Справа №:755/2696/18
"23" жовтня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Яровенко Н.О.,
при секретарі Локотковій І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 10 травня 2018 року, яке ухвалено в межах розгляду цивільної справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з центрального опалення та постачання гарячої води,
Заявник звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 10 травня 2018 року по справі № 755/2696/18 .
Свої вимоги мотивував тим, що 10 травня 2018 року Дніпровським районним судом м. Києва ухвалено рішення суду за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з центрального опалення та постачання гарячої води, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» 20 230 гривень 01 копійку заборгованості за надані послуги з централізованого опалення; 8 719 гривень 85 копійок заборгованості за постачання гарячої води; 6 800 гривень 23 копійки 3% річних та інфляційну складову боргу. Заочне рішення відповідач не отримувала, тому що мешкає в м. Запоріжжя, про існування боргу та судового рішення ОСОБА_1 не знала, тому що не є власником вищезазначеної квартири з 2007 року та не мешкає за вище вказаною адресою приблизно 13 років та поштову кореспонденцію за адресою в Києві не отримує. 9 2007 року власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 .
Заявник в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином. Подала заяву про розгляд справи у її відсутність.
Представник ПАТ «Київенерго» в судове засідання не з'явився. Повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України, неявка осіб, належних чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду справи.
Суд, вивчивши заяву про перегляд заочного рішення, повно та всебічно з'ясувавши обставини по справі, приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 10 травня 2018 року Дніпровським районним судом м. Києва позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з центрального опалення та постачання гарячої води задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» 20 230 гривень 01 копійку заборгованості за надані послуги з централізованого опалення; 8 719 гривень 85 копійок заборгованості за постачання гарячої води; 6 800 гривень 23 копійки 3% річних та інфляційну складову боргу
У відповідності до ч. 3 ст. 287 ЦПК України результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Отже, за вимогами ст. 288 ЦПК України суд скасовує заочне рішення лише за наявності двох підстав, зокрема якщо відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Тобто, за змістом вказаних положень чинного законодавства, скасування заочного рішення суду можливе за двох умов, однією з яких є поважність причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити, та докази.
Водночас, з'ясування причин неявки може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Наявність вищенаведених обставин повинно бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
Судом встановлено, що 10 травня 2018 року Дніпровським районним судом м. Києва ухвалено заочне рішення по вище вказаній цивільній справі.
Як зазначає відповідач, що вона рішення від 10 травня 2018 року не отримувала оскільки проживає в м. Запоріжжя та дізналася про його існування лише 03 липня 2020 року з реєстру судових рішень.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 з 19 липня 2007 року.
Таким чином, беручи до уваги вище зазначені обставини та доводи викладені відповідачем ОСОБА_1 про те, що вона не отримувала заочне рішення від 10 травня 2018 року та з 2007 року не є власником вище вказаної квартири, що підтверджується інформаційною довідкою з державного реєстру, суд з урахування підстав, визначених ст. 288 ЦПК України для скасування заочного рішення приходить до висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 , а заочне рішення суду від 10 травня 2018 року підлягає скасуванню.
Зі змісту ст. 284 ЦПК України вбачається, що заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Так, з матеріалів справи, а саме змісту заяви про скасування заочного рішення, вбачається, що відповідач рішення суду від 10 травня 2018 року не отримувала, а про його існування дізналася 03 липня 2020 року з відповіді ДВС та реєстру судових рішень, тому суд приходить до висновку про поновлення пропущеного строку для подання заяви про перегляд заочного рішення.
Як передбачено положеннями ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Керуючись ст. ст. 260, 287, 288, 353, 354 ЦПК України, суд -
Поновити ОСОБА_1 строк для подання заяви про перегляд заочного рішення.
Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 10 травня 2018 року, яке ухвалено в межах розгляду цивільної справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з центрального опалення та постачання гарячої води задовольнити.
Скасувати заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 10 травня 2018 року, яке ухвалено в межах розгляду цивільної справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з центрального опалення та постачання гарячої води.
Розгляд цивільної справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Призначити у справі судове засідання на 09 листопада 2020 року о 14 год. 00 хв., яке проводити за адресою: м. Київ, вул. Сергієнка, 3, каб.40.
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву і всіх письмових доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 178, ст. 191 ЦПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи.
Роз'яснити відповідачу, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Роз'яснити відповідачу його право пред'явити зустрічний позов у строк, встановлений судом для подання відзиву.
Встановити позивачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення на відповідь на відзив, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Роз'яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (позовна заява; відзив на позовну заяву; відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Інформацію по справі учасники справи можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua/sud2610/.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 23 жовтня 2020 року.
Суддя Н.О. Яровенко