Справа № 638/2391/20
Провадження № 2-др/638/27/20
(додаткове)
27 жовтня 2020 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Семіряд І.В.
за участю секретаря Башинської К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Харкові заяву ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю про визнання недійсним тарифу на житлово- комунальні послуги та повернення безпідставно набутого майна,-
21.10.2020 позивачем ОСОБА_1 , подано зазначену заяву, у якій просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути витрати позивача на професійну правничу допомогу з відповідачів у справі. В обґрунтування заяви зазначено, що між нею та ОСОБА_2 укладено договір про надання правової допомоги. На виконання зазначеного договору позивачем ОСОБА_1 було сплачено адвокату 7200 грн, про свідчить квитанції.
Суд не вбачається необхідності у виклику сторін у судове засідання, що відповідає приписам ч.4 ст. 270 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.10.2020 позов ОСОБА_1 до фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю про визнання недійсним тарифу на житлово- комунальні послуги та повернення безпідставно набутого майна - задоволено частково.
Визнано недійсним тариф фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю передбачений додатком №1 до договору №13-в Ахс-23 про надання житлово- комунальних та інших послуг від 13.08.2014, на послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території в житловому будинку АДРЕСА_1 .
Стягнуто з фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 14073675, місцезнаходження м. Київ, вул. Провіантська, 3,04116) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована АДРЕСА_2 ) понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про заборону фірмі «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю нарахування плати за послуги з утримання будинку і споруд та прибудинкової території в житловому будинку АДРЕСА_1 , про стягнення з фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю безпідставно набутих коштів у розмірі 68968,10 грн - відмовлено.
Після ухвалення рішення, протягом п'яти днів, позивачем подано заяву про стягнення витрат на правничу допомогу та надано докази судових витрат, які понесла ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 246 ЦПК Україния - якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України).
Приписами ч.І ст. 26 ЗУ від 05.07.2012 № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Між ОСОБА_1 та адвокатом Мудраченко І.В. 11.02.2020 укладено договір про надання правової допомоги.
Згідно із ст. 30 Закону України від 05.07.2012 № 5076-УІ гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Як передбачено ст. 15 ЦПК України - учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов'язаних з розглядом справи (п.1 ч.З ст. 133 ЦПК), та становлять одну із складових судових витрат (ч.І ст. 133 ЦПК).
Відповідно до ч.5 ст.135 ЦПК сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.
За змістом ст. 137 ЦПК (1) витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. (2) За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. (3) Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (4) Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. (5) У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. (6) Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно із ч.З ст. 141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вбачається з наданих актів від 04.07.2020, 23.07.2020, 05.10.2020, 16.10.2020 до договору про надання правової допомоги гонорар адвоката за надані послуги складає 1300 грн
У судовому засіданні адвокат зробив заяву, що після судового засідання ОСОБА_1 буде надано необхідні документи у встановлений законом строк на підтвердження витрат, які позивач понесла на правову допомогу.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку що стягненню підлягають документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу.
На підтвердження обставин, викладених у заяві про стягнення витрат на професійну правничу допомогу позивачем та його представником надано акти до договору про надання правової допомоги та копії квитанцій про сплату ОСОБА_1 адвокату гонорару у загальному розмірі 5200 грн.
Разом з тим, суд зазначає, що при ухваленні рішення судом вже було вирішено питання про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 2000 грн з відповідача на користь позивача.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5200 грн.
Керуючись ст. ст. 133,134,137,140,141,142,246,270 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю про визнання недійсним тарифу на житлово- комунальні послуги та повернення безпідставно набутого майна- задовольнити частково.
Стягнути з фірми «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 14073675, місцезнаходження м. Київ, вул. Провіантська, 3,04116) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована АДРЕСА_2 ) понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5200 (п'ять тисяч двісті) грн.
В іншій частині у задоволені заяви - відмовити.
У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.В. Семіряд