61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
29.10.2020 Справа № 905/1818/20
Суддя Господарського суду Донецької області Огороднік Д.М., розглянувши матеріали
за заявою Маріупольської міської ради
до ОСОБА_1
про видачу судового наказу про стягнення заборгованості в сумі 3504.00 грн
На розгляд Господарського суду Донецької області передані матеріали заяви №8914/2020 від 16.10.2020 (вх.№19899/20 від 20.10.2020), в порядку наказного провадження, Маріупольської міської ради Донецької області про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за договором №411-001 від 20.02.2017 щодо пайової участі в користуванні об'єктом благоустрою у розмірі 3504,00 грн.
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 порушено умови виконання договору №411-001 від 20.02.2017 щодо пайової участі в користуванні об'єктом благоустрою, в частині оплати пайової участі (внеску), внаслідок чого виникла заборгованість за період 20.02.2017 - 19.02.2018 в сумі 3504,00 грн.
До заяви додані копії наступних документів: договору №411-001 від 20.02.2017 щодо пайової участі в користуванні об'єктом благоустрою; рішення Маріупольської міської ради Донецької області № 7/11-729 від 28.09.2016 "Про затвердження Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності" разом із додатками №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 до нього; рішення Маріупольської міської ради Донецької області № 7/14-1058 від 23.12.2016 "Про внесення змін до рішення Маріупольської міської ради від 28.09.2016 № 7/11-729" разом із додатками №№ 1, 2, 3, 4, 5 до нього; рішення Маріупольської міської ради Донецької області № 7/16-1199 від 03.03.2017 "Про внесення змін до рішення Маріупольської міської ради від 28.09.2016 № 7/11-729" разом із додатками №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6 до нього; рішення Маріупольської міської ради Донецької області № 7/21-1862 від 27.09.2017 "Про внесення змін до рішення Маріупольської міської ради від 28.09.2016 № 7/11-729 "Про затвердження Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності" разом із додатком № 1 до нього; рішення Маріупольської міської ради Донецької області № 7/26-2405 від 26.01.2018 "Про внесення змін до додатку 4 рішення Маріупольської міської ради від 28.09.2016 № 7/11-729 "Про затвердження Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності" разом із додатком № 1 до нього; рішення Маріупольської міської ради Донецької області № 7/32-2863 від 25.06.2018 "Про внесення змін до рішення Маріупольської міської ради від 28.09.2016 № 7/11-729 "Про затвердження Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності" разом із додатками №№ 1, 2 до нього; рішення Маріупольської міської ради Донецької області № 7/34-3025 від 22.08.2018 "Про внесення змін до рішення Маріупольської міської ради від 28.09.2016 № 7/11-729 "Про затвердження Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності"; рішення Маріупольської міської ради Донецької області № 7/36-3179 від 24.10.2018 "Про внесення змін до рішення Маріупольської міської ради від 28.09.2016 № 7/11-729 "Про затвердження Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності" разом із додатками №№ 1, 2, 3 до нього; рішення Маріупольської міської ради Донецької області № 7/43-4111 від 30.07.2019 "Про внесення змін до додатку 2 до рішення міської ради від 24.10.2018 № 7/36-3179 "Про внесення змін до рішення Маріупольської міської ради від 28.09.2016 № 7/11-729 "Про затвердження Положення про порядок розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності" разом із додатком до нього; витягу з сайту Міністерства юстиції України щодо статусу боржника; паспорту боржника.
Як вбачається зі змісту та матеріалів заяви 20.02.2017 між Маріупольською міською радою (уповноважений орган, стягувач) та фізичною особою-підприємцем Тимофєєвою Наталією Павлівною (замовник, боржник) підписаний договір №411-001 від 20.02.2017 щодо пайової участі в користуванні об'єктом благоустрою, відповідно до якого замовник зобов'язується взяти пайову участь (внесок) в користуванні об'єктами благоустрою м.Маріуполь та перерахувати на рахунок Уповноваженого органу кошти на їх утримання, призначення платежу: плата за пайову участь (внесок) в користуванні об'єктом благоустрою м. Маріуполь (п. 1.3 договору).
Згідно з п.1.4. договору, розмір пайової участі (внеску) в користуванні об'єктом благоустрою м. Маріуполь з розрахунку за рік становить 3504,00 грн. Щомісячний розмір пайової участі (внеску) в користуванні об'єктами благоустрою м. Маріуполя складає 73,00 грн за один квадратний метр площі об'єктів благоустрою, які будуть використані (задіяні) для розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності.
Плата за пайову участь (внесок) в користуванні об'єктами благоустрою м.Маріуполь здійснюється замовником: при розрахунках рівномірно протягом року - до 10 числа місяця, наступного за звітним (п.1.5 договору).
Договір підписаний представниками сторін без зауважень та скріплений печаткою Маріупольської міської ради.
Однак, як зазначає заявник свої договірні зобов'язання стосовно своєчасної та повної оплати пайової участі (внесок) в користування об'єктами благоустрою м. Маріуполь боржник не виконав. У зв'язку з чим виникла заборгованість за період з 20.02.2017 по 19.02.2018 в сумі 3504,00 грн.
Відтак, виходячи з встановлених п.1.5 договору строків оплати внеску за договором щодо пайової участі в користуванні об'єктом благоустрою (при розрахунках рівномірно протягом року - до 10 числа місяця, наступного за звітним), з урахуванням порядку обчислення строків, встановленого ст.254 Цивільного кодексу України, останній день оплати за кожен місяць окремо, підлягає сплаті: за лютий 2017 до 10.03.2017; за березень 2017 до 10.04.2017; за квітень 2017 до 10.05.2017; за травень 2017 до 12.06.2017; за червень 2017 до 10.07.2017; за липень 2017 до 10.08.2017; за серпень 2017 до 11.09.2017; за вересень 2017 до 10.10.2017; за жовтень 2017 до 10.11.2017; за листопад 2017 до 11.12.2017; за грудень 2017 до 10.01.2018; за січень 2018 до 12.02.2018; за лютий 2018 до 12.03.2018.
Відповідно до вимог ст.ст. 256, 257 Цивільного кодексу України, загальний строк позовної давності, в межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права або інтересу встановлюється тривалістю у три роки.
За змістом пункту 4.4.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" 29.05.2013 № 10, днем подання позову слід вважати дату поштового штемпеля підприємства зв'язку, через яке надсилається позовна заява (а в разі подання її безпосередньо до господарського суду - дату реєстрації цієї заяви в канцелярії суду).
Судом, з поштового штемпеля на конверті адресованому суду встановлено, що позивач надіслав заяву про видачу судового наказу разом з доданими матеріалами на адресу суду 16.10.2020.
Враховуючи вищевикладене, з моменту виникнення права вимоги з оплати пайової участі (внесок) в користування об'єктами благоустрою м. Маріуполь за період лютий 2017 - вересень 2017 пройшов загальний строк, у межах якого заявник міг звернутися до суду з вимогою до відповідача про захист свого права або інтересу.
Частиною 1, 2 статті 147 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.
Згідно з статтею 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Відповідно до п. 5 ч. 2 статті 152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу якщо, зокрема, з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Згідно з ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
У свою чергу, зміст судового наказу передбачено ст. 155 Господарського процесуального кодексу України, згідно пункту 7 якої у судовому наказі зазначаються, зокрема, повідомлення про те, що під час розгляду вимог у порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
Тобто, суд не вправі розглядати обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті (оцінювати правильність та обґрунтованість розрахунків). Разом з тим, суд перевіряє докази, якими заявник обґрунтовує обставини, що підтверджують вимоги, підстави заяви та дотримання строків позовної давності.
Як слідує зі змісту та матеріалів заяви, позовна давність щодо частини заявлених вимог є такою, що сплинула. При цьому положення Господарського процесуального кодексу України, що регулюють процесуальні правовідносини щодо видачі судового наказу, не надають можливість суду з власної ініціативи виокремлювати вимоги в контексті дотримання чи пропуску заявником позовної давності, відтак не надають можливості окремо видавати судовий наказ саме на вимоги, щодо яких позовна давність не сплинула.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що подана заява не відповідає вимогам пункту 5 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України, що, у відповідності до пункту 1 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для відмови у видачі судового наказу.
Водночас, суд звертає увагу заявника на положення частини 2 статті 153 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
У разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України).
На підставі викладеного, керуючись ст. 148, п. 5 ч. 2 ст. 152, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні заяви №8914/2020 від 16.10.2020 (вх.№19899/20 від 20.10.2020) Маріупольській міській раді про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за договором №411-001 від 20.02.2017 щодо пайової участі в користуванні об'єктом благоустрою у розмірі 3504,00 грн.
2. Ухвала набирає чинності з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (підпункт 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).
Суддя Діна Миколаївна Огороднік
(Д.М. Огороднік).