м. Вінниця
28 жовтня 2020 р. Справа № 120/5888/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бошкової Ю.М., розглянувши у письмовому порядку справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іден. код НОМЕР_1 ) до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни (вул. Ю.Поправки, 6, офіс 15, м. Київ, 02094) про визнання бездіяльності протиправною та скасування арешту
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іден. код НОМЕР_1 ) до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни (вул. Ю.Поправки, 6, офіс 15, м. Київ, 02094) про визнання бездіяльності протиправною та скасування арешту.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що приватним виконавцем допущена протиправна бездіяльність щодо скасування арешту, накладеного постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни від 22.06.2020 року про арешт коштів ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №62394481, що накладений на грошові кошти ОСОБА_1 , розміщені на зарплатному рахунку № НОМЕР_2 в АТ Райффайзен Банк Аваль.
Ухвалою суду від 22.10.2020 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду на 29.10.2020 року та витребувано у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни копії матеріалів виконавчого провадження №62394481.
29.10.2020 року відповідачем подано до суду копії матеріалів виконавчого провадження №62394481 та відзив на позовну заяву, у якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав. Так, 22.06.2020 року до офісу приватного виконавця надійшла заява стягувача - Акціонерного товариства «Банк Форвард» № 17/1-351/808 від 29.05.2020 року про примусове виконання рішення, в якій просив відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 1997 від 05.03.2020 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець Оленою Олександрівною, про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 13600,45 гривень. Відповідно до ст.ст. 24, 26 Закону України «Про виконавче провадження» 22.06.2020 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62394481. Постановою про арешт коштів боржника від 22.06.2020 року накладено арешт на ряд рахунків позивача, серед яких рахунок № НОМЕР_2 . Відповідно до ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Отже, законодавство України не містять заборони звертати стягнення та накладати арешти на кошти на рахунках боржників, які відкриті для зарахування заробітної плати та/або пенсії, а також не визначають такі рахунки як рахунки із спеціальним режимом використання. Окремо відмітила, що у постанові про накладення арешту на кошти боржника зазначено: «крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику». Тобто, приватний виконавець вказаною постановою визначив банківським установам, які виконують рішення виконавця, порядок виконання з урахуванням обмежень, визначених законодавством, перелік яких не містить обмежень щодо накладення арешту на рахунок, на який серед інших зарахувань здійснюється нарахування соціальної допомоги, пенсії чи заробітної плати. Таким чином, наведеними законодавчими положеннями обмежено право виконавця в частині накладення арешту на кошти боржника, звернення стягнення, на які заборонено законом. Водночас, визначено обов'язок банку повернути постанову, якщо рахунок має спеціальний режим використання. У зв'язку з прийняттям Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» постанови про арешт коштів боржника від 22.06.2020 року, рахунок № 1628179700, на який накладено арешт, не відноситься до рахунків із спеціальним режимом використання або інших рахунків, звернення стягнення на які заборонено законом. Жодних документів з повідомленням про те, що на кошти, які знаходяться на рахунку боржника, заборонено звертати стягнення від банківської установи, на адресу приватного виконавця не надходило. Крім того, приватний виконавець наголосила, що під час винесення постанови про арешт коштів боржника виконавець самостійно не може знати чи поширюється на певний рахунок спеціальний режим.
Позивач у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, однак подала заяву про розгляду справи за її відсутності.
Відповідач у судове засідання також не з'явилась, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, однак про причини неявки суд не повідомила.
Статтею 268 КАС України, встановлено особливості повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду окремих категорій адміністративних справ. Так, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.
Відповідно частини 1 статті 269 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Суд, враховуючи положення статті 268 КАС України, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін.
Частиною 4 статті 229 КАС України встановлено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що ОСОБА_1 є боржником у виконавчому провадженні №62394481 з виконання виконавчого напису № 1997 від 05.03.2020 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець Оленою Олександрівною про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 13600,45 гривень.
22.06.2020 року до офісу приватного виконавця надійшла заява стягувача - Акціонерного товариства «Банк Форвард» № 17/1-351/808 від 29.05.2020 року про примусове виконання рішення, в якій просив відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 1997 від 05.03.2020 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравець Оленою Олександрівною про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 13600,45 гривень; накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно (грошові кошти) боржника та на відкриті рахунки у наступних Банківських установах: АТ «БАНК ФОРВАРД», МФО 380418, ПАТ «ОТП БАНК", МФО 300528, ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 300465, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335, ПАТ "УКРСИББАНК", МФО 351005, ПАТ "АЛЬФА-БАНК", МФО 300346, АТ КБ "ПРИВАТБАНК", МФО 305299, ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", МФО 300614, ПАТ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478, ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УНІВЕРСАЛ БАНК", МФО 322001, АТ «ПУМБ" МФО 334851; направити занити до ПФУ та ДПС України для встановлення джерела офіційного доходу боржника та відкритих банківських рахунків в банківських установах; у випадку встановлення доходу боржника, яким є: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_1 звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на його майно та без перевірки його майнового стану за місцем проживання (перебування) боржника.
22.06.2020 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62394481.
Постановою про арешт коштів боржника від 22.06.2020 року накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках в АТ «БАНК ФОРВАРД», МФО 380418, ПАТ «ОТП БАНК", МФО 300528, ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 300465, ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 300335, ПАТ "УКРСИББАНК", МФО 351005, ПАТ "АЛЬФА-БАНК", МФО 300346, АТ КБ "ПРИВАТБАНК", МФО 305299, ПАТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", МФО 300614, ПАТ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478, ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УНІВЕРСАЛ БАНК", МФО 322001, АТ «ПУМБ" МФО 334851, а також на кошти та рахунки, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення на які заборонено законом та належать боржнику.
09.10.2020 року на адресу приватного виконавця Павелків Т.Л. надійшла заява позивача про зняття арешту з зарплатного рахунку, до якої додано копію банківської довідки АТ Райффайзен Банк Аваль вих. №Д1-В147/614 від 24.09.2020 року, в якій зазначено, що арештований рахунок № НОМЕР_2 є зарплатним.
13.10.2020 року відповідач листом відмовила позивачу щодо зняття арешту з рахунку, та акцентувала увагу заявника на тому, що у банку існує обов'язок щодо повернення постанови про накладення арешту, якщо рахунок має спеціальний режим використання.
Не погоджуючись з позицією приватного виконавця Павелків Т.Л. у частині щодо не зняття накладеного арешту, що накладений на грошові кошти ОСОБА_1 , розміщені на зарплатному рахунку № НОМЕР_2 в АТ Райффайзен Банк Аваль, на який вона отримує заробітну плату, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.
Відповідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закону № 1404) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону № 1404 виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону № 1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно ч. 1 ст. 10 Закону № 1404 заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Згідно ч. 1 ст. 13 Закону № 1404 під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно ч. 2 ст. 13 Закону № 1404 арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.
Згідно ч. 5 ст. 26 Закону № 1404 виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Згідно ч. 7 ст. 26 Закону № 1404 у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону № 1404 копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених п.п. 1 - 4 ч. 9 ст. 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Згідно із ч. 1 ст. 48 Закону № 1404 звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону № 1404 на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.
Згідно із положеннями ст. 56 Закону № 1404 арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Відповідно до банківської довідки АТ «Райффайзен Банк Аваль» вих. №Д1-В147/614 від 24.09.2020 року встановлено, що позивач дійсно отримує заробітну плату, яка зараховується на зарплатний рахунок № НОМЕР_2 в АТ «Райффайзен Банк Аваль».
Таким чином, судом встановлено, що картковий рахунок рахунок № НОМЕР_2 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» позивача є зарплатним, за призначеним - для виплати та отримання позивачем заробітної плати за основним місцем роботи.
Статтею 43 Конституції України гарантовано, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом; громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 року № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961 року, заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.
Частиною 1 ст. 115, ч. 5 ст. 97 Кодексу законів про працю України, ч. 3 ст.15, ст.22, ч.ч. 1, 6 ст.24 Закону України "Про оплату праці" визначено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку, всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 128 КЗпПУ при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти процентів, а у випадках, окремо передбачених законодавством України, - п'ятидесяти процентів заробітної плати, яка належить до виплати працівникові. При відрахуванні з заробітної плати за кількома виконавчими документами за працівником у всякому разі повинно бути збережено п'ятдесят процентів заробітку.
Проаналізувавши наведені вище норми права, суд доходить висновку, що зобов'язання із сплати заробітної плати мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, а тому на кошти, цільовим призначенням яких є оплата праці, мають спеціальний (особливий) правовий статус і звернення стягнення на них має відбуватись в рамках особливої правової процедури, в порядку і в розмірах, визначених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону № 1404 виконавчий документ про стягнення періодичних платежів може бути самостійно надісланий стягувачем безпосередньо підприємству, установі, організації, фізичній особі - підприємцю, фізичній особі, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Згідно із ч. 4 ст. 7 Закону № 1404 підприємства, установи, організації, фізичні особи - підприємці та фізичні особи, зазначені у ч. 1 цієї статті, за заявою стягувача зобов'язані здійснювати відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника у розмірі, визначеному виконавчим документом, з урахуванням положень ст. 70 цього Закону.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону № 1404 підставою для зняття арешту з майна або його частини державним виконавцем є отримання державним виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Тобто, державний виконавець знімає арешт з майна боржника на підставі п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону № 1404 за наступних обов'язкових умов:
отримання документального підтвердження про те, що конкретний рахунок має спеціальний режим використання;
заборона на звернення стягнення, визначена законом.
За такого правового врегулювання та обставин справи, суд вважає, що відповідачем не були дотримані вимоги, що визначені частиною четвертою статті 59 Закону № 1404-VIII, щодо зняття арешту з частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що відбулося звернення стягнення на кошти, звернення на яке заборонено законом.
Щодо доводів відповідача, що на момент винесення постанови про арешт коштів боржника у приватного виконавця не було жодних відомостей, що це зарплатний рахунок, то суд виходить із того, що приватний виконавець станом на 09.10.2020 року отримала банківську довідку АТ «Райффайзен Банк Аваль» вих. №Д1-В147/614 від 24.09.2020 року, згідно яких слідує, що на ім'я ОСОБА_1 відкрито зарплатний картковий рахунок № НОМЕР_2 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», що зобов'язувало її вчинити дії, що визначені ч. 4 статті 59 Закону "Про виконавче провадження".
Суд звертає увагу, що під бездіяльністю розуміється пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи чи інтереси фізичних або юридичних осіб, в тому числі не прийняття рішення у випадках, коли таке рішення повинно бути прийнято відповідно до вимог закону. Сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити.
Аналізуючи вищевикладене суд доходить висновку, що саме бездіяльністю відповідача порушуються права позивача, відтак позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни щодо не зняття арешту з рахунку № НОМЕР_2 , відкритого в АТ «Райффайзен Банк Аваль» підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону № 1404 не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.
Згідно із ч. 2 ст. 48 Закону № 1404 забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до ст.ст.19-1 та 26-1 Закону України «Про теплопостачання», ст. 15 - 1 Закону України «Про електроенергетику», та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
В той же час суд зауважує, що при наявності законодавчого обмеження та заборони на стягнення таких коштів, накладення арешту на рахунки боржника, які призначені для виплати заробітної плати, та для обліку коштів соціального страхування в національній валюті унеможливлює своєчасну виплату заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, що також призводить до порушення конституційних прав громадян.
Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 70 Закону № 1404 із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.
Таким чином, накладення арешту на картковий банківський рахунок позивача відповідно до оскаржуваної постанови унеможливлює отримання позивачем заробітної плати у передбачених законом розмірах, а тому суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача зняти арешт з рахунку № НОМЕР_2 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», який належить позивачу.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частинами 1, 4 ст. 73 КАС України регламентовано, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак у зв'язку із задоволенням позову суд доходить висновку про необхідність стягнення на користь позивача з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л. сплачений судовий збір у сумі 840,80 грн.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни щодо не зняття арешту з рахунку № НОМЕР_2 , відкритого в АТ «Райффайзен Банк Аваль».
Зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни зняти арешт з рахунку № НОМЕР_2 , відкритого в АТ «Райффайзен Банк Аваль».
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни сплачений при зверненні до суду судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення (ухвалення).
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іден. код НОМЕР_1 )
Відповідач - приватний виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяни Леонідівни (вул. Ю.Поправки, 6, офіс 15, м. Київ, 02094)
Суддя Бошкова Юлія Миколаївна