вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"22" жовтня 2020 р. м. Київ Справа № 911/2371/20
за позовом Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6)
до Вишгородського районного комунального підприємства “Вишгородтепломережа” (07301, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Кургузова, буд. 3-В)
про стягнення 1977769,54 грн. заборгованості за договором постачання природного газу № 2131/1718-ТЕ-17 від 18.09.2017 р., у тому числі - 1355754,11 грн. пені, 295554,13 грн. 3% річних, 326461,30 грн. інфляційних втрат,
Суддя В.М. Бабкіна
секретар судового засідання: Павлюк В.Г.
Представники сторін:
від позивача: Поліщук В.О. (довіреність № 14-1200 від 17.05.20219 р.);
від відповідача: Дяченко Л.Л. (довіреність № 613/08 від 25.05.2020 р.).
Обставини справи:
Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” до Вишгородського районного комунального підприємства “Вишгородтепломережа” про стягнення 1977769,54 грн. заборгованості за договором постачання природного газу № 2131/1718-ТЕ-17 від 18.09.2017 р., у тому числі - 1355754,11 грн. пені, 295554,13 грн. 3% річних, 326461,30 грн. інфляційних втрат.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання Вишгородським районним комунальним підприємством “Вишгородтепломережа” зобов'язань за договором постачання природного газу № 2131/1718-ТЕ-17 від 18.09.2017 р. в частині своєчасного проведення розрахунку за переданий у власність відповідача природний газ, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 1355754,11 грн. пені, 295554,13 грн. 3% річних, 326461,30 грн. інфляційних втрат, а також витрати зі сплати судового збору.
Ухвалою господарського суду Київської області від 25.08.2020 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.09.2020 р.
14.09.2020 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив № 2422/08 від 10.09.2020 р. (вх. № 19458/20 від 14.09.2020 р.) на позовну заяву, за яким, серед іншого, Вишгородське районне комунальне підприємство “Вишгородтепломережа” вказує, що відповідно до Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 18.06.2014 р. № 217, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, щомісячно встановлюються нормативи розподілу коштів, що надійшли на рахунки із спеціальним режимом використання, при яких майже всі кошти в автоматичному порядку перераховуються на користь позивача, а решта розподіляється між АТ “Укртрансгаз” та АТ “Київоблгаз”. З наведеного, на думку відповідача, вбачається, що державою визначено спеціальний режим проведення взаєморозрахунків, що усуває Вишгородське районне комунальне підприємство “Вишгородтепломережа” від процесу розподілу отриманих від споживачів грошових коштів на свій розсуд та полягає у автоматичному перерахуванні зі спеціальних рахунків грошових коштів на рахунки позивача за визначеними нормативами.
Ухвалою господарського суду Київської області від 14.09.2020 р. було відкладено підготовче засідання на 22 жовтня 2020 р.
22.10.2020 р. до господарського суду Київської області засобами електронного зв'язку від АТ “НАК “Нафтогаз України” надійшло клопотання № 39/5-2709-20 від 21.10.2020 р. (вх. № 22921/20 від 22.10.2020 р.), відповідно до якого позивач просить суд продовжити строк для надання відповіді на відзив у справі № 911/2371/20 та відкласти підготовче засідання у даній справі № 911/2371/20 на іншу дату, у зв'язку з переведенням працівників позивача на дистанційний режим виконання службових обов'язків, пов'язаним із застосуванням карантинних обмежень.
У судовому засіданні 22.10.2020 р. представник відповідача заявила усне клопотання про надання можливості для ознайомлення з клопотанням АТ “НАК “Нафтогаз України” щодо продовження строку для надання відповіді на відзив, яке було задоволено судом. Також представник відповідача заявила усне клопотання про зупинення провадження у даній справі № 911/2371/20 до перегляду Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 903/918/19. При цьому, представник відповідача не заперечувала проти клопотання позивача щодо продовження строку для надання відповіді на відзив у справі № 911/2371/20. Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення клопотання представника відповідача про зупинення провадження у даній справі заперечував та просив суд відкласти підготовче засідання, а клопотання відповідача розглянути пізніше.
Слід зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 166 Господарського процесуального кодексу України відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.
Поряд з цим, як зазначено в ч.ч. 1, 2 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
З урахуванням зазначеного, дослідивши мотиви заявленого позивачем клопотання, суд дійшов висновку щодо задоволення клопотання позивача щодо надання йому часу для подання відповіді на відзив, у зв'язку з чим вважає за необхідне продовжити АТ “НАК “Нафтогаз України” строк для подання відповіді на відзив.
Поряд з цим, суд, дослідивши матеріали справи № 911/2371/20, дійшов висновку, що провадження у справі підлягає зупиненню, з огляду на таке.
Судом встановлено, що предметом спору у даній справі є вимоги позивача до відповідача про стягнення з відповідача 1355754,11 грн. пені, 295554,13 грн. 3% річних, 326461,30 грн. інфляційних втрат у зв'язку з порушенням умов договору щодо своєчасного розрахунку.
Як зазначалось вище, заперечуючи проти позову, відповідач у своєму відзиві № 2422/08 від 10.09.2020 р. (вх. № 19458/20 від 14.09.2020 р.) вказував, що заборгованість сплачувалась останнім, зокрема, з рахунку зі спеціальним режимом використання згідно з нормативами розподілу коштів, встановленими постановою Кабінету Міністрів України № 217 від 18.06.2014 р., якою затверджено Порядок розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки. Отже, державою визначено спеціальний режим проведення взаєморозрахунків, що усуває Вишгородське районне комунальне підприємство “Вишгородтепломережа”, на його думку, від процесу розподілу отриманих від споживачів грошових коштів на свій розсуд та полягає у автоматичному перерахуванні зі спеціальних рахунків грошових коштів на рахунки позивача за визначеними нормативами.
Як встановлено судом, згідно з офіційно опублікованими відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень, на розгляді Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду перебуває справа № 903/918/19 за касаційною скаргою Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.04.2020 р. та рішення господарського суду Волинської області від 28.01.2020 р., спір у якій стосується правомірності нарахування позивачем - постачальником газу пені, 3% річних та інфляційних втрат, у зв'язку з порушенням відповідачем - споживачем, як теплопостачальною організацією, умов договору постачання природного договору газу щодо розрахунків за природний газ.
Підставою передачі справи № 903/918/19 на розгляд Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для формування єдиної правозастосовчої практики у спірних правовідносинах стала необхідність відступлення колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від висновку щодо застосування положень Порядку № 217 від 18.06.2014 р. у розгляді питання щодо можливості теплопостачальних організацій впливати на порядок, строки та розмір розрахунків з позивачем за поставлений природний газ, а відтак, застосування до відповідача відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання у вигляді нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат, висловленого у подібних правовідносинах колегіями суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 31.03.2020 р. у справі № 917/530/19 та постанові від 18.03.2020 р. у справі № 908/2304/18.
Отже, спірне питання, як у справі № 903/918/19, так і у справі № 911/2371/20, стосується, зокрема, застосування положень Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 217 від 18.06.2014 р.
Частиною 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується з положеннями ч. 6 ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням зазначеного, правильне вирішення спору у даній справі між Акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” та Вишгородським районним комунальним підприємством “Вишгородтепломережа” про стягнення 1355754,11 грн. пені, 295554,13 грн. 3% річних, 326461,30 грн. інфляційних втрат є залежним від остаточного вирішення спору у подібних відносинах, що розглядається Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 903/918/19.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно з приписами п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.
У відповідності зі ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі “Брумареску проти Румунії” дійшов висновку про те, що принцип правової визначеності є одним із фундаментальних аспектів верховенства права, і для того, щоб судове рішення відповідало вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно, щоб воно було розумно передбачуваним. Отже, забезпечення єдності судової практики є нічим іншим, як реалізацією принципу правової визначеності.
За таких обставин, з метою забезпечення єдності судової практики, враховуючи підстави для передачі справи № 903/918/19 на розгляд Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, господарський суд Київської області вважає за необхідне зупинити провадження у справі № 911/2371/20 до закінчення перегляду у касаційному порядку судових рішень у справі № 903/918/19 та вирішення питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах.
При цьому, судом враховано, що станом на 22.10.2020 р. (дату судового засідання у даній справі № 911/2371/20) в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) відсутнє судове рішення, прийняте Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 903/918/19.
Згідно з положеннями Закону України “Про доступ до судових рішень”, усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Суд бере до уваги, що відповідно до ч. 3 ст. 6 цього Закону, суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Окрім того, суд вважає за необхідне відзначити, що при вирішенні питання про зупинення провадження у даній справі судом було враховано позиції Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного господарського суду щодо зупинення касаційного провадження у справах № 925/1000/19 від 13.10.2020 р., № 917/1485/19 від 30.09.2020 р., № 920/705/19 від 29.09.2020 р. та інших.
Керуючись ст.ст. 119, 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. Продовжити Акціонерному товариству “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” строк для подання відповіді на відзив.
2. Зупинити провадження у справі № 911/2371/20 до закінчення перегляду в касаційному порядку Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судових рішень у справі № 903/918/19.
3. Ухвалу направити учасникам справи.
Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала господарського суду оскаржується в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу складено 28.10.2020 р.
Суддя В.М. Бабкіна