Справа № 552/370/20 Номер провадження 22-ц/814/2101/20Головуючий у 1-й інстанції Яковенко Н. Л. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.
29 жовтня 2020 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії:
головуючого - судді - Одринської Т.В.,
суддів: Дорош А.І., Триголова В.М.
за участю секретаря судових засідань - Ряднини І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на частину житлового будинку як на окремий об'єкт нерухомого майна, припинення права спільної часткової власності, виділ в користування земельної ділянки, третя особа - виконавчий комітет Київської районної в м. Полтаві ради, -
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Київського районного суду м. Полтави від 06 липня 2020 року, -
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, який уточнивши просила визнати за нею право власності як на окремий об'єкт нерухомого майна на 8/25 частин в житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 , на земельній ділянці площею 132 кв.м.; припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на 8/25 частин в житловому будинку за вказаною адресою; також просила виділити їй в користування земельну ділянку площею 132 кв.м. в АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просила виділити в користування земельну ділянку площею 832 кв.м.
Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 06 липня 2020 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на частину житлового будинку як на окремий об'єкт нерухомого майна, припинення права спільної часткової власності, виділ в користування земельної ділянки відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати на правову допомогу в розмірі 4250 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судові витрати на правову допомогу в розмірі 4250 грн.
З вказаним судовим рішенням, в частині вирішення питання стягнення понесених відповідачами витрат на правничу допомогу, не погодилась ОСОБА_1 та подала апеляційну скаргу у якій просить скасувати рішення суду в цій частині та відмовити у відшкодуванні таких витрат на правничу допомогу.
Апелянт вказує, що відповідачами не надано належних та допустимих доказів для визначення розміру витрат на правничу допомогу, не надано детального опису робіт виконаних адвокатом, окрім того відсутні документально підтверджені витрати понесені відповідачами на правничу допомогу.
Представник ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвокат Бибик В.А. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін. Вважає, що у поданні додаткових доказів про понесення відповідачами витрат на правничу допомогу немає, оскільки п. 4. 3 Договору, сторони дійшли згоди, що оплата здійснюється у фіксованій сумі, яка узгоджена сторонами і складає 8 500 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог або змінити рішення.
Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування судом норм матеріального або процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно із частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Судові витрати на правничу допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов'язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Отже, стороні необхідно документально довести, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надати договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачами на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції надано лише копію договору про надання правничої допомоги від 12 лютого 2020 року, п.4. 3 якого послуги адвоката становлять 8 500 грн.
В матеріалах справи відсутні акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату послуг адвоката у визначеному п. 4.3 розмірі, розрахунок таких витрат також відсутній, у зв'язку з чим визначити співмірність складності справи та виконаних адвокатом робіт, часу, виплаченого гонорару не має можливості.
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, про не доведеність відповідачами понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у суді першої інстанції у розмірі 8500 грн.
Таким чином, апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду скасувати в частині розподілу судових витрат.
Керуючись п.2 ч.1 ст. 374, п.3 ч.1 ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Київського районного суду м.Полтави від 06 липня 2020 року - скасувати в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судових витрат на правову допомогу в розмірі 4250 грн. та в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судових витрат на правову допомогу в розмірі 4250 грн.
В іншій частині рішення Київського районного суду м. Полтави від 06 липня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції, у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено 29.10.2020.
Головуючий суддя: Т.В. Одринська
Судді: А.І. Дорош
В.М. Триголов