26 жовтня 2020 року Справа № 280/5537/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В. при секретарі Фесик А.В., розглянувши у місті Запоріжжі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Український графіт»
до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування наказу та визнання дій протиправними
Приватне акціонерне товариство «Український графіт» (надалі позивач) звернулося із адміністративним позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області Державної архітектурно-будівельної інспекції України (надалі - відповідач) у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Наказ №81П від 29.11.2019р. Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області про проведення позапланової перевірки на об'єкті: "Будівництво будівлі для установки блоку екстрактних газоаналізаторів для безперервного контролю газів, що відходять, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе 20, "ПрАТ "Укрграфіт";
- визнати протиправними дії Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області по проведенню позапланової перевірки на підставі Наказу №81 П від 29.11.2019р.
Позивач у позові та відповіді на відзив зазначив, що по-перше, відповідач не мав законних повноважень на призначення та проведення позапланової перевірки об'єкта, прийнятого в експлуатацію. В наказі про призначення позапланової перевірки від 29.11.2019р. №811П, направленні для проведення планового (позапланового) заходу № 452 від 02.12.2019 відповідачем зазначено в якості предмета перевірки: "дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт." на об'єкті: "Будівництво будівлі для установки блоку екстрактних газоаналізаторів для безперервного контролю газів, що відходять, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе. 20, "ПрАТ "Укрграфіт". Системний аналіз норм законодавства свідчить про те, що державний архітектурно- будівельний контроль здійснюється не за усіма об'єкта будівництва в розумінні ст.4 Закону №3038, а за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності саме під час виконання підготовчих і будівельних робіт. Із поданням Декларації про готовність об'єкта експлуатації, яка була прийнята та зареєстрована відповідачем, та реєстрацією права власності на нерухоме майно, позивач втратив статус суб'єкта містобудування, а нерухомість - статус об'єкта будівництва, в розумінні Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, а отже така перевірка не може визнаватися законною. Посилається на практику Верховного Суду, зокрема постанову Верховного Суду від 12.06.2019 по справі №916/1986/18. Таким чином, на думку позивача державний архітектурно-будівельнний контроль у порядку проведення планових та позапланових перевірок здійснюється лише під час виконання підготовчих та будівельних робіт на об'єктах будівництва. А відтак, не може визнаватись законною перевірка об'єкта, введеного в експлуатацію, її призначення та оформлення. По-друге, на думку позивача відповідач незаконно призначив повторне проведення позапланової перевірки за тим самим фактом, що був підставою для раніше проведеної позапланової перевірки. Посилається на той факт, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20.05.20220 у справі №280/6107/19 встановлено, що відповідачем в період з 23.10.2019 но 30.10.2019р. на підставі "Направлення для проведення планового (позапланового) заходу" від 23.10.2019р. №398 вже була фактично проведена позапланова перевірка на об'єкті: "будівництво будівлі для установки блоку екстрактних газоаналізаторів для безперервного контролю газів, що відходять, за адресою: м.Запоріжжя, вул. Північне шосе, 20, "ПрАТ "Укрграфіт". щодо дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та перевірка достовірності даних, наведених в декларації про готовність до експлуатації вищезазначеного об'єкту. Отже, на думку позивача в порушення приписів статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту 7 Порядку № 553 оскаржуваним наказом відповідач призначив повторне проведення позапланової перевірки за тим самим фактом, що був підставою для раніше проведеної позапланової перевірки. Таким чином, враховуючи відсутність у відповідача повноважень на призначення повторної позапланової перевірки об'єкта, прийнятою в експлуатацію 06.11.2019 р., тобто об'єкта, який не мав статусу об'єкта будівництва, в розумінні Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", наказ відповідача від 29.11.2019р. №81П про проведення позапланової перевірки є протиправним та підлягає скасуванню. На підставі викладеного, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідачем подано відзив на адміністративний позов, відповідно до якого відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у їх задоволенні відмовити. Зазначив, що враховуючи факт повернення декларації про готовність об'єкта до експлуатації позивачем повторно було подано Декларацію про готовність об'єкта, яка була зареєстрована відповідачем 06.11.2019. Однією з підстав проведення позапланової перевірки є необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів, а також виявлення факту самочинного будівництва. Керуючись вищевикладеними нормами права відповідачем було видано спірний наказ № 81П від 29.11.2019 року про проведення позапланової перевірки. Твердження позивача суперечать ч. 1 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» де зазначено, що підставами для проведення позаплановоюї перевірки є необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва. Аналогічні положення передбачені п. 7 «Порядку здійснення державного архітектурно- будівельного контролю» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553. У задоволенні позову відмовити.
Ухвалою судді від 19.08.2020 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного без виклику сторін.
Ухвалою суду від 26.10.2020 було відмовлено у задоволені клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.
Справу розглянуто судом в порядку спрощеного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання, в порядку письмового провадження.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Частиною 1 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038 від 17.02.2011 (далі - Закон №3038) зокрема визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;
6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Повторне проведення позапланової перевірки за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для раніше проведеної позапланової перевірки об'єкта будівництва чи суб'єктів містобудування, забороняється.
Відповідно до п. 7 Порядку здійснення державного архітектуоно-будівельного контролю, затвердженого постановою кабінету міністрів україни від 23.05.2011 №553, підставами для проведення позапланової перевірки є:
подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;
звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
09.10.2019 року на адресу відповідача надійшла Декларація про готовність об'єкта до експлуатації, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) «Будівництво будівлі для установки блоку екстрактних газоаналізаторів для безперервного контролю газів, що відходять, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе 20, замовник «ПрАТ «Укрграфіт» (а.с. 70-72).
Керуючись вищевикладеними нормами права відповідачем було призначено позапланову перевірку з питань достовірності даних у поданій декларації про готовність до експлуатації об'єкта від 09.10.2019 року та видано Наказ № 75П від 21.10.2019 року (а.с. 73). У зазначеному наказі у якості підстав для проведення позапланової перевірки зазначено необхідність перевірки достовірності даних, наведених в декларації про готовність до експлуатації об'єкта від 09.10.2019.
За результатами розгляду даної декларації про готовність об'єкта до експлуатації вона була повернута позивачу без реєстрації 21.10.2019 року (а.с. 74).
Враховуючи факт повернення декларації про готовність об'єкта до експлуатації позивачем було повторно подано Декларацію про готовність об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) полежить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) об'єкт будівництва: «Будівництво будівлі для установки блоку екстрактних газоаналізаторів для безперервного контролю газів, що відходять», за знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Північне шосе. 20. замовник - Приватне акціонерне товариство «Український графіт» ( далі - об'єкт будівництва), яка була зареєстрована відповідачем 06.11.2019 року за № ЗП 141193101511.
У зв'язку з повторним поданням позивачем декларації, керуючись вищевикладеними нормами права відповідачем було видано спірний наказ № 81П від 29.11.2019 року про проведення позапланової перевірки (а.с. 17-23). У зазначеному наказі у якості підстав для проведення позапланової перевірки зазначено необхідність перевірки достовірності даних, наведених в декларації про готовність до експлуатації об'єкта від 06.11.2019 №ЗП141193101511 та виявлення факту самочинного будівництва об'єкта.
Отже твердження позивача про те, що спірним наказом відповідач незаконно призначив повторне проведення позапланової перевірки за тим самим фактом, що був підставою для раніше проведеної позапланової перевірки не відповідає дійсності, оскільки підставами для проведення позапланових перевірок за цими двома наказами були різні факти подання у різні дати позивачем декларацій про готовність до експлуатації об'єкта, одна з яких була повернута позивачеві, друга була зареєстрована відповідачем. Факт того, що обидві декларації містили відомості про той самий об'єкт не спростовує вищенаведених висновків суду.
Також суд не погоджується з доводами позивача про те, що відповідач не мав законних повноважень на призначення та проведення позапланової перевірки об'єкта, прийнятого в експлуатацію, оскільки дані твердження позивача суперечать приписам ч.1 ст. 41 Закону №3038, якими як раз і передбачено, що однією з підстав проведення позапланової перевірки є необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених зокрема у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів. Також самостійною підставою для проведення позапланової перевірки є виявлення факту самочинного будівництва, яка також зазначена у спірному наказі.
Посилання позивача на практику Верховного Суду, а саме на постанову Верховного Суду від 12.06.2019 по справі №916/1986/18 та постанову від 18.08.2018 по справі №814/3713/13-а суд не приймає до уваги, оскільки предметом розгляду у зазначених справах були інші правовідносини, відмінні від тих, які є предметом розгляду у цій справі. Так, у справі №814/3713/13-а Верховним Судом було сформовано правовий висновок відповідно до якого позивач у тій справі не є замовником будівництва об'єкта і не провадить містобудівної діяльності, відповідно, не виконує функції замовника і підрядника одночасно. Відсутні підстави вважати, що об'єкт, на якому проводилася перевірка, є об'єктом будівництва в розумінні ст.4 Закону №3038-VI, відносно якого може бути здійснений державний архітектурно-будівельний контроль, а позивач є особою, яка його створює або створила. Що стосується справи №916/1986/18, то вона взагалі розглянута в порядку господарського судочинства і предметом розгляду є господарський спір щодо скасування державної реєстрації права власності та зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку. Предметом оскарження у зазначеній справі не була правомірність призначення та проведення позапланової перевірки посадовими особами ДАБІ.
Також, суд звертає увагу на те, що практика Верховного Суду відповідно до якої за загальним правилом перевірки можливі щодо тих об'єктів, які знаходяться в процесі будівництва, а виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва, у зв'язку з чим такі перевірки можуть здійснюватися і щодо збудованого об'єкту; після реєстрації права власності на збудований об'єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об'єкта до експлуатації остання вичерпує свою дію фактом виконання та виключається можливість віднесення такого об'єкта до самочинного в силу його узаконення, сформувалась з приводу оскарження проведення та наслідків перевірок, підставою для яких послугували звернення інших осіб, і такі перевірки у часі проводились значно пізніше, ніж було оформлено право власності на відповідний об'єкт. В даному ж випадку по-перше, підстава для проведення позапланової перевірки інша - необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, що відповідно до вимог ч.1 ст. 41 Закону №3038 здійснюється протягом трьох місяців з дня подання зазначеного документу. При цьому, згідно ч.4 ст. 39 Закону №3038 прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об'єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів. З аналізу наведених норм вбачається, що з дня подання зокрема декларації про готовність об'єкта до експлуатації у разі необхідності у відповідача виникає право проводити перевірку достовірності даних, наведених у такій декларації.
По-друге, ще однією підставою для проведення позапланової перевірки в даному випадку є виявлення факту самочинного будівництва, при цьому на час прийняття спірного наказу позивачем ще не було зареєстровано право власності в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, отже посилання позивача на цей факт в даному випадку є безпідставний.
За приписами ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до чч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
В ході судового розгляду справи відповідач підтвердив належними та допустимими доказами правомірність своєї поведінки у спірних правовідносинах. Доводи та обґрунтування позивача не спростовують правомірності оскарженого наказу та дій по проведенню перевірки та не дають суду підстав для визнання їх протиправними і задоволення позовних вимог.
Таким чином, в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Український графіт» (69600, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 20, код ЄДРПОУ 00196204) до Департаменту Державної архітектуро-будівельної інспекції України (69095, м.Запоріжжя, пр Металургів, 8А, код ЄДРПОУ 37471912) про визнання протиправним та скасування наказу та визнання дій протиправними відмовити у повному обсязі.
У стягненні з відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору за подання адміністративного позову до суду відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Суддя Н.В. Стрельнікова