79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
26.10.2020 Справа № 914/2150/20
За позовом:Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ
до відповідача:Комунального підприємства «Жовкватеплоенерго», м. Жовква, Львівська обл.
про:стягнення пені та 3% річних за договором постачання природного газу №6628/18-ТЕ-21 від 12.10.2018р.
Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Вовк А.І.
Представники сторін:
від позивача:не з'явився
від відповідача:не з'явився
ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява АТ «НАК «Нафтогаз України» до КП «Жовкватеплоенерго» про стягнення пені та 3% річних за договором постачання природного газу №6628/18-ТЕ-21 від 12.10.2018р.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.08.2020р. суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначив на 21.09.2020р.
Ухвалою від 15.09.2020р. судом задоволено клопотання позивача про участь в судовому засіданні, призначеному на 21.09.2020р. в режимі відеоконференції.
Ухвалою від 21.09.2020р. розгляд справи було відкладено на 09.10.2020р., викликано відповідача в судове засідання.
Ухвалою від 09.10.2020р. суд відклав розгляд справи на 26.10.2020р. та викликав відповідача в судове засідання.
Представник позивача в судове засідання 26.10.2020р. не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце судового розгляду.
Представник відповідача в судове засідання 26.10.2020р. не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце судового розгляду.
АРГУМЕНТИ СТОРІН.
Аргументи позивача.
Поданий позов обґрунтований тим, що між позивачем (постачальником) та відповідачем (споживачем) 12.10.2018р. укладено договір постачання природного газу №6628/18-ТЕ-21, на виконання якого відповідачу протягом жовтня 2018р.-квітня 2019р. було поставлено природний газ на загальну суму 8649962,72 грн. Оскільки поставлений природний газ був оплачений споживачем з порушенням строку, встановленого у договорі, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з КП «Жовкватеплоенерго» 31716,63 грн. пені та 6631,58 грн. 3% річних.
З приводу тверджень відповідача про неправильність розрахунку пені та зменшення розміру пені на 50% позивач зазначає таке.
За зобов'язаннями лютого 2019 відповідачем своєчасно до 25.03.2019 (включно) здійснено оплату поставленого в лютому 2019 природного газу в розмірі 179079,00 грн. (платіж від 18.03.2019) та 200000,00 грн. (платіж від 21.03.2019), окрім того, відповідачем сплачено 27.03.2019заборгованість в розмірі 182593,00 грн. бюджетними коштами згідно постанови КМУ №256, відповідно на вказані кошти пеня не нарахована. Починаючи з 26.03.2019 позивачем почала нараховуватись пеня на суму простроченого боргу, а саме 1000570,15 грн., за один день прострочення нараховано 419,42 грн. пені. 27.03.2019 відповідачем здійснено оплату боргу в розмірі 500000,00 грн. і починаючи з 27.03.2019 позивачем нараховувалась пеня на суму боргу в розмірі 500570,15 грн. (1000570,15 - 500000,00 = 500570,15) по 28.03.2019, за 2 дні прострочення нараховано 419,66 грн. пені. 29.03.2019 відповідачем здійснено оплату боргу в розмірі 500000,00 грн. і починаючи з
29.03.2019 позивачем нараховувалась пеня на суму боргу в розмірі 570,15 грн. (500570,15 - 500000,00 = 570,15) по 01.04.2019, за 4 дні прострочення нараховано 0,96 грн. пені. Вказане спростовує твердження відповідача, що позивачем не враховано оплату відповідача в розмірі 500000,00 грн. від 27.03.2019 і залишається незрозумілим, про яку суму пені в розмірі 479,42 грн. йдеться в контррозрахунку. За зобов'язаннями березня 2019 відповідачем сплачено 03.05.2019 заборгованість в розмірі 106344,00 грн. бюджетними коштами згідно постанови КМУ №256, відповідно на вказані кошти пеня не нарахована. Починаючи з 26.04.2019 по 02.05.2019 позивачем почала нараховуватись пеня на суму простроченого боргу, а саме 1170728,35 грн., за 7 днів прострочення нараховано 3435,21 грн. пені. 03.05.2019 відповідачем здійснено оплату боргу в розмірі 302406,25 грн. і починаючи з 03.05.2019 позивачем нараховувалась пеня на суму боргу в розмірі 868322,10 грн. (1170728,35 - 302406,25 = 868322,10) по 06.05.2019, за 4 дня прострочення нараховано 1455,93 грн. пені. Аналогічно позивачем здійснено нарахування пені і в інші періоди. Вказане спростовує твердження відповідача, що позивачем не враховано оплату в розмірі 302406,25 грн. від 03.05.2019.
Заперечуючи проти зменшення розміру пені на 50%, позивач зазначає, що укладеного між сторонами Договору не містять жодної відкладальної обставини щодо проведення розрахунків з позивачем в інші строки,ніж визначені Договором. Відповідач підписавши Договір, взяв на себе зобов'язання щодо проведення розрахунків за отриманий природний газ у строки визначені пунктом 6.1. Договору. Нараховані штрафні санкції не є надмірно великими в порівнянні зобов'язанням за Договором зі сплати поставленого природного газу у розмірі 8649962,72 грн., яке виконувалось неналежним чином протягом дії Договору. Відповідно до консолідованої фінансової звітності за 2019 рік, довгострокові зобов'язання НАК «Нафтогаз України» складають 79285 млн. грн. (в порівнянні за 2018 рік - 69 007 млн. грн.); короткострокові зобов'язання складають 108721 млн. грн. (в порівнянні за 2018 рік - 120847 млн. грн.), з яких 10471 млн. грн. - заборгованість з податку на прибуток (в порівнянні за 2018 рік - 6306 млн. грн.). Окрім того, відповідно до скороченого консолідованого проміжного звіту про сукупні доходи за шість місяців, що закінчилися 30 червня 2020, чистий збиток НАК «Нафтогаз України» становить 11514 млн. грн., сукупний збиток НАК «Нафтогаз України» становить 12610 млн. грн. Фінансова звітність НАК «Нафтогаз України» є загальнодоступним документом, який публікується на веб-сторінці позивача відповідно до ст. 14 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Постановою КМУ від 19.10.2018 №867 затверджено Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу. Дане Положення визначає обсяг та умови виконання спеціальних обов'язків, що покладаються на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, зокрема для забезпечення стабільності, належної якості та доступності природного газу, підтримання належного рівня безпеки його постачання споживачам, не створюючи загрози першочерговій цілі створення повноцінного ринку природного газу, заснованого на засадах вільної конкуренції з дотриманням принципів пропорційності, прозорості та недискримінації - п. 1 Положення про ПСО. Згідно пп. 1 п. 3 Положення встановлено обов'язок НАК «Нафтогаз України» постачати природний газ виробникам теплової енергії, які здійснюють виробництво теплової енергії для всіх категорій споживачів, на умовах та у порядку, що визначені Положенням про ПСО. Таким чином, несвоєчасність оплати контрагентів прямо перешкоджає виконанню покладених на Позивача державою обов'язків, погіршує фінансове становище, впливає на якість та своєчасність надання послуг з поставки газу для інших споживачів природного газу.
Аргументи відповідача.
Відзиву на позовну заяву відповідач не подав.
Разом з тим, подав клопотання у якому зазначає, що нарахування пені за зобов'язаннями за лютий-березень 2019р. проведено позивачем без врахування здійснених оплат власними коштами, зокрема, 500000,00 грн. перерахованих 27.03.2019р. та 302406,25 грн. перерахованих 03.05.2019р.
Крім цього, у поданому клопотанні відповідач просить суд при винесені рішення зменшити на 50% заявлену до стягнення пеню. Клопотання про зменшення розміру пені обґрунтоване наступними обставинами:
- КП «Жовкватеплоенерго» працює за тарифами для трьох груп споживачів: населення, бюджет та інші споживачі. Дані тарифи встановлюються рішенням Виконавчого комітету Жовківської міської ради та затверджуються з нульовою рентабельністю, оскільки корегуються тільки на складову зростання ціни природного газу;
- бюджетні організації, які є споживачами відповідача, протягом опалювального сезону невчасно проводять розрахунки з відповідачем, оскільки невчасно та не в повному обсязі отримують необхідні кошти з державного бюджету;
- згідно поданої податкової декларації з податку на прибуток відповідача за 2019 рік (код рядка в ПД - 02) збитки підприємства складають -1647653 грн., збитки відповідача наростаючим підсумком за минулі періоди складають -2756846 грн. (код рядка в ПД -04); згідно поданої податкової декларації з податку на прибуток відповідача за півріччя 2020 рік збитки відповідача наростаючим підсумком за минулі періоди складають -1584921 грн. (код рядка в ПД - 04);
- складна фінансова ситуація підприємства є і на сьогодні, так дебіторська заборгованість підприємства, зокрема, населення, станом на 01.09.2020р., становить 2153,6 тис. грн., що підтверджується довідкою від 15.09.2020р. вих. №302;
- кредиторська заборгованість підприємства, зокрема, перед АТ «Львівгаз», станом на 01.09.2020р., складає 624476,06 грн., що підтверджується довідкою №301 від 15.09.2020р.
- станом на 01.09.2020р., в судах різних інстанцій перебувають аналогічні справи, по інших договорах, за позовами позивача щодо стягнення з відповідача штрафних і фінансових санкцій на суму 345419,47 грн., що підтверджується довідкою №303 від 15.09.2020р.;
- крім заявленої до стягнення пені, позивачем також заявлено вимогу про стягнення 6631,58 грн. 3% річних.
Як зазначає відповідач у клопотанні, несвоєчасне виконання підприємством фінансових зобов'язань перед позивачем сталось не з вини підприємства, оскільки зумовлене значною заборгованістю споживачів за надані послуги з централізованого опалення. Відповідач вживає усіх можливих заходів для вчасної оплати за спожитий природний газ поставлений позивачем та оплатив за природний газ за Договором у розмірі 100%. Стягнення пені у заявленому розмірі спричинить додаткове збільшення збитків підприємства, яке не матиме жодних джерел для їх покриття, що в свою чергу призведе до повторного прострочення оплат та виникнення додаткових штрафних санкцій. Збільшення збитків може призвести до стану неплатоспроможності підприємства. КП «Жовкватеплоенерго» знаходиться у важкому фінансовому становищі. Засновником підприємства є Жовківська міська рада, а отже майно підприємства перебуває у комунальній власності територіальної громади м. Жовква. Несвоєчасне погашення заборгованості перед позивачем сталося не з вини відповідача, оскільки єдиним джерелом для оплати за спожитий природний газ є кошти, отримані від оплати за надані послуги з централізованого опалення та спожиту теплову енергію з боку населення, бюджетних установ та госпрозрахункових підприємств. Вказана заборгованість споживачів, за умови невідповідності фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджені органом
влади та несвоєчасні розрахунки споживачів є тими об'єктивними обставинами, що і викликають неможливість сплати пенні в сумі 31716,63 грн. За таких обставин, вина відповідача у простроченні виконання грошового зобов'язання перед позивачем пов'язана з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифу, що були затверджені органами державної влади, відсутністю сучасних дотаційних напрямів у покритті збитків підприємства - відповідач перебуває у важкому фінансовому становищі, у т.ч. внаслідок несплати боргів населенням, бюджетними установами.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
12.10.2018р. між позивачем (постачальником) та відповідачем (споживачем) укладено Договір постачання природного газу №6628/18-ТЕ-21(надалі - Договір).
На підставі Додаткової угоди №4 від 26.11.2018р., Договір викладено в новій редакції.
Відповідно п. 1.1., 1.2.Договору (в новій редакції), постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору. Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.
Згідно п. 3.8. Договору, приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Як встановлено судом, на виконання зобов'язань за Договором, позивачем протягом жовтня 2018р. - квітня 2019р. поставлено, а відповідачем прийнято природний газ, загальною вартістю 8649962,72 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи Актами приймання-передачі природного газу за вказаний період.
У п. 5.1. Договору сторонами погоджено, зокрема, що остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.
З наявних матеріалів справи вбачається, що за поставлений природний газ за Договором відповідач розрахувався в повному обсязі. Разом з тим, підставою для звернення позивача з цим позовом до суду слугувало допущення відповідачем прострочень оплати за спожитий газ.
Станом на день розгляду справи, докази сплати відповідачем заявленої до стягнення пені та 3% річних - відсутні.
ОЦІНКА СУДУ.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Відповідно до ч. 1-2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Факт поставки позивачем природного газу відповідачеві за Договором підтверджується наявними в матеріалах справи Актами приймання-передачі природного газу.
За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Положеннями ч. 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За змістом п. 5.1. Договору, остаточний розрахунок за переданий природний газ мав відбутися до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
У відповідності із ст. 193 ГК України, положення якої є аналогічні до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Так, нормами ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи визначений п. 5.1. Договору строк оплати та долучені до матеріалів справи виписки по банківському рахунку, судом встановлено, що за поставлений природний газ за Договором за період жовтень 2018р. - квітень 2019р. відповідач розрахувався повністю, однак допустив прострочення внесення платежів за жовтень 2018р., грудень 2018р., січень-квітень 2019р.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Так, п. 7.2. Договору визначено, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пунктів 5.1., 5.6. цього договору він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. №256.
Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені (розмір якої не перевищує розміру подвійної облікової ставки НБУ), суд зазначає, що така розрахована позивачем правильно.
Суд відхиляє покликання відповідача на неврахування при розрахунку пені здійснених ним оплат, оскільки проаналізувавши виконаний позивачем розрахунок пені, суд зазначає, що оплати на які покликається відповідач були враховані під час розрахунку.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перерахунок 3%, суд зазначає, що такі розраховані позивачем правильно та підлягають стягненню з відповідача в заявленому розмірі.
Розглянувши клопотання КП «Жовкватеплоенерго» про зменшення заявленого до стягнення розміру пені на 50%, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
У п. 34-35 постанови від 29.09.2020р. у справі №909/1240/19 (909/1076/19) Верховний Суд вказав, що вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін. При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Суд повинен об'єктивно та комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання) тощо. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
Клопотання про зменшення розміру пені обґрунтоване наступними обставинами:
- позивач являється комунальним підприємством і працює за тарифами для трьох груп споживачів: населення, бюджет та інші споживачі, які невчасно проводять розрахунки з відповідачем, оскільки невчасно та не в повному обсязі отримують необхідні кошти з державного бюджету;
- відповідач перебуває у вкрай несприятливому фінансовому становищі, спричиненим значною кредиторською та дебіторською заборгованістю;
- стягнення пені в заявленому розмірі спричинить додаткове збільшення збитків підприємства;
- крім заявленої до стягнення пені, позивачем також заявлено вимогу про стягнення 6631,58 грн. 3% річних.
Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 76 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
На підтвердження факту скрутного фінансового становища, позивачем додано до матеріалів справи податкову декларацію з податку на прибуток відповідача за 2019 рік (код рядка в ПД - 02), згідно якої збитки підприємства склали - 1647653 грн., збитки відповідача наростаючим підсумком за минулі періоди складають - 2756846 грн. (код рядка в ПД -04); податкову декларацію з податку на прибуток відповідача за півріччя 2020 рік збитки відповідача наростаючим підсумком за минулі періоди складають -1584921 грн. (код рядка в ПД - 04); довідку №302 від 15.09.2020р. про дебіторську заборгованість перед КП «Жовкватеплоенерго» на суму 2153,6 тис. грн.; довідку №301 від 15.09.2020р. про заборгованість КП «Жовкватеплоенерго» перед АТ «Львівгаз» на суму 624476,06 грн.; накази КП «Жовкватеплоенерго» про переведення працівників на неповний робочий тиждень у зв'язку з відсутністю коштів з місцевого та державного бюджетів на підготовку до опалювального сезону №13-В від 22.04.2019р., №15-В від 15.04.2020р., №16-В від 29.04.2020р.
Здійснивши оцінку долучених позивачем доказів, взявши до уваги:
- ступінь виконання основного зобов'язання;
- наявність обставин, що свідчать про відсутність в діях відповідача прямого умислу у порушенні зобов'язання та обставин того, що відповідач не є кінцевим споживачем газу, а купує його для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями, при цьому здійснення оплати поставленого позивачем газу залежить від розрахунків з відповідачем за спожиту теплову енергію;
- погашення основного боргу за Договором здійснено в значній мірі коштами, які були перераховані позивачеві з бюджету на підставі постанови КМУ від 04.03.2002р. №256;
- відсутність в матеріалах справи доказів понесення позивачем прямих збитків пов'язаних з несвоєчасним виконанням відповідачем зобов'язання за Договором;
- відсутність в матеріалах справи доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків в результаті дій відповідача;
- стягнення пені та передбачених ст. 625 ЦК України нарахувань не є основним доходом АТ НАК «Нафтогаз України» і не може безпосередньо впливати на його господарську діяльність;
- пеня є лише санкцією за невиконання зобов'язання, а не основним боргом, а тому при зменшенні її розміру позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому становищі з урахуванням задоволення позовних вимог про стягнення 3% річних;
- необхідність реального виконання судового рішення, суд прийшов до висновку, що клопотання відповідача про зменшення пені підлягає задоволенню, шляхом зменшення пені на 50% від заявленого розміру та стягнення з відповідача на користь позивача пені 15858,32 грн. пені.
З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, а тому підлягають до часткового задоволення.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що за змістом п. 4.3. Постанови Пленуму ВГС України від 21.02.2013р. №7, у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
Таким чином, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у розмірі 2102,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 42, 123, 129, 222, 233, 236, 238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Жовкватеплоенерго» (80300, Львівська обл., м. Жовква, вул. Л. Українки, буд. 5; код ЄДРПОУ 22356022) на користь Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6; код ЄДРПОУ 20077720) 15858,32 грн. пені, 6631,58 грн. 3% річних та 2102,00 грн. судового збору.
3. В решті позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.
5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 28.10.2020р.
Суддя Р.В. Крупник