27 жовтня 2020 року м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Марчак В.Я. за участю секретаря судового засідання Чобана А.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , із середньою спеціальною освітою, розлученого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, який працює програмістом на ТОВ «Lead Line IT» на постанову Садгірського районного суду м.Чернівців від 29 вересня 2020 року, -
Постановою Садгірського районного суду м.Чернівців від 29 вересня 2020 року, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. в дохід держави. Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 гривень.
Згідно з постановою районного суду, ОСОБА_1 24 серпня 2020 року о 14 год. 00 хв. за адресою АДРЕСА_3 вчинив домашнє насильство стосовно колишньої дружини ОСОБА_2 , а саме погрожував неприємностями та штовхав, внаслідок чого завдана шкода психічному здоров'ю ОСОБА_2 . Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
На вказану постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову районного суду та закрити адміністративне провадження у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Свої доводи обґрунтовує тим, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також судом першої інстанції не об'єктивно надано оцінку доказам та його поясненням.
Вказує, що зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення не вбачається факту заподіяння ОСОБА_2 шкоди її фізичному та моральному здоров'ю.
Також зазначає, що суд поверхнево дослідив матеріали справи і в постанові послався виключно на протокол та пояснення колишньої дружини ОСОБА_2
ЄУНС 726/1260/20
Справа№33/822/488/20 Головуючий у І інстанції: Байцар Л.В.
Категорія:ст.173-2 КУпАП Доповідач: Марчак В.Я.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та подану апеляційну скаргу, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, потерпілу ОСОБА_2 , що заперечила проти задоволення апеляційної скарги та просила залишити без змін оскаржувану постанову, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог ч.7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно положень ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.
Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції було дотримано зазначених вимог у повній мірі, з наступних підстав.
Частиною 1 ст.173-2 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність, зокрема, за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Згідно п.3 ч.1 ст.1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Крім того, п.14 ч.1 ст. 1 даного Закону зазначає, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, яка включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 №738456 від 24 серпня 2020 року вбачається, що 24 серпня 2020 року о 14 год. 00 хв. за адресою АДРЕСА_3 вчинив домашнє насильство стосовно колишньої дружини ОСОБА_2 , а саме - погрожував неприємностями та штовхав, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю ОСОБА_2 чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.173-2 КУпАП (а.с.1).
У суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснив, що ОСОБА_2 є його колишньою дружиною, з якою вони перебували у шлюбі 16 років, а в липні 2020 року розлучилися. У них з ОСОБА_2 є двоє спільних дітей віком 15 років та 7 років, які постійно проживають з матір'ю, однак молодший син періодично буває за новим місцем його проживання. 24 серпня 2020 року він приїхав до ОСОБА_2 , оскільки молодший син захворів. Коли ОСОБА_2 поїхала за ліками для сина, він забрав його до себе додому, щоб нагодувати та перевдягнути. Пізніше до нього зателефонувала ОСОБА_2 та з погрозами вимагала повернути сина додому. Після цього, ОСОБА_2 проникла на подвір'я за адресою АДРЕСА_2 без дозволу власниці господарства, з вимогою повернути їй сина. Вказав, що фізичного та морального насильства до ОСОБА_2 не застосовував, а намагався її вивести за межі подвір'я, де вона перебувала незаконно. Зазначив, що поведінка ОСОБА_2 є провокацією, оскільки у них існує конфлікт з приводу місця проживання молодшого сина.
Потерпіла ОСОБА_2 , будучи допитаною судом апеляційної інстанції, вказала, що ОСОБА_1 - її колишній чоловік, у шлюбі з яким вона була 18 років, після чого вони розлучилися 18 травня 2020 року. У судовому порядку місце проживання спільних дітей вони не визначали, у них існує усна домовленість, що діти постійно проживають з нею. ОСОБА_1 фінансово підтримує старшого сина, а молодшого періодично забирає до себе. 24 серпня 2020 року у них виник конфлікт, оскільки ОСОБА_1 без дозволу забрав до себе додому молодшого сина, який захворів, не поставивши її до відома. Приїхавши додому, вони виявила, що ОСОБА_1 забрав сина та поїхав до себе додому. Після цього, вона зателефонувала ОСОБА_1 з проханням повернути сина, на що він відмовив. Хвилюючись за здоров'я дитини, вона пішла до ОСОБА_1 і, коли зайшла на його подвір'я та почала кликати свого сина, ОСОБА_1 , застосовуючи фізичну силу та словесні погрози, почав її виштовхувати за хвіртку. Погрози полягали в тому, що ОСОБА_1 , зокрема, казав, що взагалі не віддасть їй більше сина, а якщо вона зайде до господарства, то «ще й не так отримає». Своїми діями ОСОБА_1 також наніс їй тілесні ушкодження, зірвавши нігтями шкіру на талії, від чого у неї пішла кров. Крім того, її за ногу вкусив також собака, який був на подвір'ї ОСОБА_1 . Тілесні ушкодження не фіксувала, оскільки працівники поліції сказали, що відкриють кримінальне провадження, а вона не бажає притягувати свого колишнього чоловіка до кримінальної відповідальності. Вказала, що ОСОБА_1 був агресивний, застосовував фізичне насильство на очах у малолітнього сина, який бачив та запам'ятав, що тато бив маму. Діями ОСОБА_1 їй заподіяна як фізична, так і моральна шкода у виді нервового зриву та стресу, що призвело до підвищення артеріального тиску та зумовило звернення до лікаря-невролога із призначенням подальшого лікування, а саме - «Каптопрес» та «Еглоніл». Просила залишити в силі постанову районного суду, оскільки бажає притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Крім пояснень потерпілої, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, доведена доказами, наявними в матеріалах справи та повно і об'єктивно дослідженими судом першої інстанції:
-заявою потерпілої ОСОБА_2 до Садгірського ВП ГУНП в Чернівецькій області від 24.08.2020 року, в якій вона просить вжити заходів до її колишнього чоловіка ОСОБА_1 , який близько 14 год. 00 хв. 24 серпня 2020 року в м.Чернівці по вул.Староленківській вчинив стосовно неї домашнє насильство, а саме - погрожував неприємностями, штовхав та шарпав за одяг (а.с.2);
-письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , що відповідають поясненням, наданим у суді апеляційної інстанції (а.с.3);
-дослідженими у суді апеляційної інстанції фотографіями з мобільного телефону ОСОБА_2 , що були роздруковані за допомогою технічних засобів та за клопотанням потерпілої долучені до матеріалів справи, на яких зображені тілесні ушкодження, завдані ОСОБА_1 та собакою.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, відповідно до вимог ст. 245, 251 КУпАП, об'єктивно з'ясував обставини даної справи і з урахуванням наявних та досліджених в судовому засіданні доказів, дійшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Достовірність даних, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення та правдивість показань, перевірені в судовому засіданні суду першої та апеляційної інстанцій та не викликає обґрунтованого сумніву у винуватості ОСОБА_1 .
Позиція апелянта, яку він висловив в апеляційній скарзі, та процесуальна поведінка апелянта, пов'язана з наданням ним пояснень, не підтверджена належними і достатніми доказами та спростовується фактичними обставинами справи, а тому розцінюється апеляційним судом, як спосіб самозахисту та уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Адміністративне стягнення накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч.1 ст. 173-2 КУпАП, відповідає положенням ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, і відповідає особі правопорушника.
Враховуючи вищевикладене, під час перегляду постанови судді районного суду в межах апеляційної скарги, апеляційним судом не встановлено неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи наведені обставини, суд дійшов до висновку, що підстав для скасування або зміни постанови суду першої інстанції не вбачається, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33-35, 245, 247, 248, 249, 251, 252, 283, 294 КУпАП апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Садгірського районного суду м.Чернівців від 29 вересня 2020 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП- залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Чернівецького [підпис] В.Я. Марчак
апеляційного суду
Згідно з оригіналом
Суддя Чернівецького
апеляційного суду _________________ В.Я. Марчак
(посада) (М.П., підпис) (ПІБ)
27.10.2020 року
(дата засвідчення копії)