10.2.4
Іменем України
28 жовтня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1375/17
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Приватного акціонерного товариства “Сталь” про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 в сумі 74137,10 грн,
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду на розгляді перебуває справа за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства “Сталь” (далі - відповідач), в якому позивач просить стягнути з Приватного акціонерного товариства “Сталь” заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 01 серпня 2017 року по 30 вересня 2017 року в сумі 74137,10 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до пункту 2 Розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої Міністерством юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, відповідач повинен щомісяця до 25-го числа на підставі розрахунків вносити до Пенсійного фонду обов'язкові платежі у розмірі 100 % фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Заборгованість відповідача перед Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 01 серпня 2017 року по 30 вересня 2017 року складає 74137,10 грн. Відповідач добровільно не виконує свої зобов'язання, у зв'язку з чим позивач просить стягнути на свою користь вказану заборгованість.
Приватне акціонерне товариство «Сталь» позов не визнало, про що 15 жовтня 2020 року через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) за вхідним реєстраційним № 41997/2020 подало відзив на позовну заяву від 12 жовтня 2020 року б/н (арк. спр. 119-121).
Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що позивач фактично не здійснив витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах працівникам відповідача, що знаходяться на непідконтрольній владі України території. Позивачем не надано жодних доказів на спростування даного факту. Якщо ж фактичних витрат на це не було, то у відповідача не виникло обов'язку щодо внесення до Пенсійного Фонду плати, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах.
До початку антитерористичної операції, що розпочалася у 2014 році, у зв'язку з тим, що на підприємстві відповідача виконувалися та виконуються роботи, які віднесені до важких та з шкідливими умовами праці, які передбачені Списками № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня від 16 січня 2003 року № 36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», відповідач відшкодовував витрати на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах та сплачував до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, об'єктом оподаткування якого згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» є фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійні виплати - грошові виплати в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що здійснюються у вигляді пенсії, довічної пенсії або одноразової виплати.
Так, пенсією вважається щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Застрахованою особою є фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» систему загальнообов'язкового державного пенсійного страхування становлять солідарна та накопичувальна системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Згідно з статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Зокрема, статтею 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, шо кошти Пенсійного Фонду використовуються на: 1) виплату пенсій, передбачених цим Законом; 2) надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; 3) фінансування адміністративних витрат, пов'язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; 4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій; 5) формування резерву коштів Пенсійного фонду.
Таким чином, згідно з вимогами чинного законодавства України, держава здійснює виплату пенсій не інакше як за рахунок коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування, сформованого страховими внесками, бюджетними коштами та іншими джерелами, що фактично являють собою накопичувальну систему загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Так, у разі досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особа має право на призначення пенсії за віком. Проте, чинним законодавством передбачені випадки, коли в особи право на призначення пенсії за віком виникає до досягнення загального пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Такою пенсією відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є пенсія за віком на пільгових умовах. Зокрема, підставами для її призначення, крім розміру трудового стажу на визначених законодавством роботах, є також досягнення особою необхідного віку, який є значно меншим від встановленого загального пенсійного віку. Пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до розділу II Закону України «Про пенсійне забезпечення» є також трудовою пенсією.
Отже, у розумінні законодавства про пенсійне забезпечення, пенсія за віком на пільгових умовах не становить відмінності від пенсії за віком та є такою ж щомісячною пенсійною виплатою, а відтак повинна виплачуватись відповідно до вищевказаних положень за рахунок коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Крім того, норми чинного законодавства містять положення, відповідно до яких витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, не повинні компенсуватись за рахунок підприємств чи шляхом сплати збору на загальнообов'язкове пенсійне забезпечення, адже, відповідно до пункту 4 частини першої статті 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду використовуються на оплату послуг з виплати та доставки пенсій.
На підставі вищевикладеного відповідач вважає, що згідно з пунктом 4 частини першої статті 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач зобов'язаний покривати витрати на виплату та доставку пенсій за віком за кошти Пенсійного фонду, а відповідач не повинен вносити до Пенсійного фонду обов'язкові платежі у розмірі 100 % витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівниками пенсійного віку, оскільки фактично дані витрати не були здійснені позивачем.
З урахуванням викладеного, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою від 02 жовтня 2017 року про відкриття провадження в адміністративній справі призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 18 жовтня 2017 року об 11 год. 20 хв. (арк. спр. 1).
Ухвалою від 18 жовтня 2017 року зупинено провадження у справі до 30 листопада 2017 року, наступне судове засідання призначено на 30 листопада 2017 року о 10 год. 30 хв. (арк. спр. 55-56).
Ухвалою від 30 листопада 2017 року поновлено провадження у справі (арк. спр. 65).
Ухвалою від 30 листопада 2017 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/10695/17 (арк. спр. 69-70).
Ухвалою від 29 вересня 2020 року поновлено провадження у справі та вирішено подальший розгляд адміністративної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 89-90).
Ухвалою від 28 жовтня 2020 року відмовлено у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства “Сталь” про зупинення провадження у справі (арк. спр. 129).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.
Приватне акціонерне товариство «Сталь» (ідентифікаційний код 13386478) зареєстроване юридичною особою та знаходиться в м. Сєвєродонецьку Луганської області, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 26 жовтня 2020 року (арк. спр. 124-128).
Органом Пенсійного фонду за місцезнаходженням відповідача є Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області.
Відповідно до пункту 2 Розділу XV “Прикінцеві положення” Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (тут і надалі посилання на норми Закону наводяться в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин):
- пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди;
- до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України “Про пенсійне забезпечення”. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з пунктами 1, 2 статті 1 Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” (далі за текстом - Закон № 400) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.
Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 2 Закону № 400 об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б” - “з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Таким чином, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2, передбачена діючим законодавством.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегульовано розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі за текстом - Інструкція № 21-1).
Відповідно до пункту 6.1 Інструкції № 21-1 (тут і надалі посилання на норми Інструкції наводяться в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Пунктом 6.4 Інструкції № 21-1 визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (пункт 6.7 Інструкції № 21-1).
Згідно з пунктом 6.8 Інструкції № 21-1 у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 глави 6 Інструкції № 21-1 для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона “Крим”). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.
Отже, підприємство відповідача зобов'язане відшкодовувати органу Пенсійного фонду України за місцезнаходженням підприємства фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.
Органи Пенсійного фонду України здійснювали доставку та виплату пільгових пенсій працівникам відповідача, що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, за спірний період (арк. спр. 8, 8 зв., 9, 9 зв., 10, 11, 13, 15, 15 зв., 16, 17, 18, 18 зв., 20, 21, 21 зв., 24, 24 зв., 25, 26).
Отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (арк. спр. 7, 7 зв., 12, 12 зв., 14, 14 зв., 19, 19 зв., 22, 22, 23), не надавши на них заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.
У відповідача виникла заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-“з” статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення” (список № 2), за період з 01 серпня 2017 року по 30 вересня 2017 року у розмірі 74137,10 грн. Відповідач зазначену суму заборгованості не сплатив у добровільному порядку, що підтверджується карткою особового рахунку платника (арк. спр. 6, 40, 98-100). Здійснені відповідачем платежі 15 серпня 2017 року в сумі 20000,00 грн та 01 листопада 2017 року в сумі 30000,00 грн зараховані відповідно до призначення платежу, а саме в рахунок відшкодування заборгованості з пільгових пенсій за Списком № 2 в порядку календарної черговості (арк. спр. 41, 101, 102).
Оскільки в порушення вимог пунктів 6.7, 6.8 Інструкції № 21-1 Приватне акціонерне товариство «Сталь» до 25-го числа не внесло до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області зазначену в розрахунках місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, та не сплатило існуючу заборгованість за час судового розгляду справи, у суду є підстави стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів “б”-“з” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, за період з 01 серпня 2017 року по 30 вересня 2017 року в сумі 74137,10 грн.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо не здійснення позивачем витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах працівникам відповідача, що знаходяться на непідконтрольній владі України території, оскільки органами Пенсійного фонду України здійснюється виплата та доставка пенсій на пільгових умовах лише тим особам, які перемістилися на підконтрольну українській владі територію, а отже, і розрахунки фактичних витрат формуються лише на таких осіб.
Розподіл судових витрат судом не здійснюється, оскільки позивач згідно з пунктом 18 частини першої статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ “Про судовий збір” (в редакції, яка діяла на час звернення до суду з позовною заявою) від сплати судового збору звільнений.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 91, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (ідентифікаційний код 21792459, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, буд. 9) до Приватного акціонерного товариства «Сталь» (ідентифікаційний код 13386478, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, буд. 54) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком № 2 за період з 01 серпня 2017 року по 30 вересня 2017 року в сумі 74137,10 грн задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Сталь» на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам, які були зайняті на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з 01 серпня 2017 року по 30 вересня 2017 року в сумі 74137,10 грн (сімдесят чотири тисячі сто тридцять сім грн 10 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.І. Чернявська