПК України, ухвалив законне і обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог.
А тому, доводи апелянта про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи,а також неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при його ухваленні, зокрема, ст.ст. 2, 252-1 Кодексу законів про працю України, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи.
Що ж до доводів апеляційної скарги про те, що суд, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, мав встановити наявність або відсутність порушення прав та інтересів саме трудового колективу, а не окремих його членів чи позивача, то суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що в рішенні зазначено про відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що під час прийняття вищевказаного рішення від 25 квітня 2018 року в будь-який спосіб не були порушені права чи законні інтереси позивача, а також інших членів трудового колективу від апарату управління Украероруху, з чим суд другої інстанції погоджується і вважає зазначені обставини такими, що не є правовою підставою для скасування чи зміни судового рішення.
Не може слугувати підставою для задоволення заявлених вимог і посилання ОСОБА_1 про порушення прав трудового коллективу, оскільки позов поданий нею особисто на захист її прав, як фізичної особи, а не трудового коллективу, повноважень від якого вона не має.
Зазначене твердження в апеляції щодо зазначення в рішенні факту відсутності доказів порушення відповідачем її прав та інтересів, членів трудового коллективу, на переконання апеляційного суду, також не свідчить, в силу викладеного, про обгрунтованість заявлених апеляційних вимог та його ( рішення ) скасування чи зміну, оскільки вказана описка може бути виправлена місцевим судом відповідно до положень ст. 269 ЦПК України.
Відтак, викладені у апеляції доводи суд другої інстанції відносить до числа формальних, відповідно, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права та не може бути скасоване у відповідності до положень ст. 375 ЦПК України.
Окрім цього, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи, чого судом не виявлено.
Апеляційний суд також вважає за необхідне відмітити, що Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року ).
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-81, 263, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання недійсним рішення конференції трудового колективу та заборону виконувати рішення Ради підприємства,- без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Головуючий А.С. Сержанюк
Судді: Є.В. Болотов
В.В. Гуль