Справа № 638/14609/20
Провадження № 2-з/638/390/20
27 жовтня 2020 року суддя Дзержинського районного суду м.Харкова Аркатова К.В. при вирішенні питання про прийняття заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову та з урахуванням уточнення від 26.10.2020 року просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зобов'язання ОСОБА_2 своєчасно подавати до державного виконавця правдиві декларації про усі джерела доходів, заборонити покидати межі України до повної ліквідації заборгованості. Свою заяву обґрунтовує тим, що є стягувачем у виконавчому провадженні №62752997 з виконання вироку Дзержинського районного суду м.Харкова від 17.04.2020 року, яким цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволено. Заявник зазначає, що ОСОБА_3 свідомо не виконує судове рішення та може покинути межі України з метою ухилення від сплати боргу.
Суддя, дослідивши матеріли заяви про забезпечення позову прийшов до наступного.
Як вбачається з автоматизованої програми документообігу суду «Д-3» вирок Дзержинського районного суду м.Харкова від 17.04.2020 року (справа №638/881/19, провадження №1-кп/638/578/20) ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, позов потерпілого ОСОБА_1 , задоволено та присуджено стягнути з засудженого грошову компенсацію завданої матеріальної шкоди в розмірі 13 808,00 грн.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п.2 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов може бути забезпечений, зокрема, шляхом заборони вчиняти певні дії.
Частиною 1 статті 153 ЦПК України передбачено, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов'язковими до виконання, держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Порядок виконання судових рішень визначено Законом України «Про виконавче провадження». Цей закон визначає загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також учасників виконавчого провадження, закріплює їхні права та обов'язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно з нормою ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Згідно з ч. 1 ст. 539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші особи мають право звертатися до суду з клопотаннями про вирішення питань, які безпосередньо стосуються їх прав, обов'язків чи законних інтересів.
Відповідно до пункту 20 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цмвільних справ" питання, які виникають під час та після виконання вироку у потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та інших осіб, що стосуються цивільного позову, розглядаються судом за правилами КПК (стаття 539).
За правилом ч. 9 ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 Цивільного процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи викладене, оскільки заявник звертається із заявою про забезпечення позову розглянутого в рамках кримінальної справи, вирок по якій набрав законної сили, за яким визначений інший порядок розгляду, суддя приходить до висновку, що подана заява не підлягає розгляду в порядку глави 10 ЦПК України, що є підставою для відмови у відкритті провадження.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-18, 149-150, 186 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -
Відмовити у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову поданої на виконання вироку суду від 17.04.2020 року.
Апеляційна скарга на увалу суду першої інстанції подається до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м.Харкова протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий