Справа № 500/2836/20
27 жовтня 2020 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до Управління соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до Управління соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 30 червня 2020 року позивач звернулася до відповідача за призначенням допомоги, у зв'язку з вагітністю і пологами, на дітей, які виховуються у багатодітних сім'ях, та при народженні дитини і надала необхідні документи згідно з Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям».
06.07.2020 року Управлінням соціального захисту населення Кременецької РДА за підписом начальника Л. Гаврилюк їй було надіслано лист №04-23/2940, у якому вказується, що оскільки в паспорті позивача відмітка про право здійснювати усі платежі за серією та номером паспорта поставлена у 2004 році, і на думку відповідача така відмітка є недійсною та підлягає поновленню.
На думку позивача, відмова в призначенні їй допомоги, у зв'язку з вагітністю і пологами, на дітей, які виховуються у багатодітних сім'ях, та при народженні дитини, що, власне, і слугувало підставою для звернення до суду з даними позовом.
Ухвалою від 05.10.2020 судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 21.10.2020. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.
При подачі документів ОСОБА_1 для призначення соціальних допомог спеціалістом управління встановлено, що у паспорті заявниці проставлено відмітку «Має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера», яка з набранням чинності Податкового кодексу України є недійсною та підлягає поновленню.
Позивач ОСОБА_1 відмовилася звернутись до контролюючого органу для взяття на облік в окремому реєстрі Державного реєстру та внесення до паспорта відмітки про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, що унеможливлює проведення призначення державних соціальних допомог та подання вище вказаних звітів згідно чинного законодавства.
Тому, відповідач просив відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі.
Відповідно до п.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Беручи до уваги зміст наведених норм та відсутність клопотань сторін про розгляд справи в судовому засіданні за їх участю, суд вважає за можливе розглянути дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження в межах строку, визначеного статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мати семи неповнолітніх (малолітніх) дітей: дочки - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; дочки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; дочки - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; сина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; дочки - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , виховуює їх самостійно та перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації.
30 червня 2020 року позивач звернулася до відповідача за призначенням допомоги, у зв'язку з вагітністю і пологами, на дітей, які виховуються у багатодітних сім'ях, та при народженні дитини і надала необхідні документи згідно з Законом України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям».
06.07.2020 року Управлінням соціального захисту населення Кременецької РДА за підписом начальника Л. Гаврилюк позивачу було надіслано лист №04-23/2940, в якому вказується, що оскільки у її паспорті відмітка про право здійснювати усі платежі за серією та номером паспорта поставлена у 2004 році, то на думку відповідача така відмітка є недійсною та підлягає поновленню.
Крім того, відповідач у листі вказує, що фізична особа, яка через свої релігійні та інші переконання відмовилася від прийняття ідентифікаційного номеру та у паспорті громадянина України має відмітку про право здійснювати платежі без ідентифікаційного номера, внесену до 01.01.2011 року, втрачає право у наданні вищевказаних допомог.
На адресу відповідача ОСОБА_1 було підготовлено заяву із вимогою невідкладно здійснити призначення та провести виплату допомоги на підставі поданих документів від 30 червня 2020 року та надано ксерокопію паспорта із відміткою «Має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера» та копію рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 17 червня 2004 року.
07.09.2020 року Управлінням соціального захисту населення Кременецької РДА за підписом начальника Л. Гаврилюк позивачу було надіслано лист №04-23/2940, в якому зазначається аналогічна мотивація, яка була викладена у листі від 06.07.2020 року.
Рішення про відмову в призначенні допомоги ОСОБА_1 відповідачем не надавалося, але починаючи з червня місяця 2020 року кошти не виплачуються. Відтак, позивач вважає бездіяльність Управління соціального захисту населення Кременецької РДА протиправною, і тому звернулася до суду за захистом своїх прав.
Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.
Частиною 2 статті 1 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" від 16 липня 1999 року (чинного на час внесення позивачу відмітки у паспорт) встановлено, що для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Отже, зазначеним Законом передбачено, що позивач в рамках діючого законодавства вправі виконати конституційний обов'язок щодо сплати податків і зборів без присвоєння ідентифікаційного номера, обравши альтернативну форму обліку платників податку.
Рішенням Ратнівського районного суду Волинської області від 17 червня 2004 року було зобов'язано Ковельську Об'єднану Державну податкову інспекцію Волинської області зробити в паспорті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на сторінці для особливих відміток «відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера».
На виконання вимог вказаного рішення на ст. 8 паспорта позивача Ковельською ОДПІ було зроблено запис «Має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера». Дана відмітка засвідчена гербовою печаткою та підписом посадової особи.
Частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до пункту 1 спільного наказу ДПА України та МВС України від 17.12.10 №955/628 "Про втрату чинності спільних наказів Державної податкової адміністрації України та Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.2004 №602/1226 та від 06.07.2006 №386/663" спільний наказ Державної податкової адміністрації України та Міністерства внутрішніх справ України від 19.10.04 №602/1226 "Про затвердження Порядку унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів" втратив чинність з 21.01.2011.
Відповідно до пункту 63.6 статті 63 Податкового кодексу України, облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами.
Порядок визначення податкового номера встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта. У паспортах зазначених осіб контролюючими органами робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Порядок внесення відмітки визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно пункту 70.1 статті 70 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр).
До Державного реєстру вноситься інформація про осіб, які є:
громадянами України;
іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають в Україні;
іноземцями та особами без громадянства, які не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до законодавства зобов'язані сплачувати податки в Україні або є засновниками юридичних осіб, створених на території України.
Облік фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.
Пунктом 70.12 статті 70 Податкового кодексу України передбачено, що реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) використовуються органами державної влади та органами місцевого самоврядування, юридичними особами незалежно від організаційно-правових форм, включаючи установи Національного банку України, банки та інші фінансові установи, біржі, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичними особами - підприємцями, а також фізичними особами в усіх документах, які містять інформацію про об'єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків, зокрема у разі:
70.12.1. виплати доходів, з яких утримуються податки згідно із законодавством України. Фізичні особи зобов'язані подавати інформацію про реєстраційний номер облікової картки юридичним та фізичним особам, що виплачують їм доходи;
70.12.2. укладення цивільно-правових договорів, предметом яких є об'єкти оподаткування та щодо яких виникають обов'язки щодо сплати податків і зборів;
70.12.3. відкриття рахунків у банках або інших фінансових установах, а також у розрахункових документах під час здійснення фізичними особами безготівкових розрахунків;
70.12.4. заповнення фізичними особами, визначеними у пункті 70.1 цієї статті, митних декларацій під час перетину митного кордону України;
70.12.5. сплати фізичними особами податків і зборів;
70.12.6. проведення державної реєстрації фізичних осіб - підприємців або видачі таким особам спеціальних дозволів (ліцензій тощо) на провадження деяких видів господарської діяльності, а також реєстрації незалежної професійної діяльності;
70.12.7. реєстрації майна та інших активів фізичних осіб, що є об'єктом оподаткування, або прав на нього;
70.12.8. подання контролюючим органам декларацій про доходи, майно та інші активи;
70.12.1. реєстрації транспортних засобів, що переходять у власність фізичних осіб;
70.12.2. оформлення фізичним особам пільг, субсидій та інших соціальних виплат з державних цільових фондів;
70.12.3. в інших випадках, визначених законами України та іншими нормативно- правовими актами.
Відповідно до пункту 70.13 статті 70 Податкового кодексу України документи, пов'язані з проведенням операцій, передбачених пунктом 70.12 цієї статті, які не мають реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), вважаються оформленими з порушенням вимог законодавства України.
Слід звернути увагу на те, що ані Податковий кодекс України, ані Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затверджене наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 № 779, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 26.12.2013 за № 2211/24743, не встановлює обов'язку повторного звернення до податкового органу осіб, які вже мають відмітку у паспорті.
У відповідності до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно із частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави.
Згідно із статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками (стаття 24 Конституції України).
Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 року "Про незалежність судової влади" встановлено, що відповідно до ст. ст. 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод. Суди при визначенні юридичної сили законів та інших нормативно-правових актів щодо їх діяльності повинні керуватися Конституцією України як актом прямої дії.
Враховуючи те, що позивач отримала право на здійснення будь-яких платежів без ідентифікаційного номера за своїми релігійними переконаннями на підставі чинного на той час законодавства, і в її паспорті міститься відмітка про це, зроблена податковим органом, в якій відсутні будь-які застереження щодо строку її дії.
Таким чином, враховуючи положення Конституції України, а також те, що норми законодавства, на які посилається відповідач, не містять положень, які б скасовували вже отримане право особи на здійснення будь-яких платежів без ідентифікаційного номера за своїми релігійними переконаннями, відповідачем протиправно не призначено допомогу ОСОБА_1 , в зв'язку з вагітністю і пологами, на дітей, які виховуються у багатодітних сім'ях, та при народженні дитини, посилаючись на необхідність для цього відновити відмітку у паспорті про відмову від ідентифікаційного коду.
Отже, відмова Управління соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації, яка оформлена листом №04-23/2940 від 06.07.2020, яким позивачці необґрунтовано відмовлено у призначенням допомоги, у зв'язку з вагітністю і пологами, на дітей, які виховуються у багатодітних сім'ях, та при народженні дитини, у відповідності до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», слід визнати протиправним та скасувати. А з наведених вище підстав бездіяльність Управління соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації суд вважає протиправною.
Вирішуючи питання щодо іншої позовної вимоги - про зобов'язання Управління соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації призначити ОСОБА_1 , допомоги в зв'язку з вагітністю і пологами на дітей, які виховуються у багатодітних сім'ях та при народженні дитини на підставі поданих 30 червня 2020 року документів починаючи з червня місяця 2020 року, то суд враховує, що згідно з пунктом 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
При цьому суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні (частини четверта статті 245 КАС України).
Водночас, відповідно до статті 2 КАС, суд перевіряє, зокрема, чи діяв відповідач обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Розглянувши рішення відповідача у формі листа №04-23/2940 від 06.07.2020, суд дійшов висновку, що відповідач необґрунтовано відмовив позивачу у призначенням допомоги, у зв'язку з вагітністю і пологами, на дітей, які виховуються у багатодітних сім'ях, та при народженні дитини, оскільки позивач у заяві звернула увагу на те, що отримала право на здійснення будь-яких платежів без ідентифікаційного номера за своїми релігійними переконаннями на підставі чинного на той час законодавства, і в її паспорті міститься відмітка про це, зроблена податковим органом, в якій відсутні будь-які застереження щодо строку її дії. Тобто, така заява розглянута не по суті, а оскаржувана відмова є необґрунтованою та такою, що підлягає до скасування.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статей 9, 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, наявні підстави для захисту прав позивача шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 30.06.2020 про призначення допомоги, у зв'язку з вагітністю і пологами, на дітей, які виховуються у багатодітних сім'ях, та при народженні дитини.
Водночас, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 06.09.2005; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18.07.2006; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10.02.2010; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, пункт 29).
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору, підстави для відшкодування судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до Управління соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати відмову Управління соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації, яка оформлена листом №04-23/2940 від 06.07.2020 у призначенні допомоги, у зв'язку з вагітністю і пологами, на дітей, які виховуються у багатодітних сім'ях, та при народженні дитини, у відповідності до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям».
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.06.2020 про призначення їй допомоги, у зв'язку з вагітністю і пологами, на дітей, які виховуються у багатодітних сім'ях, та при народженні дитини, у відповідності до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям».
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 28 жовтня 2020 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 місцезнаходження/місце проживання АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП ;
- ОСОБА_2 місцезнаходження/місце проживання АДРЕСА_1 ;
- ОСОБА_3 місцезнаходження/місце проживання АДРЕСА_1 ;
- ОСОБА_4 місцезнаходження/місце проживання АДРЕСА_1 ;
- ОСОБА_5 місцезнаходження/місце проживання АДРЕСА_1 ;
- ОСОБА_6 місцезнаходження/місце проживання АДРЕСА_1 ;
- ОСОБА_7 місцезнаходження/місце проживання АДРЕСА_1 ;
- ОСОБА_8 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ;
відповідач:
- Управління соціального захисту населення Кременецької районної державної адміністрації місцезнаходження/місце проживання вул. Словацького, 6,м. Кременець,Тернопільська область,47000 код ЄДРПОУ/РНОКПП 03195576.
Головуючий суддя Подлісна І.М.