27 жовтня 2020 року м. Чернівці
справа № 727/766/20
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Чернівецького апеляційного суду Одинак О. О., ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 22 вересня 2020 року у цивільній справі за позовом Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії з врахуванням інфляційних втрат та трьох процентів річних,
встановив:
Справа не може бути передана на розгляд колегії суддів для вирішення питання про призначення її до розгляду, оскільки до апеляційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Так, відповідно до пункту 3 частини 4 статті 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Підпунктом 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року, N 3674-VI (далі - Закону) встановлено судовий збір за подання до суду позовної заяви позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Підпунктом 6 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону встановлено судовий збір за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року, № 294-IX установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2020 року 2102 гривні.
В пункті 21 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року, № 10 роз'яснено про те, що законом передбачено сплату судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги на рішення суду в певному розмірі виходячи зі ставки судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги незалежно від оспорюваної суми (підпункти 6, 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI).
З матеріалів справи вбачається, що Міське комунальне підприємство «Чернівцітеплокомуненерго» зверталося до суду з позовом про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії з врахуванням інфляційних втрат та трьох процентів річних в сумі 8278 гривень 71 копійка, що є вимогою майнового характеру.
Судовий збір, що підлягав сплаті при поданні до суду позовної заяви складав 2 102 гривні.
Отже, судовий збір за подання до суду апеляційної скарги на судове рішення складає 3153 гривні (2102+150%=3153).
В матеріалах справи квитанція про сплату судового збору відсутня.
Судовий збір в сумі 3 153 гривні підлягає сплаті за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: Чернівецьке УК/м.Чернiвцi/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37978173
Банк отримувача : Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО): 899998
Рахунок отримувача: UA308999980313111206080024002
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Чернівецький апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
В апеляційній скарзі міститься заява апелянта.
ОСОБА_1 просить звільнити його від сплати судового.
Посилається на те, що не має змоги здійснити оплату судового збору у зв'язку з скрутним матеріальним становищем.
Суд вважає, що таку заяву апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Так, згідно частини 1,3 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» єдиною підставою для звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, і особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Судові процедури повинні бути справедливими, особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція).
Однією з основних засад судочинства, визначених пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
У пункті 55 рішення у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.
ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
Обставини, на які посилається апелянт, не можуть бути підставою для звільнення його від сплати судового збору, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження скрутного майнового стану заявника, що унеможливлює сплату ним судового збору у встановлених законом розмірах і в строки. Зокрема заявником не додано доказів на підтвердження розміру його річного доходу за попередній календарний рік або відсутності такого доходу за вказаний період.
Згідно частини 2 статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене, вважаю, що апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати апелянту строк для подання до суду документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Керуючись ст.ст. 185, 356, 357, 381 ЦПК України,
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Чернівці від 22 вересня 2020 року залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 п'ятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для подання до суду документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Чернівецького
апеляційного суду О.О. Одинак